Рішення

від 30.09.2019 по справі 640/10831/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2019 року № 640/10831/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сіті-Піца до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Сіті-Піца (далі - позивач, ТОВ Сіті-Піца ) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 21.05.2019 № КВ979/1776/АВ/ТД/ФС-394 про накладення штрафу на позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на висновках, викладених в акті інспекційного відвідування, які не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Наголошує, що виявлені відповідачем під час проведення інспекційного відвідування особи не мають жодного відношення до позивача та перебувають у трудових відносинах з іншим суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність у ресторані. Вважає, що контролюючим органом протиправно винесено оскаржувану постанову, а тому відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору. Крім того позивач зазначив, що інспекційне відвідування проведено з численними порушеннями вимог чинного законодавства, до того ж перевірка проводилась на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 №295, яка 14.05.2019 визнана нечинною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що уповноваженими особами відповідача проведено інспекційне відвідування за додержанням вимог законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, за результатами чого встановлено, що у позивача мають місце випадки неналежного оформлення трудових відносин. Враховуючи викладене управління діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Відповідач вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Враховуючи предмет і підстави позову, а також положення статей 12, 257, 262 КАС України, суд розглядає адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 11.04.2019 №979, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктів 19, 31 Порядку здійснення держаного контролю за додержанням законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, у присутності ОСОБА_1 , Головним управлінням Держпраці у Київській області проведено інспекційне відвідування TOB Сіті-Піца на предмет дотримання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин.

За результатом інспекційного відвідування відповідачем складено акт інспекційного відвідування від 18.04.2019 № КВ 979/1776/АВ.

Під час інспекційного відвідування встановлені порушення, а саме у порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України працівника допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу. Зокрема, під час інспекційного відвідування отримано письмові пояснення працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які повідомили, що працюють кухарями за змінним графіком 7/7, документів щодо підтвердження офіційного працевлаштування цих осіб на момент здійснення інспекційного відвідування не надано.

Після отримання акту інспекційного відвідування позивач надіслав зауваження на цей акт.

Також інспектором праці складено вимогу про надання документів від 15.04.2019 № 979, якою керівника TOB Сіті-Піца зобов`язано у строк до 12 год. 00 хв. 16.04.2019 надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Листом від 15.05.2019 №44/2/19/7765 відповідач повідомив позивача, що 21.05.2019 буде розглядатись справа про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу, на підставі акту інспекційного відвідування від 18.04.2019 № КВ 979/1776/АВ Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанову про накладення штрафу від 21.05.2019 № КВ 979/1776/АВ/ТД/ФС-394, якою на позивача накладено штраф у розмірі 250 380,00 грн.

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся за захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами , суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Підстави для проведення суб`єктом владних повноважень інспекційних відвідувань визначені пунктом 5 Порядком №295.

Пунктом 6 Порядку №295 встановлено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (пункт 8 Порядку №295).

Пунктом 9 Порядку №265 встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Пункт 11 Порядку №295 визначає, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування.

За змістом пункту 12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Відповідно до пункту 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно з пунктом 20 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження (пункт 21 Порядку №295).

Позивач, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної постанови, зазначив, зокрема, про відсутність порушення ним законодавства про працю, з огляду на те, що виявлені відповідачем під час проведення інспекційного відвідування особи не мають жодного відношення до позивача, а перебувають у трудових відносинах з іншим суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність у ресторані.

У відповідності до статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідач проводив інспекційне відвідування у закладі громадського харчування (надалі також - Ресторан), що знаходиться за адресою: 04112, м. Київ, вул. О. Теліги, буд. 13/14. Зазначене нежитлове приміщення позивач орендує на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2016 № 2 зі строком дії оренди до 29.05.2021.

Як зазначив позивач, в Ресторані, крім позивача, господарську діяльність здійснювали також інші суб`єкти господарювання. Серед суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у Ресторані, є фізична особа- підприємець ОСОБА_4 .

Позивач здає йому в суборенду частину приміщень Ресторану, що підтверджується договором суборенди від 02.07.2018 № 4-7/2018 та актом прийому-передачі приміщення до цього договору від 02.07.2018, копії яких містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що виявлені відповідачем під час проведення інспекційного відвідування особи ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) перебували в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_5 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наказів про прийняття на роботу та трудових договорів.

Про прийняття вказаних працівників на роботу ФОП ОСОБА_5 25.06.2018 повідомив органи Державної фіскальної служби України, що підтверджується повідомленням від 25.06.2018 та квитанцією про його отримання.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача, про те що вказані відповідачем під час проведення інспекційного відвідування особи не мають жодного відношення до позивача, а перебувають у трудових відносинах з іншим суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність у Ресторані (ФОП ОСОБА_5 ), чим пояснюється присутність цих осіб у Ресторані під час інспекційного відвідування.

З огляду на зазначене вище, враховуючи основний вид діяльності ФОП ОСОБА_5 та виявлених під час інспекційного відвідування осіб, відповідач мав би більш ретельно підійти до встановлення належним чином місця інспектування та оцінки обставин перебування зазначених в акті осіб в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . До того ж, як пояснив позивач, посадові особи відповідача, прибувши в Ресторан, у куточку споживача ознайомилися з переліком суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у Ресторані за вказаною адресою, після чого заповнили бланки направлень на інспекційне відвідування кількох суб`єктів господарювання, у тому числі позивача.

Викладені обставини вказують на те, що службовою особою Головного управління Держпраці в Київській області здійснено інспекційне відвідування не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому висновки відповідача про виявлені порушення, сформовані за результатом такого відвідування, є безпідставними.

Окрім того, відповідно до пункту 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідачем в акті інспекційного відвідування зазначено про виявлені порушення законодавства про працю, проте припис про їх усунення, як цього вимагає пункту 19 Порядку №295, не було складено відповідачем.

Також в ході судового розгляду справи знайшли підтвердження твердження позивача про порушення процедури проведення інспекційного відвідування, у тому числі, вручення направлення на перевірку неуповноваженій особі. Як вбачається з направлення, другий примірник отримав адміністратор ОСОБА_1 для передачі уповноваженій особі.

Водночас, ОСОБА_1 не є уповноваженою особою позивача, а тому не мав повноважень отримувати від імені позивача примірник направлення.

Крім того, у даному випадку, позивач не міг скористатися своїм правом не допустити відповідача до проведення інспекційного відвідування, оскільки під час інспекційного відвідування були відсутні уповноважені представники позивача.

У відповідності до пунктів 3-7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За вказаних обставин відповідач вправі приступити до розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю лише у випадку повідомлення позивача про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення представникам позивача. Справа про накладення штрафу за порушення законодавства про працю може бути розглянута без участі позивача лише у разі коли його поінформовано відповідно до пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про розгляд справи направлено позивачу 18.05.2019, що підтверджується копією конверта з відбитком дати направлення, що є очевидним порушенням пункту 6 Порядку про накладення штрафів.

Позивач 25.05.2019 засобами поштового зв`язку отримав повідомлення відповідача від 15.05.2019 № 44/2/19/7765 про розгляд справи про накладення штрафу, з якого позивачу стало відомо, що розгляд справи вже відбувся 21.05.2019.

Таким чином, позивач не зміг скористатися своїм правом на участь у розгляді справи про накладення штрафу, призначеному на 21.05.2019.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити. що визначальним для вирішення спірних правовідносин у даній справі є встановлення факту використання позивачем найманої праці осіб, зазначених в акті інспекційного відвідування та оскаржуваній постанові та наявність ознак трудових правовідносин між ними.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: ФТВ, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 2 частини 2 статті 265 КЗпП України).

Отже, у межах спірних правовідносин необхідно встановити факт порушення ТОВ Сіті-Піца вимог трудового законодавства, встановлених під час здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Частиною першою статті 21 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема встановлення факту допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті перевірки чи інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Вимогами частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено відповідальність саме за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження висновків акту, зокрема відповідачем не наведено, яким чином встановлено порушення вимог законодавства про працю, а саме враховуючи, що інспекційне відвідування ТОВ Сіті-Піца проводилось в нежитловому приміщенні, яке орендується також іншими суб`єктами господарювання, у тому числі ФОП ОСОБА_6 .

Як вбачається із оскаржуваної постанови, штраф за порушення законодавства про працю накладено на позивача у зв`язку з встановленням факту неоформлених трудових відносин саме ТОВ Сіті-Піца із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що в ході розгляду справи спростовано наданими позивачем доказами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність порушення з боку позивача вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

Викладені обставини виключають можливість притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про працю, оскільки факт допуску працівників до роботи без укладення трудового договору відповідачем не доведено належними та допустимими доказами.

Беручи до уваги вищезазначене, постанова Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.05.2019 № КВ979/1776/АВ/ТД/ФС-394 на позивача, є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати солідарно з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Сіті-Піца ( 08133, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, 1-А, код ЄДРПОУ 40121515) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 21.05.2019 № КВ979/1776/АВ/ТД/ФС-394 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю Сіті-Піца .

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сіті-Піца (08133, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, 1-А, код ЄДРПОУ 40121515) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3755,70 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214) .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко