Рішення

від 24.09.2019 по справі 915/1298/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року Справа № 915/1298/19

м.Миколаїв

За позовом :Територіальної громади м.Вознесенська в особі Вознесенської міської ради

( 56501, Миколаївська область, м.Вознесенськ, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 26233279),

до відповідача-1 :Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області

(54034, м.Миколаїв, пр. Миру, 34, код ЄДРПОУ 39825404),

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛУТОН СОЛАР

(54001, м.Миколаїв, вул. Велика Морська, 89, код ЄДРПОУ 37929110)

третя особа без самостійних

позовних вимог на предмет спору: Бузька сільська рада Вознесенського району

Миколаївської області,

56541, Миколаївська обл., Вознесенський район, с.Бузьке, пл. Центральна, 1

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар судового засідання Сулейманова С.М.

Представники:

від позивача: представник не з'явився.

від відповідача-1: ОСОБА_1, за довіреністю.

від відповідача-2: ОСОБА_2, за довіреністю.

від ІІІ особи: представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: визнання наказів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області незаконними та їх скасування, визнання недійсним договору оренди землі, -

06.05.2019р. Вознесенська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ТОВ ПЛУТОН СОЛАР про визнання наказів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області незаконними та їх скасування, визнання недійсним договору оренди землі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні накази та договір оренди землі порушують права територіальної громади міста Вознесенськ, оскільки такі накази були прийняті з порушенням законодавства про містобудівну діяльність, всупереч розробленому Генеральному плану міста Вознесенськ з порушенням права доступу до комунального майна територіальної громади міста Вознесенськ та з порушенням норм земельного законодавства щодо пріоритетності земель сільськогосподарського призначення та заборони змінювати їх цільове призначення. Позивач зазначає, що територіальній громаді в силу норм ст. 13 Конституції України було гарантовано право користування спірною земельною ділянкою, яке і реалізовувалось до цього часу поки спірну земельну ділянку не було передано в оренду ТОВ ПЛУТОН СОЛАР на підстав оскаржуваних наказів. За твердженням позивача по переданій ТОВ ПЛУТОН СОЛАР земельній ділянці проходить дорога до сміттєвого полігону, яку комунальне підприємство СОМ використовувало щодня, звозячи сміття, однак дана дорога може бути загороджена відповідно до меж земельної ділянки, відведеної в оренду при будівництві сонячної електростанції. За таких обставин, оскаржувані накази підлягають скасуванню відповідно до приписі ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, як такі, що порушують цивільні права та інтереси.

До позовної заяви позивач надав суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд заборонити товариству з обмеженою відповідальністю ПЛУТОН СОЛАР та іншим особам здійснювати будь-які роботи з будівництва сонячної електростанції в тому числі земельні та будівельні, в тому числі з огородження земельної ділянки з цією метою - на земельній ділянці, площею 11,0000 га, з кадастровим номером 4822084200:10:000:0255, розташованій на території Таборівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та призначеній для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

Ухвалами суду від 08.05.2019 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, заяву про вжиття заходів забезпечення позову повернуто заявнику.

17.05.2019р. від позивача до суду надійшла заява №995/01/01-02/20 від 14.05.2019р. про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позовні вимоги у даній справі та заборонити товариству з обмеженою відповідальністю ПЛУТОН СОЛАР та іншим особам здійснювати будь-які роботи з будівництва сонячної електростанції в тому числі земельні та будівельні, в тому числі з огородження земельної ділянки з цією метою - на земельній ділянці, площею 11,0000 га, з кадастровим номером 4822084200:10:000:0255, розташованій на території Таборівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та призначеній для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

Вказану заяву судом було розглянуто та ухвалою суду від 30.05.2019р. відмовлено у її задоволенні.

28.05.2019р. до суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 08.05.2019р.

Ухвалою суду від 31.05.2019р. суд відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 10.07.2019р.

10.06.2019р. від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач-1 проти позовних вимог заперечує, зазначаючи про їх необґрунтованість з огляду на те, що по-перше, детальний план території земельної ділянки, переданої в оренду відповідачу-2, був належним чином затверджений розпорядженням Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області від 21.08.2018р. №226-р та за інформацією Миколаївської ОДА (лист від 21.05.2019р. №2000/0/05-47/3-19) затвердженню детального плану території земельної ділянки передувало проведення громадських слухань щодо врахування інтересів громадськості під час розроблення детального плату території; по-друге, відповідачем-2 було надано належним чином увесь необхідний обсяг документів для передачі в оренду спірної земельної ділянки зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, розташовану в межах Таборівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області; по-третє, відповідач-1 зазначає, що оскаржуваними наказами було передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, розпорядником якої в силу норм ст. 122 Земельного кодексу України та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області є Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області. Натомість відповідно до норм Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальна громада має право володіти, доцільно, економно, ефективно користуватись і розпоряджатись на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування. За таких обставин, оскаржувані накази не можуть порушувати права територіальної громади міста Вознесенськ, оскільки розпорядження спірною земельною ділянкою відповідними органами державної влади не може призвести до зменшення або ліквідації суб'єктивного права територіальної громади м.Вознесенська.

25.06.2019р. від ТОВ ПЛУТОН СОЛАР до суду надійшов відзив, в якому останній заперечує проти заявлених позовних вимог зазначаючи про їх необґрунтованість, оскільки, по-перше, при укладанні спірного договору оренди землі відповідач-2 належним чином дотримав усі вимоги та приписи норм чинного законодавства України, в т.ч. закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Земельного кодексу України, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Розроблений та затверджений у встановленому порядку детальний план території спірної земельної ділянки не передбачає наявність на ній автомобільних доріг або будь-яких обмежень, пов'язаних з використанням будь-яких автомобільних доріг чи сміттєвого полігону. Земельна ділянка передана відповідачу-2 у тимчасове платне користування без порушень вимог ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України, позивач не є уповноваженим органом стосовно розпорядження спірною земельною ділянкою, та не має законних підстав для володіння та користування зазначеною земельною ділянкою. Також відповідач-2 зазначає, що по спірній земельній ділянці фактично не проходить жодна автомобільна дорога, та ним не створюються жодні перешкоди у пересуванню автомобільного транспорту до сміттєвого полігону, який розташований на території Бузької сільської ради. Окрім того, за поясненнями відповідача-2, відповідно до містобудівної документації регіонального рівня Схема планування території Миколаївської області , затвердженої рішенням Миколаївської обласної ради від 21.11.2018р. №21 та Схема планування території Миколаївської області - внесення змін , затвердженої рішенням Миколаївської обласної ради від 16.05.2019р. №29 будівництво міжнародної автомобільної дороги державного значення Ульяновка - Сімферополь, яка пройде вздовж східної сторони міста не передбачено. Відповідно до вказаної документації та згідно з концепцією створення та функціонування національної мережі транспортних коридорів в Україні в межах зони впливу м.Вознесенськ передбачається також проходження міжнародного автомобільного транспортного коридору Південь-Північ (Харків-Полтава-Кременчук-Кіровоград-Одеса). Цей коридор пройде на відстані 15 км від східної межі м.Вознесенськ. Проектна дорога буде прокладена від с.Дорошівка до а/д Т-1510 та фактично буде виконувати функцію об'їзної дороги низки населених пунктів в т.ч. міста Вознесенськ.

15.07.2019р. від відповідача-2 до суду надійшли доповнення до відзиву, в який він додатково до заперечень, наведених у відзиві, просить прийняти до уваги, що зміна цільового призначення спірної земельної ділянки відбулась з дотриманням норм чинного законодавства України.

06.08.2019р. відповідач-2 надав суду клопотання про залучення додаткових доказів - відомостей про отримання відповдачем-2 ухвали суду від 31.05.2019р.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

Представник позивача в судові засідання не з'являвся.

Відповіді на відзиви відповідачів позивач суду не надав, будь-яких додаткових доказів на підтвердження викладених позовних вимог не представив.

22.08.2019р. від нього до суду надійшла заява б/н від 16.08.2019р. про розгляд справи за відсутності представника позивача та за відсутності іншого представника позивача, а також про підтримання заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому проти позову заперечують з підстав, викладених у відзивах, просять суд у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні суд з'ясував всі необхідні питання, зазначені у ч. 2 ст.182 ГПК України.

Представники відповідачів в судовому засіданні клопочуть про закінчення підготовчого засідання та початку розгляду справи по суті в цьому ж судовому засіданні, мотивуючи це тим, що фактично позивачем свої позовні вимоги висловлені, жодних додаткових заперечень позивач суду та відповідача не надав, у підготовчі засідання представники позивача не з'являються натомість позивач надав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Судом враховано думку представників відповідачів та заяву представника позивача щодо підтримання позовних вимог в повному обсязі та про їх задоволення в повному обсязі, що узгоджується із приписами ст. 194 ГПК України, за якими завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Враховуючи це, відповідно до норм ч.6 ст. 183 ГПК України, суд ухвалив закрити підготовче засідання і розпочати розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 24.09.2019р. суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення у справі.

Після виходу з нарадчої кімнати судом у відповідності до ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників відповідачів, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд, -

встановив :

Вознесенська районна державна адміністрація Миколаївської області розпорядженням від 16.11.2017р. №351-р надана товариству з обмеженою відповідальністю Плутон Солар дозвіл на розроблення детального плану території земельної ділянки орієнтовною площею 45,0 га, розташованої в межах території Таборівської сільської ради (Бузька об'єднана територіальна громада) Вознесенського району Миколаївської області.

В подальшому, розпорядженням Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області від 20.03.2018р. №64-р до вказаного розпорядження були внесені зміни в частині розміру площі земельної ділянки, на розроблення детального плану якої товариству Плутон Солар був наданий дозвіл, а саме, узгодженно надання дозволу на розроблення детального плану земельної ділянки орієнтовною площею 15,0 га в межах території Таборівської сільської ради (Бузька об'єднана територіальна громада) Вознесенського району Миколаївської області.

Також товариство Плутон Солар звернулось до Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області із заявою про погодження земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд енергогенеруючих підприємств, установ і організацій в довгострокову оренду на 49 років, та за результатами розгляду поданої заяви, Бузькою сільською радою на сесії ХV скликання 08 лютого 2018 року було прийнято рішення, яким, зокрема, погоджено надання товариству Плутон Солар земельної ділянки площею 15,0 га з цільовим призначенням 14.01, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд енергогенеруючих підприємств, установ і організацій в довгострокову оренду на 49 років під орендну плату 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Розпорядженням Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області від 21.08.2018р. за №226-р був затверджений детальний план території земельної ділянки орієнтовною площею 15,0 га, розташованої в межах території Таборівської сільської ради (Бузька об'єднана територіальна громада) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

24 вересня 2018 року за №6430/0/14-18-СГ Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області видало наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким у відповідності до статей 15 1 , 22, 23, 76, 93, 116, 123, 124, 134, 186-1 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України Про землеустрій , статей 13, 15, 18, 23 Закону України Про оцінку земель , керуючись Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року №308 Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру надано товариству з обмеженою відповідальністю Плутон Солар дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель сільськогосподарського призначення державної власності розташованої в межах території Таборівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 15,00 га ріллі зі зміною цільового призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, а також надано дозвіл на розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

03 грудня 2018 року за №8531/0/14-18-СГ Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області видало наказ про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду зі зміною цільового призначення, яким був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано товариству Плутон Солар в оренду земельну ділянку площею 11,0 га, в т.ч. ріллі площею 11,00 га (кадастровий номер 4822084200:10:000:0255) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, розташовану в межах території Таборівської сільської ради (Бузька ОТГ) Вознесенського району Миколаївської області з віднесенням земельної ділянки до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

12 грудня 2018 року за №182-ДО між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю Плутон Солар , як орендарем, був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець надав на підставі наказу від 03.12.2018р. №8531/0/14-18-СГ, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з кадастровим номером 4822084200:10:000:0255, яка розташована в межах території Таборівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Відповідно до умов п.2 вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 11,00 га в тому числі 11,0 га землі, які використовуються для технічної інфраструктури.

На земельній ділянці об'єкти нерухомого майна а також інші об'єкти інфраструктури відсутні (п. 3 договору).

Згідно з п. 6 договору, інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44581312 від 13.12.2018р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ Плутон Солар було зареєстровано право оренди земельної ділянки.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 24.09.2018р. та від 03.12.2018р. а також з укладеним договором оренди, вважаючи їх такими, що порушують права територіальної громади міста Вознесенськ щодо доступу до комунального майна територіальної громади, так як до складу спірної земельної ділянки було включено частину вже існуючої дороги, та частину ділянки, на якій планувалось будівництво дороги, що порушує як Закон України Про регулювання містобудівної діяльності в частині порушення встановленого ним принципу узгодження при плануванні та формуванні нових об'єктів містобудування з існуючими об'єктами, оскільки на спірній земельній ділянці, зокрема, запроектровано будівництво міжнародної автомобільної дороги державного значення Ульяновка-Сімферополь, яка пройде вздовж східної сторони міста за його межами, та завдяки якій значно зменшиться навантаження на центральні вулиці Вознесенська, а також оскільки за твердженням позивача по спірній земельній ділянці проходить дорога до сміттєвого полігону, використання якої в подальшому буде неможливо у зв'язку із загородженням цієї земельної ділянки відповідачем-2 для здійснення своєї діяльності.

Також позивач зазначає, що цільове призначення спірної земельної ділянки було незаконно змінено її цільове призначення. Так. ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу. Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги частину п'яту статті 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель повинна відбуватися відповідно до Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2008 № 502.

Окрім цього, позивач зазначає, що пунктом 15 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України передбачено, що до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Згідно зі ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування г правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів декількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5).

За такого Вознесенська міська рада є органом місцевого самоврядування, та є представницьким органом, через який здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати питання суспільного життя, в тому числі питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України (пункти 4, 5 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002 у справі про охорону трудових прав депутатів місцевих рад).

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19,140,143,144,146 Основного Закону України.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Отже, Вознесенська міська рада в силу зазначених вимог закону та делегованих їй повноважень зобов'язана діяти в інтересах всіх мешканців міста Вознесенська та на захист інтересів територіальної громади, зокрема, з метою захисту інтересів членів територіальної громади.

Згідно положень частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини 1 етапі 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

В силу вимог частини 4 статті цього 4 Закону орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частиною другою етапі 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них. зокрема, у разі будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).

Частина 3 статті 124 Земельного кодексу України визначає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Частина 2 статті 123 Земельного кодексу України визначає, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно частини 10 статті 123 Земельного кодексу України рішенням про падання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Позивач зазначає, що оспорювані накази відповідача-1 були прийняті з порушенням законодавства про містобудівну діяльність, всупереч розробленому Генеральному плану міста Вознесенськ, з порушенням права доступу до комунального майна територіальної громади міста Вознесенська та з порушенням норм земельного законодавства щодо пріоритетності земель сільськогосподарського призначення та заборони змінювати їх цільове призначення, що, в свою чергу, порушує права членів територіальної громади міста Вознесенська.

Також у позовній заяві позивач зазначав, що для підтвердження накладання відведеної ТОВ ПЛУТОН СОЛАР земельної ділянки площею 11,0 га на вже існуючу дорогу, яка проходить до сміттєвого полігону, а також на земельні ділянки, які були запроектовані для будівництва об'їзної дороги, про що також зазначено в Генеральному плані м.Вознесенська позивачем буде заявлятися клопотання про проведення відповідної судова експертиза з питань землеустрою та земельнотехнічної експертизи.

Вказане клопотання позивачем впродовж строку розгляду справи заявлено не було.

Згідно ст. 8 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

За змістом ст. 19 цього Закону детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

Детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.

Частинами 1, 2 ст. 21 цього Закону передбачено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Відповідачем-2 надано суду копію листа Миколаївської обласної державної адміністрації від 21.05.2019р. №2000/0/05-47/3-19 (а.с.157-159 т.1), з якого вбачається, що 17.07.2018р. були проведені громадські слухання щодо врахування інтересів громадськості під час розроблення детального плану території та 02.08.2018р. містобудівну документацію розглянуто на архітектурно-містобудівній раді при управління містобудування та архітектури облдержадміністрації про що складено відповідний протокол з рекомендаціями замовнику містобудівної документації щодо можливого затвердження цього документу. Розпорядженням голови Вознесенської РДА від 21.08.2018р. містобудівну документацію затверджено. Відповідно до генерального плану м.Вознесенськ, розробленого УДНДПІ проектування міст Діпромісто у 2008 році та затвердженого рішенням Вознесенської міської ради від 11.12.2009р. №03 на зазначеній території, частково переданій в оренду ТОВ Плутон Солар , передбачалось будівництво об'їзної дороги навколо м. Вознесенськ. Проектний інститут при вирішення свого проектного рішення щодо східного об'їзду міста посилався на ТЕО Розвиток автомобільної дороги (з 2006 року - Р-06) за напрямком Ульянівка-Миколаїв-Херсон-Красноперекопськ-Сімферополь , розробленого інститутом УКРДІПРОДОР , яке не було профінансоване та не було затверджено. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019р. автомобільна дорога сполученням Благовіщенське-Миколаїв (через м.Вознесенськ) протяжністю 228,6 км зазначена як дорога Н-24. Містобудівною документацією регіонального рівня Схема планування території Миколаївської області - внесення змін передбачено інший варіант об'їзду м.Вознесенськ, а саме, будівництво автомобільної дороги з орієнтовним сполученням від дороги Н-24 біля села Дорошівка Вознесенського району та нового транспортного коридору Південь-Північ в обхід міст Вознесенськ та Южноукраїнськ з виходом на автодорогу Н-24 в районі с.Зелена Поляна Арбузинського району.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено ст. 123 Земельного кодексу України, а саме, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідач-1 у відзиві зазначив, що ТОВ Плутон Солар звернулось до нього з відповідним клопотанням від 27.08.2018р. №15 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 15,0 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах території Таборівської сільської ради Бузької ОТГ Вознесенського району Миколаївської області. До вказаного клопотання, зокрема, ТОВ Плутон Солар додав копію затвердженого детального плану території земельної ділянки площею 15,0 га в межах території Таборівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та копію рішення Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 08.02.2018р. №02 Про погодження земельних ділянок для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд енергогенеруючих підприємств, установ і організацій в довгострокову оренду .

Відповідач-1 зазначає, що враховуючи відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також затвердженому у встановленому законом порядку детальному плану території земельної ділянки, у нього не було жодної правової підстави для відмови у наданні запитуваного дозволу.

За змістом ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).

Враховуючи викладене, беручи до уваги погодження сесії Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 08.02.2018р. №02, відповідачем-1 був прийнятий наказ від 24.09.2018р. №6430/0/14-18-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким ТОВ Плутон Солар надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель сільськогосподарського призначення державної власності зі зміною цільового призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (код КВЦПЗ 14.01).

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

За змістом ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Оскільки Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Плутон Солар в оренду погоджений у встановленому Законом порядку, Головним управлінням прийнято наказ від 03.12.2018 № 8531/0/14-18-сг, яким надано ТОВ Плутон Солар в оренду земельну ділянку площею 11,0000 га (кадастровий номер 4822084200:10:000:0255) із земель сільськогосподарського призначення із зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організації (код КВЦПЗ 14.01), розташовану в межах території Таборівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, з віднесенням її до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У разі погодження проекту землеустрою у відповідності до ст. 186-1 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, позбавлений можливості приймати альтернативні рішення, крім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність

Аналогічну правову позицію висловлено ОСОБА_3 Судом (постанова від 30.08.2018р. у справі № 817/586/17).

З наданого суду відповідачем-2 плану території спірної земельної ділянки (а.с.236-243 т.2) не вбачається наявність на території спірної земельної ділянки автомобільних доріг чи будь-яких обмежень, пов'язаних з використанням будь-яких автомобільних доріг чи сміттєвого полігону.

Відповідно до ч.4 ст. 122, ч.2 та ч.10 ст. 123, ч.1 ст.124 Земельного кодексу України уповноваженим органом щодо надання дозволу на розробку та затвердження проекту землеустрою земельної ділянки сільськогосподарського призначення зі зміною ЇЇ цільового призначення, а також на укладення договору про передачу такої земельної ділянки в оренду є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 затверджене Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, за п.1 якого вказана служба (скорочено - Держгеокадастр) є таким центральним органом.

Відповідно до п.п. 31 п.4 вказаного Положення Держгеокадастру надано повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 №308 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області, за п.1 якого вказаний орган є територіальним органом Держгеокадастру.

Нормами п.п. 13 п.4 зазначеного Положення Головному управлінню Держгеокадастру в Миколаївській області надано повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Миколаївської області.

Земельна ділянка, передана в оренду Відповідачу 2, належить до земель державної власності на території Миколаївської області та мала цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення.

За таких обставин, уповноваженим органом щодо надання дозволу на розробку та затвердження проекту землеустрою земельної ділянки сільськогосподарського призначення зі зміною її цільового призначення, а також на укладення договору про передачу такої земельної ділянки в оренду є Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області.

Надані відповідачем-2 план обмежень і перелік обмежень, що містяться в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Плутон Солар (а.с.244-247 т.2) не містять відомостей щодо наявності на спірній земельній ділянці доріг або наявності обмежень щодо використання доріг або щодо користування сміттєвим полігоном.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Згідно з ч. 2 ст. 208 ГК України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становище, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі, тощо.

При цьому суд враховує, що право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного позивачем способу захисту змісту порушеного права. За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При цьому, під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Оскаржуваними наказами та згідно з умовами оспорюваного договору оренди землі предано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності , розпорядником якої, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, є Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальна громада має право володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані накази не можуть порушувати права територіальної громади міста Вознесенська, оскільки земельна ділянка, яка спірними наказами передана в оренду ТОВ Плутон Солар , належить до земель державної власності, тому розпорядження нею відповідними органами державної влади не може призвести до зменшення або ліквідації суб'єктивного права територіальної громади м. Вознесенська.

Суд також не вбачає правових підстав для визнання договору оренди землі недійсним, з огляду на недоведеність факту порушення відповідачами вимог законодавства при укладанні даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність прав територіальної громади міста Вознесенська на користування спірною земельною ділянкою та доказів порушення таких прав.

Наявні в матеріалах справи схеми планування території Миколаївської області не свідчать про проходження на території спірної земельної ділянки дороги, в т.ч. до сміттєвого полігону, натомість з них вбачається, що ця ділянка знаходиться не на ділянці проходження міжнародного автомобільного транспортного коридору Північ-Південь (Харків-Полтава-Кременчук-Кіровоград-Одеса).

При цьому, суд також вважає за доцільне зазначити, що позивачем не надано суду доказів наявності правових підстав для користування спірною земельною ділянкою, яка належить до земель державної власності та право територіальної громади користуватись цією земельною ділянкою має бути узгоджено із розпорядником - Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області із складанням відповідних документів.

Тобто, позивачем не доведено суду самого факту перешкоджання відповідачами позивачу у користуванні спірною земельною ділянкою та факту правомірного користування спірною земельною ділянкою територіальною громадою, а отже - і не доведено підстав для визнання недійсними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру та договору оренди землі.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини справи, оцінивши відповідно до ст. 86 ГПК України надані докази, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано судом 04 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Ткаченко