УХВАЛА
21 квітня 2020 року
Київ
справа №300/651/19
адміністративне провадження №К/9901/7525/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
перевіривши касаційну скаргу перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року
у справі № 300/651/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження
до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства, та встановлений строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржник отримав зазначену ухвалу 30 березня 2020 року.
10 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги до якої додана квитанція про сплату судового збору в сумі 38420 грн., що доводить часткове виконання ухвали.
На усунення недоліків касаційної скарги в частині наведення підстав касаційного оскарження скаржник зазначивши, що такими підставами є пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, доводить, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №815/3666/16, відповідно до якого надані позивачем документи, а саме податкові накладні, видаткові накладні та рахунки - фактури, видані від імені контрагентів, та докази перерахування Товариством грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки відповідачем надані докази того, що контрагенти не виконували та об`єктивно не мали можливості виконати поставку в адресу позивача.
Відтак, постановою Верховного Суду у справі №815/3666/16, здійснена оцінка доказів саме у цій справі.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд в ухвалі від 18 березня 2020 року зазначив, що у випадку посилання скаржником на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у саме подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено.
У цій частині заявником касаційної скарги її недоліки не усуненні.
Суд визнає безпідставним посилання заявника касаційної скарги на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2015 року у справі №К/800/15312/13, оскільки пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає наявність висновку викладено в постанові саме Верховного Суду, а не Вищого адміністративного суду України. Неприйнятним є також посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №808/1641/16, з огляду те, що цією постановою справу скеровано на новий розгляд з метою дослідження доказів та на постанову цього Суду від 18 червня 2019 року у справі №804/1606/17, якою викладені критерії принципу презумпції добросовісності платника податку, як складової судової доктрини, без зазначення необхідних підстав касаційного перегляду.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставини справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Станом на 21 квітня 2020 року скаржник не усунув зазначені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2020 року недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.
Керуючись ч.2 ст. 332, пунктом 1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі №300/651/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова
Судді І.А. Гончарова
І.Я.Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2020 |
Оприлюднено | 23.04.2020 |
Номер документу | 88867777 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні