Рішення

від 30.09.2019 по справі 344/6071/14-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/6071/14-ц

Провадження № 2/344/152/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства Прогрес-Буд ІФ до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (Держархбудінспекція), ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ІФ14312018177 зареєстрованої 03.02.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області з моменту її видачі, визнання декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ІФ14312018177 від 03.02.2012 року недійсною та незаконною, визнання незаконними та скасування п. 139 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 140 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 141 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 214 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.10.2012 року № 678 та видані на їх підставі свідоцтва про право власності,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство Прогрес-Буд ІФ звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (Держархбудінспекція), ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ІФ14312018177 зареєстрованої 03.02.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області з моменту її видачі, визнання декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ІФ14312018177 від 03.02.2012 року недійсною та незаконною, визнання незаконними та скасування п. 139 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 140 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 141 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 214 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.10.2012 року № 678 та видані на їх підставі свідоцтва про право власності.

Позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до Державного акту на право постійного користування, виданого Івано-Франківською міською радою народних депутатів 24.06.1994 р. на підстваві рішення Івано-Франківської міської ради №78 від 10.12.1993 р., земельна ділянка площею 0.199 га., що призначена для будівництва малоповерхових житлових будинків перебуває в користуванні ПП Прогрес-Буд ІФ . Позивачу стало відомо, що Інспекцією Державного архітектурно- будівельного контролю в Івано-Франківській області (надалі - ІДАБК) 03.02.2012 року ЖФ14312018177 зареєстровано ПВКП Прогрес-Прут декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Ця декларація складена і підписана громадянином ОСОБА_1 . Отже, замовник будівництва подає до ІДАБК заповнену декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, за достовірність даних та їх повноту які вказуються в декларації замовник несе відповідальність. У п. п. 1, 2 поданої декларації вказано, що на момент подачі декларації замовником будівництва п`ятиквартирного будинку по АДРЕСА_1 є ПВКП Прогрес-Прут код 13643053, директором ОСОБА_1 . Позивач вважає, що вказані дані є недостовірними. Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 13.06.2006 року власником ПВКФ Прогрес- Прут є ОСОБА_6 якій було передано корпоративні права на ПВКФ Прогрес-Прут та майно підприємства. Рішенням №1 власника ПВКФ Прогрес-Прут від 27.06.2006 року затверджено нову редакцію статуту ПВКФ Прогрес-Прут та покладено обов`язки директора на ОСОБА_6 . Після чого проведено державну реєстрацію змін до установчих документів. Рішення №2 власника ПВКФ Прогрес-Прут від 23.01.2007 року змінено найменування підприємства з приватної виробничо-комерційної фірми Прогрес-Прут на приватне підприємство Прогрес-Буд ІФ , затверджено нову редакцію статуту та покладено обов`язки директора на ОСОБА_6 Державну реєстрацію вищевказаних змін до установчих документів проведено 26.01.2007 року за №11191050003004051. Відповідно до довідки від 29.01.2007 року №115 з ЄДРПОУ директором ПП Прогрес- Буд ІФ є ОСОБА_6 . Отже, уже станом на червень 2006 року директором ПВКФ Прогрес-Прут є ОСОБА_6, а станом на січень 2007 року юридичної особи ПВКФ Прогрес-Прут не існувало, оскільки назва вказаного підприємства була змінена на ПП Прогрес-Буд ІФ код 13643053. Пізніше відповідно до заяви ОСОБА_6 від 21.03.2011 року власником ПП Прогрес-Буд ІФ стала ОСОБА_8 якій було передано корпоративні права на ПП Прогрес-Буд ІФ та майно підприємства. Відповідно до рішення №1 власника ПП Прогрес-Буд ІФ затверджено нову редакцію статуту ПП Прогрес-Буд ІФ та покладено обов`язки директора на ОСОБА_9 . Після чого 15.04.2011 року за №11191050009004051 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів. Враховуючи вищевикладене, працівники ІДАБК в Івано-Франківській області зобов`язані були перевірити відомості викладені в оспорюваній декларації та як наслідок повернути її замовнику будівництва п`ятиквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , однак таких дій службові особи ІДАБК в Івано-Франківській області не вчинили, а натомість провели державну реєстрацію згаданої декларації. Крім того, відповідно до Державного акту на право постійного користування виданого Івано-Франківською міською радою народних депутатів 24.06.1994 р. на підставі рішення Івано-Франківської міської ради № 78 від 10.12.1993 р. площею 0,199 га., що призначена для будівництва малоповерхових житлових будинків перебуває в користуванні ПП Прогрес-Буд ІФ код13643053. Позивачу стало відомо, що на підставі виданої ІДАБК в Івано- Франківській області декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 03.02.2012 року №ІФ14312018177 на квартири у будинку по АДРЕСА_1 виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради рішеннями та від 27.06.2012 року №426 оформлено право власності п. 139 даного рішення на квартиру в„–5 за ОСОБА_5 (в редакції п. 214 рішення від 23.10.2012 року №678), п. 140 на квартиру в„–3 за ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та п. 141 на квартиру в„–1 за ОСОБА_2 . Отже, п. п. 139, 140 та 141 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року №426 та п. 214 рішення виконавчого комітету Івано- Франківської міської ради від 23.10.2012 року №678 підлягають визнанню незаконними в судовому порядку з тих підстав, що вони прийнятті на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої ІДАБК в Івано-Франківській області 03.02.2012 року №ІФ14312018177 яка є незаконною, недостовірною та виданою з порушенням норм чинного законодавства України.

20.05.2014 року представник відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України подав письмові заперечення на позовну заяву, в якій просив, відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання декларації про готовність об"єкта до експлуатації №ІФ 14312018177 від 03.02.2012 року незаконною, та вказав, що при реєстрації декларації про готовність об"єкта до експлуатації, не було виявлено підстав для відмови у проведенні реєстраційних дій, оскільки на думку інспекції, вона була заповнена відповідно до вимог чинного законодавства.

19 квітня 2017 року відповідач ОСОБА_1 подав письмові заперечення на позов в яких вказав, що проти вимог позову заперечує з огляду на таке. Приватна виробничо-комерційна фірма Прогрес-Прут в особі директора фірми ОСОБА_1 виконала вимогу Закону та набула статусу Замовника по будівництву пятиквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , з усіма правами та обовязками. Правом Замовника ПВКФ Прогрес-Прут в особі директора фірми ОСОБА_1 користувалась від початку будівництва (вересень 1998 рік) до закінчення будівництва (2005 рік) і до введення будинку в експлуатацію (03.02.2012 року). ПП Прогрес-буд ІФ під керівництвом ОСОБА_6, а в подальшому під керівництвом ОСОБА_8 . пятиквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 не будували, авторський нагляд не здійснювали, зміни до декларції про початок виконання будівельних робіт не вносили, на балансі ПП Прогрес-буд ІФ не рахувався, даний будинок не передавався у власність цих осіб, тому ПП Прогрес-буд ІФ під керівництвом ОСОБА_6 або ОСОБА_8 Замовниками по будівництву пятиквартирного житлового будинку не можуть вважатися такими. За таких обставин доводи позовної заяви є безпідставними.

Представником відповідача Івано-Франківської міської ради, подано письмові заперечення на позовну заяву із якого вбачається, що Івано-Франківська міська рада заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими. Так, з додержанням норм чинного законодавства, 27.06.2012року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення №426, яким оформлено право власності п. 139 даного рішення на квартиру в„– 5 за гр. ОСОБА_5 , п.140 на квартиру в„–3 за ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та п. 141 на квартиру в„–1 ОСОБА_2 Фізичними особами при оформленні права власності оскаржуваними рішеннями було подано належний документ що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а саме: Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ІФ14212018177 зареєстрованої 03.02.12р. Інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області.

Представник позивача Тугай І.М . в судовому засіданні вимоги заявленого позову підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання, в якому просив відмовити в задоволенні позову та рогляд справи проводити без його участі (т.1, а.с. 177).

Представник відповідача виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, мотивуючи тим, що позивач в позовній заяві не навів підстав та обставин, заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, які були завдані при прийнятті оскаржуваних рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради. Просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі, з підстав зазначених в запереченні до позову.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились, однак подали до суду клопотання, в якому просили відмовити в задоволенні позову та рогляд справи проводити без їх участі (т.1, а.с. 229-230).

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК Україн на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з Державного акту на право постійного користування землею, виданого Івано-Франківською міською радою народних депутатів 24.06.1994 р. на підстваві рішення Івано-Франківської міської ради №78 від 10.12.1993 р., земельна ділянка площею 0.199 га., що призначена для будівництва малоповерхових житлових будинків перебуває в користуванні ПП Прогрес-Буд ІФ (т.1, а.с. 7-10).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 13.06.2006 року власником ПВКФ Прогрес- Прут є ОСОБА_6 якій було передано корпоративні права на ПВКФ Прогрес-Прут та майно підприємства (т.1, а.с.15).

Рішенням №1 власника ПВКФ Прогрес-Прут від 27.06.2006 року затверджено нову редакцію статуту ПВКФ Прогрес-Прут та покладено обов`язки директора на ОСОБА_6 (т.1, а.с. 23).

Рішенням №2 власника ПВКФ Прогрес-Прут від 23.01.2007 року змінено найменування підприємства з приватної виробничо-комерційної фірми Прогрес-Прут на приватне підприємство Прогрес-Буд ІФ , затверджено нову редакцію статуту та покладено обов`язки директора на ОСОБА_6 (т.1, а.с.16, 18-22).

Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 21.03.2011 року власником ПП Прогрес-Буд ІФ стала ОСОБА_8 якій було передано корпоративні права на ПП Прогрес-Буд ІФ та майно підприємства (т.1, а.с.17).

Відповідно до рішення №1 власника ПП Прогрес-Буд ІФ затверджено нову редакцію статуту ПП Прогрес-Буд ІФ та покладено обов`язки директора на ОСОБА_9 (т.1, а.с.32).

Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області 03.02.2012 року ЖФ14312018177 зареєстровано ПВКП Прогрес-Прут декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Ця декларація складена і підписана ОСОБА_1 (т.1 а.с. 33-38).

Позивач стверджує, що дії Інспекції Державного архітектурно- будівельного контролю в Івано-Франківській області, щодо реєстрації вказаної декларації є неправомірними, а вказані дані в декларації є недостовірними.

Відносини щодо прийняття та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або ж, за наявності відповідних підстав, відмови у проведенні реєстраційних дій, регулюються Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 "Про питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів".

Пунктом 20 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначено, що Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.

Згідно з пунктом 19 вказаного Порядку замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована 03.02.2012 року за № ІФ14312018177. При реєстрацїї вказаної декларації Інспекцією не було виявлено підстав для відмови у проведенні реєстраційних дій, оскільки, на думку Інспекції, вона була заповнена відповідно до вимог чинного законодавства.

Відносини щодо прийняття та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або ж, за наявності відповідних підстав, відмови у проведенні реєстраційних дій, регулюються Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 Про питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів .

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності . Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватись містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Також суб`єкт містобудування зобов`язаний дотримуватись вимог Законодавства в сфері містобудівної діяльності проектної документації, будівельних норм, архітектурних, інженерно-технічних і конструкторських рішень, застосування будівельної продукції.

Законом України Про регулювання містобудівної діяльності Розділ І ст. 1 п.4 вказано: ЗАМОВНИК - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подали в установленому законодавством порядку і відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватна виробничо-комерційна фірма Прогрес - Прут в особі директора фірми ОСОБА_1 виконала вимогу Закону та набула статус ЗАМОВНИКА по будівництву п`ятиквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , з усіма правами та обов`язками. Правом ЗАМОВНИКА ПВКФ Прогрес - Прут в особі директора фірми ОСОБА_1 користувалась від початку будівництва (вересень 1998 рік) до закінчення будівництва (2005 рік) і до введення будинку в експлуатацію (03.02.2012 р.).

Ст. 35 ч.8 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає: У разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому ЗАМОВНИКУ, або змінено осіб, відповідальний за проведення авторського нагляду, ЗАМОВНИК протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган державного архітектурно-будівельного контролю. Продовження виконання робіт без такого повідомлення забороняється .

Встановлено, що заяви, повідомлення про зміну ЗАМОВНИКА, зміну назви підприємства Замовника, зміну юридичної адреси, керівника підприємства або осіб відповідальних за проведення авторського нагляду, що могло призвести до зміни замовника,будь яких інших змін в декларації про початок будівельних робіт до закінчення будівництва (2005 рік) та введення об`єкта будівництва в експлуатацію в Інспекцію державного архітектурно-будівничого контролю не надавалось.

Виходячи з викладеного, ЗАМОВНИКОМ будівництва 5-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 вважається ПВКФ Прогрес-Прут в особі директора фірми ОСОБА_1 .

Отже, твердження позивача є безпідставними і не обгрунтованими, оскільки замовник відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Що стосується позовної вимоги про визнання незаконними та скасування п. 139 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 140 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 141 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 214 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.10.2012 року № 678 та видані на їх підставі свідоцтва про право власності, то суд виходить з наступного.

27.06.2012року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення №426, яким оформлено право власності п. 139 даного рішення на квартиру в„– 5 за гр. ОСОБА_5 , п.140 на квартиру в„–3 за ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та п. 141 на квартиру в„–1 ОСОБА_2 (т.1, а.с. 58).

При прийнятті оскаржуваних рішень структурні підрозділи Івано-Франківської міської ради, керувалися Наказом Міністерства Юстиції №7/5 07.02.2002р., яким затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно , яке діяло в момент прийняття оскаржуваних рішень.

Згідно, п. 1.4. Даного положення обов`язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщені на території України, що належить фізичним та юридичним особам, держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та осіб без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним орган іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Також, Державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Згідно п 8.1. Далі Положення Оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно:

а) органами місцевого самоврядування:

фізичним та юридичним особам на новозбудовані реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, га документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченою будівництвом об"єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Як вбачається з матеріалів справи, фізичними особами при оформленні права власності оскаржуваними рішеннями було подано належний документ що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а саме: Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ІФ14212018177 зарестрованої 03.02.12р. Інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області, а також інші документи, які були передбачені п 8.1 Тимчасовим положенням про про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке діяло на момент прийняття оскаржуваних рішень.

Згідно вимог ч.1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого шоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч.3 ст. 24 цього Закону).

Згідно ч.6 ст. 59 вищезгаданого закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно , що діяло на момент оскаржуваних рішень до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належали власні (самоврядні) повноваження щодо підготовки та прийняття рішень про оформлення права власності за фізичними і юридичними особами на об`єкти, які розташовані на території відповідного населеного пункту.

Тобто, Конституція України визнає право за органами місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення, що цілком узгоджується з положеннями пункту 2 статті 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, відповідно до змісту якого місцева влада в межах закону має повне право вирішувати будь-яке питання, що не вилучено із сфери її компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу.

Згідно ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15.10.85 р.. ратифікованої Україною 15.07.97 р., головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону.

Окрім того, слід зазначити, що Конституційний Суд України в п. 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року №7-рн/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання . У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов"язані з реалізацією певних суб"єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі оформлення права власності на об"єкти нерухомого майна (квартири), отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Отже, оскаржувані рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, є рішеннями ненормативно-правового характеру, які вичерпали свою дію, з видачею громадянам свідоцтв на право власності Івано-Франківським Обласним Бюро технічної Інвентаризації.

За змістом частини 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ІФ14312018177 зареєстрованої 03.02.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області з моменту її видачі, визнання декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ІФ14312018177 від 03.02.2012 року недійсною та незаконною, визнання незаконними та скасування п. 139 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 140 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 141 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 214 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.10.2012 року № 678 та видані на їх підставі свідоцтва про право власності є необгрунтованою, та такою, що не підлягає до задоволення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов є необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення в цілому.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 21, 203, 204, 215 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81 ЦПК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Приватного підприємства Прогрес-Буд ІФ до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (Держархбудінспекція), ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ІФ14312018177 зареєстрованої 03.02.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області з моменту її видачі, визнання декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ІФ14312018177 від 03.02.2012 року недійсною та незаконною, визнання незаконними та скасування п. 139 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 140 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 141 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.06.2012 року № 426, п. 214 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.10.2012 року № 678 та видані на їх підставі свідоцтва про право власності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 07.10.2019 року.

Суддя Пастернак І.А.