Рішення

від 19.09.2019 по справі 161/20345/18

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа: 161/20345/18

п/с 2-др/164/3/19

Категорія: 304000000

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2019 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Оліферчук І.В., Панасюк Ю.В.,

з участю представників відповідача Коренги В.А., Дідушок А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» про стягнення 41650 гривень поворотної фінансової допомоги та зустрічним позовом Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 16 серпня 2019 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» про стягнення 41650 гривень поворотної фінансової допомоги та зустрічним позовом Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» про стягнення 41650 гривень поворотної фінансової допомоги було відмовлено, зустрічний позов Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» було задоволено та визнано недійсним договір позики від 15 квітня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством „Акватериторія-Волинь» , зобов?язано Приватне підприємство „Акватериторія-Волинь» повернути ОСОБА_1 грошові кошти на суму 41650 гривень, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» 1921 гривень судового збору.

28 серпня 2019 року представник відповідача - Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» Дідушок А.М. звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 5500 гривень, про що було попередньо подано Приватним підприємством „Акватериторія-Волинь» відповідну заяву до проведення судових дебатів по даній справі.

Представники відповідача - Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» Коренга В.А., Дідушок А.М. в судовому засіданні вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 5500 гривень.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши думку представників відповідача Коренги В.А., Дідушок А.М., які не заперечували щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у відсутності позивача та його представника, враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для ухвалення додаткового рішення, суд ухвалив - проводити судове засідання у відсутності вказаних позивача та представника позивача.

Заслухавши пояснення представників відповідача, проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення є підставною і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В судовому засіданні встановлено, що згідно умов договору про надання правничої допомоги від 25.03.2019 року, акту виконаних робіт (наданих послуг) з надання правничої допомоги № 12-А від 19.08.2019 року, платіжного доручення № 1036 від 19.08.2019 року, ордеру серії ВЛ № 000054322 від 25.03.2019 року відповідачем - Приватним підприємством „Акватериторія-Волинь» були понесені витрати на правничу допомогу на загальну суму 5500 гривень.

Позивачем ОСОБА_1 , представником позивача Ткачуком О.В. клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду подано не було, неспівмірність таких витрат стороною позивача не доведена.

Проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи обставини, встановлені в ході розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, суд вважає, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» 5500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 270, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Доповнити рішення Маневицького районного суду Волинської області від 16 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» про стягнення 41650 гривень поворотної фінансової допомоги та зустрічним позовом Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства „Акватериторія-Волинь» (ідентифікаційний код 35979065) 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривеньвитрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: