Рішення

від 21.08.2019 по справі 357/8977/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8977/18

2/357/1447/19

Категорія 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕ УКРАЇНИ

в порядку спрощеного позовного провадження)

21 серпня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дубановська І. Д. ,

за участі секретаря судових засідань - Огер О. А.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Хліб ,

представник позивача - Вдовиченко А ОСОБА_1 В ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Готель Київ ,

представник відповідача та третьої особи - Телющенко П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Біла Церква позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Хліб до ОСОБА_2 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Готель Київ про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди,установив:

згідно позовної заяви, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08 квітня 2019 року, товариство з обмеженою відповідальністю Хліб зазначало, що між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 02 квітня 2012 року. В ньому сторони узгодили, що воно передає нежитлове приміщення площею 24 кв. м., а фізична особа-підприємець ОСОБА_3 І.А. має сплачувати орендну плату за користування ним, у розмірі 300 грн. не пізніше 01 числа кожного місяця.

Стверджувало, що взяті на себе зобов`язання виконало, в свою чергу фізична особа-підприємець ОСОБА_2 . починаючи з 01 січня 2013 року орендні платежі не сплачує, внаслідок чого виник борг у розмірі 20 400 грн.

Зазначало, що 26 січня 2017 року підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 припинена.

Посилаючись на наведене умови договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 02 квітня 2012 року та ст.ст. 625, 651 ЦК України просило: 1) стягнути із ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 56 031,28 грн.: основний борг - 22 800 грн., інфляційні втрати у розмірі - 12 659,37 грн., 3 % річних у розмірі - 1 731,11 грн., пеня - 18 840,80 грн.; 2) розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 1 укладений в м. Біла Церква 02 квітня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю Хліб та ОСОБА_2 , зобов`язавши ОСОБА_2 передати по акту приймання-передачі об`єкт оренди (нежитлове приміщення - торговий павільйон БК-1, який знаходиться по АДРЕСА_1 ); 3) розподілити судові витрати, стягнувши їх з ОСОБА_2

Представник відповідача та третьої особи заперечував проти позову, посилаючись на те, що строк дії договору оренди нежитлового приміщення від 02 квітня 2012 року закінчився 31 грудня 2014 року, що унеможливлює його розірвання та стягнення орендної плати за періоди після 31 грудня 2014 року, в матеріалах справи відсутні докази передачі об`єкта оренди фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , за вимогами про стягнення боргу за орендними платежами, 3 % річних, інфляційними втратами та пенею сплила позовна давність.

19 жовтня 2018 року відкрите провадження.

13 лютого 2019 року розгляд справи відкладений за клопотанням представника позивача, який обґрунтував його участю у іншому судовому засіданні та відповідача, яка обґрунтувала його тим, що перебуває у закордонному відрядженні.

08 квітня 2019 року розгляд справи відкладений за клопотанням представника позивача, який обґрунтував його тим, що є необхідність ознайомитись із поданими представником відповідача та третьої особи поясненнями та клопотанням представника відповідача та третьої особи, який обґрунтував його необхідністю ознайомитись із заявою про збільшення позовних вимог.

31 липня 2019 року заслухане вступне слово представника позивача, відповідача та третьої особи у справі оголошена перерва у зв`язку із необхідністю підготовки справи до дослідження матеріалів справи.

21 серпня 2019 року досліджені матеріали справи, суд видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Із письмових доказів встановлено, що 02 квітня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю Хліб та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 1.

Згідно п. 1 Договору оренди нежитлового приміщення № 1, орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування торговий павільйон БК-1: адреса: м. Біла АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , загальна площа: 24 кв. м.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно пп. 3.3 п. 3 Договору оренди нежитлового приміщення № 1, передача приміщення, що орендується, здійснюється за актом прийому-передачі підписання якого свідчить про фактичну передачу орендарю.

Суд зазначає, що акт прийому-передачі нежитлового приміщення до Договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 02 квітня 2012 року підписаний фізичною особою-підприємцем Ковтун І.А. 02 квітня 2012 року.

Отже, цим вона фактично засвідчила, що об`єкт оренди їй переданий.

Відповідно до пп. 7.2 п. 7 Договору оренди нежитлового приміщення № 1, орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендні та інші платежі.

Згідно пп. 5.1 п. 5 Договору оренди нежитлового приміщення № 1, розмір орендної плати за приміщення, що орендується, складає 300 грн. на місяць.

Відповідно до пп. 5.2 п. 5 Договору оренди нежитлового приміщення № 1, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 01 числа кожного місяця.

Згідно пп. 4.1 п. 4 Договору оренди нежитлового приміщення № 1, термін оренди з 02 квітня 2012 року до 31 грудня 2012 року.

Відповідно до пп. 4.2 п. 4 Договору оренди нежитлового приміщення № 1, якщо жодна зі сторін в термін за 1 місяць до закінчення дії даного Договору не заявить про намір його розірвати, даний договір повторно продовжується на 1 рік.

Із зазначених положень Договору оренди нежитлового приміщення № 1, суд дійшов висновку, що він продовжується на 1 рік, у разі відсутності наміру однієї із сторін його розірвати, про який необхідно повідомити іншу сторону за 1 місяць до закінчення дії даного Договору.

При цьому, домовленості, що таке продовження має багаторазовий характер текст Договору оренди нежитлового приміщення № 1, не містить.

Суд зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 А. висловлювала товариству з обмеженою відповідальністю Хліб свій намір про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення № 1.

Отже, кінцевою датою його дії є 31 грудня 2013 року.

До вказаної дати, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 мала сплачувати до 01 числа кожного місяця орендну плату у розмірі 300 грн.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що доказів сплати орендної плати за період з 01.01.2013 року до 31.12.2013 року матеріали справи не містять.

Отже, борг фізичної особи-підприємця Ковтун І.А. за ними становить 300 х 12 = 3 600 грн.

Відповідно до пп. 9.2 п. 9 Договору оренди нежитлового приміщення № 1, орендар у випадку прострочення по сплаті орендних платежів сплачує пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за період прострочення.

Суд зазначає, що розмір пені, яку зобов`язана сплатити фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за прострочені орендні платежі за період з 01 січня 2013 року до 08 квітня 2019 року (день звернення позивача до суду із заявою про збільшення позовних вимог) становить 6 632,46 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що розмір 3 % річних, які зобов`язана сплатити фізична особа-підприємець ОСОБА_3 І ОСОБА_5 за прострочені орендні платежі за період з 01 січня 2013 року до 08 квітня 2019 року (день звернення позивача до суду із заявою про збільшення позовних вимог) становить 618,73 грн.

Суд зазначає, що розмір інфляції за весь час прострочення, який має сплатити фізична особа-підприємець Ковтун І. ОСОБА_6 за весь час прострочення орендних платежів за 01 січня 2013 року до 08 квітня 2019 року (день звернення позивача до суду із заявою про збільшення позовних вимог) становить 5 855,61 грн.

Таким чином, встановлено, що борг фізичної особи-підприємця Ковтун І.А. перед товариством з обмеженою відповідальністю Хліб становить: 3 600 грн. - основний борг, 6 632,46 грн. - пеня, 618,73 грн. - 3 % річних, 5 855,61 грн. - інфляційні втрати.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець Ковтун І ОСОБА_5 припинена.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою (п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року, справа № 338/180/17).

Отже, ОСОБА_2 має борг перед товариством з обмеженою відповідальністю Хліб : 3 600 грн. - основний борг, 6 632,46 грн. - пеня, 618,73 грн. - 3 % річних, 5 855,61 грн. - інфляційні втрати.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, позовна давність за вимогою про стягнення орендних платежів, трьох відсотків річних, інфляційних втрат становить - три роки, за пенею - один рік.

Згідно ч. 1 ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд зазначає, що з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Хліб звернулось 07 серпня 2018 року, тоді як останній орендний платіж за Договором оренди нежитлового приміщення № 1 від 02 квітня 2012 року фізична особа-підприємець Ковтун І.А. мала сплатити не пізніше 01.01.2014 року.

Отже, за вимогою про сплату орендних платежів трирічний строк позовної давності сплив - 02.01.2017 року.

Таким чином, в їх стягненні слід відмовити.

Оскільки, сплата орендних платежів є основним зобов`язанням, а пеня додатковим, покликаним забезпечити його виконання, суд в її стягненні відмовляє.

В свою чергу, три відсотки річних та інфляційні втрати підлягають стягненню в межах періоду з 07 серпня 2018 року до 08 квітня 2019 року в розмірі 2 141,13 грн., з яких 396,49 грн. - три відсотки річних, 1 771,64 грн. - інфляційні втрати.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд зазначає, що Договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 02 квітня 2012 року закінчив свою дію 31.12.2013 року, в зв`язку із чим не може бути розірваним.

Отже, в частині вимог про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 02 квітня 2012 року слід відмовити.

В свою чергу, позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1 762 грн. за вимогу немайнового характеру у задоволенні якої суд відмовив та 1762 грн. за вимоги майнового характеру, які задоволені частково на суму, яка становить 3,82 % від заявлених вимог, тому на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до суми задоволених вимог в розмірі - 75,41 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Хліб до ОСОБА_2 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Готель Київ про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Хліб , ідентифікаційний код - 19418728, що знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, буд. 8, м. Біла Церква, інд. 09117 заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення № 1 від 02 квітня 2012 року в загальному розмірі 2 141,13 грн., що складається із: трьох відсотків річних - 396,49 грн., інфляційних втрат - 1 771,64 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Хліб , ідентифікаційний код - 19418728, що знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, буд. 8, м. Біла Церква, інд. 09117 судовий збір у розмірі 75,41 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку визначеному ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, в порядку встановленому законом, протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений на підставах визначених ч. 2,3 ст. 354 ЦПК України.

Скорочене рішення складене та проголошене - 21 серпня 2019 року.

Повний текст рішення складений - 20 вересня 2019 року.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІ. Д. Дубановська