Ухвала

від 17.09.2019 по справі 487/2306/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого: ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянув апеляційну скаргу представника підприємства «Оріон» адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.08.2019 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42019161010000520 про арешт грошових коштів підприємства «Оріон», заснованого на власності громадської організації «Надія інвалідів» (ЄДРПОУ 34801551), які перебувають та можуть надійти на рахунки, відкриті у АТ «Ощадбанк»

учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_6

представник підприємства «Оріон»: адвокат ОСОБА_5

Вс та но ви в:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Представник підприємства «Оріон» просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт грошових коштів підприємства «Оріон», заснованого на власності громадської організації «Надія інвалідів» (ЄДРПОУ 34801551), які перебувають та можуть надійти на рахунки, відкриті у АТ «Ощадбанк».

провадження № 11-сс/812/636 /19 слідчий суддя: ОСОБА_7

категорія: арешт майна доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду 1 інстанції.

Ухвалою слідчогосудді Заводськогорайонного судум.Миколаєва від 15.08.2019року вищезазначенеклопотання задоволено частково.

Накладено арешт на грошові кошти Підприємства «Оріон», заснованого на власності громадської організації «Надія інвалідів» (ЄДРПОУ 34801551), які перебувають та можуть надійти на рахунки, відкриті у АТ «Ощадбанк» (МФО 300465), рахунки: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 в межах суми в розмірі 30 млн.грн.

Накладено арешт на видаткові операції по рахункам АТ «Ощадбанк» (МФО 300465), № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 в межах суми в розмірі 30 млн. грн. за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

В решті вимог клопотання відмовлено.

Узагальнені доводи апелянта.

Апелянт зазначає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді було пропущено з поважних причин та просить його поновити, при цьому стверджує, що копію оскаржуваної ухвали не отримували, розгляд клопотання відбувався без їх виклику, директор підприємства ознайомився з даною ухвалою шляхом самостійного моніторингу ЄДРСР

Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, необгрунтованим та не вмотивованим, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Зазначає, що слідчим суддею необґрунтовано накладено арешт на грошові кошти підприємства «Оріон», оскільки в клопотанні відсутні докази вчинення кримінального правопорушення, а ті докази на які послався слідчий суддя, не є такими в силу вимог ст. 84 КПК України.

Також, апелянт зазначає, що на час повторного звернення до суду з даним клопотанням, органом досудового розслідування, не було нікому з службових осіб повідомлено про підозру, не було заявлено і цивільного позову.

На думку апелянта, слідчим суддею безпідставно вказано про накладення арешту на грошові кошти в межах спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди в розмірі 30 млн., так як на даний час відсутній висновок експерта з визначенням точного розміру шкоди.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Згідно ухвали слідчого судді та матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві перебувають матеріали кримінального провадження №42019000000000520 від 06.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.

20.06.2019 року прокурор відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням, в якому просив накласти арешт на грошові кошти Підприємства «Оріон», заснованого на власності громадської організації «Надія інвалідів» (ЄДРПОУ 34801551), які перебувають та можуть надійти на рахунки, відкриті у АТ «Ощадбанк» (МФО 300465): № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 та зупинити видаткові операції по рахункам, а також зобов`язати посадових осіб АТ «Ощадбанк» надати слідчому СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_8 , іншим слідчим, що входять до складу слідчої групи, прокурорам групи прокурорів або оперативним працівникам міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків ДФС, довідку про виконання ухвали суду про накладення арешту і виписки банку про залишки коштів на рахунках Підприємства «Оріон» на момент оголошення ухвали та в подальшому надавати кожного останнього дня місяця виписки банку про залишок коштів на рахунках підприємства «Оріон».

Приймаючи рішення про часткове задоволення вказаного клопотання, слідчий суддя зазначив, що є достатні підстави вважати, що зазначені в клопотанні прокурора кошти, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Тому з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються державі невстановленими особами за рахунок безпідставного відшкодування податків, виникла необхідність у накладенні арешту на кошти, розміщені на банківських рахунках підприємства «Оріон» та припинення будь-яких видаткових операцій.

Так, в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №42019000000000520 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2019 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, було встановлено, що в результаті умисних спільних дій службових осіб ГУ ДФС в Одеській області та службових осіб Підприємства «Оріон», заснованого на власності громадської організації «Надія інвалідів», державним інтересам спричинено матеріальну шкоду в особливо великому розмірі і тяжкі наслідки у вигляді неправомірного відшкодування з Державного бюджету України коштів у розмірі близько 30 млн. грн.

Окрім того, слідчий суддя зазначив, що невжиття заходів по арешту коштів і видаткових операцій призведе до остаточного заволодіння державним майном особами, причетними до злочинної діяльності, втрати речових доказів та унеможливить відшкодувати спричинені державі збитків і застосувати спеціальну конфіскацію.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, пояснення представника власника майна, яка підтримала подану апеляційну скаргу і просила її задовольнити, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо підстав для поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами п.3 ч. 2 ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Частиною третьою цієї статті визначено, що у разі постановлення ухвали слідчим суддею без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження та зі змісту оскаржуваної ухвали, представник підприємства «Оріон» не був присутній у судовому засіданні при розгляді клопотання про арешт майна, копія ухвали йому не направлялась.

В апеляційній скарзі представник підприємства «Оріон» вказує, що з даною ухвалою він та директор підприємства ознайомились лише 02.09.2019р. шляхом моніторінгу ЄДРСР.

Враховуючи, що ухвалу слідчого судді від 15.08.2019 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження апелянтом не був пропущений.

Що стосується суті прийнятого слідчим суддею рішення, апеляційний суд приходить до наступного.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При постановленні слідчим суддею оскаржуваної ухвали зазначені вимоги закону дотримані.

Як вбачається з клопотання прокурора, слідчим управлінням Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000520 від 06.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.

Згідно доводів клопотання, в ході досудового розслідування було встановлено, що в результаті умисних спільних дій службових осіб ГУ ДФС в Одеській області та службових осіб підприємства «Оріон», заснованого на власності громадської організації «Надія інвалідів», державним інтересам спричинено матеріальну шкоду в особливо великому розмірі і тяжкі наслідки у вигляді неправомірного відшкодування з Державного бюджету України коштів у розмірі близько 30 млн. грн.

Звертаючись в рамках даного кримінального провадження з клопотанням про арешт майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на рахунках, відкритих у АТ «Ощадбанк» та належать підприємству «Оріон», прокурор зазначив, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження зумовлене необхідністю збереження цього майна як речового доказу, забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, та відшкодування завданих збитків.

Слідчий суддя задовольнив подане клопотання та наклав арешт на вказане в ньому майно, пославшись на наявність підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним вст. 98 КПК України.

Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо розумних підстав і підозр вважати, що грошові кошти, що містяться на вищевказаних банківських рахунках, можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Що стосується посилань апелянта на відсутність у службових осіб підприємства «Оріон» статусу підозрюваних у даному кримінальному провадженні, що на його думку свідчить про відсутність підстав для накладення арешту на належні підприємству грошові кошти, то слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь- якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді є необгрунтованими та належним чином не доведеними.

На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання , які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому колегія враховує і те, що у відповідності до вимог ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.

З урахуванням викладеного вище, відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали, про що просить апелянт.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника підприємства «Оріон» адвоката ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.08.2019 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні №42019161010000520 про арешт грошових коштів підприємства «Оріон», які перебувають та можуть надійти на рахунки, відкриті у АТ «Ощадбанк» (МФО 300465), рахунки: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 в межах суми в розмірі 30 млн. грн. та накладено арешт на видаткові операції по рахункам АТ «Ощадбанк» (МФО 300465), № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 в межах суми в розмірі 30 млн. грн. за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: