Ухвала

від 19.09.2019 по справі 917/1750/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.09.2019 Справа № 917/1750/16

м. Полтава

Колегія суддів у складі головуючого судді Семчук О.С., судді Киричука О.А. та судді Тимощенко О.М. , при секретарі судового засідання Лепій О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (вх. № 8862 від 20.08.2019)

про відстрочку виконання рішення суду від 01.11.2017 по справі № 917/1750/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керрі Україна", пров. Охтирський, 7, корпус 2, офіс 2-301, м. Київ, 03680

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", вул. Будька, 47, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300

про стягнення грошових коштів,

Представники сторін:

від позивача (стягувача): не з`явився;

від відповідача (боржника): Борсук В.В. (свідоцтво серія ПТ № 2309 від 02.10.18, довіреність від 31.10.18).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керрі Україна" (далі - ТОВ "Керрі Україна"/ стягувач/ позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (далі - ТОВ "Техмолпром"/ боржник/ відповідач/ скаржник) про стягнення 1 909 435,35 грн., з яких 1 660 863,30 грн. - основного боргу, 156 116,99 грн. - пені, 25 954,44 грн. - 3 % річних, 66 500,62 грн. - інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язання за укладеним 25.03.2015 між сторонами договором поставки № 2503-2.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.11.2017 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Техмолпром" на користь ТОВ "Керрі Україна" 1 596 970,50 грн. основного боргу, 153 788,95 грн. пені, 25 954,44 грн. 3% річних, 66 500,62 грн. інфляційних втрат, 27 648,22 грн. витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання даного рішення Господарським судом Полтавської області видано відповідний наказ від 24.11.2017.

20.08.2019 до суду надійшла заява ТОВ "Техмолпром" про відстрочку виконання рішення суду від 24.11.2017 по справі № 917/1750/16.

Справа № 917/1750/16 розглядалася колегією суддів у складі головуючого судді Кульбако М.М., судді Пушка І.І. та судді Безрук Т.М.

За розпорядженням керівника апарату Господарського суду Полтавської області № 196 від 21.08.2019 у зв`язку зі звільненням з посади судді Господарського суду Полтавської області Кульбако М.М, було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 917/1750/16.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи № 917/1750/16 головуючим суддею по справі визначено суддю Семчук О.С.

На виконання службової записки головуючого у справі, у зв`язку із перебуванням у відпустці суддів - членів Колегії, розпорядженням керівника апарату суду № 197 від 22.08.2019 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 917/1750/16.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи № 917/1750/16 суддями - членами колегії по справі визначено суддю Киричука О.А. та суддю Тимощенко О.М.

Ухвалою суду від 12.09.2019 вказану заяву прийнято судом до розгляду та призначено на 19.09.2019.; при цьому явку сторін судом визнано не обов`язковою.

Представник стягувача в судове засідання 19.09.2019 не з`явився.

Про час, дату та місце проведення судового засідання стягувач повідомлений належним чином.

Представник боржника в судовому засіданні 19.09.2019 підтримав подану заяву та просить суд відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців з моменту винесення ухвали.

18.09.2019 на електронну адресу суду надійшла копія заперечень стягувача на заяву про відстрочення виконання рішення у яких стягувач просить суд відмовити ТОВ "Техмолпром" у задоволенні заяви боржника.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду, боржник посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Зокрема, заявник зазначає, що протягом останніх 10 років основними ринками збуту продукції ТОВ "Техмолпром" були Російська Федерація та Республіка Казахстан, що підтверджується зовнішньоекономічними контрактами та додатковими угодами до них. Також заявник вказує, що вказані контракти та додаткові угоди до них додавалися до попередніх заяв та містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що вказані боржником зовнішньоекономічні контракти та додаткові угоди в матеріалах справи відсутні.

Також заявник зазначає, що починаючи з 2014 року, Російська Федерація повністю закрила свій ринок (введено продуктове ембарго) для продукції українського виробництва та ввела обмеження та заборони на транзит української продукції митною територією Російської Федерації до Республіки Казахстан та Киргизької Республіки.

Крім цього, заявник вказує, що співпраця з ЄС на даний момент не можлива, оскільки домовленості щодо вільної торгівлі передбачають проведення Україною низки реформ в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів, підвищення стандартів якості та безпечності продукції, які здебільше залежать від керівних органів в країні. На внутрішньому ринку діє досить жорстка конкуренція, ринок перенасичений аналогічною продукцією, що також обмежує можливість отримувати достатній прибуток.

Вказані обставини, за твердженням заявника, фактично позбавили ТОВ Техмолпром можливості своєчасного проведення розрахунків з постачальниками за отриману молочну сировину та іншу продукцію (товар), який використовується ТОВ Техмолпром в процесі переробки молочної сировини та виготовлення власної продукції, зокрема сиру.

Також заявник посилається на значне збільшення обсягу порушень платіжної дисципліни з боку контрагентів ТОВ Техмолпром за взятими на себе господарськими зобов`язаннями.

Крім цього, заявник зазначає, що на сьогоднішній день він має заборгованість по виплаті заробітної плати перед своїми працівниками на загальну суму 3722600,00 грн., на підтвердження чого до заяви додано копію звіту з праці ТОВ "Техмолпром" за січень-травень 2019 року.

Заявник вважає, що стягнення суми боргу за рішенням без відстрочки його виконання, може призвести до стійкої неплатоспроможності ТОВ "Техмолпром" і, як наслідок, банкрутства останнього.

Крім іншого, заявник стверджує, що має величезну заборгованість перед банком за укладеними кредитними договорами та заборгованість за податковими зобов`язаннями на суму 1818198,28 грн. Також у межах зведеного виконавчого провадження ЗВП 54596575, що перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області з ТОВ Техмолпром підлягає до стягнення сума у розмірі 5 136 267,41 грн.

На підтвердження тяжкого фінансового стану відповідачем надано копії балансів, звітів про фінансові результати товариства та податкових декларацій на прибуток підприємства за 2015 -2018 роки.

При цьому, заявник стверджує, що ТОВ Техмолпром вживає всіх можливих заходів з метою продовження господарської діяльності, отримання прибутку для подальшого функціонування товариства, сплати податків, соціальних платежів, виплат заробітної плати працівникам та погашення заборгованості за рішеннями суду, в тому числі, перед ТОВ "Кері Україна".

Також заявник зазначає, що у І кварталі 2019 року - IV кварталі 2019 року він розраховує на значні надходження коштів у зв`язку з укладенням нових контрактів, погодження графіків нових поставок зі своїми контрагентами та відновлення роботи за укладеними раніше угодами, пошуком нових ринків збуту продукції. Так, з метою отримання доходу найближчим часом, товариство уклало ряд контрактів, зокрема:

- контракт № 2001 від 20.01.2018. з додатковим договором, укладений між ТОВ Техмолпром та ТОО KAZ-IMPORT (республіка Казахстан) з графіком поставок на орієнтовну суму 408 252,00 доларів США;

- договір поставки № 0902 від 09.02.2018. з додатковою угодою, укладений між ТОВ Техмолпром та ПП ТРАНЗИТЕКСПО з графіком поставок на суму 10824000,00 грн.

На підтвердження вказаного заявником надано копії вказаних ним контракту та договору і додатків до них.

В свою чергу стягувач у запереченнях проти заяви про відстрочення виконання рішення суду зазначає, що станом на 20.07.2019 боржник не вчинив жодної дії, яка була направлена на виконання рішення суду, натомість боржник вживає всіх можливих заходів, аби не виконувати рішення суду. При цьому невиконання судового рішення порушує та впливає на права та інтереси ТОВ "Кері Україна". Беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, ступінь вини боржника у виникненні боргу, дотримуючись балансу сторін, стягувач просить суд залишити заяву боржника без задоволення.

При вирішенні заяви про відстрочку суд приймає до уваги наступне.

Згідно зі ст. 1 Конституції України, Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання. Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року №16-рп/2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Статтею 160 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, між іншим, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Розглянувши матеріали поданої заяви та додані до неї документи, надані стягувачем заперечення, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішення Господарського суду Полтавської області від 01.11.2017 по справі № 917/1750/16 набрало законної сили 13.11.2017.

Боржник уже звертався до Господарського суду із заявами про відстрочення рішення суду 26.02.2018 та 25.06.2018. Вказані заяви були відхилені ухвалами суду від 12.03.2018 та від 19.07.2018 відповідно.

З моменту прийняття рішення суду відсутнє погашення заборгованості.

Надані заявником копії контракту та договору та додаткі до них укладені у січні - лютому 2018 року, будь-яких доказів про виконання цих договорів не надано.

Отже, заявник не надав жодного доказу, який свідчив би про наміри виконати рішення суду.

Вказане на думку суду свідчить лише про навмисне затягування боржником процесу виконання судового рішення, що є недопустимим і суперечить основним засадам господарського судочинства.

Відповідно до ч. 5 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Чинним Господарським процесуальним кодексом не передбачено надання відстрочки виконання рішення суду на строк, який перевищує один рік з дня ухвалення такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, підстави для надання боржнику відстрочки виконання рішення у суду відсутні.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (вх. № 8862 від 20.08.2019) про відстрочку виконання рішення суду по справі № 917/1750/16 від 01.11.2017 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ст.ст. 235, 255, ч. 7 ст. 331 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв`язку з відпусткою судді Семчук О.С. повний текст ухвали складено 25.09.19.

Головуючий суддя О.С. Семчук

Суддя О.А. Киричук

Суддя О.М. Тимощенко