Рішення

від 24.09.2019 по справі 914/1914/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2019 справа № 914/1914/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Гостина , м. Броди Львівської обл., до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Берлин Бродівського р-ну Львівської обл., про: стягнення заборгованості та розірвання договору оренди, за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом): Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Берлин Бродівського р-ну Львівської обл., до відповідача (позивач за первісним позовом): Товариства з обмеженою відповідальністю Гостина , м. Броди Львівської обл., про : визнання недійсним рішення загальних зборів засновників товариства від 23.02.2012р.; застосування наслідків не укладення додаткової угоди №3 до договору оренди майна та обладнання №03/1-1 М від 03.01.2012р.

Головуючий суддя Козак І.Б.,

судді Гоменюк З.П., Рим Т.Я.

секретар с/з Гелеш Г.М.

Представники:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Дацко А.О. - представник (ордер ЛВ №126219 від 12.11.2018р.),

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_6 - представник (ордер серія ЛВ №154169 від 09.04.2019р.), ОСОБА_2

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю Гостина до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди та зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гостина про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників товариства від 23.02.2012р.; застосування наслідків не укладення додаткової угоди №3 до договору оренди майна та обладнання №03/1-1 М від 03.01.2012р.

Ухвалою суду від 16.10.2018р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 13.11.2018р. Відповідачем було подано зустрічну позовну заяву та клопотання про забезпечення доказів (вх. №2890/18 від 02.11.2018 р.). Ухвалою суду від 07.11.2018 р. зустрічний позов залишено без розгляду для усунення допущених позивачем недоліків. Ухвалою суду від 07.11.2018 р. клопотання про забезпечення доказів повернуте відповідачу як таке, що подане із порушенням вимог ст.111 ГПК України. Ухвалою суду від 14.11.2018р. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_2 до ТзОВ Гостина про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників товариства від 23.02.2012р.; застосування наслідків неукладення додаткової угоди №3 до договору оренди майна та обладнання №03/1-1 М від 03.01.2012р.: стягнення з ТзОВ Гостина на користь ФОП ОСОБА_2 21' 255,00 грн. та судового збору у розмірі 3' 524,00 грн.

Ухвалою суду від 14.02.2019р. у справі призначено судову експертизу, на розгляд судового експерта поставлено таке питання: Чи виконаний підпис, розташований у графі Орендар ФОП ОСОБА_2 Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р. (а.с. 208), Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2? Провадження у справі зупинено.

20.03.2019р. до суду надійшов висновок судового експерта №835 від 18.03.2019р. та матеріали справи №914/1914/18.

Ухвалою суду від 21.03.2019р. провадження у справі поновлено, підготовче судове засідання призначено на 28.03.2019р. Ухвалою суду від 28.03.2019р. призначено колегіальний розгляд справи. 29.03.2019р. системою автоматичного визначення складу колегії визначено склад колегії суддів: Козак І.Б. - головуючий суддя, судді Петрашко М.М., Рим Т.Я.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Петрашка М.М. у відпустці 27.05.2019 року проведено повторний автоматизований розподіл справи і до колегії суддів включено суддю Гоменюк З.П.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі. Ухвалою суду від 21.08.2019р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 19.09.2019р. 19.09.2019р. розпочато розгляд справи по суті. У судовому засіданні оголошено перерву до 24.09.2019р. за клопотанням представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

Позиція позивача.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.№1294/19 від 15.05.2019р., а.с. 49, т.2 ) підтримав. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору оренди майна та обладнання №03/1-1М та Додаткової угоди №3 до цього договору не оплачував вчасно оренду плату за користування майном (кухонний інвентар/посуд/кухонне приладдя), внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу 11' 220,00 грн. (із врахуванням висновку судового експерта) за період з 01.01.2018р. по 11.04.2019р. (як підтвердив представник позивача у судовому засіданні 24.09.2019р.). Також просить розірвати договір оренди №03/1-1М на підставі п.10.5 договору, оскільки відповідач не вносить орендної плати більше трьох місяців підряд.

Проти зустрічного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов (вх.№45216/18 від 26.11.2018р., а.с.163-165, т.1). просив відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

Позиція відповідача за первісним позовом.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) та його представник у судове засідання 24.04.2019р. з`явилися, проти первісного позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№41925/18 від 02.11.2018р.), зазначивши таке. ОСОБА_2 як учасник ТзОВ Гостина та як фізична особа-підприємець довірив ведення фінансової та господарської діяльності товариства ОСОБА_3 та в силу певних суб`єктивних обставин не цікавився результатами діяльності, пов`язаної із виконанням договору №03/1-1М від 03.01.2012р. та діяльністю товариства до січня 2018р. Вважає, що ОСОБА_4 не мала права підписувати Додаткову угоду №3 від 21.11.2016р., загальні збори засновників ТзОВ Гостина від 23.02.2012р. - неповноважними, а рішення від 23.02.2012р. - недійсним, оскільки ОСОБА_2 не був повідомленим про скликання загальних зборів засновників, не був присутнім на цих зборах, не був головою зборів, про прийняте рішення йому теж нічого не відомо, протокол №1 від 23.02.2012р. не підписував, печаткою не скріплював. Також, ОСОБА_2 не реєструвався для участі у загальних зборах, реєстр учасників загальних зборів не підписував. Одночасно, у судовому засіданні 24.09.2019р. ОСОБА_2 підтвердив, що йому було відомо про зміну директора товариства ще у 2013 році, однак він не надав цьому факту важливого значення.

Відтак, загальні збори засновників ТзОВ Гостина від 23.02.2012р. слід вважати неповноважними, бо на них була присутня учасник товариства, що володіє 50% голосів, а не 60%, як це визначено Статутом товариства, відповідно рішення таких зборів слід вважати недійсним, а ОСОБА_3 не можна вважати директором ТзОВ Гостина із усіма повноваженнями виконавчого органу товариства. Крім того, ОСОБА_3 , на момент підписання Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р. не була наділена повноваженнями директора ТзОВ Гостина і не мала права підпису від імені Товариства. Також, ця угода підписана особою, що імітувала підпис ФОП ОСОБА_2 , так як останній цього документу не підписував.

Вважає неукладеною Додаткову угоду №3 від 21.11.2016р., з таких міркувань:

· Відсутня згода (волевиявлення) ФОП ОСОБА_2 на укладення угоди;

· Додаткова угода №3 не скріплювалася печаткою орендодавця (п.2 угоди);

Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що внаслідок недобросовісних дій учасника ТзОВ Гостина ОСОБА_3, зміни директора та збільшення розміру орендної плати на підставі неукладеного додаткової угоди №3 від 21.11.2016р. до договору оренди майна та обладнання №03/1-1М від 03.01.2012р. йому було заподіяно матеріальної шкоди. Зокрема, з 21.11.2016р. по 01.01.2018р. ТзОВ Гостина отримувало щомісяця на 1' 635,00 грн. більше (3' 800,00-2' 165,00) орендної плати, ніж це передбачено Договором №03/1-1М від 03.01.2012р. За весь період ТзОВ Гостина отримало від ФОП ОСОБА_2 на 21' 255,00 грн. більше ніж мало б отримати. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив (вх.№43369/18 від 12.11.2018р.) позивач за зустрічним позовом (ТзОВ Гостина ) заперечив проти всіх аргументів відповідача за первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовуються тим, що загальні збори засновників ТзОВ Гостина від 23.02.2012р. слід вважати неповноважними, бо на них була присутня учасник товариства, що володіє 50% голосів, а не 60%, як це визначено Статутом товариства, відповідно рішення таких зборів слід вважати недійсним, а ОСОБА_3 не можна вважати директором ТзОВ Гостина із усіма повноваженнями виконавчого органу товариства. Крім того, ОСОБА_3 , на момент підписання Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р. не була наділена повноваженнями директора ТзОВ Гостина і не мала права підпису від імені Товариства. Також, підпис у графі орендар Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р. не належить ФОП ОСОБА_2 Вважає неукладеною Додаткову угоду №3 від 21.11.2016р. з мотивів, наведених вище. Щодо застосування положень ст.1212 ЦК України, то зазначив, що з 21.11.2016р. по 01.01.2018р. ТзОВ Гостина отримувало щомісяця на 1635,00 грн. більше (3800,00-2165,00) орендної плати, ніж це передбачено Договором №03/1-1М від 03.01.2012р. За весь період ТзОВ Гостина отримало від ФОП ОСОБА_2 21255,00 грн. більше ніж мало б отримати, тобто, у ТзОВ Гостина виникла заборгованість перед ФОП ОСОБА_2 на суму 21255,00 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача (позивача за первісним позовом).

У відзиві на зустрічну позовну заяву (вх.№45216/18 від 26.11.2018р., а.с.163-165, т.1 ) товариство повністю заперечило проти аргументів ФОП ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог. Також подав заяву про застосування позовної давності до зустрічних позовних вимог.

Обставини справи.

03.01.2012р. між ТзОВ Гостина (позивач за первісним позовом, орендодавець) та ФОП ОСОБА_7 (відповідач за первісним позовом, орендар) укладено договір оренди майна та обладнання №03/1-1М, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування на умовах оренди майно, перелік якого визначається у Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору.

За користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності у розмірі 2' 165,00 грн. за кожен місяць терміну оренди без ПДВ (п.3.1 договору).

Сторони підписали також:

- Додаток №1 до договору оренди №03/1-1М (Акт приймання-передачі орендованого майна), у якому погодили перелік орендованого майна;

- Додаток №2 до договору оренди №03/1-1М (Акт приймання-передачі орендованого майна), у якому погодили перелік орендованого майна.

23.02.2012р. відбулися загальні збори засновників ТзОВ Гостина , оформлені Протоколом №1, на яких учасники товариства прийняли рішення звільнити з посади директора ТзОВ Гостина ОСОБА_5 та призначити директором товариства ОСОБА_3 .

Оригінал Протоколу №1 рішення загальних зборів Засновників про зміну директора Товариства з обмеженою відповідальністю Гостина подано позивачем за первісним позовом - а.с.186.

Також копія примірника Протоколу №1 подана відповідачем за первісним позовом - а.с.215, т.1.

Позивачем за первісним позовом подано Додаткову угоду №3 від 21.11.2016р. до Договору оренди №03/1-1М від 03.01.2012р. про внесення змін до п.3.1 договору оренди в частині змін орендної плати у розмірі 3800,00 грн. (а.с.217, т.1 ).

Оскільки відповідачем (ФОП ОСОБА_2) заперечувалося підписання Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р., ухвалою суду від 14.02.2019р. у справі призначено судову експертизу, на розгляд судового експерта поставлено питання: Чи виконаний підпис, розташований у графі Орендар ФОП ОСОБА_2 Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р. (а.с. 208), Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2?

20.03.2019р. до господарського суду Львівської області повернулися матеріали справи з Висновком судового експерта №835 (а.с.12-12а, т.2 ), у якому судовим експертом зроблено такий висновок: підпис від імені ОСОБА_2 , розташований в графі Орендар ФОП ОСОБА_2 Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р., виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

ФОП ОСОБА_2 подано Висновок експерта №6/547 від 14.08.2019р, виконаний відповідно до ухвали від 12.07.2019р. про призначення судової почеркознавчої експертизи, винесена слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова Леньо С.І. у межах кримінального провадження №12018140040003091, у якому зазначено наступне: підпис від імені особи ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) у графі Голова зборів протоколу №1 рішення Загальних зборів засновників про зміну директора Товариства з обмеженою відповідальністю Гостина від 23 лютого 2012 року - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Оцінка суду.

Щодо позовної вимоги за первісним позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за користування майном.

Між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на основі укладеного договору оренди майна. Договір укладено 03.01.2012р. і, як підтвердили представники позивача та відповідача, станом на дату прийняття рішення пролонгувався і є діючим (не розірваним).

Звертаючи з позовом до суду, ТзОВ Гостина нарахувало відповідачу 34' 200,00 грн. заборгованості з орендних платежів за період з 01.01.2018р. по 30.09.2018р. (із урахуванням Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р.).

Потім, після повернення матеріалів справи №914/1914/18 з судової експертизи, враховуючи Висновок судового експерта №865 про те, що підпис від імені ОСОБА_2 , розташований в графі Орендар ФОП ОСОБА_2 Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р., виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою, позивачем (ТзОВ Гостина ) зменшено позовні вимоги (заява від 11.04.2019р., вх.№1294/19 від 15.05.2019р., а .с. 49, том ІІ) та просить стягнути з відповідача за первісним позовом 11' 220,00 грн орендної плати за період з 01.01.2018р. по 11.04.2019р. При цьому у заяві про зменшення позовних вимог товариство зазначає, що, враховуючи висновок судового експерта, станом на 01.01.2018р. утворилася переплати в розмірі 21' 255,00 грн = (3' 800,00 грн.- 2' 165,00 грн.). Однак, відповідач (ФОП) продовжує користуватися майном не сплачуючи орендну плату, відтак станом на дату подання заяви орендарем не сплачено орендну плату за 15 місяців. Розмір заборгованості становить 32'475,00 грн., проте із врахуванням переплати 21' 255,00 грн кінцева сума боргу становить 11' 220,00 грн., як просить стягнути ТзОВ Гостина з відповідача за первісним позовом.

При поданні позовної заяви позивачем також заявлялася вимога про стягнення з відповідача ФОП ОСОБА_2 232,94 грн. інфляційних втрат та 345,12 грн. 3% річних. Однак, у заяві про зменшення позовних вимог (від 11.04.2019р., вх.№1294/19 від 15.05.2019р., а .с. 49, том ІІ) позивач не зазначає про стягнення штрафних санкцій. У судовому засіданні 24.09.2019р. представник ТзОВ Гостина усно просив стягнути лише основний борг 11' 220,00 грн. без штрафних санкцій. Тому суд трактує цю заяву як зменшення позовних вимог відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України та здійснює розгляд справи з її врахуванням.

Суд, беручи до уваги заперечення відповідача (ФОП) про те, що орендар не підписував Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р., а також Висновок судового експерта №835 від 18.03.2019р., встановив, що Додаткова угода №3 від 21.11.2016р до договору оренди майна та обладнання від 03.01.2012р. не підписувалася орендарем, а тому не має юридичної сили. Відтак, розмір орендної плати за користування майном визначений у п.3.1 договору оренди від 03.01.2012р. та становить 2' 165,00 грн. за місяць.

Щодо періоду заборгованості, то як стверджує позивач та визнається відповідачем, ФОП ОСОБА_2 не сплачував орендну плату з 01.01.2018р. по 11.04.2019р. (15 повних місяців оренди). Тому, орендна плата за цей період мала б становити 15 місяців*2' 165,00 грн. = 32' 475,00 грн. Враховуючи висновок судового експерта, відповідачем станом на 01.01.2018р. сплачено орендну плату в більшому обсязі 21' 255,00 грн. Різниця із врахування переплати станом на дату прийняття рішення становить 32' 475,00 грн. - 21' 255,00 грн. = 11' 220,00 грн., яка і підлягає до стягнення з відповідача за первісним позовом, оскільки останній продовжує користуватися орендованим майном за діючим договором оренди від 03.01.2012р.

Як зазначив преставник ФОП ОСОБА_2 у судовому засіданні 24.09.2019р., несплата орендної плати за спірний період ФОП ОСОБА_2 як орендарем за договором є виправданою, оскільки Додаткову угоду №3 до договору оренди ОСОБА_2 не підписував, тому ФОП ОСОБА_2 не повинен платити більшу суму орендної плати ніж в розмірі, визначеному в договорі оренди від 03.01.2012р.

З даного приводу суд звертає увагу ФОП ОСОБА_2 на ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України про те, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань або їх зміна не допускається. Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до п.3.1, 5.2 договору оренди від 03.01.2012р. орендар (ФОП ОСОБА_2 ) зобов`язувався платити оренду плату своєчасно і в повному обсязі без визначення поважності причин для несплати платежів. Тому, аргументи відповідача за первісним позовом щодо пояснення причин несплати орендних платежів суд оцінює критично та не бере до уваги.

Враховуючи наведене, позовна вимога за первісним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати в розмірі 11' 220,00 грн. є правомірною, визнається самим відповідачем та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди майна та обладнання №03/1-1М, то згідно зі ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Також пунктом 10.5 договору оренди сторони погодили право орендодавця звернутися з позовом до господарського суду з вимогою про розірвання договору у випадку несплати орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Матеріалами справи підтверджується та визнається відповідачем факт несплати орендної плати протягом більше трьох місяців. Дана обставина свідчить про істотне порушення відповідачем (орендарем) умов договору оренди №03/1-1М від 03.01.2012р. З огляду на викладене, суд вбачає правомірною позовну вимогу про розірвання договору оренди №03/1-1М від 03.01.2012р.

Щодо зустрічних позовних вимог.

Звертаючись зі зустрічною позовною заявою, ФОП ОСОБА_2 просить:

· Визнати недійсним рішення Загальних зборів засновників від 23.02.2012р. про зміну директора Товариства з обмеженою відповідальністю Гостина ;

· Застосувати положення ст.1212 ЦК України щодо наслідків неукладеної Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р.до договору оренди майна та обладнання №3/1-1М від 03.01.2012р.: стягнути з ТзОВ Гостина на користь ФОП ОСОБА_2 21' 255,00 грн.

Обґрунтовуючи зустрічну позовну вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників про зміну директора товариства , позивач за зустрічним позовом (ФОП ОСОБА_2 ) зазначає такі порушення: загальні збори засновників ТзОВ Гостина від 23.02.2012р. слід вважати неповноважними, бо на них була присутня лише одна учасниця товариства, що володіє 50% голосів, а не 60%, як це визначено Статутом товариства (п.6.5), відповідно рішення таких зборів слід вважати недійсним, а ОСОБА_3 не можна вважати директором ТзОВ Гостина із усіма повноваженнями виконавчого органу товариства. Крім того, ОСОБА_3 , на момент підписання Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р. не була наділена повноваженнями директора ТзОВ Гостина і не мала права підпису від імені Товариства. Також, порушенням п.6.7 статуту товариства, ст.43 ЗУ Про господарські товариства є факт неповідомлення ОСОБА_2 як учасника товариства про скликання та проведення зборів. Як стверджує позивач, ОСОБА_2 не був присутнім на зборах, головою зборів не обирався. (п.6.3 статуту), підпис в графі Голова зборів ОСОБА_2 не належить.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення (крім тих, що є безумовною підставою для визнання недійсним рішення), господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення (п.2.12, п.2.13 постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п.2.14 постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч. 5 ст.61 Закону України Про господарські товариства в редакції від 01.05.2011 року).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.60 Закону України Про господарські товариства в редакції від 19.12.2011 року, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Щодо факту повідомлення ОСОБА_2 про проведення зборів, то відповідачем за зустрічним позовом не подано у спростування аргументів доказів повідомлення ОСОБА_2 з скликанням та проведення зборів засновників товариства, бо, на думку товариства, станом на дату проведення зборів (23.02.2012р.) вимоги у законодавстві про надіслання рекомендованою або цінною кореспонденцією не було. Підтвердження про надіслання простих листів втрачені товариством через значну кількість часу, що минув. Тобто, відповідачем не подано доказів належного повідомлення ОСОБА_2 про проведення зборів 23.02.2012р. Одночасно, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що факт підписання ОСОБА_2 Протоколу №1 загальних зборів свідчить про фактичну присутність позивача на таких зборах.

Примірник Протоколу №1 представник Товариства подав (а.с. 186, т.І). ФОП ОСОБА_2 категорично заперечив проти цього примірника Протоколу №1 від 23.02.2012р., зазначивши, що вважає його підробленим, тому подав свій примірник-копію Протоколу №1 рішення загальних зборів Засновників від 23.02.2012р., який візуально відрізняється від примірника Протоколу, поданого відповідачем за зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 15.05.2019р. витребувано у Реєстраційної служби Бродівського районного управління юстиції (Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та юридичних і фізичних осіб) оригінали таких доказів:

а) протокол № 1 від 15.08.2007р. рішення Загальних зборів Засновників про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Гостина";

б) протокол № 1 від 23.02.2012р. рішення Загальних зборів Засновників про зміну директора товариства з обмеженою відповідальністю "Гостина".

Листом від 05.07.2019р. на адресу суду надійшли копії протоколу № 1 рішення Загальних зборів Засновників про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Гостина" та протоколу № 1 рішення Загальних зборів Засновників про зміну директора товариства з обмеженою відповідальністю "Гостина". При цьому, Відділом повідомлено суд про витребування оригіналів зазначених документів слідчим СВ Личаківського ВП ГУНП у Львівській області у межах кримінального провадження.

Листом від 09.08.2019р. головуючий суддя Козак І.Б. зверталася до слідчого СВ Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області Сідлецького А.В з проханням надати інформацію про можливість (якщо це передбачено нормами КПК України) надання Господарському суду Львівської області оригіналу протоколу №1 рішення Загальних зборів Засновників про зміну директора товариства з обмеженою відповідальністю Гостина від 23.02.2012р. для призначення судової експертизи в справі №914/1914/18.

Супровідним листом від 21.08.2019р. представником ФОП ОСОБА_2 подано копію Висновку судового експерта №6/547 від 14.08.2019р, виконаного відповідно до ухвали від 12.07.2019р. про призначення судової почеркознавчої експертизи, винесеної слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова Леньо С.І. у межах кримінального провадження №12018140040003091, у якому зазначено наступне: підпис від імені особи ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) у графі Голова зборів протоколу №1 рішення Загальних зборів засновників про зміну директора Товариства з обмеженою відповідальністю Гостина від 23 лютого 2012 року - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою .

Суд також враховує, що згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, щодо повідомлення позивача за зустрічним позовом (ФОП ОСОБА_2) про скликання Загальних зборів 23.02.2012 року, суд зазначає наступне. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу (ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 91 ГПК України).

За таких обставин суд доходить висновку, що достатні, достовірні та належні докази на підтвердження факту присутності позивача на Загальних зборах 23.02.2012року в матеріалах справи відсутні.

Крім того, при проведенні Загальних зборів 23.02.2012 року кворум не був дотриманий, оскільки громадянці ОСОБА_3 належало лише 50% статутного фонду товариства (п.4.9 Статуту в редакції, затвердженій рішенням №01 від 15.08.2007р.), тоді як відповідно до п.6.5 Статуту товариства загальні збори товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Аналізуючи всі докази у справі в їх сукупності, суд констатує факт неповідомлення ОСОБА_2 як учасника ТзОВ Гостина про проведення Загальних зборів учасників товариства 23.02.2012р, факт відсутності ОСОБА_2 на самих зборах засновників, а також відсутність його підпису на протоколі №1 рішення Загальних зборів Засновників про зміну директора товариства з обмеженою відповідальністю "Гостина" від 23.02.2012р. Зазначені обставини є підставою для задоволення зустрічної позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників про зміну директора товариства, оформленого Протоколом №1 від 23.02.2012р.

Одночасно, відповідачем за зустрічним позовом подано заяву про застосування позовної давності до зустрічних позовних вимог .

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Щодо дотримання та застосування строків позовної давності, то суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно частин 2,3,4 статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Із змісту пункту 2.37. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин права учасника товариства, які випливають з права його участі у цьому товаристві, не є особистими немайновими правами у розумінні статті 100 ЦК України. Отже, під час вирішення питання про застосування позовної давності до вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства немає підстав для застосування частини першої статті 100 ЦК України у поєднанні з пунктом 1 частини першої статті 268 ЦК України. До таких вимог необхідно застосовувати загальну позовну давність.

Частиною 4 статті 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в даному випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив. Чинним законодавством до обов`язків учасника господарського товариства не віднесено зобов`язань щодо періодичного ознайомлення з даними установчих документів товариства або Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а його обізнаність про рішення, які приймаються вищим органом управління товариства, фактично поставлена в залежність від виконання товариством визначеного законодавством порядку скликання та проведення загальних зборів учасників (позиція Верховного суду у справі № 914/758/17, постанова від 03.04.2018 року).

ФОП ОСОБА_2 у судовому засіданні 24.09.2019р. повідомив, що довідався про зміну директора ТзОВ Гостина ще у 2013р., однак не звернув уваги на цей факт.

З позовною заявою (зустрічною) ФОП ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Львівської області 02.11.2018р.

ТзОВ Гостина заперечив факт необізнаності ОСОБА_2 з призначенням директором товариства ОСОБА_3 Зазначене спростовується, на думку, відповідача, тим, що за період з 2012 р. по 2018р. ОСОБА_2 неодноразово укладав договори з ТзОВ Гостина , також ціна Договору оренди майна та обладнання від 03.01.2012р. переглядалася неодноразово, що підтверджується фактом підписання Додаткової угоди №1 та №2 до договору оренди від 03.01.2012р. Також ОСОБА_2 є директором ПП Берлин , яке теж укладало численні договори з ТзОВ Гостина , що візувалися директором ОСОБА_3 (а.с. 98-108). Так, у матеріалах справи наявна копія договору суборенди №1/4-о від 01.03.2014р., укладеного між ТзОВ Гостина та ПП Берлин , який підписаний від ТОВ Гостина ОСОБА_3 , від ПП Берлин ОСОБА_2; Акт приймання-передачі до договору суборенди від 01.03.201р. теж датований 01.03.2014р., підписаний від ТОВ Гостина ОСОБА_3 , від ПП Берлин ОСОБА_2, численні Акти здачі-прийняття робіт за період 2013-2014р.р., за договором оренди від 01.04.2011р., підписані від ТОВ Гостина ОСОБА_3 , від ПП Берлин ОСОБА_2 Факт підпису зазначених документів ОСОБА_2 не заперечувався.

Тобто, суд критично оцінює твердження ФОП ОСОБА_2 про те, що він довідався про зміну директора ТзОВ Гостина лише у січні 2018р.(як це зазначено у зустрічній позовній заяві), оскільки це спростовується письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а також самим ОСОБА_2 у судовому засіданні.

Враховуючи наведене, позивачем за зустрічним позовом пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права, є заява відповідача про застосування позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні цієї зустрічної позовної вимоги повністю.

Щодо позовної вимоги про Застосувати положення ст.1212 ЦК України щодо наслідків неукладеної Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р. до договору оренди майна та обладнання №3/1-1М від 03.01.2012р.: стягнути з ТзОВ Гостина на користь ФОП ОСОБА_2 21255,00 грн.

Висновком судового експерта №835 (а.с.12-12а, т.2 ), у якому судовим експертом зроблено такий висновок: підпис від імені ОСОБА_2 , розташований в графі Орендар ФОП ОСОБА_2 . Додаткової угоди №3 від 21.11.2016р., виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Позивач за зустрічним позовом вважає неукладеною Додаткову угоду №3 від 21.11.2016р., з таких міркувань:

· Відсутня згода (волевиявлення) ФОП ОСОБА_2 на укладення угоди;

· Додаткова угода №3 не скріплювалася печаткою орендодавця (п.2 угоди).

Враховуючи наведене, ФОП ОСОБА_2 зазначає, що внаслідок недобросовісних дій учасника ТзОВ Гостина ОСОБА_3, зміни директора та збільшення розміру орендної плати на підставі неукладеного додаткової угоди №3 від 21.11.2016р. до договору оренди майна та обладнання №03/1-1М від 03.01.2012р. йому було заподіяно матеріальної шкоди. Зокрема, з 21.11.2016р. по 01.01.2018р. ТзОВ Гостина отримувало щомісяця на 1635,00 грн. більше (3800,00-2165,00) орендної плати, ніж це передбачено Договором №03/1-1М від 03.01.2012р. За весь період ТзОВ Гостина отримало від ФОП ОСОБА_2 21255,00 грн. більше, ніж мало б отримати.

Вимоги до чинності правочинів визначені у ст. 203 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з частинами 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних ), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини восьмої статті 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Матеріалами справи підтверджується факт відсутності підпису ФОП ОСОБА_2 на Додатковій угоді №3 від 21.11.2016р. до договору оренди майна та обладнання №3/1-1М від 03.01.2012р. Одночасно, позивачем за первісним позовом, враховуючи висновок судового експерта №835, зменшено первісні позовні вимоги на суму переплаченої орендної плати в розмірі 21' 255,00 грн.

Таку ж суму 21' 255,00 грн. просить стягнути позивач за первісним позовом з ТзОВ Гостина як безпідставно набуті кошти, сплачені підприємцем товариству до 01.01.2018р. Однак, суд звертає увагу ФОП ОСОБА_2 на те, що після 01.01.2018р. і до 11.04.2019р. ним здійснювалося користування орендованим майном, договір оренди майна та обладнання діяв за цей період, однак орендарем орендна плата в межах цього договору не сплачувалася, тому суму переплати за період до 01.01.2018р. орендодавець (відповідач за зустрічним позовом) правомірно зарахував в період орендних платежів після 01.01.2018р. до 11.04.2019р. Тому, в задоволенні цієї позовної вимоги про стягнення 21' 255,00 грн. з ТзОВ Гостина суд відмовляє за відсутністю правових підстав.

Судові витрати позивача за первісним позовом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У позовній заяві ТзОВ Гостина зазначило про попередній розрахунок судових витрат в такому розмірі:

Судовий збір в розмірі 3' 524,00 грн.;

Витрати на професійну правову допомогу - 6' 300,00 грн.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем (ТзОВ Гостина ) таких витрат (копії платіжних доручень, квитанцій про оплату послуг адвоката тощо).

Позивачем за первісним позовом у судовому засіданні 24.09.2019р. перед початком судових дебатів усно заявлено клопотання про стягнення понесених судових витрат на правову допомогу з відповідача (ФОП ОСОБА_2).

Відповідно до положень ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч.6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Сплачений позивачем за первісним позовом судовий збір (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача за первісним позовом.

Судові витрати позивача за зустрічним позовом.

Судові витрати за зустрічним позовом та витрати за проведену судову експертизу залишаються за ФОП ОСОБА_2, оскільки в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задоволити повністю .

2. Розірвати договір оренди майна та обладнання №03/1-1М від 03.01.2012р.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , ІНП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гостина (адреса: 80600, Львівська обл, м. Броди, вул.22-го Січня, буд.73а, код ЄДРПОУ 35347839) 11'220,00 грн. заборгованості та 3' 524,00 грн. судового збору.

4. В задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовити повністю.

5. Призначити судове засідання для вирішення питання судових витрат на 03.10.2019р. на 12год 00хв. Позивачу за первісним позовом у строк до 30.09.2019р . подати докази понесення судових витрат.

6. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

8. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2019р.

Головуючий суддя Козак І.Б.

Суддя Гоменюк З.П.

Суддя Рим Т.Я.