Рішення

від 18.09.2019 по справі 826/17076/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 вересня 2019 року № 826/17076/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючої судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Трейдинг

до Головного управління ДФС у місті Києві

про визнання протиправними акта №296/26-15-14-02-01/37820074, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005531402 від 15.08.2017 та №0005541402 від 15.08.2017, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал Трейдинг (далі - позивач, ТОВ Гобал Трейдинг ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у місті Києві) в якому просило:

- визнати протиправним акт №296/26-15-14-02-01/37820074 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Глобал Трейдинг з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Сан Телеком за період з 01.07.2014 по 31.08.2014 та ТОВ Арвейд за період з 01.04.2015 по 30.04.2015;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.08.2017: №0005531402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 494806,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 123701,50 грн.; №0005541402, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 44600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що законних підстав для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки не було, а за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про наявність в діяльності позивача порушень податкового законодавства, відтак, за твердженням позивача, відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень. Також, позивач зазначив, що висновки контролюючого органу щодо нереального характеру господарських операцій позивача із контрагентами ТОВ Сан Телеком та ТОВ Арвейд спростовуються належним чином оформленими первинними документами. На думку позивача, посилання відповідача на протокол допиту у кримінальних провадженнях не може підтверджувати висновки про фіктивність господарсько-фінансових операції позивача та його контрагентів. Крім того, станом на час подання позову взагалі не відомо чи є відповідні вироки суду ведення чи спростування вини або невинуватості відповідних осіб.

У своїх додаткових поясненнях позивач заначив аналогічні доводи, що і у позовній заяві. При цьому, в своїх додаткових поясненнях позивачем фактично уточнено позовні вимоги, висловлено заперечення щодо висновків контролюючого органу, що зафіксовані в акті перевірки, які, на переконання позивача є необґрунтованими, такими, що суперечать фактичним обставинам на вимогам податкового законодавства. У зв`язку з наведеним в додаткових поясненнях позивач заявляє вимогу визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі таких протиправних висновків відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень. На думку контролюючого органу, відсутні підстави вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичну поставку товару, оскільки у первинному документі має бути зазначено посаду осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, місце та дата їх складання, підписи відповідальних осіб, що доводить невідповідність обставин фактичним. Крім того, відповідач зазначив, що до перевірки не надано товарно-транспортних документів, які б свідчили про реальність здійснення господарської операції, в т.ч. рух активів між позивачем та ТОВ Арвейд . При цьому відповідач стверджує, що первинні документи підписані неуповноваженими особами, оскільки наявні протоколи допитів у кримінальному провадженні № 32014100080000042 у якості свідка громадянина ОСОБА_1 , який повідомив, що зареєстрував ТОВ Сан Телеком за грошову винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, довіреності на представлення інтересів підприємства нікому не надавав та не уповноважував. Також відповідач посилається і на обставини, що є предметом дослідження в досудовому розслідуванні кримінального провадження №22014040000000192, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України. Відтак, дані відображені в цих податкових накладних не можуть приймати участі у податковому обліку, і як наслідок надавати право на формування податкового кредиту, оскільки вони є такими, що складені з порушенням ст.201 Податкового кодексу України. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що реальність підприємствами постачальниками належним чином документально не доведено, а також зазначив, що наслідком для податкового обліку є фактичний рух активів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2018 (з урахуванням виправленої судом описки ухвалою від 26.02.2018) позовну заяву залишено без руху, та надано строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

19.01.2018 на виконання вимог ухвали суду представник позивача через канцелярію суду надіслав додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 07.02.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

В підготовчому засіданні 11.07.2018 постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та визначено дату судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018 витребувано у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області інформацію про стан розслідування кримінального провадження внесеного за №22014040000000192, а також належним чином засвідчені копії протоколів допитів свідків, висновки експертиз, обвинувальні акти, судові вироки та інші документи, що мають значення у вирішенні справи. Повідомлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виклик у судове засідання для допиту у якості свідків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2018 витребувано у Соборного відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області: інформацію про стан розслідування кримінальної о провадження внесеного №22014040000000192, а також належним чином засвідчені копії протоколів допитів свідків, висновки експертиз, обвинувальні акти, судові вироки та інші документи, що мають значення у вирішенні справи.

Також, ухвалою суду від 27.02.2019 витребувано у Соборного відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області: інформацію про стан розслідування кримінальної о провадження внесеного №22014040000000192, а також належним чином засвідчені копії протоколів допитів свідків, висновки експертиз, обвинувальні акти, судові вироки та інші документи, що мають значення у вирішенні справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні.

З огляду на неможливість встановлення місця знаходження осіб, про допит яких було заявлено клопотання представником відповідача, що спричинило затягування розгляду даної справи по суті у зв`язку з неявкою вказаних осіб на виклик суду, представник відповідача не наполягав на їх повторному виклику.

На підставі положень ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності в матеріалах справи відповідної заяви, судом продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши доводи учасників процесу, ознайомившись з письмово викладеними позиціями сторін, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України 17.07.2017 відповідачем прийнято наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Сан Телеком за період 01.07.2014 по 31.08.2014 та ТОВ Арвейд за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, тривалістю 5 робочих днів з 17.07.2017.

Підставою для прийняття зазначеного наказу слугувала доповідна записка управління аудиту у сфері торгівлі та послуг від 13.07.2017 за №2342/26-15-14-02-01.

Відповідно до абз.2 п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України відповідачем 21.07.2017 винесено наказ №6841 про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Сан Телеком за період 01.07.2014 по 31.08.2014 та ТОВ Арвейд за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, тривалістю 2 робочих дні з 24.07.2017.

На підставі направлень від 17.07.2017 за №838/26-15-14-02-01 та №839/26-15-14-02-01 виданих контролюючим органом, відповідно до п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідач приступив до перевірки.

Копію наказу ГУ ДФС у м. Києві та направлення на право проведення перевірки 17.07.2017вручено під розписку директору ТОВ Глобал Трейдінг ОСОБА_3 , з відома якого і проводилась перевірка.

В журналі реєстрації перевірок ТОВ Глобал Трейдінг вчинено запис про проведення перевірки від 17.07.2017 службовими особами контролюючого органу.

ГУ ДФС у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Сан Телеком за період 01.07.2014 по 31.08.2014 та ТОВ Арвейд за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, за результатами якої складено акт №296/26-15-14-02-01/37820074 від 01.08.2017.

Відповідно до висновків, закріплених в акті, в ході перевірки було встановлено наступні порушення ТОВ Глобал Трейдінг : вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 494806,00 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду (ряд.24 Декларації) за квітень 2015 року на суму 44600,00 грн.

Контролюючим органом зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ Сан Телеком та ТОВ Арвейд , що вплинуло на правильність обрахунку податку на додану вартість.

При цьому, зазначений висновок контролюючий орган обґрунтовує тим, що:

1) згідно даних ІС Податковий блок , відносно господарської діяльності Сан Телеком заведено Картку суб`єкта фіктивного підприємництва №661/8/26-52-07-03 від 02.06.2015, в якій зазначено, що за результатами вжитих заходів по кримінальному провадженню № 32014100080000042 допитаного у якості свідка громадянина ОСОБА_1 , який повідомив, що зареєстрував ТОВ Сан Телеком за грошову винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, довіреності на представлення інтересів підприємства нікому не надавав та не уповноважував .

Відповідач вважає такі господарські операції позивача з ТОВ Сан Телеком неправомірними з огляду на те, що в діяльності контрагента наявні ознаки фіктивності.

Такий висновок було зроблено на підставі: інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо наявних кримінальних проваджень; підтвердження директором факту реєстрації ТОВ Сан Телеком за грошову винагороду; в ході перевірки не виявляється можливим підтвердити факт реального одержання послуг ТОВ Глобал Трейдинг від ТОВ Сан Телеком ; неможливість фактично здійснювати фінансово-господарську діяльність у зв`язку з відсутністю основних засобів, виробничих потужностей та штатної чисельності працюючих ТОВ Сан Телеком ; відсутність придбання ТОВ Сан Телеком по ланцюгу постачання послуг, які були реалізовані на ТОВ Глобал Трейдинг ; інформація як суб`єкта фіктивного підприємництва - зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою дачею (оформленням) у володіння чи управління підставним особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження 12.09.2014.

2) в ході аналізу загальнодоступних джерел, а саме Єдиний державний реєстр судових рішень встановлено, що в ході проведення досудового слідства в рамках кримінального провадження №22014040000000192, згідно даних ІС Податковий блок , відносно господарської діяльності, ТОВ Арвейд заведено Картку суб`єкта фіктивного підприємництва №2581/8/26-54-07-06 від 08.05.2015, в якій зазначено, що за результатами вжитих заходів допитаний в якості свідка громадянин ОСОБА_2 , який дав свідчення про те, що він зареєстрував ТОВ Арвейд за грошову винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності .

Також, до перевірки не надано товарно-транспортних документів, які б свідчили про реальність здійснення господарської операції, в т.ч. про рух активів між ТОВ Глобал Трейдінг з ТОВ Арвейд .

Відповідач вважає такі господарські операції позивача з ТОВ Арвейд неправомірними з огляду на те, що в діяльності контрагента наявні ознаки фіктивності.

Такий висновок було зроблено на підставі: інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо наявності кримінальних проваджень; підтвердження директором факту реєстрації ТОВ Арвейд за грошову винагороду; в ході перевірки не виявляється можливим підтвердити факт реального одержання ТОВ Глобал Трейдинг відповідної номенклатури та обсягу товару від ТОВ Арвейд ; неможливість фактично здійснювати фінансово-господарську діяльність у зв`язку з відсутністю основних засобів, виробничих потужностей та штатної чисельності працюй ТОВ Арвейд ; відсутність придбання ТОВ Арвейд по ланцюгу постачання товарів, які були реалізовані на ТОВ Глобал Трейдінг ; інформація як суб`єкта фіктивного підприємництва - зареєстровано (перереєстровано) та впроваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників 08.05.2015.

Крім того, за результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновки, що ТОВ Глобал Трейдинг не проявило розумної обережності при укладанні договорів з вищенаведеними контрагентами, а саме: ТОВ Сан Телеком та ТОВ Арвейд . За звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та її комерційна привабливість, а й ділова репутація, платоспроможність контрагентів та, ризики невиконання зобов`язань й надання гарантій їх виконання, наявність у контрагентів необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікаційного персоналу) та відповідного досвіду.

Тому на думку контролюючого органу, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 15.08.2017:

- №0005531402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 494806,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 123701,50 грн;

- №0005541402, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 44600,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржено в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України від 27.10.2017 за №24408/6/99-99-11-01-01-25 скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з висновками відповідача за результатами перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд бере до уваги наступне.

Щодо визнання протиправним акта №296/26-15-14-02-01/37820074 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Глобал Трейдинг з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Сан Телеком за період з 01.07.2014 по 31.08.2014 та ТОВ Арвейд за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, слід зазначити наступне.

Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст.78 Податкового кодексу України.

Так, згідно з положеннями п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для проведення документальної позапланової перевірки, зокрема є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно п.78.5 ст.78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 78.6 ст.78 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З огляду на наведені положення Податкового кодексу України, суд зауважує, що такий вид перевірок як виїзна документальна може проводиться за наявності декількох підстав, якими є: дійсне місце її проведення, що слідує із назви, - виїзна та процедури допуску ревізорів-інспекторів контролюючого органу до перевірки, що в свою чергу обумовлюється також рядом послідовних дій, таких як пред`явленням повноважним особам платника наказу на призначення перевірки, повідомлення про її проведення та службових посвідчень ревізорів-інспекторів, які будуть проводити перевірку.

Разом з тим, не дотримання вимог Податкового кодексу України може бути підставою для недопущення повноважними особами платника до проведення виїзної перевірки ревізорів-інспекторів контролюючого органу, що оформлюється актом.

Виходячи з аналізу вказаних норм вбачається, що у випадку недотримання порядку проведення документальної планової виїзної перевірки у платника податків виникає право на недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, яким, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Глобал Трейдінг не скористалось, надало необхідні первинні документи для проведення вказаної перевірки та яку було проведено з відома директора ТОВ Глобал Трейдінг ОСОБА_3 .

Таким чином, відповідач при проведенні перевірки діяв у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України та Верховного Суду, неодноразово висловленій у відповідних рішеннях, згідно якої платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Як вже зазначалось, результати проведеної перевірки оформлено актом №296/26-15-14-02-01/37820074 від 01.08.2017.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 за №727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов`язань, застосування штрафних (фінансових) санкцій. Саме прийняті контролюючим органом рішення (податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) і є підставою для виникнення у позивача прав чи обов`язків. У свою чергу акт перевірки, як власне і висновки викладені в ньому не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов`язки та законні інтереси, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ Глобал Трейдинг щодо протиправності акта перевірки.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.02.2018 (справа №815/4940/16), від 29.10.2018 (справа №819/1013/16), від 03.04.2018 (справа №826/1343/16), від 03.05.2018 (справа №820/3481/17).

Стосовно встановлених у ході проведеної перевірки порушень, слід зазначити наступне.

У відповідності із визначенням, викладеним в п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.22.1 ст.22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Як встановлено положеннями п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.п. 198.2, 198.3, 198.6 цієї статті датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата (нарахування) ПДВ, у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов`язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог п.1.2 ст.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.2.1 зазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ Сан Телеком було укладено ряд договорів, а саме:

1) договір про надання послуг з підтримки та обслуговування VPN №261213 від 26.12.2013, додаткову угоду №1 від 30.01.2014 до договору про надання послуг з підтримки та обслуговування VPN №261213, додаткову угоду №2 від 01.07.2014 до договору про надання послуг з підтримки та обслуговування VPN №261213, згідно яких виконавець (ТОВ Сан Телеком ) зобов`язується надати замовнику (ТОВ Глобал Трейдинг ) послуги з підтримки та обслуговування VPN, які споживаються замовником в процесі його господарської діяльності, в обсязі, на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі, а замовник зобов`язується оплачувати виконавцеві за надані послуги в обсязі, на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій надано первинні документи, а саме: запит цін, який направлявся на електронну адресу: santelecom@mail.com, надіслання нових настройок виділених серверів на адресу: santelecom@mail.com, акт надання послуг №ОУ-0731/13 від 31.07.2014, податкову накладну №40 від 31.07.2014, платіжні доручення №216 від 18.08.2014 на суму 14845,46 грн, №218 від 20.08.2014 на суму 30000,00 грн, №415 від 03.11.2014 на суму 154,54 грн.

2) договір про надання послуг оренди серверних потужностей №090114 від 20.01.2014, додаткову угоду №1 від 01.07.2014 до договору надання послуг оренди серверних потужностей №090114, згідно якого виконавець (ТОВ Сан Телеком ) зобов`язується за завданнями замовнику (ТОВ Глобал Трейдинг ) надати останньому послуги, що визначені у підпунктах 1.2.1-1.2.3, які споживаються замовником в процесі його господарської діяльності, в обсязі, на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі, а замовник зобов`язується оплачувати виконавцеві за надані послуги в обсязі, на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі.

Підпунктами 1.2.1-1.2.3 зазначеного договору передбачено надання інформаційно-технічних послуг з розміщення ресурсів, веб-сайтів замовника в мережі Інтернет на обладнанні виконавця (серверних потужностей), яке розташовано на технічному майданчику виконавця; підключення серверних потужностей до мережі Інтернет; надання консультаційних послуг, необхідних для експлуатації серверних потужностей.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій надано первинні документи, а саме: акт надання послуг №ОУ-0731/15 від 31.07.2014, податкову накладну №42 від 31.07.2014, платіжні доручення №226 від 22.08.2014 на суму 52500,00 грн.

3) договір про надання послуг оренди статичної ІР-адреси №0202214 від 20.02.2014, додаткову угоду №1 від 01.07.2014 до договору надання послуг оренди статичної ІР-адреси №0202214, згідно якого виконавець (ТОВ Сан Телеком ) зобов`язується за завданнями замовнику (ТОВ Глобал Трейдинг ) надати останньому послуги оренди статичної ІР-адреси, які споживаються замовником в процесі його господарської діяльності, в обсязі, на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі, а замовник зобов`язується оплачувати виконавцеві за надані послуги в обсязі, на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій надано первинні документи, а саме: акт надання послуг №ОУ-0731/14 від 31.07.2014, податкову накладну від 31.07.2014 №41, платіжні доручення №417 від 03.11.2014 на суму 5000,00 грн.

4) договір про надання послуг №0107-14 від 01.07.2014, згідно якого виконавець (ТОВ Сан Телеком ) зобов`язується за завданнями замовнику (ТОВ Глобал Трейдинг ) надати останньому послуги безлімітного симетричного каналу інтернет, які споживаються замовником в процесі його господарської діяльності, в обсязі, на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі, а замовник зобов`язується оплачувати виконавцеві за надані послуги в обсязі, на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій надано первинні документи: акт надання послуг №ОУ-0801/01 від 01.08.2014, №ОУ-0808/01 від 08.08.2014, №ОУ-0815/01 від 15.08.2014, №ОУ-0818/02 від 18.08.2014, №ОУ-0822/01 від 22.08.2014, №ОУ-0825/01 від 25.08.2014, №ОУ-0831/07 від 31.08.2014, податкову накладну від 01.08.2014 №48, від 08.08.2014 №49, від 15.08.2014 №50, від 18.08.2014 №51, від 22.08.2014 №52, від 25.08.2014 №53, від 31.08.2014 №54, платіжні доручення №335 від 29.09.2014 на суму 100000,00 грн, №348 від 03.10.2014 на суму 130000,00 грн, №361 від 06.10.2014 на суму 70000,00 грн, №392 від 17.10.2014 на суму 60000,00 грн, №397 від 20.10.2014 на суму 20000,00 грн, №408 від 27.10.2014 на суму 10000,00 грн, №418 від 03.11.2014 на суму 1000,00 грн.

Крім того, ТОВ Сан телеком надано копію повідомлення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 30.10.2013 за №02-7897/09 про включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ Арвейд (постачальник) укладено договір поставки №110315 від 11.03.2015, згідно якого постачальник зобов`язується поставити (передавати) продукцію покупцю окремими партіями у зумовлені строки відповідно до погодження сторонами специфікацій до договору, що є додатками до договору і його складовими та невід`ємними частинами, а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість на умовах даного договору.

Пунктом 1.4 зазначеного договору передбачено, право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Відповідно до п.3.1 договору поставки, покупець перераховує протягом 90 календарних днів з моменту поставки на поточний рахунок постачальника грошові кошти за поставлений товар.

Згідно п.4.1 договору поставки, постачальник здійснює поставку товару, а покупець його приймання на умовах СРТ фрахт і перевезення сплачені до (склад покупця, вказаний у кожній окремій специфікації до цього договору) згідно міжнародних правил тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Пунктом 4.2 договору поставки передбачено, що приймання покупцем товару за кількістю, здійснюється на підставі документів, зазначених в пункті 5.4 цього договору та у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 (П-6).

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ Арвейд позивачем надані первинні документи: договір поставки №110315 від 11.03.2015, додаток №1 до договору поставки №110315 від 11.03.2015 (кінцева довіреність №001 від 11.03.2015), видаткові накладні №5 від 01.04.2015, № 52 від 02.04.2015, №652 від 14.04.2015, №701 від 15.04.2015, №702 від 15.04.2015, №1006 від 21.04.2015, №1007 від 21.04.2015, №1054 від 22.04.2015, №1105 від 23.04.2015, №1358 від 27.04.2015, №1407 від 28.04.2015, №1526 від 30.04.2015, податкову накладну від 01.04.2015 №5, від 02.04.2015 №52, від 14.04.2015 №652, від 15.04.2015 №701, від 15.04.2015 №702, від 21.04.2015 №1006, від 21.04.2015 №1007, від 22.04.2015 №1054, від 23.04.2015 №1105, від 27.04.2015 №1358, від 28.04.2015 №1407, від 30.04.2015 №1526, платіжні доручення №129 від 20.04.2015 на суму 160000,00 грн, №130 від 21.04.2015 на суму 25898,00 грн, №139 від 27.04.2015 на суму 57435,00 грн, №154 від 04.06.2015 на суму 100000,00 грн, №160 від 05.06.2015 на суму 400000,00 грн, №163 від 15.06.2015 на суму 290000,00 грн, №166 від 03.07.2015 на суму 300000,00 грн, №167 від 07.07.2015 на суму 450000,00 грн, №174 від 24.07.2015 на суму 180000,00 грн, №184 від 28.07.2015 на суму 100000,00 грн, №189 від 03.08.2015 на суму 70000,00 грн, №209 від 12.08.2015 на суму 60000,00 грн, №234 від 25.08.2015 на суму 100000,00 грн, №243 від 31.08.2015 на суму 70000,00 грн, №245 від 03.09.2015 на суму 70000,00 грн, №258 від 07.09.2015 на суму 90000,00 грн, №266 від 15.09.2015 на суму 55000,00 грн, №295 від 28.09.2015 на суму 55000,00 грн, №306 від 05.10.2015 на суму 100000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що товар, отриманий від ТОВ Арвейд у подальшому постачався на ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. на підставі договору поставки №П4265 від 02.08.2012 укладено між ТОВ Глобал Трейдинг та ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф. К. А.У. , а також ТОВ ЕПІЦЕНТР К на підставі договору поставки №121010 від 20.08.2014, на підтвердження чого надано копії документи: договір поставки №П4265 від 02.08.2012 та додаткові угоди до договору від 01.01.2013, від 01.01.2014, від 01.01.2015, договір поставки №121010 від 20.08.2014, бухгалтерська довідка про залишки товару станом на 24.11.2017, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Крім іншого, позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003054411, №1003054973, №1003056279, №1003113837, №10034849 65, витяг №1626524501249 з реєстру платників податку на додану вартість, протокол №0207 від 02.07.2012 позачергових загальних зборів учасників ТОВ Глобал Трейдинг , протокол №1902 від 19.02.2016 загальних зборів ТОВ Глобал Трейдинг .

Судом досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Натомість, в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

При цьому, наявність або відсутність окремих документів, таких як товарно-транспортні накладні, а так само помилки у їх оформленні не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції. Водночас, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити визначені законом.

Доводи ж контролюючого органу щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу базуються лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних, однак правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із ТОВ Сан Телеком , ТОВ Арвейд .

Судом не взято до уваги наявність протоколів допитів у кримінальних провадженнях № 32014100080000042 допитаного у якості свідка громадянина ОСОБА_1 , який повідомив, що зареєстрував ТОВ Сан Телеком за грошову винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, довіреності на представлення інтересів підприємства нікому не надавав та не уповноважував відносно ТОВ Сан Телеком та №22014040000000192, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України відносно ТОВ Арвейд , оскільки факт наявності кримінального провадження, без ухвалення судового рішення, яким би було встановлено певні обставини, не може свідчити про фіктивну діяльність підприємства. При цьому, судом вживалися заходи щодо встановлення результатів розгляду зазначено кримінального провадження, проте інформації щодо вказаного кримінального провадження не надходила, лише надійшли протоколи допиту у кримінальному провадженні №22014040000000192 Соборного відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Контролюючим органом не надано доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагента об`єктивної неможливості здійснення господарських операцій, або ж відсутності можливості залучення до виконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем третіх осіб.

Також відповідачем не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

Суд зазначає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Контролюючий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже неодноразово була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 26.06.2018 (справа №803/649/15-а), від 31.07.2018 (справа №820/3119/17), від 31.07.2018 (справа №0870/4938/12), від 31.07.2018 (справа №817/1339/17), від 21.11.2018 (справа №823/103/17), від 11.04.2019 (справа №П/811/1761/16), від 16.05.2019 (справа №2а-12327/11/2670).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб`єктом владних повноважень правомірності своїх рішень.

З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Трейдинг задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.08.2017: №0005531402 та №0005541402.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Трейдинг (код ЄДРПОУ - 37820074, адреса: 01001, м. Київ, вул. Софіївська, 23, оф.1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 946 (дев`ять тисяч дев`ятсот сорок одна) гривня 61 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ - 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська