Рішення

від 13.09.2019 по справі 300/651/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2019 р. справа № 300/651/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

секретар судового засідання Бунич Т.В.,

за участю: представників позивача Харука М.Т., Папідохи Л.М.,

представників відповідача Шпитального В.Й., Яремака Т.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

25.03.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" (надалі - позивач, ТОВ "Відродження") звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2018 року за №№0011181406, 0011191406, 0011201406.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки ГУ ДФС в Івано-Франківській області про порушення позивачем податкового законодавства, викладені в акті від 07.12.2018 року, та визначення йому в зв`язку з цим податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 93 696 грн., з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 590 051 грн. та зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 151 983 грн. не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать нормам Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 01.04.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.06.2019 року підготовче провадження закрито і справу призначено до судового розгляду.

Представники позивача у вступному слові позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив від 02.05.2019 року. Суду пояснили, що відповідачем на підставі акту перевірки від 07.12.2018 року за №1245/09-19-14-01/19393404, всупереч фактичним обставинам справи, вимогам податкового та іншого законодавства України, протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими Товариству визначено зобов`язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 590 051 грн. та податку на додану вартість в розмірі 93 696 грн. та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 151 983 грн. Вважають, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про безтоварність операцій з контрагентами підприємства, оскільки матеріали досудового розслідування у кримінальній справі та відсутність товарно-транспортних накладних, на їх думку, не можуть безумовно свідчити про фіктивність господарських операцій. Крім того зазначили, що вся первинна документація, відповідні розрахункові, платіжні та інші документи по операціях, які відповідач вважає безтоварними, оформлені згідно вимог ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Пояснили, що платник податків не може нести відповідальності за порушення податкового законодавства, допущені його контрагентами, а відтак, оскільки відповідачем не доведено, що Товариство діяло без належної обачності і йому могло бути відомо про порушення, допущені контрагентами, висновки податкового органу та прийняті згідно них рішення є безпідставними та необґрунтованими. Звернули увагу суду, що відповідач не наділений правом визнавати правочини нікчемними, а контрагентів-фіктивними, так як склад податкового правопорушення не може доводитися податковою інформацією, яка має виключно інформаційне навантаження вільного розсуду податкового органу, та не заснована на аналізі первинних та інших документів. Таким чином вважають оскаржені податкові повідомлення-рішення протиправними, в заключному слові позов просили задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, викладених у поданому відзиві на позов. Суду пояснили, що податковим органом під час проведення перевірки встановлено факти заниження податку на прибуток та податку на додану вартість та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток. Вказали, що відповідно до акту перевірки у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Відродження" відображено господарські операції з ТОВ Європроектгруп , ТОВ Анпрайм-Збут , ТОВ Промбізнесгруп , ТОВ Інтертрейд компані , ПП Нафтотранссервіс , ТОВ Промбудколія , ТОВ Хімтрансагро та ТОВ Укравтономгаз . Однак встановлені перевіркою факти спростовують реальну можливість здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами та підтверджують участь цих підприємств у схемах ухилення від оподаткування. Зокрема зазначили, що обов`язковою умовою реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків не тільки первинних документів, а і фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару і подальшою господарською діяльністю. З огляду на наведене вважають оскаржувані рішення законними, а тому просили суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 31.10.2018 року за № 1709 ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

За результатами перевірки податковим органом складений акт від 07.12.2018 року за №1245/09-19-14-01/19393404, згідно якого перевіркою встановлені наступні порушення:

п.44.1, п.44.6 ст.44. пп.134.1.1 п.134.1 ст.134. п.135.1 ст.135 ІІКУ, розділу III Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 "загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 року, п.10. п.11 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 "витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 року, п.5, п.7, п.8, п.21 положення (стандарт) ) бухгалтерського обліку № 15 "дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999 року, п.5 положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 "зобов`язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000 року, ст.1, ст.4. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-Х1У від 16.07.1999 року, пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.15, пп.2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 1 281 432 грн. та завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі - 151 983 грн.

п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198. п.201.1, п.201.7 ст.201 ПКУ, порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який сплачується до державного бюджету в загальній сумі 187 392 грн.

На підставі даного акту перевірки 20.12.2018 року ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийняті податкові повідомлення-рішення: за №0011181406, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та до позивача застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 590 051 грн.; за №0011191406, яким визначено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 151 983 грн.; за №0011201406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 93 696 грн. (а.с. 18-57, т.1).

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення за №0011181406, №0011191406, №0011201406 залишено без змін (а.с. 58-79, т.І).

Згідно вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За наслідками судового розгляду суд не погоджується з правомірністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на нижчевикладене.

В судовому засіданні встановлено, що ТзОВ Відродження уклало з ТОВ "Європроектгруп" договір поставки №37 від 12.10.2016 на реалізацію солі технічної. У даному договорі поставки із додатками сторонами було закріплено умову про вивезення солі технічної зі складу ТОВ Карпатнафтохім власним транспортом покупця. Технічна сіль, що була предметом цього договору, була придбана ТзОВ Відродження у ТОВ Карпатнафтохім відповідно до договору №А201611219 від 17.10.2016 на умовах поставки EXW - навантажувальна площадка продавця.

Крім того, ТзОВ Відродження уклало з ТОВ "Європроектгруп" договір поставки №47 від 28.12.2016 на реалізацію боковин, де було закріплено умову їх самовивозу покупцем (ТОВ "Європроектгруп"). Дані боковини (складові елементи залізничних цистерн) ТзОВ Відродження отримано внаслідок проведеного ТОВ Трі-Ленд демонтажу залізничних цистерн, які попередньо були придбані ТОВ Відродження у ТОВ Карпатнафтохім відповідно до договорів купівлі-продажу №А201607323 від 19.04.2016, №А201607598 від 10.05.2016, №А201608300 від 02.06.2016.

Судом встановлено, що факт придбання ТОВ Відродження солі технічної, залізнодорожних цистерн у ТОВ Карпатнафтохім та послуг демонтажу у ТОВ Трі-Ленд , а також використання їх у господарській діяльності товариства податковим органом не заперечується.

В той же час відповідачем зазначено, що підставою для висновку про безтоварність операцій з ТОВ "Європроектгруп" були матеріали кримінального провадження № 32018090000000013 від 14.03.2018 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України та відсутність у ТзОВ Відродження оформлених ТТН при реалізації ТОВ "Європроектгруп" солі технічної та боковин.

Так, матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у створенні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі і ТОВ "Європроектгруп", з метою прикриття незаконної діяльності вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.205 КК України.

Судом встановлено, що укладеними між ними договорами визначено умови самовивозу реалізованих позивачем даному контрагенту товарів покупцем - ТОВ "Європроектгруп".

Таким чином у ТзОВ Відродження з обєктивних причин не можуть бути наявні будь-які документи, що підтверджують транспортування ТОВ "Європроектгруп" солі технічної і боковин (складових елементів залізничних цистерн), а відтак і витрати, пов`язані із їх транспортуванням, позивачем не формувалися.

В ході судового розгляду знайшли своє підтвердження і реальність господарських відносин позивача із ТОВ Хімтрансагро .

Так, відповідно до наявних в матеріалах справи первинних документів, ТОВ "Відродження" за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 було реалізовано ТОВ Хімтрансагро залізничні цистерни (котли) на загальну суму 350 000 грн.

Як вбачається з досліджених судом в якості письмових доказів договорів купівлі - продажу залізничних цистерн (котлів) №23/06-16 від 23.06.2016, №25 від 15.08.2016 та №33 від 23.09.2016, укладених між ТзОВ Відродження та ТОВ Хімтрансагро , умови доставки товару не врегульовані, однак, відповідно до наданих позивачем товарно-транспортних накладних за №2306 від 23.06.2016 року, за №2906 від 29.06.2016 року, за №1608 від 16.08.2016 року, за №2208 від 22.08.2016 року, за №2309 від 23.09.2016 року транспортування даних котлів здійснювалось перевізником на замовлення і за рахунок покупця ТОВ Хімтрансагро (а.с.202-219, том 1).

Крім того дослідженими судом в якості письмових доказів документами спростовуються викладені в акті обставини щодо відсутності у перевізників котлів для ТОВ Хімтрансагро - ТОВ Олімпія ГАЛ , код 33191751, та ТОВ Анкор-Транс , код 37867217, зареєстрованих транспортних засобів, що на думку податкового органу, ставить під сумнів товартість даної господарської операції.

Так, судом встановлено, що у відповідь на запити ТзОВ Відродження перевізники ТОВ Олімпія ГАЛ , код 33191751, та ТОВ Анкор-Транс , код 37867217, надали копії технічних паспортів транспортних засобів, що здійснювали дані перевезення, та довіреності про надання власниками автомобілів вищевказаним підприємствам права керування ними та розпорядження (а.с.72-81, том 3).

Одночасно суд вважає безпідставним твердження представника відповідача про відсутність у ТОВ Хімтрансагро власного приміщення за адресою - м. Біла Церква, вул. Гординського, 2, а відтак зазначення в ТТН пунктом розвантаження котлів вищевказаної адреси свідчить про безтоварність таких поставок, оскільки у ТзОВ Відродження як у продавця товару і суб`єкта, який не здійснював його доставку, відсутній обов`язок контролювати доставку реалізованого ним товару покупцю.

Відносно послання податкового органу на недекларування перевізниками, зокрема ТОВ Анкор-Транс , виплачених доходів в 3-4 кв. 2016 року фізичним особам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Ю., які зазначені як водії в ТТН, то ТзОВ Відродження не може відповідати за ведення бухгалтерської і податкової звітності іншими суб`єктами господарювання.

Висновок податкового органу відносно безтоварності господарських операцій з ТОВ Укравтономгаз спростовується наступним.

Так, судом встановлено, що відповідно до договорів поставки №38 від 24.10.2016, №39 від 26.10.2016, №34 від 26.09.2016, №32 від 12.09.2016, №23 від 03.08.2016, №20 від 08.07.2016, №18/1 від 20.06.2016, укладених між ТзОВ Відродження та ТОВ Укравтономгаз , позивач зобов`язується поставити покупцю на умовах доставки DDP (правила Інкотермс ) котли 54 м.куб. (ємність) за адресою м. Переяслав - Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 48 (а.с. 243-273, том 1).

Згідно наданих в судовому засіданні представниками позивача пояснень та наявними в матеріалах справи і дослідженими судом в якості письмових доказів копій товарно-транспортних накладних, ТзОВ Відродження замовляло транспортні послуги у перевізників ТОВ Олімпія ГАЛ , код 33191751, ФОП ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 , та ТОВ Анкор-Транс , код 37867217.

Так, судом встановлено, що у відповідь на запити ТзОВ Відродження перевізники ТОВ Олімпія ГАЛ , код 33191751, ТОВ Анкор-Транс , код 37867217, та ФОП ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 , надали копії довіреності про надання власниками транспортних засобів вищевказаним підприємствам, що здійснювали дані перевезення, права керування ними та розпорядження, а ФОП ОСОБА_4 - копії технічних паспортів автомобілів, які належать йому на праві власності (а.с.72-81, том 3).

Відносно зазначення в ТТН адреси пункту розвантаження: м. Переяслав-Хмельницький, вул. АДРЕСА_1 , 44 ( АДРЕСА_2 Дніпра, 48), за якою, за твердженням податкового органу, знаходиться виключно орендоване ТзОВ Укравтономгаз офісне приміщення, судом встановлено наступне.

Згідно відповіді ТзОВ Укравтономгаз адреса розвантаження: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Лагерна, 44 є адресою складського приміщення, яке в період з 01.04.2014 по 31.03.2017 товариство орендувало в ТОВ БГФ Меркурій на підставі договору оренди №4 від 01.04.2014; адреса розвантаження, вказана в ТТН за період жовтень-листопад 2016 р. - Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 48, є адресою нежитлового приміщення, яке в період з 30.09.2016 по даний час товаритсво орендує в ТОВ "ДЖІ EM МАСТЕР ГРУП" на підставі договору оренди №8 від 01.09.2016 (а.с.33-44, том 3).

Достовірність даних письмових доказів в ході судового розгляду відповідачам не заперечувалась.

Суд відхиляє як безпідставні посилання податкового органу на недекларування перевізниками, зокрема ТОВ Анкор-Транс , виплачених доходів в 3-4 кв. 2016 року фізичним особам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які зазначені як водії у відповідних ТТН, так як ТзОВ Відродження не несе відповідальність за дотримання своїми контрагентами вимог чинного законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності та ведення бухгалтерської і податкової звітності.

З акту перевірки та наданих в судовому засіданні представниками відповідача пояснень вбачається, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області ставить під сумнів і реальність господарських операцій позивача з ПП Нафтотранссервіс .

Так в судовому засіданні встановлено, що відповідно до первинних документів, видаткових накладних, договорів поставки, даних журналів-ордерів та відомостей по рах. 361, даних податкових декларацій за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року ТОВ "Відродження» реалізувало IIIІ Нафтатранссервіс залізничні цистерни на загальну суму 804 999.97 грн.

Як передбачено пунктом 6.1.7 договору купівлі-продажу залізничних цистерн за №12 від 10.05.2016 року, продавець ( ТОВ Відродження ) зобов`язаний оформити від свого імені як "відправник" перевізний залізничний документ на відправку цистерн покупцю (IIIІ Нафтатранссервіс ) згідно наданих реквізитів. Після відправлення цистерн надати покупцю копії залізничних квитанцій.

Однак податковим органом зазначено, що згідно представлених первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено укладення договорів та відповідно відображення в бухгалтерському обліку ТОВ Відродження витрат щодо перевезення залізничних цистерн (послуг наданих підприємствами / підрозділами Укрзалізниці ) до станції призначення зазначеної покупцем і відповідно їх перевиставлення.

В той же час судом встановлено, що зважаючи на відсутність акредитації продавця (ТОВ Відродження) на шляхах Укрзалізниці, сторонами фінансово - господарської операції було узгоджено доставку даних цистерн по шляхах Укрзалізниці за рахунок і на замовлення покупця (ПП "Нафтатранссервіс") , який на відміну від позивача мав технічну можливість здійснення таких перевезень. При цьому суд приймає до уваги те, що згідно положень Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Домовленість між ТОВ Карпатнафтохім та ТзОВ Відродження щодо умов доставки цистерн із ст. Кропивник на ст.Рожнятів Львівської залізниці за рахунок і на замовлення ТОВ Карпатнафтохім і між ТзОВ Відродження та ПП "Нафтатранссервіс" щодо умов доставки цистерн із ст. Рожнятів Львівської залізниці на ст. Грековата Придніпровської залізниці за рахунок і на замовлення ПП "Нафтатранссервіс" і є причиною відсутності на ТзОВ Відродження оформлених залізничних квитанцій на транспортування реалізованих залізничних цистерн та, відповідно, відсутності формування на ТзОВ Відродження витрат, пов`язаних із їх доставкою.

Так, з наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу засвідченої копії відповіді Регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця за № 713-1-10/5976 від 22.12.2018 на запит позивача про надання інформації та документального підтвердження факту перевезення номерних цистерн від ст. Рожнятів до ст. Грековата Придніпровської з-ці на замовлення їх покупця - ПП Нафтатранссервіс , вбачається, що за період травня-червня 2016 року ТзОВ Відродження не було суб`єктом договірних відносин щодо перевезення вантажу, зазначеного в листі.

Відповідно до відповіді начальника ВСП Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень на вищевказаний запит №ДМ-4-2/3063 від 19.12.2018 згідно довідки форми 8858е Інформація про дислокацію та стан вагонів автоматизованої системи AT Укрзалізниця зазначені у листі вагони приймалися до перевезення на станції Рожнятів у травні - червні 2016 року на замовлення ПП Нафтатранссервіс до станції Грековата Придніпровської залізниці... . Крім того ВСП Івано-Франківської дирекції було надано інформаційні листи про вагові операції кожної номерної цистерни на шляху транспортування їх до ПП Нафтаттранссервіс , що підтверджують факт транспортування реалізованих ТзОВ Відродження товарів їх покупцю ПП Нафтаттранссервіс , а ТОВ Карпатнафтохім - відповідь про відсутність відомостей про реєстрацію в ГЮЦ Укрзалізниці за ТОВ Карпатнафтохім цистерн, які були предметом договорів №А201607323 від 19.04.2016, №А201607598 від 10.05.2016, №А201608300 від 02.06.2016, що підтверджує факт внесення змін в ГЮЦ Укрзалізниці (а.с.5-19, том 3).

Одночасно в судовому засіданні встановлено, що як слідує з пояснень представників позивача, які залишились неспростовані відповідачем, транспортування товару до ст. Рожнятів здійснювалось під`їзними коліями, належними ТОВ Карпатнафтохім , як продавцем товару позивачу.

На думку суду, підтверджуються і господарські товарні відносини позивача із ТОВ Промбудколія .

Так, судом встановлено, що як вбачається з наявних в матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів договорів купівлі-продажу №13 від 17.05.2016 та №17 від 31.05.2016, позивачем реалізовано ТОВ "Промбудколія» залізничні цистерни на загальну суму 1 954 999,93 грн.

При цьому умовами договору зафіксовано умови передачі цистерн та наявної технічної документації на них покупцю (ТОВ Промбудколія ) на станції Рожнятів по актах приймання- передачі залізничних цистерн (п.4.3 Договору) і обов`язок продавця (ТзОВ Відродження ) направити в ГЮЦ заявку на отримання підтвердження факту купівлі-продажу партії (п.6.1.3 Договору), подати кожну партію цистерн із ст. Кропивник на ст.Рожнятів Львівської залізниці п.6.1.5 Договору), оформити від свого імені як "відправник" перевізний залізничний документ на відправку цистерн покупцю (ТОВ Промбудколія ) згідно наданих реквізитів і надати покупцю копії залізничних квитанцій (п.6.1.7 Договору). Одночасно обов`язком покупця (ТОВ Промбудколія ) зазначено оформлення в Укрзалізниці дозвільних документів, необхідних для транспортування партії цистерн по залізничних шляхах та повідомлення Продавця (ТзОВ Відродження ) про реквізити станції призначення, на яку будуть відправлені цистерни (пп.7.1.3 та 7.1.4 Договору) (а.с. 221-225, том 1).

Судом встановлено, що зважаючи на відсутність акредитації ТОВ Відродження на шляхах Укрзалізниці, сторонами фінансово - господарської операції було узгоджено доставку даних цистерн по шляхах Укрзалізниці за рахунок і на замовлення покупця (ТОВ Промбудколія ).

Як встановлено в судовому засіданні між ТОВ Карпатнафтохім , як товариством у якого позивач придбавав реалізовані в подальшому контрагентам залізничні цистерни, та ТзОВ Відродження існувала домовленість щодо умов доставки цистерн із ст. Кропивник на ст. Рожнятів Львівської залізниці за рахунок і на замовлення ТОВ Карпатнафтохім і між ТзОВ Відродження та ТОВ Промбудколія щодо умов доставки цистерн із ст. Рожнятів Львівської залізниці на ст. Радушна Придніпровської залізниці за рахунок і на замовлення ТОВ Промбудколія . Дані обставини і є причиною відсутності на ТОВ Відродження оформлених залізничних квитанцій на транспортування реалізованих залізничних цистерн і, відповідно, відсутності формування на ТзОВ Відродження витрат, пов`язаних із їх доставкою.

Крім того, згідно наданої позивачем в якості письмового доказу відповіді Регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця № 713-1-10/5976 від 22.12.2018 за період травня-червня 2016 року ТзОВ Відродження не було суб`єктом договірних відносин щодо перевезення вантажу, зазначеного в листі.

Відповідно до дослідженої судом відповіді начальника ВСП Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень згідно довідки форми 8858е Інформація про дислокацію та стан вагонів автоматизованої системи АТ Укрзалізниця зазначені у листі вагони приймалися до перевезення на станції Рожнятів у травні - червні 2016 року на замовлення ТОВ Промбудколія , код 31932840, до станції Радушна Придніпровської залізниці (а.с.5-19, том 3).

Одночасно, як вбачається з наявних в матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів копій залізничних квитанцій на усі номерні цистерни на шляху транспортування їх до ст. Радушна Придніпровської з-ці, договору транспортно-експедиційного обслуговування за №29/06/ЖД-7 від 29.06.2016 року та договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги за №ПР/ДН-2-16157/Нюп від 26.04.2016 року транспортування реалізованих ТзОВ Відродження товарів їх покупцю здійснювалось на замовлення ТОВ Промбудколія (а.с.20-31, том 3).

Як і у випадку з поставкою цистерн ПП Нафтаттранссервіс транспортування товару до ст. Рожнятів здійснювалось під`їзними коліями, належними ТОВ Карпатнафтохім , як продавцем товару позивачу.

За наслідками судового розгляду суд вважає безпідставними і висновок податкового органу стосовно безтоварності господарських операцій з ТОВ Анпрайм-Збут . Так, судом встановлено наступне.

Відповідно до договорів за №7 від 17.09.2015 року, за №8 від 01.10.2015 року, за №10 від 05.10.2015 року, за №17 від 21.12.2015 року, за №2 від 22.02.2016, за №6 від 10.03.2016 позивач зобов`язується поставити ТОВ Анпрайм-Збут труби.

Згідно наявних в матеріалах справи додатків до договорів та товарно-транспортних накладних навантаження труб проводилось зі складу ПАТ Укртрансгаз УМГ Київтрансгаз , у якого позивачем було придбано даний товар, з подальшим переадресуванням вантажу на адресу ТОВ Анпрайм-Збут , яке і було замовником транспортних послуг.

Для підтвердження реальності даних господарських операцій представником позивача надано товарно-транспортні накладні, довіреності, рахунки- фактури, видаткові накладні, платіжні доручення (а.с. 137-193, том.1).

При цьому позивачем суду надано докази придбання ТОВ Відродження труб у ПАТ Укртрансгаз , зокрема копії договорів за №1509000219, 1509000220,1509000221 від 09.09.2015 року, додаткових угод до вищевказаних договорів, видаткових накладних, податкових накладних та виписки з банку про рух коштів (а.с.197-244, том 3).

В той же час податковим органом як підставу для висновку про безтоварність вищевказаних господарських операцій зазначено:

матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню №32017100060000104 від 17.11.2017 року, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.І сг.205 КК України, щодо підприємств з ознаками фіктивності в т.ч. ТОВ "АНПРАЙМ-ЗБУТ" (код 39667126). які були створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016 - 2017 років сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання;

матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015000000000474 від 07.08.2015 року, за фактом підроблення групою осіб документів по створенню (придбанню) ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України; за фактом вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправною діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах, за ч.3 ст.209 КК України.

Крім того, в акті перевірки відповідач зазначив, що проведеним аналізом інформаційних даних ДФС, даних ЄРПН встановлено відсутність підтвердження в ТОВ "Анпрайм-збут» наявності необхідних для здійснення діяльності основних засобів та інше (відповідно звітів про фінансові результати за 2015-2016 роки основні засоби (автотранспорт, механізмів, інструментів та інше) - відсутні); та відсутність відображення взаємовідносин (господарських операцій) за 2015-2016 роки податковому обліку (податкові декларації з податку на прибуток за 2015 рік, 2016 рік не подано).

В той же час суд звертає увагу на те, що відсутність у контрагента основних засобів не перешкоджає останньому здійснювати оптову торгівлю товарами, аналогічно як і не відображення взаємовідносин у податковому обліку в будь-якому разі не може безумовно свідчити про нереальність господарських операцій.

З акту перевірки та наданих в судовому засіданні пояснень представниками відповідача слідує, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області ставить під сумнів і реальність господарських операцій позивача із ТОВ Промбізнесгруп та ТОВ Інтертрейд компані .

Відповідно до договорів за №б/н від 09.02.2016, 29.02.2016, 04.03.2016, 30.03.2016 позивач придбавав у ТОВ Промбізнесгруп труби та металопрокат (а.с.128-131).

Згідно договору від 10.09.2017 року та специфікації за №1 від 10.09.2017 року позивач придбав у ТОВ Інтертрейд компані труби, що були у використанні, в кількості 13,158 тон (а.с. 121-122, том 1).

Разом з тим податковим органом як підставу для висновку про безтоварність вищевказаних господарських операцій зазначено:

- відсутність сертифікатів відповідності (сертифікати якості та комплектності, свідоцтва про визнання, паспорт виробника та технічні характеристики) на придбаний товар;

- ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, шляхових листів, документів залізниці та інше, на підставі яких проводилось переміщення товарів;

- невідповідність в наданих документах, так як в товарно-транспортних накладних зазначено автоперевізником ТОВ "Інтрейд компані", а згідно даних МРЕВ власником автомобіля є ПРАТ "Запорізькій асфальтобетонний завод".

Для підтвердження реальності даних господарських операцій представником позивача надано товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, договір про переведення боргу та витяги з банку про рух коштів (а.с. 123-126, 132-136, том.1).

Крім того, на переконання відповідача, матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню №32015060000000025 від 06.05.2015 року, щодо невстановлених осіб, які діючи за попередньою змовою групою осіб, сприяли службовим особам підприємств-платників податку на додану вартість, в тому числі ТОВ "Промбізнесгруп", в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.І ст.205. ч.5 ст.27. ч.З ст.212 КК України, свідчать про нереальність операцій позивача із даним контрагентом.

Аналогічно, на переконання відповідача, матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню №42017000000000160 від 25.01.2017 року, згідно яких під час виконання доручення співробітниками ОУ ГУ ДФС у Київській області встановлено, що до складу конвертаційного центру входить ТОВ Немал Україна (СДРПОУ 39683609), яке формувало податковий кредит з ПДВ в адресу у тому числі ТОВ "Інтрейд компані", свідчать про безтоварність здійсненої позивачем із даним суб`єктом господарювання операції.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами як платником податків та контролюючим органом, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.133.1.1. п.133.1 ст.133 ПКУ платниками податку на прибуток підприємств є в тому числі суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

При цьому нормою п.134.1 ст.134 ПКУ визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

При цьому датою віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п.198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно пункту 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог Кодексу.

Загальні вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку встановлені ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з пунктом 2.4 зазначеного Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як вбачається з системного аналізу даних норм та інших приписів податкового законодавства України, податкові наслідки будь-якої господарської операції, на відміну від цивільно-правових, повинні оцінюватись саме відповідно до їх економічного змісту, а не юридичної форми.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).

Таким чином, витрати для цілей формування податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належними і допустимими первинними документами податкового і бухгалтерського обліку, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентами, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.12.2018 року по справі №813/3577/13-а зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають підтверджуватись ті чи інші господарські операції. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з оплатою спірних послуг, позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальниками конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги окремо у вигляді звіту, висновку тощо.

На переконання суду, посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних як підтвердження нереальності господарських операцій з поставки товарів є безпідставним, оскільки товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг і підставою для формування витрат за такі послуги.

Відсутність товарно-транспортної накладної не може свідчити про безумовний безтоварний характер господарської операції з поставки товарів у цілому, так само як і відсутність сертифікатів якості на товар.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року справа №826/548/17, висновки якого щодо застосування норм права відповідно до ч.5 ст.242 КАС України слід враховувати суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином досліджені в даній справі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, на переконання суду, повністю підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом. Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Відносно твердження податкового органу про наявність кримінальних проваджень, які на думку відповідача, свідчать про безтоварність господарських операцій, суд зазначає наступне.

Так, один лише факт здійснення кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними (Постанова Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №826/24815/15).

Таким чином, наявність кримінального провадження не позбавляє необхідності перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.

Одночасно суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на порушення порядку ведення бухгалтерської і податкової звітності контрагентами позивача та відсутності основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, з огляду на наступне.

Так, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеному у постанові від 21.12.2018 року у справі № 805/2030/16-а, не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про відсутність укладених трудових договорів між контрагентом та фактичним виконавцем робіт/ послуг, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Окрім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Інтерсплав проти України у випадку, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Аналогічний по змісту висновок, який відповідно до ч.2 ст.6 КАС України слід враховувати судам при здійсненні правосуддя, Європейським судом з прав людини зазначений у рішенні по справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії , зокрема у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що для підтвердження безтоварності господарських операцій податковий орган, як суб`єкт владних повноважень, на виконання положень ч.2 ст.77 КАС України, зобов`язаний надати суду беззаперечні докази та навести конкретні факти, які б у своїй сукупності свідчили про відсутність придбання (виготовлення), а в подальшому реалізації товарів по ланцюгу постачання.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

В той же час, на переконання суду, повідомлені представником позивача обставини та надані на їх підтвердження документи свідчать про реальність здійснених господарських операцій, а відповідачем не подано достатніх доказів на спростування даних обставин.

Таким чином позовні вимоги ТОВ Відродження є підставними та обґрунтованими, а відтак підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області слід стягнути 19 210 грн. судового збору, сплаченого позивачем згідно платіжного доручення за №463 від 21.03.2019 року.

На підставі пп.14.1.108 п.14.1 ст.14, п.123.1 ст.123, п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 20.12.2018 року за №0011181406, 0011191406, 0011201406.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. судового збору.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження", код ЄДРПОУ 19393404, вул. Мартинця, 26, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300;

відповідач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Рішення складене в повному обсязі 25.09.2019 року.

Суддя Гундяк В.Д.