Ухвала

від 02.09.2019 по справі 405/630/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/330/19 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 366 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2019 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ТОВ «Кіровограджилстрой» на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 липня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, крім сплати податків (зборів) та заробітної плати, у будь-якій валюті, готівкою або у безготівкові формі, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «КІРОВОГРАДЖИЛСТРОЙ», відкритому у АТ «Комерційний індустріальний банк».

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено з прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2019 за № 42019120050000005 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, про арешт майна, в якому просив зокрема - накласти арешт на гроші у безготівковій формі, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Кіровограджилстрой» (ЄДРПОУ 37168181) у Акціонерному товаристві «Комерційний Індустріальний Банк» (скорочено АТ «КІБ», юридична адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 6, код ЄДРПОУ 21580639) № НОМЕР_1 , заборонивши всі видаткові операції за даним рахунком; - розглянути це клопотання за відсутності власника даного майна, а також його захисника чи представника з причин того, що наявні об`єктивні дані, вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, та з боку цієї особи існує реальна загроза зняття грошових коштів з вищезазначених банківських рахунків, тобто їх приховування, знищення або відчуження.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 липня 2019 року, вказане клопотання слідчого задоволено.

Задовольняючи клопотання слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри вчинення кримінальних правопорушень, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_9 та у вчинені яких підозрюється ОСОБА_10 , відомості про які (кримінальні правопорушення) внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2019 за № 42019120050000005.

При цьому, слідчим суддею відзначено, що кошти по вказаним у клопотанні договорам надходили на банківський рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий в ТОВ «Кіровограджилстрой» у Акціонерному товаристві «Комерційний Індустріальний Банк» та відкриття якого (банківський рахунок) підтверджується листом ГУ ДФС у Кіровоградській області від 11.07.2019 за вих. № 12557/10/11-28-08-01-12.

З наданих матеріалів клопотання вбачається наявність цивільного позову у кримінальному провадженні № 42019120050000005, який поданим військовим прокурором Кіровоградського гарнізону Південного регіону в інтересах Міністерства оборони України та Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління до ТОВ «Кіровограджилстрой» на суму 2 227 361,50 грн.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя прийшов до висновку, що матеріали клопотання доводять наявність правових підстав для накладення арешту на гроші у безготівковій формі, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Кіровограджилстрой» у АТ «Комерційний Індустріальний Банк» № НОМЕР_1 , в зв`язку з чим з метою забезпечення відшкодування шкоди, яка завдана кримінальним правопорушенням існує необхідність в накладення арешту вищевказані гроші кошти в розмірі 2 227 361,50 грн., крім сплати податків (зборів) та заробітної плати.

Отже, враховуючи необхідність забезпечення відшкодування шкоди, яка завдана кримінальним правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення даного клопотання слідчого про арешт майна.

Не погоджуючись з вказаним рішення слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна ТОВ "Кіровограджилстрой".

Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя задовольнив подане клопотання по суті з огляду на зміст ч. 1 ст. 1172 ЦК України та наявність у матеріалах кримінального провадження №42019120050000005 цивільного позову, поданого військовим прокурором Кіровоградського гарнізону Південного регіону України в інтересах Міністерства оборони України та Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління до ТОВ «КІРОВОГРАДЖИЛСТРОЙ» на суму 2 227 361,50 грн.

У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні 21 березня 2019 року директору ТОВ «КІРОВОГРАДЖИЛСТРОЙ» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (здійснював технічний нагляд на об`єкті) повідомлено про підозру відповідно за ч. 3, 5 ст. 191,ч. 1, 2 ст. 366 КК України та ч. 1,2 ст. 366 КК України (19 квітня 2019 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру).

Розмір інкримінованого підозрюваним збитку не відповідає відомостям про нібито заподіяну останніми шкоду, відображеним у цивільному позові. З огляду на вищевикладене, розмір цивільного позову у кримінальному провадженні є необґрунтованим.

За змістом ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний відповідач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.

У провадженні жодного суду позов військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України в інтересах Міністерства оборони України та Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління до ТОВ «КІРОВОГРАДЖИЛСТРОЙ» про стягнення шкоди, заподіяної злочином, не перебуває. До цього часу ТОВ «КІРОВОГРАДЖИЛСТРОЙ» (ст.ст. 63, 111, 112, глава 11 КПК України) у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку про наявність цивільного позову не повідомлено, представника цивільного відповідача до кримінального провадження не залучено.

Відтак, на переконання апелянта, або має місце порушення процесуальних прав товариства, як цивільного відповідача або зазначений цивільний позов як процесуальний документ є фікцією, за допомогою якого орган досудового розслідування з єдиної формальної підстави (ч. 2 ст. 170 КПК України) домігся накладення арешту на рахунок суб`єкта господарювання.

Відповідно до вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на вищевикладене, критеріям розумності та співрозмірності буде відповідати лише арешт грошових коштів на суму, що не перевищує розміру спричиненого збитку. Більш того, ТОВ «КІРОВОГРАДЖИЛСТРОЙ» має фінансові зобов`язання перед іншими суб`єктами господарювання, а арешт грошових коштів на всіх без винятку банківських рахунках товариства може призвести до їх невиконання та зупинення господарської діяльності суб`єкта господарювання в цілому.

Також, апелянт звертає увагу, що ухвалами слідчих суддів Ленінського районного суду м. Кіровограда від 3 квітня 2019 року (№405/2534/19 1 -кс/405/1410/19) та від 14 березня 2019 року (№405/1653/19 І-кс/405/1131/19), з цих же підстав, вже накладено арешт на інші банківські рахунки даного товариства, щоразу в межах суми 2 227 361,50 грн. відкриті у АТ «Комерційний індустріальний банк».

Крім того зазначає, що 08 лютого 2019 року між АТ «Комерційний індустріальний банк» та ТОВ «КІРОВОГРАДЖИЛСТРОЙ» укладено договір №14/19 про надання овердрафту за поточним рахунком. Згідно інформації банківської установи розрахунковий рахунок, на який накладено арешт, відкрито для можливості обслуговування кредитного договору.

Овердрафт - форма короткострокового кредиту в межах встановленого банком ліміту, що дозволяє здійснювати розрахунки, коли у клієнта на поточному рахунку недостатньо коштів. За умов овердрафту кредитування банком розрахункового рахунку клієнта здійснюється для оплати розрахункових документів при нестачі або відсутності на розрахунковому рахунку клієнта-позичальника коштів. Банк списує кошти з рахунку клієнта в повному обсязі, тобто автоматично надає клієнту кредит на суму, що перевищує залишок коштів. Овердрафт відрізняється від звичайного кредиту тим, що для погашення заборгованості спрямовуються всі кошти, що надходять на рахунок клієнта.

З огляду на вищевикладене, розміщені на розрахунковому рахунку грошові кошти є власністю банку. У зв`язку з чим є незрозумілим, яким чином арешт грошових коштів банківської установи забезпечує потреби кримінального провадження в розумінні статті 170 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до положень ч. 1. ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

З апеляційної скарги, клопотання про поновлення строку та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання про накладення арешту на майно розглянуто судом у відсутність власника майна та його представника, матеріали провадження не спростовують доводи апеляційної скарги про те, що копії оскаржуваної ухвали власникам майна не направлено, а тому колегія суддів, з урахуванням поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження, вважає за можливе поновити апелянту пропущений строк на апеляційне оскарження.

Згідно чинного кримінального процесуального законодавства, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності.

У відповідності до вимог ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Як вбачається з матеріалів провадження, СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019120050000005 від 21 січня 2019 року за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснює військова прокуратура Кіровоградського гарнізону Південного регіону України.

Звертаючись до слідчого судді, слідчий в обґрунтування клопотання про арешт майна зазначив, що під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено достатні підстави вважати, що посадові особи ТОВ «Кіровограджилстрой» могли незаконно заволодіти бюджетними коштами на загальну суму понад 5,5 млн. грн.

Також, слідчим зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що всі трансакції грошових коштів за вищевказаними договорами були перераховані на рахунок Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» (скорочено АТ «КІБ», юридична адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 6, код ЄДРПОУ 21580639) № НОМЕР_2 , який, у відповідності до відповіді ГУ ДФС у Кіровоградській області №2077/10/11-28-08-01-12 від 13.02.2019, належить ТОВ «Кіровограджилстрой», на який в подальшому слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда 14.03.2019 року було накладено арешт.

Також, в ході досудового розслідування під час моніторингу інформації Єдиного веб-порталу використання публічних коштів було встановлено, що ТОВ «Кіровограджилстрой» було відкрито новий рахунок в Акціонерному товаристві «Комерційний Індустріальний Банк» (скорочено АТ «КІБ», юридична адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 6, код ЄДРПОУ 21580639) № НОМЕР_1 , за допомогою якого здійснюється підприємницька діяльність на даний момент.

Так, у клопотанні про арешт майна слідчий зазначив, що з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, виникла необхідність у накладенні арешту на гроші у безготівковій формі, що знаходяться на банківському рахунку вказаної юридичної особи, у зв`язку з чим слідчий звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

Задовольняючи клопотання слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що з наданих матеріалів клопотання вбачається наявність цивільного позову у кримінальному провадженні № 42019120050000005, який поданим військовим прокурором Кіровоградського гарнізону Південного регіону в інтересах Міністерства оборони України та Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління до ТОВ «Кіровограджилстрой» на суму 2 227 361,50 грн.

Разом з цим, матеріали клопотання доводять наявність правових підстав для накладення арешту на гроші у безготівковій формі, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Кіровограджилстрой» у АТ «Комерційний Індустріальний Банк» № НОМЕР_1 , в зв`язку з чим слідчий суддя вважає, що з метою забезпечення відшкодування шкоди, яка завдана кримінальним правопорушенням існує необхідність в накладенні арешту на вищевказані кошти в розмірі 2 227 361,50 грн., крім сплати податків (зборів) та заробітної плати.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість забезпечення цивільного позову, використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя не дотримався.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення цивільного позову.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що з матеріалів клопотання вбачається наявність цивільного позову у кримінальному провадженні № 42019120050000005, поданий військовим прокурором Кіровоградського гарнізону Південного регіону в інтересах Міністерства оборони України та Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління до ТОВ «Кіровограджилстрой» на суму 2 227 361,50 грн., отже з метою необхідності забезпечення відшкодування шкоди, яка завдана кримінальним правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення даного клопотання слідчого про арешт майна.

Проте, на переконання колегії суддів, такий висновок слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи, висновки слідчого судді не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, що відповідно до ст. 409 КПК України є підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що матеріалах клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019120050000005, цивільний позов поданий військовим прокурором Кіровоградського гарнізону Південного регіону до ТОВ «Кіровограджилстрой» на суму 2 227 361,50 грн. відсутній.

Також, під час апеляційного розгляду, прокурором у підтвердження наявності цивільного позову до ТОВ «Кіровограджилстрой», доказів не надано.

Разом з цим, також колегія суддів звертає увагу, що у кримінальному провадженні № 42019120050000005, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 березня 2019 року, задоволено клопотання прокурора, та з метою забезпечення відшкодування шкоди, накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, крім сплати податків (зборів) та заробітної плати, у будь-якій валюті, готівкою або у безготівковій формі, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Кіровограджилстрой» (ЄДРПОУ 37168181) № НОМЕР_2 відкритому у Акціонерному товаристві «Комерційний Індустріальний Банк». Отже, наразі у даному кримінальному проваджені вже застосований такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Окрім того, в суді апеляційної інстанції також встановлено, що 08 лютого 2019 року між АТ «Комерційний індустріальний банк» та ТОВ «Кіровограджилстрой» укладено договір №14/19 про надання овердрафту за поточним рахунком. Згідно інформації банківської установи розрахунковий рахунок, на який накладено арешт, відкрито для можливості обслуговування кредитного договору.

Овердрафт - форма короткострокового кредиту в межах встановленого банком ліміту, що дозволяє здійснювати розрахунки, коли у клієнта на поточному рахунку недостатньо коштів. За умов овердрафту кредитування банком розрахункового рахунку клієнта здійснюється для оплати розрахункових документів при нестачі або відсутності на розрахунковому рахунку клієнта-позичальника коштів. Банк списує кошти з рахунку клієнта в повному обсязі, тобто автоматично надає клієнту кредит на суму, що перевищує залишок коштів. Овердрафт відрізняється від звичайного кредиту тим, що для погашення заборгованості спрямовуються всі кошти, що надходять на рахунок клієнта. Тобто, розміщені на розрахунковому рахунку грошові кошти є власністю банку, а не ТОВ «Кіровограджилстрой».

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідальність за санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачає в тому числі покарання у вигляді конфіскації майна, яка застосовується до винної особи у злочині, якою може бути лише фізична особа, а не юридична особа, тому підстав для арешту грошових коштів ТОВ «Кіровограджилстрой з метою забезпечення конфіскації за вироком суду та цивільного позову, немає.

Також було встановлено, що провадження відносно юридичної особи ТОВ «Кіровограджилстрой органом досудового розслідування не проводиться.

Натомість слідчий суддя з метою, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні № 42019120050000005, який поданий військовим прокурором Кіровоградського гарнізону Південного регіону в інтересах Міністерства оборони України та Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління до ТОВ «Кіровограджилстрой» на суму 2 227 361,50 грн. своєю ухвалою , наклав арешт на гроші у безготівковій формі, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Кіровограджилстрой» у АТ «Комерційний Індустріальний Банк» № НОМЕР_1 в рамках вказаного кримінального провадження.

Крім цього, накладення арешту на кошти на банківському рахунку ТОВ «Кіровограджилстрой» у АТ «Комерційний Індустріальний Банк» № НОМЕР_1 для забезпечення відшкодування збитків державі за цивільним позовом шляхом арешту грошових коштів ТОВ «Кіровограджилстрой на банківському рахунку у АТ «Комерційний Індустріальний Банк» № НОМЕР_1 немає під собою правового підґрунтя.

Також, колегія суддів звертає увагу, що підстав для застосування до ТОВ «Кіровограджилстрой заходів кримінально-правового характеру немає, бо злочин, у якому підозрюється ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не входить до переліку злочину, які підпадають під ознаки злочинів, за якими можливо застосувати такі заходи до юридичної особи.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A № 98).

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На підставі наведеного вбачається, що відсутні обґрунтовані підстави вважати, що арештовані за ухвалою слідчого судді грошові кошти на вищевказаному рахунку АТ «Комерційний Індустріальний Банк» відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 170 КПК України.

Згідно з Конституцією України та Законом України "Про міжнародні договори і угоди", чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі "Броньовський (Broniowski) проти Польші" від 22.06.2004 р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції").

Таким чином, колегія суддів враховує наслідки арешту майна для інших осіб, фактичне обмеження права власності ТОВ «Кіровограджилстрой», а також практичне припинення діяльності Товариства, порівняно із завданням кримінального провадження, що в свою чергу покладає на підприємство не обґрунтоване не пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, тому за вивченими документами, колегія суддів вбачає відсутність доцільності накладення арешту на рахунок ТОВ «Кіровограджилстрой» з метою недопущення блокування господарської діяльності Товариства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ані прокурор в клопотанні, ані слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для вищезазначеного товариства.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційна скарга - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. 376 ч.2, 170, 173, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 липня 2019 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 липня 2019 року, - скасувати.

Постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 про накладення арешту на гроші у безготівковій формі, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Кіровограджилстрой» (ЄДРПОУ 37168181) у Акціонерному товаристві «Комерційний Індустріальний Банк» (скорочено АТ «КІБ», юридична адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 6, код ЄДРПОУ 21580639) № НОМЕР_1 , заборонивши всі видаткові операції за даним рахунком.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: Підписи:

Згідно з оригіналом.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2