Постанова

від 10.09.2019 по справі 426/5306/17

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 426/5306/17

Провадження № 22-ц/810/565/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Авалян Н.М., Кострицького В.В.,

за участю секретаря Сінько А.І.,

учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 03 червня 2019 року, ухваленого Троїцьким районним судом у складі: судді Суського О.І. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за період затримки виконання рішення суду, визнання незаконним і скасування наказу про поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

У березні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі Корпорейшн в Україні про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за період затримки виконання рішення суду, визнання незаконним і скасування наказу про поновлення на роботі, який згодом уточнив, мотивував тим, що з 19 січня 1998 року по 27 червня 2011 року позивач працював у представництві фірми Файзер Ейс. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні. 27 червня 2011 року його звільнили з роботи відповідно до наказу від 27 червня 2011 року № 76/2011-к у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 17 серпня 2012 року в цивільній справі № 2-620/2012 позов ОСОБА_1 до Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди позов задоволено частково та визнано незаконним наказ Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні від 27 червня 2011 року № 76/2011-к, поновлено позивача на роботі в представництві Файзер Ейч .Сі. Пі. Корпорейшн в Україні на раніше займаній посаді регіонального менеджера Східного регіону представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 червня 2011 року по 27 червня 2012 року в розмірі 326 209, 08 грн.; в іншій частині вимог відмовлено через необґрунтованість.

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2012 року (справа № 22ц-5469/12) рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17 серпня 2012 року змінено в частині визначення періоду стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнуто з Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 червня 2011 року по 10 серпня 2012 року в розмірі 373 946,10 грн., в іншій частині рішення суду залишено без змін.

14 вересня 2012 року за заявою позивача на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Луганська 17 серпня 2012 року у цивільній справі № 2-620/12, головним державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві Штойка Л.Р. відкрито виконавче провадження ВП № 34275017.

24 жовтня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві Штойка Л.Р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 34275017.

28 січня 2013 року начальником відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції Костенко Л.І. винесено постанову про проведення перевірки ВП № 34275017, відповідно до якої постановлено: 1) визнати дії головного державного виконавця Штойки Л.Р. такими, що не відповідають вимогам п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 76 Закону України Про виконавче провадження в частині закінчення виконавчого провадження; 2) скасувати документ Постанова про закінчення виконавчого провадження (п. 8 ч. 1 ст. 49) від 24 жовтня 2012 року, що видала Штойка Л.Р. при примусовому виконанні: назва документу Виконавчий лист № 2-620, виданий 17 серпня 2012 року, документ видав: Ленінський районний суд м. Луганська, про: Поновити ОСОБА_1 на роботі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні на раніше займаній посаді регіонального менеджера Східного регіону представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні; 3) головному державному виконавцю Штойці Л.Р. протягом трьох робочих днів відновити виконавче провадження та вчинити подальші дії примусового характеру у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .

28 січня 2013 року головним державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві Штойка Л.Р. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 34275017. 13 березня 2013 року головним державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві Штойка Л.Р. винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій (ВП № 34275017).

Відповідно до наказу представництва Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн в Україні Про поновлення на роботі від 19 жовтня 2012 року № 107/2012-к ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді регіонального менеджера по Східному регіону з 19 жовтня 2012 року з окладом згідно зі штатним розкладом. Наказ підписано Генеральним директором представництва Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн в Україні ОСОБА_4 не живим підписом, а підписом печаткою .

Наказ про поновлення на роботі не міг бути підписаний ОСОБА_4, оскільки вказана особа з 01 вересня 2012 року призначена генеральним директором представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Аргентині, 17 серпня 2012 року був останній робочий день ОСОБА_4 в представництві Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні, 19 жовтня 2012 року вона не знаходилася на території України, що підтверджується відповіддю Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 грудня 2016 року, тому оспорюваний наказ є недійсним і не підтверджує виконання рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17 серпня 2012 року в цивільній справі № 2-620/12, відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження.

Для належного виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі представництво Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні повинно було видати наказ про поновлення працівника з 28 червня 2011 року, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України та підписаний повноважною особою відповідача, з внесенням відповідних записів до трудової книжки позивача відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

На підставі ст. 235 КЗпП України позивач просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року у сумі 6630,25 грн. (середньоденний заробіток 1326,05 х 5 днів); на підставі ст. 236 КЗпП України - стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 18 серпня 2012 року по 28 січня 2014 року у сумі 417 705,75 грн. та скасувати наказ відповідача від 19 жовтня 2012 року № 107/2012-к про поновлення позивача на роботі.

Відповідач заперечував проти задоволення позову та просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 03 червня 2019 року відмовлено Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн у задоволенні заяви про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за період затримки виконання рішення суду, визнання незаконним і скасування наказу про поновлення на роботі - відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за період затримки виконання рішення суду, визнання незаконним і скасування наказу про поновлення на роботі та просить постановити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводами апеляційної скарги є неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, оскільки термін затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі почався з дня ухвалення рішення судом про поновлення на роботі 17 серпня 2012 року і невиконання рішення суду підтверджено судовим рішенням про роз`яснення рішення від 10 жовтня 2013 року, а також невиконання станом на 29 січня 2014 року підтверджено судовими рішеннями від 29 січня 2014 року та від 06 червня 2017 року, і вказані обставини відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню; наказ про поновлення позивача на роботі з 28 червня 2012 року винесено відповідачем лише 22 липня 2014 року, що підтверджено і рішенням Верховного Суду від 25 травня 2018 року, у справі про оскарження дій державного виконавця під час виконання рішення суду; висновок суду про виплату відповідачем позивачу заробітної плати з 01 липня 2011 по 02 жовтня 2014 року є помилковим та не підтвердженим належними доказами; оспорюваний наказ про поновлення на роботі не містить особистого підпису відповідальної особи, яка станом на час видання наказу була відсутня на території України, і вказаний документ не відповідає п. 5.23 Національного стандарту; оспорюваний наказ не був предметом розгляду інших судів, про що помилково зазначено судом; суд не застосував до спірних правовідносин Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників та дійшов помилкового висновку про те, що відсутність запису у трудовій книжці позивача про поновлення на роботі є неналежним доказом у справі; оскільки 17.08.2012 року винесено рішення про поновлення на роботі, 14.09.2012 року на підставі виконавчого листа відкрито виконавче провадження, яке закрите лише 06.10.2014 року, тобто через 2 роки 1 місяць та 19 днів, то хибні висновки суду про вчасність виконання судового рішення; як помилкове і незастосування до спірних правовідносин сторін вимог ст.ст. 235 та 236 КЗпП України, оскільки під час ухвалення рішень про поновлення на роботі було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу лише по 10.08.2012 року і не міг бути охоплений майбутній період, а затримки у виконанні рішення суду наявна.

На апеляційну скаргу позивача від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні просить залишити скаргу без задоволення за необґрунтованістю, а рішення суду - без змін, оскільки суд належним чином дослідив та обгрунтовано встановив виконання рішення відповідачем вчасно та без затримок і що відповідач виплатив позивачу середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Апеляційний судом Луганської області в рішенні від 29 жовтня 2012 року позивачу вже було на підставі ст. 235 КЗпП України стягнуто додаткову суму за вимушений прогул, пов`язаний із затримкою розгляду справи, у розмірі 54368,18 грн.; за відкритим 14 вересня 2012 року виконавчим провадженням про поновлення позивача на роботі 19 жовтня 2012 року було винесено наказ про поновлення на роботі, який позивач особисто отримав на пошті 26 жовтня 2012 року, і йому було відомо, що він може стати до роботи, 25 січня 2013 року платіжним дорученням відповідачем сплачено на виконання рішення суду 373 946,10 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача, і 06 жовтня 2014 року виконавче провадження закінчено в зв`язку із повним фактичним його виконанням, що підтверджено судами всіх рівнів. Видання відповідачем наказу про поновлення на роботі є належним виконання рішення суду, що зазначено Верховним Судом і правомірно враховано судом в оскаржуваному рішенні; судом вірно дано оцінку наданим відповідачем банківським листам щодо перерахування відповідачем позивачу заробітної плати після поновлення на роботі і до 2 жовтня 2014 року, як і виконання рішення суду щодо сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу; оскаржуваний позивачем наказ винесений повноважною особою, на підставі цього наказу нараховані до стягнення відповідні грошові суми, які позивачем отримано, тобто наказ визнавався та виконувався самим позивачем; питання заповнення трудової книжки не може доводити чи спростовувати факт затягування виконання рішення суду та не свідчить про належність його виконання.

Протоком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2019 року головуючим у справі визначено суддю Назарову М.В., склад колегії - Кострицький В.В. Стахова Н.В.

Апеляційне провадження по справі було відкрито 19 липня 2019 року, ухвалою суду від 01 серпня 2019 року справу призначено до апеляційного розгляду на 10 вересня 2019 року о 14-й.

В судовому зсіданні в суді апеляційної інстанції позивач підтримав доводи своєї скарги, представник відповідача їх не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 23 Загальної декларації прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Відповідно до положень статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач з 19 січня 1998 року по 27 червня 2011 року працював в представництві фірми Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн в Україні. Позивача звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1, а.с. 12-13, 27).

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 17 серпня 2012 року в цивільній справі № 2-620/2012 позов ОСОБА_1 до Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди та визнано незаконним наказ Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні від 27 червня 2011 року № 76/2011-к, поновлено позивача на роботі в представництві Файзер Ейч .Сі. Пі. Корпорейшн в Україні на раніше займаній посаді регіонального менеджера Східного регіону представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 червня 2011 року по 27 червня 2012 року в розмірі 326 209, 08 грн.; в іншій частині вимог відмовлено через необґрунтованість (а.с. 16-17 т. 1).

14 вересня 2012 року на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Луганська 17 серпня 2012 року у цивільній справі № 2-620/12, головним державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві Штойка Л.Р. відкрито виконавче провадження ВП № 34275017 (а.с. 101-102 т. 4).

Наказом представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні від 19 жовтня 2012 року № 107/2012-к ОСОБА_1 поновлено на роботі з 19 жовтня 2012 року (а.с. 206 т. 2).

24 жовтня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві Штойка Л.Р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 34275017.

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2012 року (справа № 22ц-5469/12) рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17 серпня 2012 року змінено в частині визначення періоду стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнуто з Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 червня 2011 року по 10 серпня 2012 року в розмірі 373 946,10 грн., в іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с. 19-21 т. 1).

28 січня 2013 року начальником відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції Костенко Л.І. винесено постанову про проведення перевірки ВП № 34275017 (а.с. 143-144 т. 1).

28 січня 2013 року головним державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві Штойка Л.Р. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 34275017 (а.с. 145 т. 1).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 10 жовтня 2013 року (справа № 437/8841/13-ц) залишеною без змін ухвалою апеляційного суду луганської області від 29 січня 2014 року, роз`яснено рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17 серпня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн в Україні про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди в частині дати поновлення на роботі, а саме - що позивач ОСОБА_1 повинен бути поновлений на роботі в представництві Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні з 28 червня 2011 року (а.с. 31-33, 34-38 т. 1).

Наказом представництва Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн в Україні від 22 липня 2014 року № 80.1/2014 було внесено зміни до наказу від 19 жовтня 2012 року № 107/2012-к, а саме - змінено слова та цифри 19 жовтня 2012 року словами та цифрами 28 червня 2011 року , в решті наказ від 19 жовтня 2012 року № 107/2012-к залишено без змін (а.с. 207 т. 2).

06 жовтня 2014 року державним виконавцем Солом`янського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було закінчено виконавче провадження № 34275017 у зв`язку із повним його фактичним виконанням (а.с. 154 т. 2).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 07 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 11 жовтня 2017 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 про оскарження постанови державного виконавця Солом`янського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 06 жовтня 2014 року про закінчення виконавчого провадження № 34275017 було відмовлено. Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2017 року, винесеною по справі № 426/17373/16-ц, за вищевказаною скаргою позивача, касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а ухвалу суду першої та апеляційної інстанції без змін (а.с. 6-8 т. 4).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11 по 17 серпня 2012 року, суд виходив із того, що судом вже було визначено період вимушеного прогулу і суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку відповідачем виплачено.

Відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Аналіз наведеного свідчить про те, що стягнення середнього заробітку під час поновлення працівника на роботі є обов`язком суду, і суд в цьому випадку не обмежений заявленим працівником вимогами щодо періоду, за який належить до стягнення середній заробіток, оскільки йдеться про вимушений прогул, яким є період з часу незаконного звільнення до прийняття судом рішення про поновлення на роботі.

Вимоги позивача ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вже були предметом судового розгляду, і рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 17 серпня 2012 року в цивільній справі № 2-620/2012 у спорі між тими самими сторонами і з тих самих підстав ухвалене судове рішення, яким стягнуто з представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 червня 2011 року по 27 червня 2012 року.

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2012 року вказане рішення суду першої інстанції змінено: скасоване в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28.06.2011 року по 27.06.2012 року в розмірі 326 309,08 грн. та постановлене в цій частині нове рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.06.2011 року по 10.08.2012 року в розмірі 373 946,10 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

До повноважень суду апеляційної інстанції відповідно до пункту 4 частини 1 статті 374 ЦПК України відноситься скасування судового рішення повністю або частково і у відповідній частині закриття провадження у справі повністю або частково.

Оскільки вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення вже були предметом судового розгляду і вказані рішення набрали законної сили, наведене відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255, п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року та закриття провадження у справі в цій частині.

У разі незгоди позивача із визначеним судом періодом вимушеного прогулу, належним способом захисту його прав є оскарження судових рішень, якими визначено цей період.

Відмова суду у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та про скасування наказу про поновлення на роботі через необґрунтованість мотивована вчасним, без затримок, у повній, відповідно до вимог діючого законодавства виконанням рішення суду про поновлення на роботі.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують такі висновки суду з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 76 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою-підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Сторонами не оспорюється видання представництвом Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні Наказу від 19 жовтня 2012 року № 107/2012-к про поновлення ОСОБА_1 на роботі та отримання цього наказу поштою 26 жовтня 2012 року.

Оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) у виконавчому документі, крім іншого, має бути зазначена резолютивна частини рішення, а в резолютивній частині рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17 серпня 2012 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі відсутня дата, з якої його слід поновити на роботі, то датою виконання рішення суду про поновлення на роботі слід вважати дату видання відповідачем відповідного наказу - 19 жовтня 2012 року.

Наступні виконавчі дії, що тривали у виконавчому провадженні про поновлення позивача на роботі, стосувалися роз`яснення рішення щодо дати, з якої ОСОБА_1 слід поновити на роботі, що згодом і було зроблено. Ці виконавчі дії не свідчать про невиконання рішення суду 19 жовтня 2012 року, оскільки визначальним є поновлення порушених трудових прав працівника шляхом поновлення його на роботі, а не дата, з якої його слід поновити.

За умови відсутності в резолютивній частині рішення суду дати, з якої слід поновити на роботі незаконно звільненого працівника, не можна покладати відповідальність за належне виконання рішення на відповідача.

Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведено на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідальність за оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника, передбачена статтею 236 КЗпП України, припускає наявність умислу власника або уповноваженого ним органу.

Враховуючи обізнаність відповідача, який брав участь у розгляді справи, про поновлення ОСОБА_1 на роботі рішенням суду від 17 серпня 2012 року і законодавчо закріплений принцип обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили, для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування,

підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян, і їх виконання на всій території України, колегія суддів погоджує довід апеляційної скарги про помилковість висновків суду в частині відмови у задоволенні позову щодо цього виду відповідальності за період з 18 серпня 2012 року по 19 жовтня 2012 року.

Не може бути взято до уваги виконання рішення суду в межах виконавчого провадження, яке було відкрите 14 вересня 2012 року, оскільки рішення суду в частині поновлення працівника на роботі підлягає негайному виконанню і має виконуватися як у добровільному, так і примусовому порядку у разі його невиконання добровільно.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне в наведеній частині позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з представництвом Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 18 серпня 2012 року по 19 жовтня 2012 року у розмірі 58 346,20 грн. (1326,05 грн. - середньоденний заробіток, визначений рішенням апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2012 року х 44 дні).

В іншій частині рішення суду про відмову у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку про затримку виконання рішення суду ґрунтується на вимогах закону з огляду на вищенаведене і доводи апеляційної скарги цих правильних висновків не спростовують.

Як правильні висновки суду і про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним наказу про поновлення позивача ОСОБА_1 на роботі, оскільки наказ винесений особою, уповноваженою відповідачем на прийняття та звільнення з роботи працівників, відповідачем визнається видання вказаного наказу на виконання рішення суду, позивач також в межах поновлення на роботі отримав заробітну плату за час вимушеного прогулу, а його намагання спростувати дійсність наказу через використання факсиміле є безпідставним, оскільки діючим трудовим законодавством не передбачено визнання недійсним наказу з цієї підстави.

Крім того, колегія суддів зауважує, що позивачем заявлено взаємовиключні вимоги - як про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду по січень 2014 року з одночасним отриманням середнього заробітку за час вимушеного прогулу по час ухвалення рішення про поновлення на роботі, так і про визнання наказу про поновлення на роботі недійсним.

Посилання суду на те, що вказаний наказ був предметом розгляду судів апеляційної та касаційної інстанції є помилковими, проте це не призвело до неправильного вирішення спору.

Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, враховуючи, що суд припустився невідповідності висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, та порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми права в вищенаведеній частині про відмову у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення по день видання наказу відповідачем, вказане відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є підставою для задоволення скарги та скасуванню рішення в цій частині і ухваленню нового рішення про задоволення позову.

В іншій частині рішення суду як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на стороні пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивача було звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви в суді першої інстанції, а його позов задоволено частково - на 58 346,20 грн., і в редакції Закону України Про судовий збір станом на час звернення до суду було визначено мінімальну ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2017 році становило 640 грн., і за подання апеляційної скарги 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви - 960 грн., то з відповідача Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні на користь держави підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 03 червня 2019 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року скасувати.

Провадження у цивільній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11 серпня 2012 року по 17 серпня 2012 року закрити.

Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 03 червня 2019 року в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 18 серпня 2012 року по 19 жовтня 2012 року скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18 серпня 2012 року до 19 жовтня 2012 року задовольнити.

Стягнути з Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні (03680, м. Київ, Солом`янський район, вул. Амосова, буд. 12, код ЄДРПОУ 20070712) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 18 серпня 2012 року по 19 жовтня 2012 року у розмірі 58 346,20 грн.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в особі представництва Файзер Ейч. Сі. Пі. Корпорейшн в Україні (03680, м. Київ, Солом`янський район, вул. Амосова, буд. 12, код ЄДРПОУ 20070712) на користь держави судовий збір у розмірі 1600 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 13 вересня 2019 року.

Головуючий

Судді: