Окрема ухвала

від 06.09.2019 по справі 289/2207/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

Судді-доповідача Пророка В. В.

справа № 289/2207/17 (провадження № 14-506 цс 19)

06 вересня 2019 року

Велика Палата Верховного Суду у складі судді-доповідача Пророка В. В., суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г., перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Вишевичі про дострокове розірвання договору оренди землі за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Вишевичі на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року та ухвалою від 06 вересня 2019 року вирішила прийняти до розгляду зазначену справу і призначити її до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами на 16 жовтня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

З мотивами зазначеної ухвали не можу повністю погодитися з огляду на таке.

1. Згідно з підпунктом а) пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

2. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

3. Пунктом 8 частини першої статті 176 ЦПК України встановлено, що ціна позову у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

4. В даній справі предметом спору є розірвання договору оренди земельної ділянки, який укладений 19 лютого 2015 року та відповідно до умов якого орендарем за користування земельною ділянкою вноситься орендна плата у грошовій формі у розмірі 400,00 грн на рік в строк до 31 грудня поточного року, отже загальна сума ціни позову не перевищує 1 200,00 грн (400,00 грн*3) та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб як станом як на 01 січня 2018 року (1 762*100=176 200 грн), так і станом на 01 січня 2019 року (1 921*100=192 100 грн).

5. Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

6. У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ТОВ Вишевичі просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення норм процесуального права.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення у справі прийняті з порушенням правил юрисдикції загальних судів, а тому вони підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі. Оскільки, після порушення господарським судом справи про банкрутство відповідача цивільна справа до такого відповідача не може бути порушена, а у разі її порушення - вона підлягає закриттю.

8. Відкриваючи касаційне провадження у справі, я, діючи як суддя-доповідач, помилково не врахував, що саме лише посилання на порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції не визначне ЦПК України як достатня підстава для відкриття провадження у малозначній справі, та в достатній мірі не мотивував необхідність такого відкриття з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

9. В касаційній скарзі відповідач посилається на усталену практику Вищого господарського суду України, як суду касаційної інстанції, щодо віднесення заявлених у позові вимог до майнових. Посилання на практику Верховного Суду чи Верховного Суду України касаційна скарга не містить.

10. Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду неодноразово розглядалися питання розірвання договорів найму (оренди) без детального правового аналізу чи відносяться такі вимоги до майнових чи до немайнових.

11. З огляду на наведене, вважаю, що в касаційній скарзі порушене питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо віднесення вимог про розірвання договору найму (оренди) до майнових або до немайнових, в тому числі з точки зору їх підсудності у разі знаходження відповідача в процесі банкрутства.

12. Таким чином вважаю, що наявність питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, і може бути підставою для відкриття касаційного провадження, підлягало перевірці Великою Палатою Верховного Суду, за відсутності такого - касаційне провадження підлягало закриттю. В разі згоди з моєю думкою - відповідний висновок підлягав відображенню в ухвалі Великої Палати Верховного Суду.

13. Також не можу погодитися з висновком Великої Палати Верховного Суду про зазначення дати та місця розгляду справи з огляду на мотиви, викладені в окремій думці 05 вересня 2019 року у справі № 454/3208/16-ц (провадження № 14-500 цс 19).

Суддя-доповідач В. В. Пророк