Ухвала

від 16.01.2020 по справі 161/20345/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 січня 2020 року

м. Київ

справа №161/20345/18

провадження № 61-565ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства Акватериторія - Волинь на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 16 серпня 2019 року та на постанову Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Акватериторія-Волинь про стягнення поворотної фінансової допомоги, за зустрічним позовом Приватного підприємства Акватериторія-Волинь до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 16 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства Акватериторія-Волинь про стягнення поворотної фінансової допомоги відмовлено. Зустрічні позовні вимоги задоволено.

У січні 2020 року ПП Акватериторія-Волинь засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 16 серпня 2019 року та на постанову Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення в частині зобов`язання ПП Акватериторія-Волинь повернути ОСОБА_1 грошові кошти скасувати.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

В пункті 8 статті 129 Конституції України зазначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про державний бюджет на 2019 рік станом на 01 січня 2019 року встановлений прожитковий мінімум у розмірі 1921 грн.

Зі змісту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що предметом первісного та зустрічного позову були грошові кошти в сумі 41650 грн, які являють собою ціну позову, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921*100=192 100).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи вищенаведене, скаржник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства Акватериторія - Волинь на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 16 серпня 2019 року та на постанову Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Акватериторія-Волинь про стягнення поворотної фінансової допомоги, за зустрічним позовом Приватного підприємства Акватериторія-Волинь до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Калараш