Постанова

від 30.10.2019 по справі 460/3219/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року№ 857/8887/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Пильо І.І.

розглянувши у відкритому судовому в м.Львові апеляційну скаргу Костопільської районної державної адміністрації на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 4 червня 2019 року у справі №460/3219/18 (суддя Друзенко Н.В., рішення ухвалене о 16/38 год, м.Рівне, повний текст складено 14 червня 2019 року) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Костопільської районної державної адміністрації та Комісії з визначення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Костопільської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів, - Малолюбашанська сільська рада Костопільського району Рівненської області, на стороні відповідачів, - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області та Фермерське господарство Родимовка , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду позовом до Костопільської районної державної адміністрації (далі - РДА) та Комісії з визначення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам РДА (далі - Комісія) в якому просили: визнати протиправними дії РДА, які полягають у порушенні прав позивачів при розгляді їх заяв про розрахунок збитків та неотриманих доходів від земельних ділянок; зобов`язати РДА провести розрахунок збитків та неотриманих доходів позивачами від земельних ділянок.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 4 червня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Комісії щодо розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення та відшкодування збитків землекористувачу від 26.09.2018 (дата реєстрації). Зобов`язано Комісію повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення та відшкодування збитків землекористувачу від 26.09.2018 (дата реєстрації) у відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 19.04.1993 №284 (далі - Постанова №284; Порядок відповідно) та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржила РДА, яке із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги з посиланням на окремі обставини справи та норми матеріального права вказує, що відповідно до Порядку, яким у своїй роботі керується Комісія, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, при тимчасовому зайнятті земельних ділянок з дозволу або за згодою землекористувача. А у разі самовільного зайняття земельних ділянок, яке за змістом статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначається як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, цей Порядок не застосовується. Виходячи з вищевикладеного, позивачам відмовлено Комісією у визначенні розміру збитків. В свою чергу, розмір збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, обчислюється за спеціальною Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженою постановою КМУ від 25.07.2007 №963 (далі - Методика) територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку.

Позивачі відзиву на апеляційну скаргу не подали, в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Малолюбашанська сільська рада Костопільського району Рівненської області (далі - Сільська рада) просила про розгляд справи за відсутності її представника.

Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - Держгеокадастр) та Фермерське господарство Родимовка (далі - ФГ) в судове засідання не надіслали своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників РДА, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що закріплена у Методиці формула передбачає визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок саме як добуток площі самовільно зайнятої земельної ділянки та середньорічного доходу, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням з урахуванням відповідних коефіцієнтів, тобто мова йде про тривале використання земельної ділянки, то у випадку із ситуацією навколо земельних ділянок позивачів вказана Методика до застосування не підлягає, позаяк як такого самовільного зайняття їхніх земельних ділянок не відбулося. Фактично, мало місце виключно знищення майбутнього урожаю позивачів на відповідних земельних ділянках внаслідок протиправних дій сторонніх осіб, що призвело до позбавлення позивачів можливості використовувати належні їм на праві власності земельні ділянки, оскільки сезонний цикл використання таких ділянок порушився на стадії збору урожаю. Відповідно, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як власники відповідних земельних ділянок понесли збитки у вигляді неодержаних доходів. Збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки відшкодовуються землекористувачам в силу прямої вказівки норми статті 156 Земельного кодексу України (далі - ЗК) та визначаються виключно за правилами Порядку.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідачів провести розрахунок збитків та неотриманих доходів від земельних ділянок, то така не підлягає задоволенню, оскільки рішення про визначення розмірів збитків є дискреційними повноваженнями компетентного органу.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачам на праві приватної власності належить 2,01 і 1,84 гектарів землі для ведення особистого селянського господарства на території Мирненської сільської ради, в тому числі 1,59 та 1,41 гектарів ріллі - кадастрові номери 5623485700 :05:005:0229 , 5623485400 : 05:005:0228 (т.1 а.с.26-27).

Межові знаки на відповідні земельні ділянки передані позивачам за актами прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 20.10.2017 (т.1 а.с.32).

З пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допитаних в судовому засіданні суду першої інстанції, цим судом встановлено, що ОСОБА_3 , який користується сусідньою із позивачами земельною ділянкою 25.07.2018 приїхав на поле подивитися стан посівів, і виявив, що частина його посівів здискована, як і всі посіви позивачів. 26.07.2018 він подзвонив ОСОБА_1 і повідомив про дану обставину.

27.07.2018 за даним фактом за участі заступника голови Сільської ради, землевпорядника Сільської ради та депутата Сільської ради, а також ОСОБА_3 , і позивачів складено акти обстеження земельних ділянок. В цих актах зафіксовано, що: вся площа земельної ділянки була здискована і за таких обставин, посіви озимої пшениці були знищені разом із зерном та соломою; збір урожаю зернових став неможливим; відповідно до заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зі слів ОСОБА_3 дискування проводилось в період 25-26.07.2018 трактором, який належить ФГ; при огляді земельної ділянки, комісія межових знаків не виявила, так як межові знаки були знищені (т.1 а.с.35-36).

26.09.2018 позивачі звернулися до голови Комісії Коваля О.С . із заявою про визначення та відшкодування збитків землекористувачу. В заяві вказала, що для посіву озимої пшениці осінню 2017 року та на підсів трави весною 2018 року нею були проведені наступні сільськогосподарські роботи за придбані такі посівні культури: здійснено дискування земельних ділянок в 2 (два) сліди площею 1,59, 1,41 га; проведена оранка земельних ділянок; проведена культивація земельних ділянок; придбано зерно озимої пшениці в кількості 318 кг та насіння трави в кількості 32 кг з розрахунку на посів земельної ділянки за площею; осінню 2017 року проведений посів озимої пшениці на земельній ділянці площею; весною 2018 року проведений посів трави на земельній ділянці площею; весною 2018 року проведено підживлення посівів аміачною селітрою на ділянці площею.

На підставі статті 156 ЗК та Порядку просили Комісію визначити суму затрат та збитків, що їм завдані в 2017-2018 роках протиправними діями ФГ за: дискування земельних ділянок в 2 (два) сліди; оранку земельних ділянок; проведення культивації земельних ділянок; придбання зерна озимої пшениці у серпні 2017 року в кількості 318 кг та насіння трави в кількості 32 кг на посів 1,59 га земельної площі; посів озимої пшениці на земельній ділянці га; посів трави весною 2018 року на земельних ділянках; підживлення посівів аміачною селітрою, весною 2018 року на земельних ділянках; визначити суму неодержаних доходів у 2018 році за: не отриманий урожай пшениці із земельній ділянки площею 1,59 га з розрахунку середньої урожайності озимої пшениці в 2018 році по Костопільському району; не отриманий урожай трави із земельної ділянки площею 1,59 га та з розрахунку середньої урожайності по Костопільському району чи Рівненської області; не отриманої кількості соломи пшеничної із земельної ділянки площею 1,59 га; визначити суму затрат на відновлення земельної ділянки для посіву озимих зернових у 2018 році та посіву трави в 2019 році з розрахунку земельної ділянки площею 1,59 га; визначити суму затрат на відновлення знищених межових знаків. Результати роботи комісії просили оформити Актом про визначення збитків власнику землі (т.1 а.с.18-23).

До заяв, обоє позивачів долучали копії паспортів і довідок про РНОКПП, державних актів на право приватної власності на землю, витягів з Державного реєстру речових прав та копії актів прийомки-передачі межових знаків, а також копії заяв до Сільської ради, розпорядження голови Сільської ради про створення комісії, актів комісії Сільської ради від 27.07.2018, а також листа відділу агропромислового розвитку РДА від 19.09.2018 №360/01-57 про середню врожайність по району озимої пшениці.

Крім цього, позивачами були проведені власні розрахунки витрат та неотриманих доходів у 2017-2018 роках із ріллі (т.1 а.с.37-38).

10.10.2018 за вих.№№3335/01-31/18, 3334/01-31/18 сільському голові та ФГ за підписом першого заступника голови РДА оформлено запрошення взяти участь у засіданні Комісії щодо питання відшкодування збитків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.72-73).

Разом з тим, 16.10.2018 за вих.№№3494/01-31/18, 3495/01-31/18 позивачам РДА оформлено відповіді на звернення щодо розгляду на засіданні Комісії щодо знищення ФГ посівів пшениці та трави.

У відповідях зазначено, що відповідно до Порядку, яким у своїй роботі керується Комісія власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. У такому разі збитки визначаються комісіями, створеними районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад або за угодою між власниками землі або землекористувачами та підприємствами, установами й організаціями. Отже, у разі самовільного зайняття земельних ділянок цей Порядок не застосовується. З огляду на зазначене запропоновано вирішити порушене у відповідному зверненні питання у судовому порядку (т.1 а.с.24-25).

Втім, як свідчить протокол №5 засідання Комісії, на засіданні 17.10.2018 питання: про визначення розміру збитків завданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у результаті знищення шляхом дискування посівів пшениці та трави ФГ на земельних ділянках площею 1,59, 1,41 га були включені до порядку денного (а.с.74-79).

На засіданні були присутні шестеро членів Комісії з дев`яти. Прибув представник виконкому Сільської ради, власники землі. Представник ФГ не прибув.

По вищевказаним питанням порядку денного Комісія одноголосно вирішила: 1. Враховуючи, що відповідно до Порядку, яким у своїй роботі керується Комісія, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Постановою №284 встановлено порядок відшкодування збитків, зокрема при тимчасовому зайнятті земельних ділянок з дозволу або за згодою землекористувача. У такому разі збитки визначаються Комісіями, створеними районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад або за угодою між власниками землі або землекористувачами та підприємствами, установами й організаціями. Отже, у разі самовільного зайняття земельних ділянок цей порядок не застосовується. Таким чином, вирішення питання про визначення розміру збитків завданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у результаті знищення посівів пшениці та трави ФГ рекомендовано здійснити у судовому порядку, про що позивачам направлено листи від 16.10.2018 №№3494/01-31/18 №3495/01-31/18. 2.Секретарю Комісії підготувати проект листа до Держгеокадастру з проханням повідомити про стан розгляду звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо перевірки факту самовільного зайняття ФГ земельної ділянки, яка перебуває у їхній власності. .

При цьому, 19.10.2018 за №Ф-440/0-721/0/6-18 та №Ф-441/0-720/0/6-18 Держгеокадастр за результатами розгляду звернення позивачів щодо визначення та відшкодування збитків завданих ФГ внаслідок знищення майбутнього урожаю шляхом дискування вказало, що розміри збитків, зокрема, неодержаних доходів, визначаються Комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад відповідно до Постанови №284. З огляду на це, запропонувало звернутися до відповідної Комісії з визначення і відшкодування збитків, що діє при РДА (т.1 а.с.39-40).

26.10.2018 за вих.№3620/01-31/18 Держгеокадастру за підписом першого заступника голови РДА оформлено лист у якому повідомлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у визначенні розміру збитків Комісією, оскільки Порядок у випадку самовільного зайняття земельних ділянок не застосовується. З огляду на це РДА просила розглянути можливість проведення перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель факту завдання збитків громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у результаті знищення ФГ посівів пшениці та трави на земельних ділянках, що перебувають у їх власності (т.1 а.с.80).

У відповідь на вказане звернення Держгеокадастр зауважив, що твердження РДА не відповідає буквальному змісту Порядку, і вказало на необхідність розгляду заяв позивачів по суті поставлених питань та прийняття рішення відповідно до зазначеного Порядку (а.с.81).

Крім того, 08.11.2018 позивачі звернулися з окремими заявами до начальника Держгеокадастру про визначення та відшкодування збитків землекористувачам за самовільний захват земельної ділянки ФГ і Держгеокадастром визначено розмір шкоди за Методикою (а.с.138-141).

В силу частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 156 ЗК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки; е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі.

За правилами частини першої статті 157 ЗК відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється КМУ (частина третя статті 157 ЗК).

Постановою №284 затверджено Порядок (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), відповідно до пункту 1 якого встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно з пунктом 2 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Пунктами 3-5 Порядку визначено, що відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані*.

*) Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Враховуючи наведені норми та обставини справи, необхідно зазначити що предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності дій відповідача як суб`єкта владних повноважень та створеної ним Комісії, при розгляді питання щодо заяв позивачів про визначення розміру збитків, що їм завдані у результаті знищення шляхом дискування посівів пшениці та трави ФГ на земельних ділянках 1,59 та 1,41 га, які по суті розглянуті не бути, так як Комісія вважала, що оскільки Постановою №284 встановлено порядок відшкодування збитків, зокрема при тимчасовому зайнятті земельних ділянок з дозволу або за згодою землекористувача, то Комісія при поданні заяв у яких зазначено, що земельні ділянки зайнято самовільно не може застосовувати Порядок затверджений Постановою №284.

Разом з тим, як видно із поданих позивачами заяв ними ставилось питання про визначення і розрахунок, їм як власникам відповідних земельних ділянок, понесених ними витрат, зокрема витрат на оранку, внесення добрив, посів, інших видів робіт, що відповідно були затрачені власниками для вирощування врожаю, який у даному випадку був знищений, а також визначити суму неодержаних доходів.

Таким чином, відповідачі за наслідками розгляду відповідних заяв мають право та повноваження скласти акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його відповідним рішенням.

Водночас, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника стосовно того, що позивачами не надано належних доказів про те, що саме внаслідок неправомірних дій ФГ по відношенню до земельних ділянок заявників було завдано збитків, так як у розглядуваному спорі завданням Комісії є виключно визначення розміру збитків, а не вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків.

Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, вони відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Саме під час розгляду судової справи про стягнення збитків буде з`ясовуватися наявність усіх елементів правопорушення, що дає підстави для стягнення збитків: наявність шкоди, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою та виною.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про протиправність дій відповідачів щодо розгляду заяв позивачів, оскільки вони вчинені не у той спосіб, який визначений законодавчо.

Крім того, переглядаючи рішення суду, апеляційний суд брав до уваги висновки Верховного Суду України та Великої Палати Верховного Суду у справах щодо подібних відносин, що викладені ними у постановах від 18 жовтня 2016 року, 27 березня 2019 року по справах №№500/2776/14-а, 917/902/18 відповідно.

Згідно статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Костопільської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 4 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 4 листопада 2019 року.