Ухвала

від 30.09.2019 по справі 906/388/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30 вересня 2019 року м. Житомир Справа № 906/388/19

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

розглядаючи справу за позовом: Першого заступника військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (м.Київ)

до 1. Концерну "Військторгсервіс" (м.Київ) в особі відокремленого підрозділу Житомирської філії Концерну "Військторгсервіс" (м.Житомир); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Агро Транс" (смт.Черняхів Житомирської області)

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м.Житомир)

про визнання недійсним договору про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідачів: не з`явилися;

від третьої особи: не з`явився,

за участю прокурора Канарського В.С., службове посвідчення №049965 від 25.05.2018,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа за позовом Першого заступника військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до Концерну "Військторгсервіс" в особі відокремленого підрозділу Житомирської філії Концерну "Військторгсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Агро Транс" про визнання недійсним договору про надання послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей та додаткових послуг №9 від 03.01.19, укладеного між Житомирською філією Концерну "Військторгсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир Агро Транс".

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що укладений між відповідачами договір є удаваним правочином, вчиненим поза встановленою законом процедурою, без відповідних погоджень та дозволів, з метою приховати правочин, який насправді було вчинено (в даному випадку договір оренди).

Ухвалою від 03.09.19 підготовче засідання у справі було відкладено на 30.09.19 об 11:30.

До початку засідання на електронну та поштову адреси суду від Концерну "Військторгсервіс" надійшло клопотання від 25.09.19 про зупинення провадження у справі №906/388/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №587/430/16-ц.

Представники сторін спору та третьої особи у засідання не з`явилися, прокурор з приводу поданого клопотання заперечив.

Заслухавши думку прокурора, господарський суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з наступних підстав.

Обґрунтовуючи звернення до суду з вказаним клопотанням, відповідач-1 відмітив, що предметом розгляду справи №587/430/16-ц є неоднакове застосування Верховним Судом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (представництво прокуратурою інтересів держави або громадянина у суді) у подібних правовідносинах.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до закінчення перегляду рішення в касаційному порядку), які зумовили зупинення провадження у справі.

Отже, провадження у справі підлягає зупиненню з чітким розумінням того, що підстава для зупинення провадження уже існує (постанова ВС у складі об`єднаної палати КГС від 27.03.19 у справі № 906/1349/15).

Суд врахує, що Велика Палата Верховного Суду прийняла до свого розгляду цивільну справу №587/430/16-ц для касаційного перегляду винесених у ній судових рішень із застосуванням процесуальних норм, що визначають підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Держгеокадастру та його територіальних органів у сфері розпорядження та використання земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, про що доводить наявна у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвала Великої Палати Верховного Суду від 11.03.19 № 80522367.

Розглядаючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд відповідно до приписів ч.7 ст.82 ГПК України оглянув веб-сайт (сторінку) Єдиного державного реєстру судових рішень у мережі Інтернет за посиланням http://www.reestr.court.gov.ua/Page/6 та встановив, що станом на 30.09.19 до нього внесено відомості про ухвали Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2019 №81841958, від 12.06.2019 №82424007 та від 26.06.2019 №82738712.

Відповідно до ч.2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до ч.1 статті 4 цього Закону, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Згідно з ч. 5 цієї статті Закону, судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону.

У частині 3 статті 6 Закону передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

З урахуванням викладеного, станом на 30.09.19 обставини закінчення касаційного перегляду судових рішень у цивільній справі № 587/430/16-ц Великою Палатою Верховного Суду із постановленням хоча б скороченого судового рішення (постанови) не підтверджено будь-якими доказами, у тому числі у можливому місці їх збереження в мережі Інтернет.

Разом із тим, визначальним у застосуванні судом процесуального механізму зупинення провадження у цій справі на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України мали б стати обставини "подібності правовідносин". Однак суд виходить з того, що військовий прокурор здійснює функції щодо захисту економічних та оборонних інтересів держави, захист яких, за доводами позову, не здійснює уповноважений орган державної влади - Міністерство оборони України. З цих підстав, суд вважає, що правовідносини у цій справі та у цивільній справі № 587/430/16-ц, що розглядалася судами за участю прокурора в статусі позивача у сфері земельних відносин, не є "подібними" правовідносинами.

Окрім того, додатковим, та можливо, головним аргументом для застосування судом процесуального механізму зупинення провадження у цій справі на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України могли б стати процесуальні підстави передачі цивільної справи №587/430/16-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду за правилом ч.5 статті 403 ЦПК України.

Так, в мотивувальній частині ухвали Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2019, № 80522367 чітко зазначено, що процесуальною підставою для передачі цивільної справи №587/430/16-ц на її розгляд є ч.3 статті 403 ЦПК України, яка застосується у випадку, якщо колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Натомість справа, що містить виключну правову проблему, передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики на підставі ч.5 статті 403 ЦПК України, і саме ця підстава могла б бути врахована судом при застосуванні процесуального механізму зупинення провадження у цій справі на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України.

Викладене дозволяє суду дійти висновку, що підстави для зупинення провадження у справі №906/388/19 відсутні, у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.

У засіданні суд з`ясував у прокурора щодо вчинення всіх процесуальних дій, передбачених ч.2 ст.182 ГПК України, та дійшов висновку, що завдання підготовчого провадження, визначені у ч.1 ст.177 ГПК України, виконані, підготовче провадження підлягає закриттю.

Оскільки письмової згоди всіх учасників справи, передбаченої ч.6 ст.183 ГПК України, не надано, а також оскільки відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання, суд вирішує закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до пунктів 18, 19 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 120, 121, 169, 182, 183, п.3 ч.2 ст.185, ч.2 ст.232, ст.234-235, 242 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Концерну "Військторгсервіс" від 25.09.19 про зупинення провадження у справі №906/388/19.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу №906/388/19 до судового розгляду по суті.

3. Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на "28" жовтня 2019 р. о 11:00 в приміщенні Господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 206.

4. Роз`яснити учасникам справи передбачене ст.207 ГПК України право подати заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

5. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін та третьої особи останнім мати при собі, відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України, документи, що підтверджують повноваження представників.

Суддя Соловей Л.А.

Друк:

1- у справу;

2- військовій прокуратурі (рек. з повід.),

3- Міністерству оборони України (рек. з повід),

4-6 відповідачам (рек. з повід.);

7- третій особі (рек. з повід.).