Ухвала

від 26.09.2019 по справі 487/10129/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 487/10129/14-ц

провадження № 61- 40828св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави ,

відповідачі: Миколаївська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції,

особа, яка звернулась із касаційною скаргою - перший заступник прокурора Миколаївської області,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 29 жовтня 2015 року у складі судді Кузьменка В. В. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Серебрякової Т. В.

у справі за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції, про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними правочинів, скасування реєстраційного запису та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У жовтні 2014 року Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави (далі - прокурор) звернувся в суду з позовом до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - реєстраційна служба Миколаївського управління юстиції, про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки до комунальної власності.

В обґрунтування позову зазначала, що рішенням Миколаївської міської ради від 30 січня 2009 року № 33/37 товариству з обмеженою відповідальністю Миколаївбудпроект (далі - ТОВ Миколаївбудпроект ) надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 23 502 кв. м з метою надання її в оренду строком на 10 років для обслуговування придбаного майна по АДРЕСА_1 .

Рішенням Миколаївської міської ради від 19 червня 2009 року № 35/51 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 22 156 кв. м, у тому числі 55 кв. м під капітальною забудовою, 99 кв. м під спорудами, 1 766 кв . м під проходами, проїздами та площадками, 20 236 кв. м під зеленими насадженнями за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, з віднесенням її до земель комерційного використання, для обслуговування придбаного майна по АДРЕСА_1 з передачею в оренду строком на 10 років ТОВ Миколаївбудпроект .

Позивач вказував, що прийняття Миколаївською міською рад наведеного вище рішення відбулось без попереднього проведення земельних торгів та затвердження генерального плану міста. Крім цього, договір оренди з ТОВ Миколаївбудпроект не укладався.

Рішенням Миколаївської міської ради від 04 вересня 2009 року № 36/61 затверджено проекти землеустрою щодо відведення 19 громадянам земельних ділянок орієнтовною площею 1 000 кв. м за рахунок земель ТОВ Миколаївбудпроект , з віднесенням їх до земель житлової забудови, для будівництва житлових будинків по АДРЕСА_4 , у тому числі ОСОБА_1 земельної ділянки площею 981 кв. м по АДРЕСА_4 грошовою оцінкою 202 868,66 грн.

На підставі цього рішення ОСОБА_1 одержав державний акт на право власності на земельну ділянку та в подальшому, шляхом укладення відповідного договору купівлі-продажу від 14 травня 2010 року, продав її ОСОБА_2 , яка, в свою чергу, 12 березня 2013 року за договором купівлі-продажу продала її ОСОБА_3 .

Посилаючись на те, що земельна ділянка розташована у прибережній захисній смузі річки Південний Буг і відноситься до земель водного фонду з обмеженою сферою використання, а тому її передача у власність ОСОБА_1 є порушенням ЗК України і ВК України, прокурор просив визнати незаконним та скасувати рішення Миколаївської міської ради від 04 вересня 2009 року в частині надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 981 кв. м по АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсними договори купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, укладені 14 травня 2010 року та 12 березня 2013 року; скасувати право власності на земельну ділянку та повернути її до комунальної власності.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 29 жовтня 2015 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 19 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, перший заступник прокурора Миколаївської області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.

23 листопада 2018 року справу розподілено колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція та висновки Верховного Суду

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції, про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними правочинів, скасування реєстраційного запису та повернення майна призначити до судового розгляду.

Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська