Ухвала

від 07.08.2020 по справі 487/10129/14-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа№487/10129/14-ц

Провадження №6/487/211/20

УХВАЛА

Іменем України

07.08.2020 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Кузьменко В.В., за участю секретаря судового засідання Рафальської Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 М.Савицької про заміну способу і порядку виконання рішення, -

ВСТАНОВИВ :

07.05.2012р. заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 М.Савицька звернулась до суду із заявою, в якій просила змінити спосіб та порядок виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.11.2011 р. у справі №487/10129/14-ц, стягнути на користь прокуратури Миколаївської області (54030, м.Миколаїв, вул. Спаська, 28, №UA748201720343150001000000340, код ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 2887,67грн. з Миколаївської міської ради через ВК ММР (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 04056612). Свої вимоги мотивував тим, що Постановою Верховного Суду від 06.11.2011р. у справі №487/10129/14-ц задоволено позов Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , повернуто у комунальну власність земельну власність з кадастровим номером 4810136300:12:001:0017 площею 981 кв.м, розташованому по АДРЕСА_1 . Також, додатковою постановою Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №487/10129/14-ц стягнуто з Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь прокуратури області по 2887,67грн. з кожного на відшкодування судового збору. На виконання зазначеного рішення Заводським районним судом міста Миколаєва 12.05.2020 у справі №487/10129/14-ц видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь прокуратури Миколаївської області грошових коштів на відшкодування витрат на оплату судового збору по 2887,67грн. з кожного. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів виконують тільки рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ. Згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011, органами Казначейства здійснюється безспірне списання коштів з рахунків боржника. Враховуючи зазначені норми законодавства, вказаний виконавчий документ на примусове виконання, слід скерувати до Управління Державної казначейської служби України у м.Миколаєві Миколаївської області. Проте, станом на теперішній час не можливо виконати рішення суду в частині стягнення судового збору з Миколаївської міської ради у зв`язку з тим, що боржник - Миколаївська міська рада не має відкритих рахунків та в органах казначейства на обслуговуванні не перебуває.

Сторони в судове засідання не з`явились, причин неявки суду не повідомили. Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України - не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали заяви, матеріли справи вважає, що заява заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 М.Савицької підлягає задоволенню, згідно наступних підстав.

Постановою Верховного Суду від 06.11.2011 р. у справі №487/10129/14-ц задоволено позов Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визнано незаконним та скасовано рішення Миколаївської міської ради від 04.09.2019 року в частині надання ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 981 кв.м по АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки (кадастровий номер №4810136300:12:001:0017) від 14 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Визнано недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки (кадастровий номер №4810136300:12:001:0017) від 12 березня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 (кадастровий номер №4810136300:12:001:0017), внесену державним реєстратором 12 березня 2013 року. Повернуто у комунальну власність земельну ділянку (кадастровий номер №4810136300:12:001:0017) площею 981 кв.м, розташовану по АДРЕСА_1 . Додатковою постановою Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №487/10129/14-ц стягнуто з Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь прокуратури області по 2887,67 грн. з кожного на відшкодування судового збору.

На виконання зазначеної вище Постанови Верховного Суду України 12.05.2020 р. видано відповідний виконавчий лист.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону Україйи "Про виконавче провадження" органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів виконують тільки рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ.

Згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011, органами Казначейства здійснюється безспірне списання коштів з рахунків боржника.

Враховуючи зазначені норми законодавства, вказаний виконавчий документ на примусове виконання, слід скерувати до Управління Державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області. Станом на теперішній час не можливо виконати рішення суду в частині стягнення судового збору з Миколаївської міської ради у зв`язку з тим, що боржник - Миколаївська міська рада не має відкритих рахунків та в органах казначейства на обслуговуванні не перебуває.

У ч.1 ст.36 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в ст. 373 ЦПК України.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Статтею 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Законом України Про місцеве самоврядування в Україні (ст.ст. 1, 2) встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів, і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Виконавчі органи створюються радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Статтею 2 Бюджетного кодексу України визначено поняття рішення про місцевий бюджет - це нормативно - правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації або - виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Водночас, ст. 22 цього Кодексу до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Також, цією статтею передбачено, що якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Отже, Миколаївська міська рада затверджує місцеві бюджети, уповноважена на здійснення витрат бюджету, але безпосередньо фінансових ресурсів не має.

Фінансові ресурси закріплено за виконавчими органами Миколаївської міської ради, які і є розпорядниками коштів бюджету міської ради, саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету.

Відсутність у Миколаївської міської ради розрахункових рахунків, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів, є винятковими об`єктивними обставинами, які унеможливлюють виконання рішення про стягнення коштів у визначеному законом порядку.

На підставі викладеного вище суд приходить до переконання про обгрунтованість вимог заявника та про можливість їх задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 258, 260, 261, 353, 435 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 М.Савицької про заміну способу і порядку виконання рішення - задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.11.2011 р. у справі №487/10129/14-ц, стягнути на користь прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська. 28. №UA748201720343150001000000340, код ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 2887,67 грн. з Миколаївської міської ради через ВК ММР (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська. 20, код ЄДРПОУ 04056612).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області безпосередньо або через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Кузьменко