Рішення

від 10.09.2019 по справі 910/15057/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2019Справа №910/15057/18

За позовомПершого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Київської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" пророзірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку та визнання припиненим права Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники учасників справи: прокурор:Колодчина Р.В. від позивача:Пилипчук І.І. від відповідача:Островський С.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2018 року Перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади", в якій просить суд:

- розірвати договір оренди земельної ділянки, що розташована на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного Шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 1,3539 га, в тому числі 0,3455 га в межах санітарно-захисної зони автозаправної станції, (кадастровий номер 8000000000:90:12:0204), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади", посвідчений 25.10.2004 державним нотаріусом Першої Київської держаної нотаріальної контори Василевською О.П. (реєстровий №7-832), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 26.11.2004 за №79-6-00262, в редакції Договору про поновлення та внесення змін до Договору оренди земельної ділянки;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1,3539 га, в тому числі 0,3455 га в межах санітарно-захисної зони автозаправної станції, (кадастровий номер 8000000000:90:12:0204), яка розташована на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного Шосе у Голосіївському районі м. Києва у стані, придатному для її подальшого використання;

- визнати припиненим право Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" користування для забудови земельною ділянкою площею 1,3539 га, в тому числі 0,3455 га в межах санітарно-захисної зони автозаправної станції, (кадастровий номер 8000000000:90:12:0204), яка розташована на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного Шосе у Голосіївському районі м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2018 (постановленою після усунення прокурором недоліків позовної заяви, встановлених в ухвалі суду від 14.11.2018) відкрито провадження у справі №910/15057/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; підготовче засідання призначено на 11.12.2018.

11.12.2018 через відділ діловодства суду від директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" надійшло клопотання про відкладення засідання та надання додаткового строку для подання відзиву, яке мотивоване тим, що відповідачем не було одержано ухвалу господарського суду міста Києва від 21.11.2018, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" не в змозі було забезпечити участь представника в засіданні та підготувати відзив.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2018, постановленою з урахуванням думки присутніх представників учасників справи, відкладено підготовче засідання у справі №910/15057/18 на 21.12.2018.

20.12.2018 через відділ діловодства суду від Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 надійшли пояснення по справі, в яких прокурор вказує, що відповідач був обізнаний із своїм обов`язком згідно договору оренди здійснити забудову земельної ділянки, але не виконував його, в той час як Київська міська рада не вживала жодних заходів для відновлення права територіальної громади міста Києва на ефективне розпорядження землями Києва.

21.12.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" надійшов відзив на позов з доказами його направлення іншим учасникам справи, у якому відповідач вказує, що приступив до освоєння спірної земельної ділянки, оскільки справно сплачує в повному обсязі орендні платежі за договором оренди та необхідні фіскальні платежі та збори, в тому числі податок на землю. На вказаній земельній ділянці є виритий котлован, здійснюються земельно-вишукувальні роботи, частково у відповідності до технологій будівництва закладено фундамент. Відповідачем було отримано масу дозвільних документів для належного використання та експлуатації даної земельної ділянки. Проте під час здійснення будівництва відповідач стикнувся з деякими ґрунтовими особливостями вказаної земельної ділянки, що зумовило необхідність подальшого вивчення ґрунтів. А відтак, відповідач повністю заперечує проти позовних вимог та вказує на відсутність підстав для звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради, оскільки розірвання спірного договору матиме наслідком завдання збитків бюджету міста Києва у зв`язку з недоотриманням останнім платежів на підставі такого договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2018 у справі №910/15057/18 клопотання прокурора про витребування доказів задоволено; витребувано у Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та у Головного управління Держгеокадастру у Київській області докази; підготовче засідання відкладено на 21.01.2019.

04.01.2019 через відділ діловодства суду від Головного управління Держгеокадастру у Київській області на виконання вимог ухвали суду від 21.12.2018 надійшов оригінал акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №666-ДК/617/АП/09/01 від 06.11.2018.

17.01.2019 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій прокурор, зокрема, вказує, що жодний із наведених відповідачем документів не підтверджує наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" права на виконання будівельних робіт та/або засвідчує прийняття готових об`єктів в експлуатацію. Крім того, прокурор вказує, що більшість наведених відповідачем технічних умов та висновків втратили чинність ще у 2009 році.

21.01.2019 через відділ діловодства суду від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання вимог ухвали суду від 21.12.2018 надійшов оригінал акту обстеження земельної ділянки №18-1289-01 від 21.09.2018.

У зв`язку з тим, що суддя Бойко Р.В. у період з 28.01.2019 по 31.01.2019 перебуватиме у відпустці, ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2019 було призначено підготовче засідання у справі №910/15057/18 на 05.02.2019.

05.02.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" надійшла зустрічна позовна заява, в якій позивач за зустрічним позовом просив суд визнати частково недійсним договір оренди земельної ділянки, що розташована на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного Шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 1,3539 га, в тому числі 0,3455 га в межах санітарно-захисної зони автозаправної станції, (кадастровий номер 8000000000:90:12:0204), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади", а саме - в частині п. 8.4 цього Договору про обов`язок орендаря завершити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" вказувало, що рішення про передачу земельної ділянки в користування (на підставі яких укладено даний договір) не передбачено вимог щодо обов`язку будівництва в строк до трьох років з моменту реєстрації цього договору, тому п. 8.4 Договору, яким визначено такий обов`язок позивача за зустрічним позовом, встановлює розбіжності між рішення власника земельної ділянки та змістом договору.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2019, постановленою з урахуванням поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" зустрічного позову, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 12.02.2019.

Ухвалою ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2019 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" зустрічну позовну заяву до Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання недійсним пункту договору.

12.02.2019 через відділ діловодства суду представником відповідача було подано заяву про відвід судді, у відповідності до якої просив відвести суддю Бойко Р.В. від розгляду справи №910/15057/18 та передати її на розгляд іншим суддям.

Дійшовши до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, господарський суд міста Києва у складі судді Бойка Р.В. постановив ухвалу від 12.02.2019, згідно якої провадження у справі №910/15057/18 зупинено до вирішення іншим суддею заяви про відвід судді Бойка Р.В. та передано заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" Островського С.В. про відвід судді Бойко Р.В. від розгляду справи №910/15057/18 для вирішення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О. від 15.02.2019 у справі №910/15057/18 у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" Островського С.В. про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/15057/18 відмовлено.

В той же час, у зв`язку з поданням Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" апеляційної скарги на ухвалу від 08.02.2019 про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" зустрічної позовної заяви, матеріали справи №910/15057/18 були скеровані до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі №910/15057/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 08.02.2019 залишено без змін.

Ухвалою господарського суд міста Києва від 08.07.2019 поновлено провадження у справі №910/15057/18 та призначено підготовче засідання на 16.07.2019.

15.07.2019 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли письмові пояснення щодо наявності у прокуратури правових підстав звернення до суду із даним позовом.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 30.07.2019 для надання можливості відповідачу ознайомитись із поясненнями прокурора.

30.07.2019 через відділ діловодства суду представником відповідача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи довідку з інформацією щодо об`єкта нерухомості та клопотання про проведення експертизи грантів.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2019 відмолено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у розгляді справи Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи, оскільки рішення у справі не вплине на його права та цивільні обов`язки; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.08.2019.

01.08.2019 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи ґрунтів.

Протокольними ухвалами господарського суду міста Києва від 05.08.2019 відмовлено в задоволенні клопотання про призначення у справі судової експертизи ґрунтів, оскільки відповідачем не доведено необхідність проведення такого виду експертизи; закрито підготовче провадження у справі, встановлено порядок дослідження доказів та призначено справу до розгляду по суті на 02.09.2019.

29.08.2019 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли письмові пояснення, в яких прокурор вказує, що повідомлення позивача про початок виконання підготовчих робіт не є документом дозвільного характеру та не надає права на виконання будівельних робіт, а тому на підставі вказаного повідомлення не могло бути зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва. При цьому, прокуратура вказує, що Департаментом архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у серпні 20198 було здійснено перевірку, за наслідками проведення якої встановлено, що земельна ділянка огороджена парканом як будівельний майданчик, вільна від забудови, на момент обстеження будівельні роботи не велися. За фактом здійснення реєстрації права власності за позивачем на об`єкт незавершеного будівництва внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019101010000174 від 19.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 Кримінального кодексу України.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2019 відкладено судове засідання на 10.09.2019 на стадії дослідження доказів, зобов`язано прокурора надати в наступне судове засідання копію договору оренди, укладеного із ТОВ "Компанія Європа".

Представники учасників справи в судове засідання 10.09.2019 з`явились, надали пояснення по суті спору, за змістом яких прокурор та позивач позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні 10.09.2019 судом завершено розгляд справи №910/15057/18 по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2004 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" (орендар) на підставі рішення Київської міської ради №419/1829 від 15.07.2004 укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений 25.10.2004 державним нотаріусом Першої Київської держаної нотаріальної контори Василевською О.П. (реєстровий №7-832), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 26.11.2004 за №79-6-00262 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що орендодавець на підставі п. 43 рішення Київської міської ради №419/1829 від 15.07.2004, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Згідно пункту 2.1 Договору об`єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - перетин вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва;

- розмір - 1,3539 га, в тому числі 0,3455 га в межах санітарно-захисної зони автозаправної станції;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу;

- кадастровий номер - 8000000000:90:121:0204.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п. 2.3 Договору).

Договір укладено на 5 років (п. 3.1 Договору).

Пунктом 8.4 Договору серед обов`язків орендаря визначено, що останній зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації цього Договору.

У пункті 11.4 Договору сторонами було погоджено, що Договір може бути розірваним в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця із звільненням орендодавця від відповідальності, зокрема в разі коли орендар порушив строки завершення забудови земельної ділянки, встановлені в п. 8.4 Договору.

Пунктом 11.5 Договору передбачено, до він може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього Договору.

У разі припинення або розірвання цього Договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку, на умовах, визначених цим Договором. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки (п. 11.8 Договору).

06.10.2010 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" (орендар) на підставі рішення Київської міської ради №1003/3072 від 24.12.2009 укладено угоду про поновлення та внесення змін та доповнень до договору земельної ділянки, посвідчену 06.10.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. (реєстровий №805), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 07.02.2012 за №79-6-00831 (надалі - Угода).

Згідно пункту 1 Угоди сторони домовились на підставі рішення Київської міської ради №1003/3072 від 24.12.2009, рішення Київської міської ради №392/3830 від 26.02.2010 та Закону України "Про оренду землі" поновити Договір до 27.11.2019.

21.09.2018 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено акт обстеження земельної ділянки №18-1289-01, в якому зафіксовано, що спірна земельна ділянка (кадастровий номер - 8000000000:90:121:0204) не огороджена парканом, ростуть зелені насадження, та частково захаращена сміттям, вільна від забудови, будівництво не ведеться. До вказаного акту долучено фотознімки змеленої ділянки.

06.11.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №666ДК/617/АП/09/01/-18, в якому зафіксовано, що на спірній земельній ділянці (кадастровий номер - 8000000000:90:121:0204) розміщується лісиста (дерева різних порід) чагарникова рослинність та звалище будівельного сміття; на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомості, будівництво не ведеться; територія не огороджена та не охороняється, доступ на земельну ділянку вільний, ділянка не використовується.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями прокурора про наявність правових підстав для розірвання спірного Договору та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку у зв`язку з порушенням останнім своїх зобов`язань із здійснення забудови протягом 3 років з дня державної реєстрації Договору.

Отже, сторонами було визначено у пункті 8.4 Договору обов`язок відповідача завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації цього Договору.

Укладений сторонами Договір було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 26.11.2004 за №79-6-00262.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, на виконання пункті 8.4 Договору та у відповідності до рішення Київської міської ради №419/1829 від 15.07.2004 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" зобов`язане було завершити будівництво торговельного комплексу на спірній земельній ділянці у строк до 27.11.2007.

Однак, як вбачається з актів обстеження земельної ділянки №18-1289-01 від 21.09.2018 та №666ДК/617/АП/09/01/-18 від 06.11.2018, станом на дати проведення відповідних обстежень спірна земельна ділянка вільна від забудови, будівельні роботи не розпочато. Зі змісту вказаних актів обстеження земельної ділянки та доданих фотоматеріалів вбачається, що станом на дати проведення відповідних обстежень земельна ділянка не використовується та не охороняється, будівництво не велось.

Наведені обставини відповідачем заперечуються, останній вказує, що ним розпочато будівельні роботи: є виритий котлован, здійснюються земельно-вишукувальні роботи, частково у відповідності до технологій будівництва закладено фундамент. А також Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" було отримано масу дозвільних документів для належного використання та експлуатації даної земельної ділянки. Проте під час здійснення будівництва відповідач стикнувся з деякими ґрунтовими особливостями вказаної земельної ділянки, що зумовило необхідність подальшого вивчення ґрунтів. Крім того, відповідач стверджує, що справно сплачує в повному обсязі орендні платежі за договором оренди та необхідні фіскальні платежі та збори, в тому числі податок на землю.

Предметом судового розгляду є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Київської міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" про 1) розірвання Договору, 2) зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" повернути Київській міській раді спірну земельну ділянку; 3) визнання припиненим права Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення, зокрема шляхом розірвання договору.

За приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених кодексів, інших актів цивільного законодавства.

За приписами частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо оренди земельної ділянки регулюються законом.

Згідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Поняття договору оренди землі визначено статтею 13 цього ж Закону, за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Водночас приписами частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Статтею 651 Цивільного кодексу України унормовано, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою.

Критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Так, необхідно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №909/248/17 та у постанові Верховного Суду України №6-75цс13 від 18.09.2013.

Оцінюючи істотність порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" умов п. 8.4 Договору щодо завершення будівництва торговельного комплексу до 26.11.2007 судом враховуються, що попри порушення вказаної умови Київською міською радою, яка діє від імені територіальної громади міста Києва, прийнято рішення Київської міської ради №1003/3072 від 24.12.2009 про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" Договору на 10 років.

На виконання рішення №1003/3072 від 24.12.2009 Київською міською радою, яка діє від імені територіальної громади міста Києва, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" укладено Угоду, якою поновлено Договір до 27.11.2019.

Тобто, Київська міська рада, як сторона Договору, була обізнана про те, що відповідач зобов`язаний був до 26.11.2007 завершити будівництво на спірній земельній ділянці, проте 24.12.2009 (більш як 2 роки після закінчення встановленого п. 8.4 Договору строку на завершення будівництва) приймає рішення про поновлення такого Договору та 06.10.2010 (майже через 3 роки після закінчення встановленого п. 8.4 Договору строку на завершення будівництва) укладає Угоду про поновлення Договору.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів, пов`язаних з користуванням спірною земельною ділянкою (що прокуратурою та позивачем не заперечувалось), у суду відсутні підстави для висновку, що порушення відповідачем п. 8.4 Договору є істотним та таким, що тягнуть для територіальної громади міста Києва неможливість досягнення нею цілей Договору, оскільки Київська міська рада поновила даний Договір попри існування такого порушення.

Водночас, суд відзначає, що Київська міська рада в силу законодавства наділена правом контролю як виконання умов Договору, так і в принципі контролю за використанням земельної ділянки, а тому навіть у разі її необізнаності про існування такого порушення, не вжиття до прийняття рішення про поновлення Договору заходів для встановлення обставин щодо виконання відповідачем п. 8.4 Договору також свідчить про те, що дана умова Договору для позивача не є істотною, а отже невиконання цієї умови Договору для позивача не є істотним порушенням.

Отже, у суду наявні обґрунтовані підстави для висновку, що для іншої сторони Договору порушення п. 8.4 Договору не становило істотного порушення, оскільки позивачем не лише прийнято рішення про його поновлення, а й прийнято рішення про поновлення на термін вдвічі більший ніж був передбачений Договором (п. 3.1 Договору передбачав строк дії договору - 5 років, в той час як Угодою було поновлено Договір на 10 років).

В той же час, внаслідок розірвання Договору територіальна громада міста Києва буде позбавлена можливості отримувати кошти за користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" спірною земельною ділянкою (орендні платежі).

Приймаючи до уваги, що відповідачем на виконання умов Договору сплачуються орендні платежі та те, що Київська міська рада поновила відповідний договір незважаючи на існування такого порушення понад 2 роки, суд приходить до висновку, що прокуратурою не доведено існування публічного інтересу, який би виправдовував втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном (право користування).

З огляду на наведене суд прийшов до висновку, що прокурором та позивачем у даному спорі не доведено наявності істотного порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" Договору, яке могло б слугувати підставою для його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, згідно ст. 651 Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що відсутні підстави для задоволення вимоги про розірвання Договору, то вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" повернути Київській міській раді спірну земельну ділянку та визнання припиненим права Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" користування спірною земельною ділянкою (які є похідними від вимоги про розірвання Договору) також не підлягають задоволенню.

Окремо, суд вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на те, що строк дії Договору (в редакції Угоди) погоджений сторонами до 27.11.2019, та відповідно Київська міська рада, у разі наявності у неї обґрунтованих претензій з приводу виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" умов Договору, не позбавлена можливості у визначено законодавством порядку відмовитись від його пролонгації, в той час розірвання договору у судовому порядку (що становить втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном) є невиправданим.

У п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Проніна проти України" зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Інші доводи учасників справи №910/15057/18 судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин позовні вимоги Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Київської міської ради не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Київську місцеву прокуратури №1 у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №1 (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 39) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні склади" (03037, м. Київ, вул. Зеленогірська, буд. 8; ідентифікаційний код 31283866) про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку та визнання припиненим права відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в частині сплаченого судового збору, покласти на Київську місцеву прокуратуру №1.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 20.09.2019.

Суддя Р.В. Бойко