Постанова

від 04.09.2019 по справі 904/9479/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/9479/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М. - головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників:

АТ Банк Кредит Дніпро - адвокат Пасацька В.В.,

ТзОВ Фінансова компанія Веста - адвокат Дяченко Є.Г., адвокат Павленко В.І.,

ПАТ ВТБ Банк - адвокат Лозовський В.М.

ТзОВ Техкомплект - ліквідатор Дерябкін О.Е.,

ТзОВ Промислові енергетичні системи - адвокат Лисенко А.В.

ПАТ Всеукраїнський Акціонерний банк (Ві Ей Бі) - адвокатДолич О.В.,

ТзОВ Український готельний менеджмент - адвокат Курмаз О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро та Товариства з обмеженою відповідальність Фінансова компанія Веста

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2019

у справі № 904/9479/14

за заявою Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Техкомплект

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2014 порушено провадження у справі № 904/9479/14 про банкрутство ТзОВ Техкомплект (далі - боржника) за заявою ПАТ ВТБ Банк за загальною процедурою відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015 по справі припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна Дерябкіна О.Е., визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е.

Строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора у справі неодноразово продовжувався.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2017, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2017, затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТзОВ Техкомплект ; ліквідовано юридичну особу - ТзОВ Техкомплект ; провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2017 у справі скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

У постанові Вищого господарського суду України від 07.11.2017 ліквідатора було зобов`язано скласти ліквідаційний баланс банкрута, який за формою та змістом відповідатиме нормам та стандартам бухгалтерського обліку, скласти реєстр вимог кредиторів з даними про суми визнаних господарським судом вимог кредиторів та даними про розміри погашених кредиторських вимог в процедурі банкрутства та за результатами проведених заходів з ліквідації банкрута скласти та подати до суду на затвердження повний звіт ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру (з урахуванням деталізованих у постанові зауважень).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

За результатами нового розгляду, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2019 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТзОВ Техкомплект ; ліквідовано юридичну особу - ТзОВ Техкомплект ; провадження у справі закрито.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 апеляційну скаргу АТ Банк Кредит Дніпро залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2019 залишено без змін.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним:

Господарський суд, враховуючи вжиті ліквідатором заходи по розшуку майна, вважає за можливе затвердити звіт ліквідатора, ліквідувати юридичну особу банкрута, провадження у справі про банкрутство закрити. У разі виявлення майна, арбітражний керуючий, кредитори зможуть подати до господарського суду заяву про перегляд даної ухвали за нововиявленими обставинами з тим, щоб поновити ліквідаційну процедуру та реалізувати майно банкрута для задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові визнала правильними висновки суду першої інстанції про вжиття ліквідатором всіх заходів, направлених на виявлення майна та здійснення функцій ліквідатора.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

Акціонерне товариство Банк Кредит Дніпро звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2019 з проханням їх скасувати та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду для продовження розгляду справи.

Підставою для скасування скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема положень Закону про банкрутство.

Скаржник доводить, що ліквідатором неповно та неякісно здійснено заходи по виявленню та реалізації майна банкрута, зокрема не здійснено заходів щодо повернення дебіторської заборгованості, розшуку заставного майна.

До Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням пояснень до касаційної скарги) звернулося ТзОВ ФК Веста , яке просить змінити у справі № 904/9479/14 кредитора ПАТ Банк Форум на його правонаступника - ТзОВ ФК Веста ; скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі №904/9479/14, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Як на підставу для зміни кредитора у справі посилається на Договір про відступлення права вимоги № 0002/19/17 від 05.04.2019, копія якого з додатками додані до касаційної скарги.

В обґрунтування вимог про скасування оскаржуваних судових рішень посилається на незадовільне виконання ліквідатором своїх повноважень з розшуку майна боржника, виявлення та повернення його в ліквідаційну масу банкрута, як це передбачено ст. 41 Закону про банкрутство, безпідставне виключення дебіторської заборгованості з ліквідаційної маси, невжиття заходів щодо притягнення до субсидіарної відповідальності третіх осіб, наявність розбіжностей між відомостями ліквідаційного балансу. При цьому звертає увагу на наявність кримінального провадження з приводу втрати заставного майна боржника.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Ліквідатор ТзОВ Техкомплект арбітражний керуючий Дерябкін О.Е. у відзиві та поясненнях на касаційні скарги АТ Банк Кредит Дніпро та ТзОВ ФК Веста зазначає про виконання в повному обсязі заходів ліквідаційної процедури, що було дослідженого судами та відображено в оскаржуваних судових рішеннях на підставі фактичних обставин справи. Просить касаційні скарги залишити без задоволення, оскаржувані ухвалу суду першої інстанції від 28.01.2019 та постанову суду апеляційної інстанції від 08.04.2019 залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/9479/14 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Ткаченко Н.Г., суддя - Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.06.2019.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 904/9479/14 за касаційними скаргами ТзОВ "ФК "Веста" та АТ "Банк Кредит Дніпро" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2019 у вказаній справі та призначено їх до розгляду на 07.08.2019.

У судовому засіданні 07.08.2019 оголошено перерву у розгляді справи № 904/9479/14 до 28.08.2019.

У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/9479/14 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Жуков С.В., суддя - Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.08.2019.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.08.2019 оголошено перерву у справі № 904/9479/14 до 04.09.2019.

У зв`язку з відпусткою судді Банасько О.О. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/9479/14 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.08.2019.

Розглянувши заяву ТзОВ "ФК "Веста" про заміну кредитора правонаступником Суд зазначає наступне

Питання правонаступництва у справі про банкрутство врегульовано ст. 21 Закону про банкрутство, відповідно до якої у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) зазначив, що для правильного вирішення питання заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником слід встановити чи були визнані кредиторські вимоги правопопередника та в якому розмірі, а також обсяг переданих правонаступнику прав вимоги до банкрута. При цьому, оцінюючи обсяг переданих прав, потрібно враховувати загальновизнаний принцип приватного права nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet , який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з статтями 513, 514, 516 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому, заміна кредитора у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

ТзОВ ФК Веста , звертаючись із заявою про заміну кредитора у справі № 907/9479/14 посилається на Договір про відступлення права вимоги № 0002/19/17 від 05.04.2019, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 0060808/03-KL від 11.08.2008, Договором застави № 07-751/08 від 11.098.2008, укладеними між ПАТ Банк Форум та ТзОВ Техкомплект , перейшло до ТзОВ ФК Веста .

Відповідно до п. 1 вказаного Договору про відступлення права вимоги, за цим договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, ПАТ Банк Форум відступає ТзОВ ФК Веста належні Банку, а ТзОВ ФК Веста набуває права вимоги ПАТ Банк Форум до позичальників, заставодавців, іпотекодавців, поручителів, зазначених у додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3, додатку № 4 та Акті прийняття-передачі документації № 1 до цього Договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржника, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, договорами іпотеки (іпотечними договорами) з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3, додатку № 4 та акті прийняття-передачі документації № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2 Договору про відступлення прав вимоги, за цим договором ТзОВ ФК Веста в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання ПАТ Банк Форум у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього Договору, набуває всі права кредитора за Основними договорами, а права вимоги переходять до ТзОВ ФК Веста у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги.

На підтвердження вказаного клопотання ТзОВ ФК Веста додано належним чином завірені копії Договору про відступлення права вимоги № 0002/19/17 від 05.04.2019, платіжних доручень про оплату за договором про відступлення права вимоги та копію реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, (додаток № 1), акта приймання-передачі документації № 1 згідно договору № № 0002/19/17 від 05.04.2019.

Враховуючи наведене, кредитора ПАТ Банк Форум слід замінити на правонаступника - ТзОВ ФК Веста .

Заперечення ліквідатора щодо відсутності підстав для заміни кредитора у зобов`язанні так як станом на дату проведення продажу заборгованості та укладання Договору № 02/19/17 про відступлення права вимоги від 05.04.2019 вимоги ПАТ Банк Форум вважались погашеними у відповідності до п. 5 ст. 45 Закону про банкрутство, Судом до уваги не приймаються, зважаючи, що на час укладення Договору № 02/19/17 апеляційне провадження по перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області ще не було закінчене.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувалися суди

Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до приписів ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення серед іншого здійснює такі повноваження:

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

- пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі) (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14).

Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора полягає в тому, що кредитор повинен обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13).

Згідно положень ст. 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

Аналіз приписів ст. 46 Закону про банкрутство дає підстави дійти до висновку, що відсутність думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів щодо можливості затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство не є для господарського суду безумовною підставою для відмови у затвердженні звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закритті провадження у справі про банкрутство.

Судами обох інстанцій встановлено, що ліквідатор щомісячно надсилав комітету кредиторів поточні звіти про роботу ліквідатора у даній справі, зауважень до цих звітів про роботу ліквідатора від членів комітету кредиторів не надходило.

Крім документів безпосередньо визначених у ст. 46 Закону про банкрутство, для доведення правомірності та повноти своїх дій у ліквідаційній процедурі ліквідатором можуть бути додані до звіту та відображені у ньому інші відомості, які спрямовані на доведення господарському суду, комітету кредиторів та окремим кредиторам виконання, покладених на ліквідатора обов`язків належним чином.

Затверджуючи звіт ліквідатора, господарські суди першої та апеляційної інстанції встановили належність проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, здійснення дії у ліквідаційній процедурі, які визначені статтею 41 Закону про банкрутство, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язковим додатків до звіту ліквідатора, оцінили повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Розглядаючи справу у підсумковому засіданні від 23.01.2019 на стадії ліквідаційної процедури, суд першої інстанції надав оцінку поданому ліквідатором звіту та ліквідаційному балансу ТзОВ Техкомплект та встановив таке.

На виконання вимог резолютивної частини постанови Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 16.06.2015 ліквідатором банкрута 18.06.2015 було вручено директору ТзОВ Техкомплект вимогу щодо передачі ліквідатору бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута.

30.06.2015 директором ТзОВ Техкомплект за актом прийому-передачі було передано ліквідатору Дерябкіну О.Е. матеріальні та інші цінності банкрута, печатки та штампи.

Під час проведення інвентаризації майнових активів ТзОВ Техкомплект ліквідатором була виявлена дебіторська заборгованість станом на 30.06.2015 року на загальну суму 1304195493,51 грн., а також векселі на загальну суму 72161033,39 грн. Однак, директор ТзОВ Техкомплект не передав ліквідатору ТзОВ Техкомплект підтверджуючі документи на вищезазначену дебіторську заборгованість (договори поставки, рахунки, акти приймання-передачі тощо), а також оригінали векселів. В зв`язку із чим ліквідатором було направлено заяву до Головного слідчого управління Національної поліції України. На підставі вказаного звернення, старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України Овдієнко В.М. внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 388 Кримінального кодексу України за № 12016000000000220.

Зазначаючи про те, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови, не було перевірено кримінальну справу про невстановлене місцезнаходження майна боржника та дій ліквідатора на стадії досудового розслідування, скаржники у касаційних скаргах не наводять аргументів про те, як дослідження судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, кримінальної справи посприяє наповненню ліквідаційної маси та задоволенню кредиторських вимог у справі про банкрутство.

На звернення ліквідатора ТзОВ Техкомплект про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні Генеральною прокуратурою України було надано відповідь листом № 04/2/4-3387-15 від 25.03.2019 року, в якому зазначено, що досудове розслідування за фактами розтрати службовими особами ТзОВ Техкомплект заставного майна триває.

Позиція скаржників щодо формальних дій ліквідатора щодо пошуку майна боржника мотивована тим, що з поданих ліквідатором доказів розуміється, що фізичний розшук майна боржника (в тому числі заставного) правоохоронними органами не здійснюється.

Суд зазначає, що з аналізу положень ст. 41 Закону про банкрутство у яких закріплено повноваження ліквідатора банкрута у справі про банкрутство, не вбачається те, що ліквідатор банкрута відповідальний за наслідки неможливості отримати позитивні результати проведених компетентними органами оперативно-розшукових дій щодо пошуку майна боржника.

Посилання в касаційних скаргах, що ліквідатором не доведено належними та допустимими доказами факт відсутності у банкрута майна, є безпідставними, так як ліквідатором до суду подані пояснення та були залучені відповідні документи, серед яких містяться відповіді на запити щодо майна, які підтверджують відсутність майна у банкрута та яким судами надано відповідну оцінку.

Питання дебіторської заборгованості банкрута у сумі 1304195493,51 грн., а також векселів на загальну суму 72161033,39 грн. було предметом дослідження судом апеляційної інстанції. Апеляційним судом встановлено, що директором боржника не передано ліквідатору підтверджуючі документи на зазначену дебіторську заборгованість (договори, рахунки, акти приймання-передачі тощо), а також оригінали векселів. При цьому судом апеляційної зазначено, що інформація про списання доводилась комітету кредиторів до відома і 18.11.2016 на засіданні комітету кредиторів було погоджено виключити з ліквідаційної маси ТзОВ Техкомплект дебіторську заборгованість банкрута на загальну суму 1304195493,51 грн.; виключити з ліквідаційної маси ТзОВ Техкомплект векселі банкрута на загальну суму 72161033,39 грн. у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів на вказану дебіторську заборгованість.

Апеляційний господарський суд відхилив доводи ПАТ Банк Кредит Дніпро , які збігаються із доводами касаційних скарг та зводяться до того, що ліквідатором банкрута не було вчинено заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості боржника, як безпідставні та необґрунтовані.

Судами обох інстанцій не встановлено порушення ліквідатором положень статей 41, 98 Закону про банкрутство.

Посилання скаржників на те, що ліквідатором не було закрито всі рахунки боржника за твердженнями судів першої та апеляційної інстанцій спростовується матеріалами справи.

У підсумку, врахувавши наявність доказів відсутності інших активів банкрута, у зв`язку з чим повне погашення кредиторських вимог є неможливим, зважаючи на підтвердження матеріалами справи здійснених в ліквідаційній процедурі вичерпних заходів, за відсутності оскарження в судовому порядку дій чи бездіяльності ліквідатора, зокрема і АТ Банк Кредит Дніпро , суд першої інстанції, з яким погодився суд другої інстанції, дійшли висновку, що ліквідаційна процедура банкрута проведена у встановленому Законом про банкрутство порядку, та правомірно затвердив звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1 статті 83 Закону про банкрутство.

Враховуючи викладене, аргументи касаційних скарг про порушення судами при розгляді і затвердженні звіту ліквідатора норм Закону про банкрутство не знайшли свого підтвердження, доводи касаційної скарги АТ Банк Кредит Дніпро фактично збігаються із доводами його апеляційної скарги, яким надано оцінку судом другої інстанції та обґрунтовано відхилено, крім того, доводи скаржників зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до ст. 300 ГПК України, виходить за межі повноважень Суду касаційної інстанції.

Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Суд також звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п. 40 рішення у справі "Пономарьов проти України", mutatis mutandis п. 52 рішення у справі "Рябих проти Росії"), який наголошує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 ГПК України, касаційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційних скарг та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг покладаються на заявників касаційних скарг.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Замінити у справі № 904/9479/14 кредитора Публічне акціонерне товариство Банк Форум на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Веста .

2. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальність "Фінансова компанія "Веста" залишити без задоволення.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2019 у справі №904/9479/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Пєсков В.Г.