Ухвала

від 20.09.2019 по справі 388/986/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 388/986/18

провадження № 61-16881ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства Володимирівське на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Володимирівське про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою її виплати та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства Володимирівське про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою її виплати та відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що з 05 жовтня 2006 року до 01 листопада 2013 року працювала на посаді юриста в Фермерському господарстві Володимирівське . За час трудових правовідносин Фермерським господарством Володимирівське була нарахована, але не виплачена ОСОБА_1 заробітна плата у розмірі 68 284 грн. У жовтні 2013 року ОСОБА_1 подала Фермерському господарству Володимирівське заяву про звільнення за власним бажанням, однак із наказом про своє звільнення не ознайомлена, трудову книжку після звільнення отримала неоформлену належним чином, остаточний розрахунок заробітної плати не проведено.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з Фермерського господарства Володимирівське невиплачену заробітну плату у розмірі 68 284 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати у розмірі 117 200 грн 35 коп. та моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Фермерського господарства Володимирівське на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату у розмірі 68 284 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати у розмірі 117 200 грн 35 коп.

У іншій частині вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу Фермерського господарства Володимирівське залишено без задоволення. Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди скасовано, в цій частині позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Фермерського господарства Володимирівське на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фермерського господарства Володимирівське на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2019 року та постанову

Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1 921 грн.

Ціна позову у цій справі становить 215 484 грн 35 коп. , яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*500=960 500).

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, справи є малозначними в силу притаманних їм властивостей, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Суд може визнати справу малозначною, ураховуючи, наприклад: ціну позову, предмет позову, складність справи та її значення для сторін і суспільства.

Ураховуючи предмет, ціну позову та складність цієї справи, а також те, що частина шостої статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються у тому числі і на касаційне провадження, беручи до уваги, що касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення постановлено судом апеляційної інстанції після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , тобто після 15 грудня 2017 року.

Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключають з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих прав, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягнення таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2019 року та постанова Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року ухвалені у малозначній справі, то вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства Володимирівське на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк