УХВАЛА
16 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/2811/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарт" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 (головуючий суддя Терещенко О.І., судді Сіверін В.І., Россолов В.В.) та рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2019 (суддя Жигалкін І.П.) у справі № 922/2811/18
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарт"
про стягнення 3 364 426,31 грн,
ВСТАНОВИВ:
22.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарт" через Східний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2019 у справі № 922/2811/18.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Приписами частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Отже, за змістом наведених норм касаційна скарга може бути подана та підписана як безпосередньо особою, яка подає скаргу, так і її представником.
При цьому, вказаною статтею Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік доказів, які підтверджують повноваження здійснення самопредставництва юридичної особи, зокрема, її керівником (директором), що, відповідно до процесуального законодавства, включає в себе і підписання, зокрема, касаційної скарги.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, її підписано директором ОСОБА_1 , однак, документів, що посвідчують його повноваження, до матеріалів касаційної скарги не надано, а матеріали справи № 922/2811/18 не містять.
Суд касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що згідно зі статтею 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Частинами 1 та 2 статті 99 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.
Згідно з частиною 3 Глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом року з дня набрання чинності цим Законом (дата набрання чинності цим законом - 17.06.2018) положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Статтею 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви. Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут товариства може передбачати можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом.
Враховуючи наведене та положення частини 3 статті 56 та частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що до касаційної скарги не додано та в матеріалах даної справи відсутні документи на підтвердження повноважень керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарт" у директора ОСОБА_1 , така скарга підлягає залишенню без руху.
Отже, звертаючись до суду з касаційною скаргою, скаржником до матеріалів скарги необхідно було додати документ (статут) на підтвердження повноважень ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарт", зокрема, що вказана особа, яка займає посаду директора товариства, має повноваження представляти товариство в суді без довіреності за відсутності обмеження повноважень, тобто, з усіма правами керівника товариства.
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження повноважень у ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарт".
Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, що також підтверджується переліком додатків до касаційної скарги.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
При цьому, суд звертає увагу скаржника, що листом Державної казначейської служби України від 22.06.2018 № 1432/0/1/-18 визначено реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд. 055)", символ звітності банку: 207.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Підсумовуючи вище викладені недоліки касаційної скарги, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Фарт" для усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до суду касаційної інстанції:
- документ на підтвердження повноважень ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарт";
- документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Керуючись статтями 56, 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарт" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2019 у справі № 922/2811/18 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги.
3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
4 . У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Суховий В.Г.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2019 |
Оприлюднено | 17.09.2019 |
Номер документу | 84284532 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні