Рішення

від 06.08.2020 по справі 760/17856/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/852/20

Справа №760/17856/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Оксюти Т.Г.

при секретарі - Горупа В.В.

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача Біленко Н.А., Бесараб Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу ЮНІСТЬ-2 про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив замурувати вхід до підвального приміщення, який, на його думку, було незаконно зроблено через смітєзбірник по АДРЕСА_1 та виконати інший вхід до підвального приміщення у місці, яке затверджено проектною документацією та стягнути судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 .

Власниками приміщення (частини першого поверху) The Luxary Interiors була збудована прибудова, яка зовні обмежила вхід до підвалу будинку, а також замуровано вхід до підвалу зсередини через перший поверх з метою збільшення торгівельної площі магазину.

У зв`язку з тим, що затверджені планом входи до підвалу були обмежені, тобто вони буди замуровані власниками магазину, голова правління ЖБК ЮНІСТЬ-2 за своєю власною ініціативою пробила вхід (лаз) в підвал де їй захотілось, а саме: всередині будинку через сміттєзбірник. Даний лаз, на думку позивача був зроблений без жодного дозвільного документа та розпорядження.

Даний вхід до підвального приміщення був незаконно зроблений за стіною квартири позивача та кожне потрапляння працівниками ЖЕКУ, аварійних служб та самих мешканців до підвального приміщення приносить дискомфорт та незручності позивачу та його сім`ї.

Згідно звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкта архітектури за адресою: АДРЕСА_1 , існуючий вхід в підвальні приміщення виконаний з порушенням ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення без проектної та дозвільної документації. Порушені вимоги законодавства у сфері містобудування. .

З урахуванням викладеного, позивач просив позов задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували посилаючись на те, що облаштування отвору у залізобетонній багатопорожнистій плиті перекриття між підвальними приміщеннями та рівнем підлоги колишнього приміщення сміттєзбірника, який позивач називає входом до підвального приміщення, було влаштовано на виконання припису Головного управління Держтехногенбезпеки у м. Києві від 29.03.2012 року щодо термінового облаштування підвальних приміщень будинку під укриття та приписів інших служб.

Крім того, згідно висновку №194 експертного дослідження від 12 лютого 2020 року, проведеного Науково-технічним центром Будівельна експертиза влаштована вхідна група до підвального приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 виконує своє функціональне призначення. Влаштований отвір у залізобетонній багатопорожнистій плиті перекриття між підвальними приміщеннями та рівнем підлоги колишнього приміщення сміттєзбірника не впливає на несучі конструктивні елементи будівлі та відповідає діючим нормативним документам з пожежної та санітарної безпеки.

Технічний стан конструкцій дозволяє нормально експлуатувати вхідну групу до приміщень підвалу працівниками кооперативу, які обслуговують інженерні комунікації будинку та здійснюють контроль за внутрішньо-будинковими лічильниками і не впливає на технічний стан квартир мешканців будинку.

З урахуванням викладеного просили відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши думку позивача та його представника, представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Статтею 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями, будівельних норм і правил.

Встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 29.09.2014 року, а також витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕК №908380 від 29.09.2014 року.

Як зазначає позивач Голова правління ЖБК Юність-2 Біленко Н.А. за своєю ініціативою пробила в підвал вхід (лаз) де їй захотілося, а саме всередині будинку через сміттєзбірник, а тому кожне потрапляння працівниками ЖЕКУ, аварійних служб та самих мешканців до підвального приміщення приносить дискомфорт та незручності позивачу.

Позивач просив замурувати вхід до підвального приміщення, який було незаконно зроблено через сімтєзбірник по АДРЕСА_1 та виконати інший вхід до підвального приміщення у місці, яке затверджено проектною документацією, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист порушеного права особа реалізує перш за все шляхом звернення до суду з відповідним позовом, за наслідками розгляду якого суд ухвалює судове рішення.

У відповідності до ст.384 ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.

Отже, саме правління кооперативу, а не особисто голова Біленко Н.А. , вирішує питання щодо облаштування, перепланування місць загального користування, до того ж це право власника житлового будинку ЖБК ЮНІСТЬ-2 .

Згідно статті 321 ЦК України, право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається в якості підстави своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_1 будучи фізичною особою, якій на праві власності належить квартира у багатоквартирному будинку має довести факт порушення відповідачем його прав.

Позивач на підтвердження своїх позовних вимог надав звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкта архітектури, відповідно до якого існуючий вхід в підвальні приміщення виконаний з порушенням ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення без проектної та дозвільної документації. Порушені вимоги законодавства у сфері містобудуванняя.

Однак, суд не приймає до уваги вказаний звіт та вважає його неналежним доказом у справі, з огляду на наступне.

Встановлено, що облаштування отвору у залізобетонній багатопорожнистій плиті перекриття між підвальними приміщеннями та рівнем підлоги колишнього приміщення сміттєзбірника, який позивач називає вхід до підвального приміщення, було влаштовано на виконання припису Головного управління Держтехногенбезпеки у м. Києві від 29.03.2012 року щодо термінового облаштування підвальних приміщень будинку під укриття та приписів інших служб (докази були приєднані до матеріалів справи з клопотанням про приєднання доказів від 19.06.2019 року).

ЖБК ЮНІСТЬ-2 не міг тривалий час зробити облаштування (виконати вищевказаний припис) через самовільне зайняття підвального приміщення МПП Любисток , керівником якого є позивач, виселення якого згідно рішення суду тривало до 31 липня 2019 року, що підтверджується актами державного виконавця від 13.05.2019 року.

Відповідно до вимог ст. 152 ЖК України, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Згідно висновку №194 експертного дослідження від 12 лютого 2020 року, проведеного Науково-технічним центром Будівельна експертиза влаштована вхідна група до підвального приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 виконує своє функціональне призначення. Влаштований отвір у залізобетонній багатопорожнистій плиті перекриття між підвальними приміщеннями та рівнем підлоги колишнього приміщення сміттєзбірника не впливає на несучі конструктивні елементи будівлі та відповідає діючим нормативним документам з пожежної та санітарної безпеки.

Технічний стан конструкцій дозволяє нормально експлуатувати вхідну групу до приміщень підвалу працівниками кооперативу, які обслуговують інженерні комунікації будинку та здійснюють контроль за внутрішньо-будинковими лічильниками і не впливає на технічний стан квартир мешканців будинку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно ч. 3 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Оцінивши висновок №194 експертного дослідження від 12 лютого 2020 року, проведений Науково-технічним центром Будівельна експертиза в сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи.

Зважаючи на викладене, висновок слід вважати належним та допустимим доказом у справі.

Таким чином, судом не встановлено, що з боку ЖБК ЮНІСТЬ-2 було порушено законодавство у сфері містобудівної та пожежної діяльності та право власності та/або право користування, розпорядження власністю позивача, а тому вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Також, слід зазначити, що 22.09.2014 року Солом`янським районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі № 760/8629/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу ЮНІСТЬ-2 треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація, Управління організації запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту у Солом`янському районі ГУ ДСНС у м. Києві, ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дії, яким відмовлено у позові.

13 листопада 2014 року Апеляційний суд м. Києва рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року залишив без змін.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач при розгляді вищевказаної справи просив зобов`язати відповідача привести приміщення підвалу та капітальну стіну житлового будинку АДРЕСА_1 у попередній стан відповідно до плану будинку, а саме: виконати вихід з підвалу безпосередньо назовні та замурувати проріз у капітальній стіні будинку.

Враховуючи це, заявлені наразі позовні вимоги протирічать його ж вимогам у 2014 році, в яких він і просив виконати вихід з підвалу безпосередньо назовні, що було здійснено без жодних порушень містобудівного законодавства та порушень прав мешканців будинку.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач не довів обставин, на які посилався як на підставу своїх позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

В матеріалах справи міститься зава представника відповідача про стягнення судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем на підтвердження надання йому правничої допомоги на суму 5000 грн., надано Звіт (акт) №00009 про надання послуг (виконаних робіт), довідку від 14.07.2020 року, договір №00009 від 16.02.2017 року про надання правових (юридичних, адвокаський) послуг, додаткову угоду до договору №00009 від 17.02.2020 року.

Крім того, встановлено, що відповідачем були понесені витрати за проведення експертного дослідження в сумі 6000,00 грн., що підтверджується актом №007 від 27.01.2020 року.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. Та витрат за проведення експертного дослідження в сумі 6000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 321, 375, 376, 384 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу ЮНІСТЬ-2 про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу ЮНІСТЬ-2 , код ЄДРПОУ 22868615, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 6-В, витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. та витрати за проведення експертного дослідження в сумі 6000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Житлово-будівельний кооператив ЮНІСТЬ-2 , код ЄДРПОУ 22868615, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 6-В.

Суддя