ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4705/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров`я України" та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила:
- визнати протиправним Розпорядження №112615 від 18.06.2018 про перерахунок пенсії у зв`язку з виключенням з стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, у відповідності до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", п.п. "а" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" періоду роботи на посаді "рентгенлаборант рентгенкабінету діагностичного відділення (для поліклініки та стаціонару)" з 10 жовтня 2001 року по 14 березня 2006 року, з 15 березня 2011 року по 25 липня 2012 року;
- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області №43 від 27 червня 2018 року про утримання надміру виплачених сум пенсії в розмірі 13447 гривень 26 копійок;
- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області №51 від 21 листопада 2018 року про утримання надміру виплачених сум пенсії в розмірі 7737 гривень 19 копійок, яка виникла в зв`язку з недостовірними даними у довідці № 1 від 3 січня 2017 року про пільговий характер роботи, виданої Державним закладом "Спеціалізована медико-санітарна частина № 5" Міністерства охорони здоров`я України;
- зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Славутичі Київської області провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи на посаді "рентгенлаборант рентгенкабінету діагностичного відділення (для поліклініки та стаціонару)" з 4 жовтня 1999 року по 3 січня 2017 року у відповідності до довідки № 1 від 3 січня 2017 року про пільговий стаж роботи, виданої Державним закладом "Спеціалізована медико-санітарна частина № 5" Міністерства охорони здоров`я України, в тому числі за період з 10 жовтня 2001 року по 14 березня 2006 року, з 15 березня 2011 року по 25 липня 2012 року;
- зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України у м.Славутичі Київської області виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, у відповідності до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", п. п. "а" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" в обрахованому розмірі з моменту її призначення;
- зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Славутичі Київської області виплатити різницю недоотриманої пенсії та безпідставно утриманої суми пенсії як надміру виплаченої з моменту прийняття оскаржуваних рішень Управління Пенсійного Фонду України у м. Славутичі Київської області.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано розпорядження Управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області №112615 від 18.06.2018; визнано протиправними та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області про утримання надміру виплачених сум пенсій №43 від 27.06.2018 та №51 від 21.11.2018; зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України у м. Славутичі Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи на посаді "рентгенолаборант (для надання екстреної допомоги) рентгенкабінету" з 4 жовтня 1999 року по 3 січня 2017 року у відповідності до довідки Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров`я України" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1 від 03.01.2017; зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України у м.Славутичі Київської області виплатити ОСОБА_1 утриману на підставі рішень про утримання надміру виплачених сум пенсій №43 від 27.06.2018 та №51 від 21.11.2018 суму пенсії; зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України у м.Славутичі Київської області виплатити ОСОБА_1 різницю недоотриманої пенсії. В решті позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представником позивача було надано до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що рішення суду першої є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року було замінено Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області та Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина №5 Міністерства охорони здоров`я України" на їх правонаступників Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та Комунальне некомерційне підприємство Славутицька міська лікарня Славутицької міської ради відповідно.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Славутицьким МВГУ МВС України в Київській області 15.07.1996 (т.1, а.с.13-17).
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.08.1990, ОСОБА_1 працювала на таких посадах:
- з 01.08.1990 по 07.10.1995 - медсестра ІІ гінекологічного відділення Чернігівського пологового будинку;
- з 07.10.1995 по 26.10.1995 - медсестра фізіотерапевтичного відділення відновленого лікування у Центральній спеціалізованій медико-санітарній санітарній частині №5 м. Славутич;
- з 04.10.1999 по 01.12.1999 - рентген-лаборант діагностичного відділення у Центральній спеціалізованій медико-санітарній санітарній частині №5 м. Славутич;
- з 01.12.1999 по 28.02.2006 - рентген-лаборант для надання екстреної допомоги діагностичного відділення у відокремленому підрозділі "Спеціалізована медична частина №5" ДП НАЕК "Енергоатом";
- з 28.02.2006 - ВП СМЧ №5 ДП НАЕК "Енергоатом" реорганізовано шляхом виділення у Державне підприємство "Спеціалізована медична частина №5" Міністерства палива та енергетики України;
- з 22.03.2006 - Державне підприємство "Спеціалізована медична частина №5" Міністерства палива та енергетики України передано до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України;
- з 01.10.2006 - Державне підприємство "Спеціалізована медична частина №5" Міністерства палива та енергетики України реорганізовано шляхом створення в Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина №5" МОЗ України;
- з 01.10.2006 по 01.07.2012 - рентген-лаборант для надання екстреної допомоги рентген-кабінету діагностичного відділення Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №5" МОЗ України;
- з 01.07.2012 - змінено найменування структурного підрозділу на діагностичне відділення (для поліклініки та стаціонару);
- з 01.07.2012 - змінено найменування посади на рентгенолаборант з надання екстреної допомоги рентген-кабінету;
- з 10.03.2017 - позивач переведена на посаду рентгенолаборант рентген-кабінету діагностичного відділення (для поліклініки та стаціонару) (т.1, а.с.186-188).
На підставі пункту 1.1 наказу Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №5" Міністерства охорони здоров`я України від 11.10.2001 №95-Л ОСОБА_1 ., рентген-лаборанта з надання екстреної допомоги діагностичного відділення переведено на посаду медстрести дільничної цехової терапевтичного відділення поліклініки, без залучення до робіт з особливо важкими умовами праці, із збереженням окладу за основним місцем роботи на увесь строк її переведення (т.1, а.с.24).
Пунктом 1 наказу Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №5" Міністерства охорони здоров`я України від 17.05.2005 №34-К було встановлено вважати ОСОБА_1 - рентген-лаборанта з надання екстреної допомоги діагностичного відділення такою, що приступила до роботи після частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до 3-х років з 24.05.2005, на тій же посаді (т.1, а.с.26).
Водночас, судом встановлено, що позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 01.03.2017 (т.1, а.с.18).
Державним закладом "Спеціалізована медико-санітарна частина №5" Міністерства охорони здоров`я України було видано позивачу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній №1 від 03.01.2017, відповідно до якої позивач у період з 04.10.1999 по 30.01.2017 виконувала роботи, пов`язані з іонізуючим випромінюванням, які відносяться до категорії "А" за професією, посадою рентгенолаборанта (для надання екстреної допомоги) ретгенкабінету, що передбачена Списком №1 розділу ХІХ Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 та №161 від 21.06.2003 за період з 04.10.1999 по 03.01.2017 (т.1, а.с.27).
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було проведено звірку довідки про пільговий стаж роботи від 03.01.2017 №1 ОСОБА_1 , результати якої зафіксовані у листі від 14.06.2018 №5210/03.
Так, у вказаному листі зазначено, що під час звірки було встановлено невірне відображення періоду роботи посаді, яка передбачена Списком №1, оскільки атестація робочих місць проводилась рідше ніж один раз на 6 років, а також у період з 10.10.2001 ОСОБА_1 була переведена на посаду медсестри дільничної цехової, яка не передбачала роботу з особливо шкідливими умовами праці, а з 02.08.2002 по 24.05.2005 була у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років (т.1, а.с.28-30).
Управлінням Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області було прийнято розпорядження №112615 від 18.06.2018, з якого вбачається, що стаж роботи позивача за Списком №1 становить 11 років 5 місяців та 12 днів (т.1, а.с.208).
На підставі висновків звірки, проведеної Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області 14.06.2018, Державним закладом "Спеціалізована медико-санітарна часина №5" Міністерства охорони здоров`я України було видано позивачу нову довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній №45 від 20.06.2018, відповідно якої позивач у період з 04.10.1999 по 20.06.2018 виконувала роботи, пов`язані з іонізуючим випромінюванням, які відносяться до категорії "А" за професією, посадою рентгенолаборанта (для надання екстреної допомоги) ретгенкабінету, що передбачена Списком №1 розділу ХІХ позиція 12300000-24577 підстава: Постанова Кабінету Міністрів України №36 від 11.03.1994 №162, Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 та Постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №36 за періоди:
- з 04.10.1999 по 09.10.2001;
- з 15.03.2006 по 14.03.2011;
- з 26.07.2012 по 25.07.2017;
- з 13.09.2017 по 20.06.2018 (т.1, а.с.31).
В подальшому, Управлінням Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум від 27.06.2018 №43, в якому зазначено про те, що у зв`язку із недостовірними даними у довідці позивача про пільговий характер роботи, виданій ДЗ СМСЧ №5 сума переплати у розмірі 13 447,26 грн. підлягає поверненню за рахунок ОСОБА_1 (т.1, а.с.90).
Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області звернулось до ОСОБА_1 з листом від 27.06.2018 №2625/02, в якому зазначило про те, що за позивачем рахується переплата в сумі 13 447, 26 грн., яка виникла в зв`язку з недостовірними даними у довідці про пільговий характер роботи, виданій ДЗ СМСЧ №5.
У вказаному листі зазначено, що у разі ненадходження від позивача коштів протягом місяця з дня повідомлення УПФУ у місті Славутичі Київської області на підставі рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 27.06.2016 №43 буде утримувати переплату у розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01 серпня 2018 року до повного погашення (т.1, а.с.32).
Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області у листі від 31.07.2018 №86/С-03 на звернення позивача повідомило ОСОБА_1 за результатами проведення звірки довідки про пільговий стаж роботи від 03.01.2017 №1 було встановлено невірне відображення періодів роботи позивача на посаді, що передбачена Списком №1, оскільки атестація робочих місць проводилась рідше ніж один раз на 5 років, а також у період з 10.10.2001 по 23.05.2005 ОСОБА_1 була переведена на посаду медсестри дільничної цехової, яка не передбачала роботу з особливо шкідливими умовами праці. За результатами звірки було надано нову довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній №125 від 20.06.2018, яка містить дані щодо періодів роботи на посаді, що передбачена Списком №1, які відповідають первинним документам. Перерахунок пенсії буде здійснений з рахуванням вищевказаної довідки з моменту її призначення (т.1, а.с.33).
З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області із заявою від 07.08.2018 б/н, у якій позивач зазначила про те, що вона не отримувала рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 27.06.2016 №43.
Крім того, позивач зазначила, що вона не погоджується з правомірністю прийняття вказаного рішення та просила контролюючий орган його скасувати (т.1, а.с.34).
Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області листом від 17.08.2018 №93/С-03 повідомило позивачу про те, що чинним законодавством не передбачено надання пенсіонеру рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій чи його копії (т.1, а.с.35).
В ході розгляду справи відповідач виявив помилки у розрахунках надміру виплачених сум пенсій, у зв`язку з чим 21.11.2018 Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №51, відповідно до якого сума переплати, яка підлягає поверненню позивачем, становить 7737,19 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття Управлінням Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 21.11.2018 №51, в процесі розгляду справи збільшив позовні вимоги.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до ст.1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону №1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Частиною 1 ст.50 Закону №1058 передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.50 Закону №1058 відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Відповідно до ст.103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії.
У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Пунктом 2 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, який затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за №374/7695 (далі - Порядок №374), визначено, що у цьому Порядку нижченаведені терміни вживаються в таких значеннях: переплата пенсії - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.
Згідно з п.3 Порядку №374 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону № 1058 та статтею 103 Закону № 1788, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії).
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 (справа №344/6370/14-а) та у постанові Верховного Суду України від 25.10.2016 (справа №686/26486/14-а).
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено вище, Управлінням Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум від 27.06.2018 №43, в якому зазначено про те, що у зв`язку із недостовірними даними у довідці позивача про пільговий характер роботи, виданій ДЗ СМСЧ №5, сума переплати у розмірі 13 447,26 грн. підлягає поверненню зі ОСОБА_1 . В ході розгляду даної справи відповідачем було здійснено самостійний перерахунок суми переплати пенсії та встановлено, що така переплата становить 7 737,19 грн.
У зв`язку з цим, 21.11.2018 Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №51, відповідно до якого сума переплати, яка підлягає поверненню позивачем, становить 7 737,19 грн.
Підставою прийняття спірних рішень є недостовірність даних у довідці про пільговий характер роботи, виданій ДЗ СМСЧ №5.
Як вбачається із результатів звірки відомостей, поданих для обчислення пенсії, з первинними документами №2510/03 від 14.06.2018, під час проведення звірки було встановлено невірне відображення періоду роботи на посаді, яка передбачена Списком №1, оскільки атестація робочих місць проводилась рідше ніж один раз на 6 років, а також у період з 10.10.2001 ОСОБА_1 була переведена на посаду медсестри дільничної цехової, яка не передбачала роботу з особливо шкідливими умовами праці, а з 02.08.2002 по 23.05.2005 була у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.
У письмових поясненнях по справі та доданого до нього розрахунку відповідач зазначив, що помилково до стажу, який надає право на пенсію на пільгових умовах, був зарахований такий стаж роботи ОСОБА_1 :
- з 10.10.2001 по 01.08.2002 - переведення позивача на посаду медсестри дільничної цехової, яка відсутня у Списку №1;
- з 02.08.2002 по 31.12.2004 - період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років на посаді медсестри дільничної цехової, яка відсутня у Списку №1;
- з 24.05.2005 по 14.03.2006 - була відсутня атестація робочого місця позивача, який з 24.05.2005 приступив до виконання обов`язків на посаді рентгена-лаборанта по наданню екстреної допомоги діагностичного відділення;
- з 15.03.2006 по 14.03.2011 - даний період не охоплений атестацією робочих місць, оскільки такий наказ мав бути виданий не пізніше 15.03.2011.
Відповідно до п. "а" ст.13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" було затверджено Список N1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до якого належить робота на посадах: Лікарі-рентгенологи, а також лікарі, постійно зайняті у рентгеноопераційних і ангіографічних кабінетах;рентгенолаборанти, у тому числі у рентгеноопераційних, ангіографічних і флюорографічних кабінетах; середній медичний персонал рентгенівських відділень (кабінетів), а також середній медичний персонал, постійно зайнятий у рентгеноопераційних, ангіографічних кабінетах.
Вказана постанова Кабінету Міністрів України була чинна у період з 11.03.1994 по 15.01.2003.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", якою затверджено Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до Списку №1 належить посади: лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок); молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок); рентгенолаборанти, у тому числі у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) і флюорографічних кабінетах.
24.06.2016 постановою Кабінету Міністрів України №461, яка набрала чинності 03.08.2016, було затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
До вказаного Списку №1 належать роботи на посадах: лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок); молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок); рентгенолаборанти, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
Як зазначено вище, позивач у період: з 04.10.1999 по 01.12.1999 працювала рентген-лаборантом діагностичного відділення; з 01.12.1999 по 28.02.2006 працювала рентген-лаборантом для надання екстреної допомоги діагностичного відділення у відокремленому підрозділі "Спеціалізована медична частина №5" ДП НАЕК "Енергоатом"; з 01.10.2006 по 01.07.2012 позивача переведено рентген-лаборантом для надання екстреної допомоги рентген-кабінету діагностичного відділення Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №5" МОЗ України; з 10.03.2017 - позивача переведено на посаду рентгенолаборанта рентген-кабінету діагностичного відділення (для поліклініки та стаціонару) Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №5" МОЗ України.
Отже, у період з 04.10.1999 по 28.02.2006, з 01.10.2006 по 01.07.2012 та з 10.03.2017 позивач працювала на посаді, яка віднесена до Списку №1.
Відповідно до п.1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес,
використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно з п.3 Порядку №442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджуваними Мінпраці і МОЗ. Пунктом 4 Порядку №442 передбачено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.
Відповідно до п.6 Порядку №442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Згідно з п.10 Порядку №442 результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків N 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Клопотання підприємств та організацій про внесення змін і доповнень до списків N 1 і 2 після їх попереднього розгляду органами Державної експертизи умов праці вносяться до Мінпраці, яке готує та подає пропозиції до Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 у справі №227/545/17.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.1999 Спеціалізованою медико-санітарною частиною №5 було прийнято наказ №151 "Про створення комісії по атестації робочих місць", яким створена комісія по атестації робочих місць (т.1, а.с.44-45).
16.03.2000 Спеціалізованою медико-санітарною часиною №5 було прийнято наказ №55 "Про підсумки роботи комісії по атестації робочих місць із шкідливими умовами праці діагностичного відділення", яким затверджено список робочих місць і професій із шкідливими умовами праці у відповідності до списків №1 та №2 у такому порядку, зокрема, робочими місцями із шкідливими і особливо шкідливими умовами праці вважаються місця, зокрема, рентген-лаборант - список №1 та рентген-лаборанта по наданню екстреної допомоги - список №1 (т.1, а.с.46).
15.03.2006 відокремленим підрозділом Спеціалізованої медичної частини №5 було прийнято наказ "Про затвердження результатів атестації робочих місць в ренгенкабінетах діагностичного відділення" №63, яким встановлено затвердити робочі місця і професії зі шкідливими умовами праці вважати місця, зокрема, рентген-лаборанта - список №1, професії, які по умовам праці відносяться до професій із шкідливими умовами праці в діагностичному відділенні, зокрема, рентген-лаборант (т.1, а.с.51).
Наказом Спеціалізованої медичної частини №5 від 15.03.2006 №63 затверджено Перелік професій працівників, які підтверджують право на пільгове пенсійне забезпечення, а також на пільги і компенсації за роботу з шкідливими і особливо шкідливими умовами праці відповідно до діючого законодавства, яким визначено підтвердити право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 доктору-рентгенологу, старшому рентген-лаборанту, рентген-лаборанту діагностичного відділення (т.1, а.с.53).
Наказом Спеціалізованої медичної частини №5 "Про результати проведення атестації робочих місць по умовам в діагностичному відділенні (рентгенкабінеті)" від 26.07.2012 №153 встановлено затвердити, зокрема, перелік робочих місць, професій і посад, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 (Додаток №2) (т.1, а.с.59).
Так, відповідно до Додатку №1 до вказаного наказу підтверджено право на пільгове забезпечення за Списком №1 лікару-рентгенологу, старшому рентген-лаборанту, рентген-лаборанту діагностичного відділення (т.1, а.с.62-63).
Додатком №2 до вказаного наказу визначено перелік робочих місць, професій і посад, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення на пільгових умовах, а саме: лікар-рентгенолог, старший рентген-лаборант та рентген-лаборант (т.1, а.с.64).
Також вказаним наказом затверджено Перелік робочих місць, професій і посад, які дають право на доплату до тарифної ставки за роботу із застосуванням шкідливих хімічних речовин (Додаток №3) та Перелік робочих місць, професій і посад, які дають право на щоденну додаткову відпустку за особливий характер праці (Додаток №4), в який вказані вищезазначені посади (т.1, а.с.65-66).
Отже, матеріали справи свідчать про те, що атестація робочого місця позивача була проведена 16.03.2000.
В свою чергу наступна атестація робочого місця була проведена 15.03.2006, тобто після спливу 5 років 11 місяців та 30 днів після проведення попередньої атестації, що не відповідає вимогам п.4 Порядку №442.
Крім того, наступна атестація була проведена Спеціалізованою медичною частиною №5 26.07.2012, тобто після спливу 7 років 4 місяців та 11 днів, що також свідчить про порушення державним закладом вимог п.4 Порядку №442.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що Спеціалізованою медичною частиною №5 було несвоєчасно проведено атестацію робочого місця позивача.
Проте, враховуючи позицію Верховного Суду, яка наведена вище, суд вважає, що порушення Спеціалізованою медичною частиною №5 строків проведення атестація робочого місця позивача в даному випадку, свідчить лише про порушення вимог чинного законодавства з боку медичного закладу, а не працівника.
Оскільки позивач до проведення атестації виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на думку суду, такий період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
У зв`язку з цим, відповідач протиправно не зарахував до стажу роботи позивача, який надає йому право на пенсію на пільгових умовах стаж роботи у періоди з 24.05.2005 по 14.03.2006 та з 15.03.2011 по 25.07.2012.
Також підставою для прийняття спірних рішень є висновки відповідача про те, що у період з 10.10.2001 по 01.08.2002 позивач був переведений на посаду медсестри дільничної цехової, яка відсутня у Списку №1, а також те, що у період з 02.08.2002 по 31.12.2004 позивач перебував у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років на посаді, яка відсутня у Списку №1, з приводу чого суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що Державним закладом "Спеціалізована медико-санітарна частина №5" Міністерства охорони здоров`я України було складено лікарський висновок про переведення вагітної на іншу роботу №20 від 08.10.2001, відповідно до якого рекомендовано ОСОБА_1 , яка перебуває на 5 тижні вагітності перевести на іншу роботу. Підстави для переведення: звільнення від роботи з особливо важкими умовами праці і роботи у нічні зміни (т.1, а.с.23).
На підставі пункту 1.1 наказу Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №5" Міністерства охорони здоров`я України від 11.10.2001 №95-Л ОСОБА_1 . рентген-лаборант з надання екстреної допомоги діагностичного відділення переведена на посаду медстрестри дільничної цехової терапевтичного відділення поліклініки, без залучення до робіт з особливо важкими умовами праці, із збереженням окладу за основним місцем роботи на увесь строк її переведення.
Пунктом 1 наказу Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №5" Міністерства охорони здоров`я України від 17.05.2005 №34-К було встановлено вважати ОСОБА_1 - рентген-лаборанта з надання екстреної допомоги діагностичного відділення такою, що приступила до роботи після частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до 3-х років з 24.05.2005, на тій же посаді.
Отже, переведення позивача на підставі наказу Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №5" Міністерства охорони здоров`я України від 11.10.2001 №95-Л з посади рентген-лаборанта з надання екстреної допомоги діагностичного відділення на посаду медстрестри дільничної цехової терапевтичного відділення поліклініки, без залучення до робіт з особливо важкими умовами праці зумовлена вагітністю ОСОБА_1 .
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 28.05.2002 у позивача та її чоловіка. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син, ОСОБА_3 (т.1, а.с.25).
Відповідно до ч.1 ст.178 Кодексу законів про працю вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.
Частиною 3 ст.178 Кодексу законів про працю визначено, що жінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років.
Отже, переведення вагітної жінки на роботу, яка є легшою та яка виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою є гарантією праці, яка підлягає обов`язковому застосуванню до вагітної жінки і не може бути підставою для звуження прав жінки, яка їх мала до вагітності.
Посада "рентген-лаборант з надання екстреної допомоги діагностичного відділення", яку позивач займала до 10.10.2001, передбачала отримання негативного впливу на організм людини, у томі числі, вагітної жінки, ряду шкідливих чинників, а тому переведення позивача на іншу посаду було необхідною мірою, направленою на попередження завдання будь-якої шкоди здоров`ю вагітної жінки та, відповідно, направлено на дотримання гарантій, передбачених ст.178 Кодексу законів про працю.
Отже, переведення позивача на іншу посаду зумовлено виключно особливим станом, в якому перебувала позивач, та не залежало від волі самого позивача.
При цьому, суд наголошує на тому, що за позивачем було збережено суму середнього заробітку за основним місцем роботи.
У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку під час визначення приналежності до стажу роботи, який надає право на пенсію на пільгових умовах, стажу роботи позивача у період з 10.10.2001 по 23.05.2005 має бути враховано особливий характер тих обставин, які зумовили переведення позивача з посади рентген-лаборанта з надання екстреної допомоги діагностичного відділення на посаду медстрестри дільничної цехової терапевтичного відділення поліклініки, а саме вагітність ОСОБА_1 та народження ІНФОРМАЦІЯ_2 дитини, а також подальше перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
В даному випадку підхід відповідача щодо неврахування до стажу роботи позивача, який надає право на отримання пенсії на пільгових умовах, періоду роботи з 10.10.2001 по 23.05.2005 на посаді, яка не передбачена у Списку №1 є досить звуженим.
У зв`язку з цим, відповідач безпідставно не врахував до стажу роботи позивача, який надає право на отримання пенсії на пільгових умовах, період роботи з 10.10.2001 по 23.05.2005.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач в акті звірки дійшов неправомірних висновків щодо того, що довідка про пільговий стаж роботи від 03.01.2017 №1 містить невірну інформацію щодо періоду роботи ОСОБА_1 на посаді, яка надає право на пенсію на пільгових умовах, у той час як матеріали справи підтверджують, що у вказаній довідці правильно визначений період роботи позивача на посаді, передбаченої за Списком №1, а саме період з 04.10.1999 по 03.01.2017.
З метою повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування розпорядження Управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області №112615 від 18.06.2018, яким позивачу перераховано розмір пенсії.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області №43 від 27 червня 2018 року про утримання надміру виплачених сум пенсії в розмірі 13447 гривень 26 копійок та рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області №51 від 21 листопада 2018 року про утримання надміру виплачених сум пенсії в розмірі 7737 гривень 19 копійок, яка виникла в зв`язку з недостовірними даними у довідці № 1 від 3 січня 2017 року про пільговий характер роботи, виданої Державним закладом "Спеціалізована медико-санітарна частина № 5" Міністерства охорони здоров`я України, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що прийняття відповідачем рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №43 від 27.06.2018, яким встановлено стягнути з позивача 13 447,26 грн., зумовлено висновками контролюючого органу щодо недостовірності інформації про пільговий стаж у довідці від 03.01.2017 №1.
З матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду справи відповідачем було здійснено перерахунок виплаченої позивачу пенсії та встановлено, що рішенням про утримання надміру виплачених сум пенсій №43 від 27.06.2018 встановлено неправильний розмір переплати, яка має бути стягнута з позивача.
У зв`язку з цим, 21.11.2018 відповідачем було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №51, яким встановлено стягнути з позивача суму переплати у розмірі 7 737,19 грн., тобто в меншому розмірі.
Враховуючи, що матеріали справи підтверджують правомірність визначення у довідці про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 03.01.2017 №1 періоду пільгового стажу позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області протиправно та необґрунтовано було прийняті рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №43 від 27.06.2018 та №51 від 21.11.2018, у зв`язку з чим останні підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України у м.Славутичі Київської області провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи на посаді "рентгенлаборант рентгенкабінету діагностичного відділення (для поліклініки та стаціонару)" з 4 жовтня 1999 року по 3 січня 2017 року у відповідності до довідки № 1 від 3 січня 2017 року про пільговий стаж роботи, виданої Державним закладом "Спеціалізована медико-санітарна частина № 5" Міністерства охорони здоров`я України, в тому числі за період з 10 жовтня 2001 року по 14 березня 2006 року, з 15 березня 2011 року по 25 липня 2012 року, суд зазначає наступне.
Враховуючи, що розрахунок пенсії позивача, наведений у спірному розпорядженні був здійснений на підставі помилкових висновків відповідача щодо періоду пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту прав та інтересів позивача є саме зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України у м. Славутичі Київської області провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи на посаді "рентгенолаборант (для надання екстреної допомоги) рентгенкабінету" з 4 жовтня 1999 року по 3 січня 2017 року у відповідності до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1 від 3 січня 2017 року.
Крім того, оскільки на підставі рішень відповідача про утримання надміру виплачених сум пенсій №43 від 27.06.2018 та №51 від 21.11.2018 з позивача була стягнута надміру виплачена пенсія, суд дійшов висновку щодо зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України у м.Славутичі Київської області виплатити позивачу безпідставно утриману на підставі спірних рішень пенсію.
Відповідно до довідки Управління Пенсійного Фонду України у м.Славутичі Київської області про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії гр. ОСОБА_1 від 30.11.2018, розмір пенсії позивача на підставі довідки від 20.06.2018 №45 у червні 2018 року становить 2870,32 грн., у той час як відповідно до довідки від 03.01.2017 №1 розмір пенсії становив 3367,66 грн.
Тобто з прийняттям спірного розпорядження сума пенсії позивача була безпідставно зменшена.
У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про обґрунтованість позовної вимоги в частині зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України у м.Славутичі Київської області виплатити позивачу різницю недоотриманої пенсії.
Позовна вимога про зобов`язання Управління Пенсійного Фонду України у м.Славутичі Київської області виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, у відповідності до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", п. п. "а" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" в обрахованому розмірі з моменту її призначення задоволенню не підлягає, оскільки відповідач здійснював виплату ОСОБА_1 пенсії саме на підставі вищевказаних норм чинного законодавства, проте із неправильним визначенням періоду стажу позивача на посаді, передбаченій Списком №1.
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2019 |
Оприлюднено | 25.09.2019 |
Номер документу | 84461873 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні