Постанова

від 05.09.2019 по справі 760/17856/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/11394/2019

справа №760/17856/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Оксюти Т.Г. 20 червня 2019 року,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "ЮНІСТЬ-2" про зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

В липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати ЖБК "ЮНІСТЬ-2" замурувати вхід до підвального приміщення, який було незаконно, на його переконання, зроблено через сміттєзбірник; виконати інший вхід до підвального приміщення у місці, яке затверджено проектною документацією.

Вимоги обґрунтовує тим, що будинок АДРЕСА_1 , у якому він проживає, обладнаний двома входами в підвальне приміщення: зовнішній із західної частини фасаду будинку та зсередини через перший поверх. У зв`язку із неможливістю використовувати передбачений проектом будинку вхід до підвального приміщення зсередини через перший поверх, оскільки до такого можна потрапити лише через магазин, що знаходиться в цьому будинку, голова правління ЖБК без будь-якої дозвільної документації влаштувала вхід (лаз) через приміщення сміттєзбірника, за стіною від його квартири. Під час кожного потрапляння до підвалу працівників аварійних служб чи мешканців будинку позивач зазнає незручностей (через кожне відкривання дверей відбувається вібрація стіни його квартири, а також знецінено вартість квартири).

В листопаді 2018 року ЖБК "ЮНІСТЬ-2" звернулось до суду із заявою про закриття провадження у справі з посиланням на те, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 вересня 2014 року у справі №760/8629/14-ц із аналогічним позовом, у задоволенні якого відмовлено.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року провадження у справі закрито.?

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі посилається на те, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не надав оцінки підставам позову.

Зазначає, що у справі №760/8629/14-ц позивач просив замурувати проріз в капітальній стіні житлового будинку, що зроблений під його вікнами, а в цій справі просить замурувати вхід до підвального приміщення, який незаконно зроблено через сміттєзбірник, отже предмет обох справ є різним.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача вказує, що позивач пред`явив ті ж саме вимоги з тих же підстав, відтак суд першої інстанції постановив законну ухвалу.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримала.

Представник відповідача ЖБК "Юність-2" Басараб Н.В. проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як па підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "ЮНІСТЬ-2", треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, Солом`янська районна в м.Києві державна адміністрація, Управління організації запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту у Солом`янському районі ГУ ДСНС у м. Києві, ОСОБА_3 , про зобов`язання вчинити дії - відмовлено. Оскільки сторонами у справі в цивільному процесі є позивач і відповідач, наявність третіх осіб у вищевказаній справі, по якій ухвалено рішення Солом`янським районним судом міста Києва 13 листопада 2014 року, не є перешкодою для закриття провадження у даній справі.

Тобто, закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався лише тим, що сторонами (позивачем і відповідачем) у справах є одні і ті самі особи.

З такими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 255 ЩІК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Підстава позову - це фактичні обставини (юридичні факти), на яких ґрунтується вимога позивача, та з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин між сторонами.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.

Згідно із положеннями статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам ухвала суду не відповідає.

Як убачається з рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 вересня 2014 року у справі №760/8629/14-ц, позивач просив виконати вихід з підвалу безпосередньо назовні та замурувати проріз у капітальній стіні будинку.

З обставин цієї справи убачається, що вимоги стосуються самовільного виконання входу (лазу) у підвальне приміщення через приміщення сміттєзбірника.

Відтак з`ясуванню підлягає питання чи виник спір щодо одного і того ж предмету спору, заявленого з тих же підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції безпідставно обмежившись лише тим, що сторони (позивач і відповідач) є ті ж самими, не дослідив предмет та підстави позову в обох справах, чим не дотримався вимог закону, які можуть бути підставами для закриття провадження у справі.

Відтак ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою.

Статтею 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи:

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи:

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановленім помилкової ухвали.

З огляду на наведене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.?

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2019 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова