Ухвала

від 11.09.2019 по справі 460/3219/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 вересня 2019 року

Київ

справа №460/3219/18

адміністративне провадження №К/9901/25148/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Костопільської районної державної адміністрації на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі № 460/3219/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Костопільської районної державної адміністрації, Комісії з визначення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Костопільської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Малолюбашанська сільська рада, треті особи, які не заявляють сасмостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, Фермерське господарство "Родимовка" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Костопільської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області, які полягають у порушенні прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при розгляді їхніх заяв про розрахунок збитків та неотриманих доходів від земельних ділянок та зобов`язання Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області провести розрахунок збитків та неотриманих доходів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від земельних ділянок.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Комісії з визначення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Костопільської районної державної адміністрації щодо розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення та відшкодування збитків землекористувачу від 26.09.2018 (дата реєстрації). Зобов`язано Комісію з визначення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Костопільської районної державної адміністрації повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення та відшкодування збитків землекористувачу від 26.09.2018 (дата реєстрації) у відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, Костопільська районна державна адміністрація подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику з тих підстав, що вона підписана собою, яка не підтвердила право на підписання касаційної скарги.

Вважаючи вказану ухвалу такою, що постановлена з порушенням вимог процесуального закону, Костопільська районна державна адміністрація оскаржила її в касаційному порядку.

Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної суду та аргументам касаційної скарги щодо їхньої обґрунтованості, Верховний Суд керується такими мотивами.

Повертаючи апеляційну скаргу Костопільської районної державної адміністрації, суд апеляційної інстанції керувався тим, що до апеляційної скарги, яка підписана першим заступником голови Костопільської районної державної адміністрації, не документів на підтвердження наявності в останнього повноважень на підписання апеляційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частин першої, третьої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Частиною шостою цієї ж статті Кодексу адміністративного судочинства України передбачено приєднання до матеріалів справи оригіналів документів, копій з них засвідчених суддею або засвідчених у визначеному законом порядку.

Частиною восьмою статті 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником до суду скарги він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Отже, аналіз приписів статей 59, 298 КАС України у їхньому взаємозв`язку дає підстави для висновку, що до апеляційної скарги має бути додано оригінал або належним способом засвідчена копія довіреності, що підтверджує наявність у особи, що підписала скаргу, права її підписувати.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, слушно застосував положення п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, правильне їхнє застосовування є очевидним, а аргументи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Зважаючи на наведене та беручи до уваги, що суд апеляційної інстанції під час розв`язання питання про взяття до розгляду апеляційної скарги надав правильну оцінку апеляційній скарзі з погляду дотримання ним вимог КАС України, аргументи касаційної скарги стосовно цього питання не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом п. 2 ч. 2 цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія зазначеної норми поширюється, з-поміж іншого, на ухвали суду апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, і до цього переліку також належить й ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги той факт, що зміст оскарженої ухвали свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст. ст. 328, 333, 359 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Костопільської районної державної адміністрації на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі № 460/3219/18.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

А.І. Рибачук

Л.В.Тацій,

Судді Верховного Суду