Постанова

від 19.09.2019 по справі 910/9508/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/9508/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Чупрій А.П.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд" (далі - ТОВ "Центрумікс Трейд", Позивач, скаржник) - Волощука В.В. (адвокат, посв. від 25.12.2015 № КВ 1056),

відповідачів :

1) публічного акціонерного товариства Банку "Контракт" (далі - ПАТ Банк "Контракт", Відповідач-1) - не з`явились,

2) дочірнього підприємства "Ельтон-Дніпро" закритого акціонерного товариства "Ельтон" (далі - ДП "Ельтон-Дніпро", Відповідач-2) - не з`явились,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) - не з`явились,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Центрумікс Трейд"

на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2018 (головуючий - суддя Смирнова Ю.М.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 (головуючий - суддя Жук Г.А., судді Дикунська С.Я., Мальченко А.О.),

зі справи № 910/9508/17

за позовом ТОВ "Центрумікс Трейд"

до ПАТ Банк "Контракт", ДП "Ельтон-Дніпро",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

про визнання припиненими зобов`язань.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У 2017 році ТОВ "Центрумікс Трейд" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ Банк "Контракт" про визнання зобов`язання, що виникло з договору від 02.04.2014 №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії припиненим та визнання зобов`язань, що виникли з іпотечного договору №15/2014-01 від 02.04.2014, іпотечного договору №15/2014-02 від 02.04.2014 та іпотечного договору №15/2014-03 від 02.04.2014 припиненими.

1.2. Позовні вимоги з посиланням на приписи статті 1 та частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" мотивовано тим, що зазначені договори іпотеки та договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії є припиненими з підстав виконання основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, тобто після реєстрації за ПАТ Банк "Контракт" права власності на іпотечне майно.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Справа розглядалася судами неодноразово.

2.2. Рішенням господарського суду міста Києва від 23.08.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017, позов задоволено частково. Визнано зобов`язання, що виникли з іпотечного договору №15/2014-01 від 02.04.2014, іпотечного договору №15/2014-02 від 02.04.2014 та іпотечного договору №15/2014-03 від 02.04.2014, - припиненими; у частині позовних вимог про визнання припиненим зобов`язання, що виникло з договору від 02.04.2014 № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.04.2018 рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 скасовані в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Центрумікс Трейд" щодо визнання зобов`язання, яке виникло з договору №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014, таким що припинилось, і передано справу (у скасованій частині) на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 910/9508/17 залишені без змін.

2.3. За результатами нового судового розгляду справи № 910/9508/17 рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Центрумікс Трейд" щодо визнання зобов`язання, яке виникло з договору №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014, таким що припинилось.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано відсутністю підстав для визнання договору №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 припиненим, оскільки Позивачем не надано доказів повного погашення ним заборгованості за цим договором, а загальна вартість часткового задоволення іпотекодержателем в позасудовому порядку своїх вимог за рахунок нерухомого майна не покриває усієї кредитної заборгованості.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Центрумікс Трейд", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові акти у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та визнати припиненим зобов`язання, яке виникло за договором №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Місцевим та апеляційним господарськими судами:

4.1.1. не враховано приписи статті 1 та частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку , які передбачають, що після завершення позасудового врегулювання спору будь-які наступні вимоги банку щодо виконання боржником (іпотекодавцем або іншою особою (поручителем), відповідальною перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання (зобов`язання боржника за договором кредиту) є недійсним;

4.1.2. не взято до уваги, що відповідно до положень частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини третьої статті 3, статті 36 та частини першої статті 37 Закону України Про іпотеку законодавцем визначена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань;

4.1.3. не застосовано приписи статей 598 та 599 ЦК України, якими передбачено, що з моменту виконання боржником зобов`язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав та обов`язків сторін, що складають зміст конкретного зобов`язального правовідношення;

4.1.4. не з`ясовано та не встановлено реальну суму заборгованості на момент прийняття у власність банку предметів іпотеки, не досліджено та не встановлено вартість таких предметів іпотеки, умови та обсяги забезпечення за всіма забезпечувальними договорами, кількісний склад іпотечного майна та не надано оцінки реального виконання винесеного рішення боржником.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відзиви не надходили.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. 02.04.2014 між ПАТ Банк "Контракт" (банк) та ТОВ "Центрумікс Трейд" (позичальник) укладений Договір № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії (далі - Договір кредиту), відповідно до якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитної лінії, що не перевищує 2 000 000,00 дол. США, а позичальник зобов`язується повернути кредит в строк до 31.03.2017 з урахуванням строків погашення окремих траншів, встановлених пунктом 2.2 даного договору, сплатити плату за кредит та можливу неустойку в розмірах та в строки, встановлені даним договором (пункт 2.1 Договору кредиту).

6.2. Пунктом 2.6 Договору кредиту встановлено, що належне виконання позичальником своїх зобов`язань, згідно з цим договором, забезпечується всім належним йому майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України, окрім того, забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за договором є:

- іпотека нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ДП "Ельтон-Дніпро" ЗАТ "Ельтон";

- іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_4 , що належить позичальнику;

- іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_1 ;

- іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_2 ;

- порука фізичної особи ОСОБА_1

6.3. Згідно з пунктом 4.2.10 Договору кредиту, позичальник зобов`язаний незалежно від настання строку погашення кредиту, плату за кредит, неустойку та інші платежі передбачені цим договором сплатити протягом 3 (трьох) календарних днів з дати направлення Банком вимоги дострокового виконання зобов`язань за договором кредиту, за умови настання обставин, зазначених в пункті 4.3.3 Договору кредиту.

6.4. За змістом пунктів 4.3.3 та 4.3.3.1 Договору кредиту, банк має право припинити надання кредиту, визнати всю заборгованість за цим Договором простроченою та вимагати від Позичальника (незалежно від строку погашення кредиту) повернення у повному обсязі кредиту та/або плати за кредит та/або неустойки у випадках коли, зокрема, якщо позичальник не виконав у строк свої обов`язки по поверненню кредиту та/або плати за кредит та/або інших обов`язків по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором.

6.5. Зміст пункту 4.3.6 Договору кредиту містить умову про те, що банк має право звернути стягнення на забезпечення виконання зобов`язань за кредитом у разі непогашення позичальником заборгованості за кредитом в строк (ки), що обумовлений (ні) пунктами 2.1 - 2.2 договору, в тому числі порушення графіку зниження ліміту кредитної лінії, встановленого пунктом 2.2 договору (у випадку наявності такого графіку).

6.6. 02.04.2014 на забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредиту ПАТ Банком "Контракт" (іпотекодержатель) та ДП "Ельтрон-Дніпро" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 15/2014-01, відповідно до пункту 1.2 якого предметом іпотеки є нерухоме майно - нежиле приміщення 3-го поверху (в літ. А), загальною площею 468, 60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить іпотекодавцю.

6.7. 02.04.2014 на забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредиту ПАТ Банком "Контракт" (іпотекодержатель) та ТОВ "Центрумікс Трейд" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 15/2014-02, за умовами пункту 1.2 якого предметом іпотеки є нерухоме майно - трикімнатна квартира АДРЕСА_7 , загальною площею 70,3 кв. м, житловою площею 46,6 кв. м, що належить іпотекодавцю.

6.8. 02.04.2014 на забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредиту ПАТ Банком "Контракт" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 15/2014-03, предметом іпотеки визначено нерухоме майно: однокімнатна квартира АДРЕСА_8 , загальною площею 40,3 кв. м, житловою площею 10,3 кв. м, що належить іпотекодавцю.

6.9. 02.04.2014 ПАТ Банком "Контракт" (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №15/2014-04, відповідно до пункту 1.2 якого предметом іпотеки є нерухоме майно - двокімнатна квартира АДРЕСА_9 , загальною площею 44,4 кв.м, житловою площею 26,9 кв.м, що належить іпотекодавцю на праві власності.

6.10. 02.04.2014 ПАТ Банком "Контракт" (іпотекодержатель) та позивачем (заставодавець) укладено договір №15/2014-05 застави товарів в обороті, відповідно до пункту 1.2 якого предметом застави є товари в обороті, найменування, кількість та загальна балансова вартість яких визначена у додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору.

6.11. Відповідно до змісту підпунктів 5.2.1. вказаних Іпотечних договорів позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, в рахунок виконання зобов`язань Іпотекодавця за Договором кредиту, згідно з цим застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що, відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку", прирівнюється до договору про задоволення вимог Іпотекодержателя.

6.12. 28.10.2015 ПАТ Банком "Контракт" на адресу ТОВ "Центрумікс Трейд" направлено повідомлення (вих. № 611/07-4585) про дострокове стягнення кредиту, з вимогою про стягнення заборгованості за договором №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 у розмірі 927 141, 03 дол. США та 1 214 750, 05 грн. за неналежне виконання умов договору, а саме пункту 4.2.3 Договору кредиту.

6.13. ТОВ "Центрумікс Трейд" у відповідь на вказану вимогу Банку визнало борг у заявленому розмірі та повідомило про фінансові складнощі, пов`язані з валютними коливаннями, які є фактором невиконання зобов`язань за кредитним договором.

6.14. Відповідно до протоколу засідання кредитного комітету ПАТ Банк Контракт від 16.05.2016 прийнято рішення щодо прийняття у власність банку предметів іпотеки в порядку позасудового врегулювання кредитної заборгованості за договором № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014, а саме:

- нежиле приміщення 3-го поверху (в літ.А), загальною площею 468,60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- трикімнатна квартира АДРЕСА_7 , загальною площею 70,3 кв. м, житловою площею 46,6 кв. м;

- однокімнатна квартира АДРЕСА_8 , загальною площею 40,3 кв.м, житловою площею 10,4 кв.м;

- двокімнатна квартира АДРЕСА_9 , загальною площею 44,4 кв.м, житловою площею 26,9 кв.м.

6.15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синиці Т.В., внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29669833 від 19.05.2016, а саме: рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно - двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 за ПАТ Банк Контракт за іпотечним договором від 02.04.2014 №15/2014-04.

6.16. На підставі Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (наявних в матеріалах справи), Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, судом встановлено, що 17.05.2016 право власності на нерухоме майно (предмети іпотеки за Іпотечними договорами № 15/2014-01, № 15/2014-02 та № 15/2014-03 від 02.04.2014) було переоформлене на ПАТ Банк "Контракт".

6.17. Закритим акціонерним товариством Консалтингюрсервіс проведено оцінку нерухомості та визначено ринкову вартість предметів іпотеки:

- вартість нежилого приміщення 3-го поверху (в літ. А), загальною площею 468,60 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , становить 8 037 427,00 грн, або 318 755,00 доларів США;

- вартість трикімнатної квартири АДРЕСА_7 , загальною площею 70,3 кв. м, житловою площею 46,6 кв. м, становить 3 631 140,00 грн або 144 010,00 доларів США;

- вартість однокімнатної квартири АДРЕСА_8 , загальною площею 40,3 кв. м, житловою площею 10,3 кв. м, становить 1 380 300,00 грн., або 54 700,00 доларів США.

Всього загальна вартість предметів іпотеки за висновком суб`єкта оціночної діяльності становить 13 048 867,00 грн, що еквівалентно 517 465 дол. США. за офіційним курсом НБУ на час проведення оцінки.

6.18. Судами встановлено, що станом на 25.10.2015 (на час звернення банку до позичальника з вимогою про дострокове повернення кредиту) заборгованість позивача перед банком за кредитним договором від 02.04.2014 № 15/2014 становила 927 141,03 доларів США та 1 214 750,05 грн, в т.ч. 25 675,97 доларів США та 13 800,00 грн простроченої заборгованості за процентами, 901 465,06 доларів США та 720 000,00 грн заборгованості за кредитом, 47 137,69 грн пені, 433 812,36 грн штрафу за неналежне виконання умов договору, а саме пункту 4.2.3 Договору кредиту.

6.19. Підставою звернення позивача з даним позовом, зокрема, про визнання припиненим зобов`язань за кредитним договором стало те, що оскільки ПАТ Банк "Контракт" задовольнив свої вимоги в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на об`єкти нерухомості, то у відповідності до частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку та статей 598, 599 ЦК України, кредитні правовідносини припинились.

6.20. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що саме лише набуття кредитором права власності на три предмети іпотеки у даній справі не припинило в повному обсязі зобов`язань Позивача за договором №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014, оскільки до матеріалів справи не було надано доказів повного погашення боржником заборгованості за кредитним договором. Суд також виходив з того, що загальна вартість часткового задоволення іпотекодержателем в позасудовому порядку своїх вимог за рахунок нерухомого майна не покриває усієї кредитної заборгованості.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7.1. ЦК України:

частина перша статті 15:

- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;

частина перша статті 16:

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;

частина перша статті 509:

- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;

частина перша статті 526:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

частини перша та друга статті 598:

- зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом;

- припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом;

стаття 599:

- зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

частина перша статті 546:

- виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

стаття 572:

- в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави;

стаття 589:

- у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави;

- за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором;

частина перша статті 575:

- іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи;

частини перша, друга, четверта та п`ята статті 590:

- звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом;

- заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом;

- у разі часткового виконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі;

- якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

частина перша статті 628:

- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства;

стаття 629:

- договір є обов`язковим для виконання сторонами;

7.2. Закону України Про іпотеку :

стаття 1:

іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

стаття 3:

- іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду;

- іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору;

частина перша та друга статті 7:

- за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання;

- якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання;

частини перша, третя та п`ята статті 33:

- у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону;

- звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

- якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об`єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування;

стаття 36:

- сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки;

- договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

- після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання:

боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

- уразі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов`язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки;

частина перша статті 37:

- іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання;

7.3. Закон України Про заставу :

стаття 1:

застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду;

стаття 3:

- заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо;

- застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання;

7.4. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права;

8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

8.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.3. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини першої вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Спір у справі стосується визнання зобов`язання, що виникло з договору від 02.04.2014 №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії припиненим.

9.2. Згідно з частиною першою статті 509 та статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

9.3. За змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

9.4. З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні договорів, насамперед інтересів кредитора, у Главі 49 Цивільного кодексу України визначено види забезпечення виконання зобов`язання. Інститут забезпечення виконання зобов`язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін договору, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання боржником взятих на себе зобов`язань. Тобто, у разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов`язання притягуються разом із боржником і треті особи, зокрема, майнові поручителі.

9.5. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань згідно з частиною першою статті 546 ЦК України є застава.

9.6. Відповідно до статті 572 ЦК України, з якою кореспондуються положення статті 1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

9.7. За змістом частини першої статті 589 ЦК України правовим наслідком невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави.

9.8. Одним із видів застави відповідно до приписів статті 575 ЦК України є іпотека.

9.9. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

9.10. Положення статті 33 Закону України "Про іпотеку" узгоджуються з приписами частини п`ятої статті 590 ЦК України, у якій вказано, що якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

9.11. Стаття 36 Закону України "Про іпотеку" передбачає вирішення сторонами іпотечного договору питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

9.12. Отже, зважаючи на зазначені вище положення, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що чинним законодавством України передбачена можливість забезпечення виконання зобов`язання шляхом передачі в іпотеку не тільки одного об`єкта нерухомого майна, а й декількох. У разі перебування в іпотеці декількох об`єктів нерухомого майна кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок будь-якого з об`єктів або їх всіх, у разі якщо їх сукупна вартість є необхідною для погашення заборгованості іпотекодавця в повному обсязі.

9.13. Тобто законодавець пов`язує задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки, в тому числі, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, саме з обсягом невиконаного зобов`язання, що не вказує на те, що отримання у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку є наслідком припинення основного зобов`язання в повному обсязі.

9.14. Вказаною нормою передбачено підстави припинення зобов`язань щодо виконання основного зобов`язання, яке було забезпечено іпотечним договором.

9.15. Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, правила якого мають пріоритетне застосування до іпотечних правовідносин.

9.16. Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки передбачене статтею 36 Закону України "Про іпотеку".

9.17. Закон чітко визначає, що умовами здійснення позасудового врегулювання є: необхідність визначення такого способу в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, та наявність заборгованості боржника, яка зумовлює відповідне право на застосування такого способу. Наслідком завершення позасудового врегулювання є недійсність наступних вимог кредитора (іпотекодержателя) до боржника щодо виконання основного зобов`язання.

9.18. Судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що нормами чинного законодавства не обмежено право кредитора забезпечити належне виконання боржником основного зобов`язання декількома видами забезпечення, наприклад, окрім іпотеки, отримати в заставу від цього ж боржника товари в обороті, що і було здійснено сторонами спору у цій справі.

9.19. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному, а здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

9.20. Таким чином, внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем (кредитором) права власності на нього, кредитор не втрачає права вимоги до боржника щодо одержання задоволення порушеного основного зобов`язання за рахунок іншого виду забезпечення. Недійсними в розумінні частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" є наступні вимоги кредитора до боржника, які залишились невиконаними та виходять за межі інших видів забезпечення основного зобов`язання цим боржником.

9.21. Оскільки розмір забезпечення основного зобов`язання може мати істотне значення для кредитора при погодженні ним умов основного зобов`язання, у яке він вступає, припинення усіх інших забезпечень при реалізації кредитором одного з них - суперечило б принципу справедливості та розумності.

9.22. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постановах від 14.11.2018 у справі № 910/2535/18 та від 19.06.2019 № 904/9795/16.

9.23. Тобто саме лише набуття кредитором права власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку не припинило заставу іншого майна, переданого кредитору з метою забезпечення виконання основного зобов`язання, а положення частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" не поширюються на правовідносини сторін у даному випадку, оскільки як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в забезпечення виконання зобов`язань за спірним кредитним договором, крім тих на які було звернуто стягнення, укладено і інший іпотечний договір від 02.04.2014 №15/2014-04 та договір застави від 02.04.2014 № 15/2014-05.

9.24. Також Верховний Суд враховує встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо наявності у ТОВ "Центрумікс Трейд" непогашеної заборгованості за тілом кредиту у розмірі 520 391,58 дол. США з урахуванням часткового погашення заборгованості шляхом визнання за Відповідачем-1 права власності на предмети іпотеки.

9.25. У зв`язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відсутні підстави вважати, що вимоги щодо виконання основного зобов`язання за спірним кредитним договором є недійсними.

9.26 Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог та відсутність підстав для визнання зобов`язання, що виникло з договору від 02.04.2014 №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії припиненим, тому оскаржувані судові рішення зміні чи скасуванню не підлягають, у зв`язку з чим касаційна скарга має бути залишена без задоволення.

9.27. Аргументи касаційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки такі аргументи зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення ними обставин справи, містять посилання на обставини, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

9.28. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки згідно з імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9.29. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

9.30. Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

9.31. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

9.32. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, Позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.

10.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Центрумікс Трейд" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

11. Судові витрати

11.1. Понесені Позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос