Рішення

від 10.09.2019 по справі 390/586/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/586/19

Провадження № 2/390/404/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2019 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Бойко І.А.,

при секретарі - Губанові М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу - Бєлінський Ігор Дмитрович, ОСОБА_3 , про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір міни (обміну), обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 12.04.2017 року між ним, ОСОБА_3 , з однієї сторони та відповідачем, з іншої сторони, укладено безоплатний договір міни, за умовами якого позивачем ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у власність відповідачу передана земельна ділянка площею 9,7848 га, кадастровий номер 3522580900:02:000:0139, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, а відповідачем ОСОБА_4 у власність позивача і ОСОБА_3 передана земельна ділянка площею 0,0100 га, яка розташована на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Обмін відбувся після одержання на вказані земельні ділянки документів, підтверджуючих право власності. Зазначений договір позивач вважає укладено з порушенням п.15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, яким встановлено заборону відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних часток (паїв). Крім того, зазначений договір порушує публічний порядок, оскільки правочином порушено правовий режим обмежених в обігу об`єктів цивільного права, що позивач вважає окремою підставою визнання зазначеного договору недійсним.

В поданій до суду заяві від 02.09.2019 року позивач просив врахувати, що Великою Палатою Верховного Суду у справі № 227/1506/18 дано правовий висновок, що договором міни (бартеру) може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, а Законом України № 2498-VIII від 10.07.2018 року встановлено обов`язкову умову рівноцінності земельних ділянок, які обмінюються, або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків.

Представник відповідача у відзиві на позов позовні вимоги не визнав, зазначив, що укладення договору обміну земельним ділянками між сторонами відбувся з дотриманням діючого на час його укладення законодавства, оскільки за договором обміняними були земельні ділянки, а не земельні паї. Просив відмовити в задоволенні позову, в окремо поданому клопотанні просив розглядати справу без участі відповідача та його представника.

Третя особа приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Бєлінський І.Д. у судове засідання не з`явився, ним до суду надано пояснення щодо позову, в якому він зазначив, що сторони обміняли земельні ділянки, які зареєстровані відповідно до законодавства і виступають об`єктами цивільних прав. Процедура обміну вищевказаних земельних ділянок це законне право сторін - власників земельних ділянко та на підставі їх вільного волевиявлення може бути використане ними за їх взаємною згодою. Свої обов`язки за вказаним договором сторони виконали в повному обсязі, після його посвідчення, жодних претензій щодо укладання договору до нотаріуса не надходило. Зміст укладеного правочину не суперечить вимогам цивільного і земельного законодавства, тому просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, від неї до суду надійшов відзив, в якому вона зазначила, що погоджується з наведеними доводами позивача, просила розглядати справу без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, відзив на позов, письмові пояснення третьої особи, проаналізувавши наведені в них доводи та обґрунтування, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12.04.2017 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір міни (обміну), посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінським І.Д. та зареєстрований в реєстрі за № 269 (а.с.13-16). Відповідно до договору ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 міняють (обмінюють), передають у власність один одному належне їм на праві власності нерухоме майно, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , - земельну ділянку площею 9,7848 га, кадастровий номер 3522580900:02:000:2005, що розташована на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_4 - земельну ділянку, площею 0,0100 га, що розташована на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що є предметом цього договору, підтверджується свідоцтвами про право на спадщину, посвідчених 03.06.2015 року державним нотаріусом Кіровоградської районної державної нотаріальної контори Узловою-Айзіме С.Ю., за реєстровими номерами 1-200, 1-201. Вказане право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено витягом з реєстру № 38489750 від 03.06.2015 року.

Право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 , що є предметом цього договору, підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.07.2015 року № 40803602, зареєстрованого Реєстраційною службою Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області. Вказане право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено витягом з реєстру № 40803951 від 17.07.2015 року.

Згідно договору міна (обмін), за домовленістю сторін, проводиться без доплати. Такий обмін земельними ділянками визначений сторонами за взаємним погодженням, за відсутності примусу як будь-якої із сторін, так і з боку третіх осіб, а також збігу будь-яких важких обставин. Експертна оцінка відчужуваної земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 і ОСОБА_3 становить 150446,00 грн., експертна оцінка відчужуваної земельної ділянки, що належить ОСОБА_4 , становить 154,00 грн.

Інформація щодо укладення договору підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер запису про право власності : 19951587 від 12.04.2017 року (а.с.11-12).

Статтями 12, 13, 81, 89 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору міни) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, в порядку, визначеному цим Законом. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення). Законом України Про внесення зміни до розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України від 07.12.2017 року № 2236-VIII заборона відчуження у такому ж формулюванні продовжена до 01 січня 2019 року.

Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог ЗК України (стаття 131 ЗК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини перша та п`ята статті 203 ЦК України).

Встановлена пунктом 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення у редакції, чинній до 01 січня 2019 року, передбачала винятки, одним з яких була можливість обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону, а не земельної частки (паю) на іншу земельну частку (пай).

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості (частини перша-третя статті 715 ЦК України).

У разі, якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву (частина перша статті 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ).

Сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку (абзац одинадцятий частини першої статті 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ), а в редакції, чинній з 1 січня 2019 року, до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Частина перша статті 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначає один з випадків можливого обміну земельними ділянками, що використовуються їхніми власниками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не регулює обмін земельними частками (паями), права на які підтверджені сертифікатом, і розподіленими та визначеними у натурі земельними ділянками, які ще не зареєстровані за власниками земельних часток (паїв).

Стаття 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не забороняє можливість обміну земельними ділянками, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в інших випадках, ніж той, який визначений у частині першій цієї статті, як і не забороняє можливість обміну іншими, ніж призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, визначена у підпункті б пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України у редакції, чинній до 1 січня 2019 року, та виключення з неї можливості обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону стосуються не тільки земельних ділянок, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а й інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Наявність у сільських, селищних, міських рад і районних державних адміністрацій передбаченого в абзаці одинадцятому частини першої статті 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) повноваження оформляти матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку (з 1 січня 2019 року до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку), не виключає можливість обміну згідно з чинним законодавством земельними ділянками, на які вже були видані державні акти на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Викладені висновки узгоджуються з висновками, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі № 227/1506/18, які згідно ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при вирішення даного спору.

Позивачем в якості однієї з підстав позовних вимог зазначено, що Законом України № 2498-VIII від 10.07.2018 року, встановлено обов`язкову умову рівноцінності земельних ділянок, які обмінюються, або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків. Проте суд зазначає, що даний Закон набрав чинності 01.01.2019 року, тому його норми не можуть застосовані, оскільки згідно ч.2 ст.5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі.

Проаналізувавши наведені вище докази по справі у сукупності з нормами законодавства, суд вважає, що доводи позивача про порушення при укладенні договору міни пункту 15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України та Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) є необґрунтованими та спростовуються наведеним вище. Вказівки позивача про порушення публічного порядку не доведено належними, допустимими та достатніми доказами. Аргументи позивача про проведення обміну земельних ділянок без грошової доплати та нерівноцінність обміну є безпідставними, оскільки сторонами добровільно визначено у договорі, що обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати. Наведені позивачем обставини не містять правових підстав для визнання договору недійсним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено недійсність договору міни (обміну), укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з вимог, визначених, ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - покладаються на позивача.

Ухвалою суду від 26.04.2019 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Враховуючи, що розмір судового збору, ставки якого визначаються Законом України Про судовий збір , за подання до суду даної позовної заяви, згідно п.п.2 п.1 ч.2 та ч.1 ст.4 Закону, складає 768,40 грн., суд вважає необхідним стягнути з позивача судові витрати в сумі 768,40 грн. на користь держави.

На підставі ст.14, 22, 41 Конституції України, ст.ст. 715, 716 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 4, 78, 79, 81, 131, п.15 Розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України в редакції, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, керуючись ст.ст.4-5, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), треті особи: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу - Бєлінський Ігор Дмитрович ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ), про визнання договору недійсним, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судові витрати у справі в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 20.09.2019 року.

Суддя