Постанова
Іменем України
(додаткова)
05 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 487/10129/14-ц
провадження № 61- 40828св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави ,
відповідачі: Миколаївська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції, особа, яка звернулась із касаційною скаргою - перший заступник прокурора Миколаївської області,
розглянувши заяву заступника прокурора Миколаївської області про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції, про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними правочинів, скасування реєстраційного запису та повернення майна,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2014 року Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави (далі - прокурор) звернувся в суд з позовом до Миколаївської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції, про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки до комунальної власності.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 29 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 17 лютого 2016 року рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 29 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 07 березня 2018 року рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 17 лютого 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 19 червня 2018 року рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 29 жовтня 2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 29 жовтня 2015 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 19 червня 2018 року скасовано. Позов Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Миколаївської міської ради від 04 вересня 2009 року в частині надання ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 981 кв. м по АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий № 4810136300:12:001:0017) від 14 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий № 4810136300:12:001:0017) від 12 березня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 (кадастровий № 4810136300:12:001:0017), внесену державним реєстратором 12 березня 2013 року.
Повернуто у комунальну власність земельну ділянку (кадастровий № 4810136300:12:001:0017) площею 981 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1 .
Заступник прокурора Миколаївської області звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, посилаюсь на те, що прокуратурою Миколаївської області сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 303,38 грн та касаційних скарг - у розмірі 1 753,92 грн та 6 493,38 грн, проте постановою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Заява про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з висновку про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що при вирішенні справи Верховний Суд в постанові від 06 листопада 2019 року не вирішив питання про розподіл судових витрат. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що заяву необхідно задовольнити.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву першого заступника прокурора Миколаївської області про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь прокуратури Миколаївської області по 2 887 (дві тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн 67 коп. з кожного на відшкодування судового збору.
Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2020 |
Оприлюднено | 20.02.2020 |
Номер документу | 87703257 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Грушицький Андрій Ігорович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Мостова Галина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні