Постанова

від 30.09.2019 по справі 916/2828/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2828/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)

секретар судового засідання Соловйова Д.В.;

За участю представників сторін:

Від АТ "ОСОБА_1 Аваль" - ОСОБА_2, довіреність №12/19, від 17.01.19;

від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області - ОСОБА_3, посвідчення № 1540, від 30.01.09;

розглянувши апеляційні скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області та Акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль"

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.19

та апеляційну скаргу Акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль»

на додаткове рішення Господарського суду від 29.05.19

по справі №916/2828/18

за позовом Акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль»

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області

про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

(суддя першої інстанції: Смелянець Г.Є., дата та місце ухвалення рішення: 15.05.2019, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

В січні 2019 року Акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» (далі- АТ «ОСОБА_1 Аваль» , ОСОБА_1) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог за вх.№5373/19 від 19.03.2019, просило Господарський суд Одеської області:

- визнати за АТ «ОСОБА_1 Аваль» право іпотеки на нежитлові приміщення офісу, розташовані за адресою: м. Одеса, бульвар Лідерсівський, буд.17, номер об'єкта в РПВН 7790248, що належить на праві власності Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області.

- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/0027/82/74937 від 17.05.2007 у сумі 541 853,99 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення офісу, розташовані за адресою: м. Одеса, бульвар Лідерсівський, буд.17, номер об'єкта в РПВН 7790248, що належать на праві власності Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою ніж 8 388 878,00 грн.

- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області на корить АТ «ОСОБА_1 Аваль» витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.05.2019 по даній справі відмовлено АТ «ОСОБА_1 Аваль» у задоволенні позовних вимог у справі №916/2828/18 у повному обсязі.

В обґрунтування оскаржуваного рішення суд зазначив, що питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, має вирішуватися під час виконання відповідного судового рішення у справі №522/6949/15-ц згідно з нормами Цивільного процесуального кодексу України, шляхом вирішення питання щодо процесуального правонаступництва, заміни сторони у виконавчому провадженні, роз'яснення судового рішення.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено які саме його права та законні інтереси в даному випадку порушені, оскільки встановлено, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволена рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.01.2016 у справі №522/6949/15-ц, а заявлена позивачем вимога про визнання права іпотеки до Фонду за своєю суттю є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення. Більш того, визнання права іпотеки за банком внаслідок зміни власника іпотечного майна, жодним чином не оспорюється відповідачем.

18.06.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2019 по справі №916/2828/18.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції, вірно відмовляючи в задоволенні позовних вимог, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права при визначенні підстав відмови, з огляду на що, мотивувальна частина рішення підлягає зміні.

Заявник апеляційної скарги вважає, що судом було невірно встановлено дату набрання чинності рішення Приморського районного суду Приморського районного суду м.Одеси від 11.12.2007 у справі №2-10109/2007, яким було задоволено позов Фонду соціального страхування України в Одеській області та визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (службового приміщення) квартири №18 у будинку №17, що на бульварі Лідерсівському в м.Одеса від 05.12.2007. Також, зазначеним рішенням було визнано право власності за Управлінням виконавчої редакції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області на нерухоме майно квартиру №18 у будинку №17, що на бульварі Лідерсівському в м.Одесі.

Апелянт зазначає, що рішення Приморського районного суду м.Одеси від 11.12.2007 у справі №2-10109/2007 набрало законної сили 21.12.2007, однак апеляційна скарга було подана Банком на рішення Приморського районного суду м.Одеси лише 30.06.2017.

Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що пред'явивши позов у 2011 році про стягнення заборгованості, ОСОБА_1 змінив строк виконання основного зобов'язання, і саме з цієї дати почався перебіг трирічного строку звернення до суду за захистом порушеного права, в тому числі, з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки з відповідача, як іпотекодавця. Цей строк було пропущено Банком навіть при зверненні з позовом до ОСОБА_4 з вимогою про звернення стягнення на нерухоме майно (банк звернувся до суду 09.04.2015), що свідчить про пропуск строків звернення до суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.19 відкрито апеляційне провадження по справі №916/2828/18 за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.19, встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Крім того, 24.06.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2019 та додаткове рішення Господарського суду від 29.05.2019 по справі №916/2828/18.

Апелянт в скарзі зазначив, що не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки суд не надав оцінку обставинам, які мають суттєве значення для вирішення справи, ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заявник апеляційної скарги стверджує, що судом зроблено невірні висновки, що наявність рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.01.2016 у справі №522/6949/15-ц унеможливлює задоволення позовних вимог банку.

Апелянт зазначає, що мотивуючи оскаржуване рішення відсутністю порушених прав банку й нав'язуванням способу захисту шляхом заміни сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції належним чином не дослідив та не перевірив чи є даний спосіб можливим та реальним для Банку з процесуальної та матеріальної точки зору. Суд фактично позбавив позивача права захистити свої права та законні інтереси в судовому порядку.

Крім того, заявник апеляційної скарги вважає, що суд помилково дійшов висновків про недоведеність порушення прав та законних інтересів іпотекодержателя.

АТ ОСОБА_1 Аваль зазначає, що всупереч приписам чинного законодавства, що регулюють перехід прав та обов'язків іпотекодержателя та приписам Іпотечного договору, наявності явних доказів у формі судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлено факт порушення прав позивача, суд зробив безпідставний, не підкріплений об'єктивними доказами висновок про недоведеність порушення прав та законних інтересів позивача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 відкрито апеляційне провадження по справі №916/2828/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2019 та додаткове рішення Господарського суду від 29.05.2019, встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі

01.07.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від АТ „ОСОБА_1 Аваль» надійшов відзив на апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2019 по справі №916/2828/18.

У відзиві АТ ОСОБА_1 Аваль зазначає, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області в апеляційній скарзі не наведено жодних доказів, якими він обґрунтовує свої вимоги щодо зміни мотивувальної частини рішення та які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, на підставі яких рішення підлягає зміні.

12.07.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2019 та додаткове рішення Господарського суду від 29.05.2019 по справі №916/2828/18.

У відзиві Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України зазначило, що звернення до суду з вимогами про повторне звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі того ж самого іпотечного договору, відповідно до якого вже ухвалено рішення суду про задоволення таких позовних вимог, є неналежним способом захисту прав та інтересів банку.

Відповідач зазначає, що позовні вимоги АТ ОСОБА_1 Аваль не підлягають задоволенню, оскільки позивачем було невірно обрано спосіб захисту його прав (такі вимоги вже задоволені судом). Крім того, звернення з вимогами до Фонду соціального страхування України в Одеській області було здійснено після спливу строків позовної давності.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 розгляд справи №916/2828/18, у зв'язку із завантаженістю суду апеляційної інстанції та перебування суддів Принцевської Н.М., Ярош А.І. у відпустці з 29.07.2019 по 04.09.2019, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, призначено розгляд справи №916/2828/18 на 23.09.2019.

В судовому засіданні 23.09.2019 оголошено перерву по справі №916/2828/18 до 30.09.2019.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово в апеляційних скаргах та відзивах.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2007 між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» (кредитор) і ОСОБА_5 (позичальник) укладено кредитний договір №014/0027/82/74937.

Згідно з умовами вказаного договору кредитор надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 395 964 дол. США, а позичальник зобов'язується належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів банку та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до умов п.1.2. договору кредит надається на строк 120 місяців з 17.05.2007 по 17.05.2017 (включно) згідно Графіку надання кредиту (додаток 1 до договору).

Відповідно до умов п.1.3. договору погашення кредиту здійснюється позичальником згідно Графіку погашення кредиту (додаток 2 до договору) в розмірі 1/120 від суми ліміти отриманого кредиту згідно п.1.1. цього договору, погашення процентів (відсотків) за користування кредитом здійснюється щомісячно.

Умовами п.1.4. договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитом складає 13,75 відсотків річних.

Згідно з умовами п.6.5. договору Кредитор має право вимагати дострокове погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках не виконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, та в інших випадках, передбачених цим договором.

Таке дострокове погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від кредитора з вимогою дострокового погашення.

У випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за договором, у т.ч. у випадку невиконання позичальником зобов'язань з дострокового погашення заборгованості відповідно до умов Договору, кредитор має право без утримання додаткової письмової згоди позичальника за власним вибором звернути стягнення на предмет іпотеки/застави будь яким способом, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріусу, або одержати відшкодування майна Позичальника, або звернутися до поручителів/майнових поручителів, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов відповідних договорів, що забезпечують зобов'язання позичальника за Договором.

22.05.2007 між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» (іпотекодержатель) і громадянкою України ОСОБА_4 (іпотекодавець) укладений іпотечний договір, який 22.05.2007 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №У-183, та згідно з яким забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору №014/0027/82/74937 від 17.05.2007, укладеного між іпотекодержателем та ОСОБА_5, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому (майбутньому) за умовами якого іпотекодавець зобов'язується перед іпотекодержателем повернути суму кредиту у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого за нижчевказаних умовах.

У п.1.2. іпотечного договору встановлено, що предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира під №18, що знаходиться за адресою: м. Одеса, бульвар Лідерсівський, буд. №17, яка складається з: 1-підвал; І поверх: 1а-коридор, 2-житлова, 3,6-холл, 5-сходова ступені, 4-кухня, 6а-підсобне, 7-туалет;ІІ поверх: 1-сходові ступені, 4а, 2а, 3а, 9, 10-житлові, 5а-гардеробна, 6б, 8-ванна, 7а-коридор; масандра: 1а-зимовий сад, 3а-ванна, 4а-коридор, 2б-житлова, загальною площею 395,9 кв.м., житловою - 155,1 кв.м. (далі - предмет іпотеки), який належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності (серія ЯЯЯ 362348), виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.12.2006, зареєстрованого КП „ОМБ ТІ та РОН» в реєстрі прав власності на нерухоме майно, номер запису 755 в книзі 637пр-84, реєстраційний номер: 7790248.

Пунктом 3.1.1. передбачено, що іпотекодержатель має право у будь-який час протягом дії цього Договору перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та експлуатації (використання) предмета іпотеки.

Умовами п.3.1.4. іпотечного договору передбачено, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором або Боржником за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до пункту 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед усіма іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свої вимоги, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до умов п.5.1. іпотечного договору у разі порушення іпотекодавцем та/або боржником основного зобов'язання, умов кредитного договору або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий звіт порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

У п.5.3. іпотечного договору встановлено, що іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором забезпеченого цієї іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем та/або Боржником обов'язків, встановлених цим догом або кредитним договором.

У п.5.4. іпотечного договору встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу іпотеко держателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ; згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. При цьому витрати іпотекодержателя, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням зверненням стягненням на предмет іпотеки, а також забезпечується цією іпотекою, тобто ці витрати бере на себе іпотекодавець та вони підлягають відшкодуванню іпотекодержателю в повному обсязі.

Відповідно до умов п.5.6. іпотечного договору право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя встановлених п.5 цього договору належить іпотекодержателю.

22.05.2007 до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис про вищевказану іпотеку, про що свідчить відповідний Витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек за №12631790.

Також 22.05.2007 внесено відповідний реєстраційний запис щодо обтяження нерухомого майна за вищевказаною іпотекою внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, про що свідчить Витяг №12631688.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2007 у справі №2-10109/2007, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 06.09.2018, задоволено позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області до ОСОБА_4 та визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (службового приміщення) квартири №18 в будинку №17, що на бульварі Лідерсівському в м.Одесі від 05.12.2007, укладений між ОСОБА_4 та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області. (т.2 а.с. 42-43)

За Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області визнано право власності на нерухоме майно (службове приміщення) квартиру №18 в будинку №17, що на бульварі Лідерсівському в м.Одесі.

Згідно з Технічним паспортом, який розроблений КП „Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 05.03.2008 на квартиру №18 в житловому будинку №17 по бул. Лідерсівський, квартира №18 повністю переобладнана в офісне приміщення та збільшено загальна площа на 36,4 кв.м.

За Інформаційною довідкою з Реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №148838081 від 10.12.2018, 08.02.2012 до реєстру внесено запис про державну реєстрацію права власності за Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області на нежитлові приміщення офісу, розташовані за адресою: м.Одеса, бульвар Лідерсівський, буд.17, загальною площею 432,3 кв.м., житловою площею 155,1 кв.м., реєстраційний номер майна 7790248. (т.1 а.с. 108)

В матеріалах справи наявний лист КП БТІ ОМР від 31.10.2017 №489447.72.17, згідно якого останній надав інформаційні відомості щодо усіх зареєстрованих прав власності станом на 31.12.2012 на об'єкт нерухомого майна , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (житловий фонд, фізичні та юридичні особи), право власності на яку до 19.02.2008 було зареєстровано за ОСОБА_4; з 19.02.2008 по 08.02.2012 було зареєстровано за Управлінням виконавчої дирекції страхування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Одеській області на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 11.12.2007; м.Одеса, бульвар Лідерсівський, 17 (нежитлові приміщення офісу, загальною площею 432,3 кв.м., стосовно юридичної особи, колишня квартира №18), право власності на які з 08.02.2012 і станом на 31.12.2012 зареєстровано за Управлінням виконавчої дирекції страхування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Одеській області. (т.1 а.с.109)

06.05.2011 ПАТ ОСОБА_1 Аваль в особі Одеської обласної дирекції Акціонерного товариства ОСОБА_1 Аваль звернувся до Приморського районного суду м.Одеса з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором від 17.05.2007 (справа №2/1522/7718/11).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2013 у справі №2/1522/7718/11, яке ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27.05.2014 залишено без змін, позов ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено та з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції солідарно стягнуто суму заборгованості в розмірі 541 853 дол. США 99 центів, що за курсом НБУ складає 4 289 424, 55 грн., що включає в себе: суму заборгованості за кредитом - 316 771,20 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 507 624,17 гривень; суму заборгованості за відсотками - 59 348,44 доларів США, що за курсом НБУ складає 469 814,12 гривень; суму пені за прострочення тілу кредиту - 76 622,76 доларів США, що за курсом НБУ складає 606 561,09 гривень; суму пені за прострочення відсотків по кредиту - 89 111,59 доларів США, що за курсом НБУ складає 705 425,16 гривень.

При цьому, у рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2013 у справі №2/1522/7718/11 встановлено, що відповідачі порушили умови повернення суми кредиту, відсотків річних за користування кредитом та інших платежів згідно умов, положень та графіку погашення кредиту, а також не виконали вимогу банку щодо погашення заборгованості, яка за розрахунком Банку станом на 24.09.2010 становить 541 853,99 доларів США, що за курсом НБУ складає 4 289424,55 грн. ОСОБА_8 та ОСОБА_4 є поручителями за відповідними договорами поруки, які укладені з Банком у якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_7 за кредитним договором №014/0027/82/74937 від 17.05.2007. (т.1 а.с. 138-145)

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.03.2015 у справі №522/495/14-ц ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позову до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції про визнання недійсними кредитного договору, договорів поруки та іпотеки. При цьому, у рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 26.03.2015 у справі №522/495/14-ц встановлено, що 01.03.2009 ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_4, ОСОБА_5 з вимогою про повне дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, а також до ОСОБА_8В від 03.08.2009 . (т.2 а.с. 71-75)

В квітні 2015 року ПАТ ОСОБА_1 Аваль звернувся до Приморського районного суду з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 09.04.2015 відкрито провадження по цивільній справі за даним позовом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.01.2016 у справі №522/6949/15-ц задоволений позов ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції до ОСОБА_4 та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/0027/82/74937 від 17.05.2007, яка станом на 30.03.2015 становить 2530179,64 дол. США, що еквівалентно 59 314 052,48 грн., з яких 314 536,71 доларів США, що еквівалентно 7 373 566,15 грн. - заборгованість за кредитом; 255 453,3 доларів США, що еквівалентно 5 988 496,62 грн. - заборгованість за відсотками; 1 960 189,60 доларів США, що еквівалентно 45 951 989,72 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків, звернуто стягнення на користь ПАТ „ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції на предмет іпотеки за іпотечним договором від 22.05.2007, а саме на квартиру №18 загальною площею 395,9 кв.м., жилою площею 155,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, бульвар Лідерсівський, буд 17, та яка належить ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.12.2006 шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на всі види майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

09.08.2017 до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області /код ЄДРПОУ 25914698/ за рішенням засновників, про що свідчить відповідний витяг з реєстру. Також вказаний витяг свідчить, що правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області є Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Одеській області /код ЄДРПОУ 41322052/.

22.08.2017 за Управлінням виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Одеській області зареєстровано право власності на нежитлові приміщення офісу, загальною площею 432,3 кв.м., розташованих за адресою м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 17, номер об'єкта 7790248.

У зв'язку з невиконанням рішення Приморського районного суду м.Одеси щодо сплати кредитних коштів боржниками, АТ ОСОБА_1 Аваль звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про визнання за останнім права іпотеки на нежитлове приміщення офісу, належне відповідачеві, та звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою, ніж 8388878,00 грн.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Змістом ч.ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

За змістом ст. 11 Закону України Про іпотеку іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно із ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється ст. 23 Закону України Про іпотеку , якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов'язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи невиконання боржниками ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4 зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №014/0027/82/74937, укладеним 17.05.2007 ВАТ ОСОБА_1 Аваль і ОСОБА_5, судова колегія вважає, що у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з умовами іпотечного договору, укладеного ВАТ ОСОБА_1 Аваль і ОСОБА_4 22.05.2007.

Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо неможливості задоволення позовних вимог банку про звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, до Фонду, у зв'язку з реалізацією Банком свого права іпотекодержателя до моменту набуття Фондом статусу іпотекодавця, який судом визначено з дати набрання законної сили рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 11.12.2007 у справі №2-10109/2007 - з 06.09.2018, тобто з дати постанови Апеляційного суду Одеської області у даній справі, з огляду на наступне.

Як зазначалося раніше, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2007 у справі №2-10109/2007, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 06.09.2018, задоволено позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області до ОСОБА_4 та визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (службового приміщення) квартири №18 в будинку №17, що на бульварі Лідерсівському в м.Одесі від 05.12.2007, укладений між ОСОБА_4 та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області. (т.2 а.с. 42-43)

За Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області визнано право власності на нерухоме майно (службове приміщення) квартиру №18 в будинку №17, що на бульварі Лідерсівському в м.Одесі.

19.02.2008 зазначене нерухоме майно було зареєстроване в КП БТІ ОМР за Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області і в подальшому повністю переобладнано в офісне приміщення, право власності на яке було зареєстровано 08.02.2012 .

Таким чином, з моменту реєстрації 19.02.2008 права власності за Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області на квартиру №18, буд.17, бул. Лідерсівський, м.Одеса, останній став власником іпотечного майна, а відтак набув статусу іпотекодавця з усіма правами і обов'язками за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Крім того, переглядаючи в апеляційному порядку рішення Приморського районного суду м.Одеси від 11.12.2007 у справі №2-10109/2007 та залишаючи його без змін, суд апеляційної інстанції встановив, що між Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та ОСОБА_4 05.12.2007 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке було предметом іпотечного договору від 22.05.2007. В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 померла 02.01.2016, спадкоємців остання не має, а доказів того, що спадщина після померлої ОСОБА_4 була прийнята - суду не надано.

З огляду на встановлені обставини даної справи: продаж іпотечного майна, зміну власника предмету іпотеки, переобладнання квартири в офісне приміщення та переведення її в нежитлове приміщення, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем свого порушеного права у зв'язку з наявністю судового рішення Приморського районного суду м.Одеси у справі №522/6949/15-ц від 21.01.2016 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Судова колегія звертає увагу, що цим рішенням було задоволено вимоги банку і звернено стягнення на предмет іпотеки - саме на квартиру, яка належить ОСОБА_4, в той час як остання з 19.02.2008 вже не була власником вказаної квартири, предмет іпотеки було змінено і на час прийняття рішення 21.01.2016 - померла 16.01.2016.

За таких обставин, враховуючи набуття Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України статусу іпотекодавця, невиконання боржниками зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, судова колегія вважає позовні вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки до відповідача обґрунтованими та правомірними і погоджується з доводами апеляційної скарги позивача в цій частині.

Разом з цим, відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, оскільки позивачем пропущено трирічний строк від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання для пред'явлення позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача щодо необхідності застосування в даному випадку строку позовної давності, як підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.ч. 3-5 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до п. 6.5 кредитного договору від 17.05.2007 банк має право вимагати дострокового повернення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застав/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту та в інших випадках, передбачених цим договором.

Таке дострокове погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30-го календарного дня з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від кредитора з вимогою дострокового погашення. У випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за договором, у тому числі невиконання позичальником зобов'язань з дострокового погашення заборгованості відповідно до умов договору, кредитор має право без отримання письмової згоди позичальника за власним вибором звернути стягнення на предмет іпотеки/застави будь-яким способом, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріусу, або одержати відшкодування з майна позичальника, або звернутися до поручителів/майнових поручителів, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов відповідних договорів, що забезпечують зобов'язання позичальника за договором. (т.1 а.с. 77-82)

Судом апеляційної інстанції встановлено і сторонами не заперечується, що 06.05.2011 позивач звернувся з позовом до боржників про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з невиконанням останніми вимог банку щодо дострокового погашення заборгованості за кредитним договором від 17.05.2007, тобто банк, направивши таку вимогу позичальнику, що встановлено рішеннями судів і є фактом, що не потребує доказування, змінив строк виконання зобов`язання щодо повернення кредитних коштів.

Вищевказані обставини свідчать про те, що, пред'являючи даний позов у грудні 2018 року, банк пропустив строк позовної давності, про наслідки спливу якої заявив відповідач, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Судовою колегією відхилено доводи АТ ОСОБА_1 Аваль , що банк дізнався про зміну власника іпотечного майна лише в 2017 році, а відтак ним не пропущено строк позовної давності, з огляду на наступне.

Як вже зазначалося, ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 57/314-6/526-2012.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. У цій справі банк не довів, а судом не встановлено обставин, що вказували б на поважність причин пропущення позовної давності.

Так, за умовами іпотечного договору від 22.05.2007 іпотекодержатель має право у будь-який час протягом дії цього Договору перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та експлуатації (використання) предмета іпотеки (п. 3.1.1. договору).

Інформація стосовно нового власника іпотечного майна була відображена і у відповідних державних реєстрах, і в КП БТІ Одеської міської ради, що підтверджується матеріалами справи, а відтак позивач мав змогу отримати її відповідно до норм чинного законодавства і вчасно звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку слід відмовити у задоволенні позовних вимог в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з доводами Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, вважає їх обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу, а висновок суду першої інстанції, викладений в мотивувальній частині є помилковим, з огляду на що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції постанови суду апеляційної інстанції, а апеляційна скарга банку на рішення суду першої інстанції по даній справі залишається без задоволення.

Крім того, судова колегія залишає без задоволення апеляційну скаргу АТ ОСОБА_1 Аваль в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду від 29.05.19 по справі №916/2828/18, а додаткове рішення - без змін, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничою допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підтвердження понесених ним судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, надано до суду першої інстанції:

- договір про надання правової (правничої) допомоги №2003/18 від 20.03.2019,

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, згідно з яким орієнтований розмір витрат відповідача на адвоката становить 14 000 грн.

- звіт про надану правову (правничу) допомогу відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги №2003/18 від 20.03.2019, згідно з яким розмір гонорару за правничу (допомогу), надану адвокатом становить 14 000 грн.

- акт надання послуг №АЧ000000022 від 16.05.2019, згідно з яким вартість послуг за надання правової (правничої) допомоги за договором №2003/18 від 20.03.2019, супроводження справи №916/2828/18 в господарському суді Одеської області становить 14 000 грн.

- платіжне доручення №1167 від 17.05.2019 та платіжне доручення №943 від 23.04.2019, згідно з якими відповідачем оплачено вартість послуг в розмірі 14 000 грн.

З огляду на зазначене, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог АТ ОСОБА_1 Аваль , а також відсутність клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про покладення понесених відповідачем судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 14 000 грн., на позивача.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2019 та на додаткове рішення Господарського суду від 29.05.2019 по справі №916/2828/18 залишається без задоволення, апеляційна скарга Фонду соціального страхування України в Одеській області на рішення від 29.05.2019 по справі №916/2828/18 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, з викладенням мотивувальної частини рішення в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2019 та додаткове рішення Господарського суду від 29.05.2019 по справі №916/2828/18 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області на рішення від 15.05.2019 по справі №916/2828/18 задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2019 по справі №916/2828/18 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2019 по справі №916/2828/18 залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду від 29.05.19 по справі №916/2828/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.10.2019 року.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: А.І. Ярош

ОСОБА_9