Рішення

від 07.10.2019 по справі 420/6377/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року м. Одеса справа № 420/6377/18

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,

за участі секретаря Ягенської К.О., представників: позивача Глиняної Г.В., відповідача Жукової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бефініт ком" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2018року №0047271405, №0047281405, №0047291405,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БЕФІНІТ КОМ до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 30.10.2018 року №0047271405, №0047281405, №0047291405.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що у період з 12.07.2018 року по 18.07.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області (далі ? ГУ ДФС в Одеській області) було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ БЕФІНІТ КОМ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TОB ГУНД ТРЕЙД код ЄДРПОУ 41375738, ТОВ РЕКСФОРД код ЄДРПОУ 40470154, ТОВ СП`ЕКОВТОР код ЄДРПОУ 37842318, ПАТ УКРЛРОМТЕПЛИЦЯ код ЄДРПОУ 4414738, ТОВ СТИЛ ФОРТ код ЄДРПОУ 39003983, ТОВ СПЕЙСЛАБ код ЄДРПОУ 41576101, ТОВ ФЕЛОРІС ПЛЮС код ЄДРПОУ 41324730, ТОВ ІНБОКС код ЄДРПОУ 41344076, ТОВ ДІЄНС ЛТД код ЄДРПОУ 41055171 та ТОВ ЄВРОСПЕЦОДЯГ код ЄДРПОУ 38354964 за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року. За результатами вищезазначеної перевірки податковим органом, згідно акту ГУ ДФС в Одеській області від 25.07.2018 року №1619/15-32-14-05/41571035, встановлено завищення рядку 9 Декларацій Усього податкових зобов`язань на суму 13.681.399,00 грн. за жовтень 2017 року; завищення рядку 17 Декларацій Усього податкового кредиту на суму 34.371.481,00 грн. за жовтень 2017 року; заниження рядку 18 Декларацій Позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 9.148.974,00 грн. за жовтень 2017 року; завищення рядку 21 Декларацій Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 11.540.574,00 грн. по декларації за жовтень 2017 року. На підставі акту перевірки від 25.07.2018 року ГУ ДФС в Одеській області 30.10.2018 року прийняті податкові повідомлення-рішення (далі ? ППР) №0047271405, №0047281405, №0047291405, які були отримані позивачем 06.12.2018 року. Внесення ТОВ БЕФІНІТ КОМ даних про податок на додану вартість підтверджується операціями з купівлі товарів у імпортерів, позивачем здійснені всі необхідні формальності та сплачено податкові зобов`язання з ПДВ, а тому підприємство має право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Позивач вважає прийняті відповідачем ППР протиправними та такими що підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, та надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим що, ГУ ДФС в Одеській області в період з 12.07.2018 року по 18.07.2018 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ БЕФІНІТ КОМ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TОB ГУНД ТРЕЙД код ЄДРПОУ 41375738, ТОВ РЕКСФОРД код ЄДРПОУ 40470154, ТОВ СП`ЕКОВТОР код ЄДРПОУ 37842318, ПАТ УКРЛРОМТЕПЛИЦЯ код ЄДРПОУ 4414738, ТОВ СТИЛ ФОРТ код ЄДРПОУ 39003983, ТОВ СПЕЙСЛАБ код ЄДРПОУ 41576101, ТОВ ФЕЛОРІС ПЛЮС код ЄДРПОУ 41324730, ТОВ ІНБОКС код ЄДРПОУ 41344076, ТОВ ДІЄНС ЛТД код ЄДРПОУ 41055171 та ТОВ ЄВРОСПЕЦОДЯГ код ЄДРПОУ 38354964 за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від 25.07.2018 року №1619/15-32-14-05/41571035 (далі ? акт перевірки). На підставі акту перевірки 30.10.2018 року прийняті ППР №0047271405 яким збільшено суму грошового зобов`язання на суму 9.148.974,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2.287.243,50 грн., №0047281405 яким зменшено суму податкового зобов`язання на 13.681.933,00 грн. та зменшено податковий кредит на суму 13.681.933,00 грн., №0047291405 яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 11.540.547,00 грн. Під час проведення перевірки, на запити контролюючого органу про надання документів та пояснень від 13.07.2018 року, 16.07.2018 року, 17.07.2018 року та 18.07.2018 року позивачем не було надано запитувані документи, про що було складено відповідні акти. Під час проведення перевірки не вдалося встановити реальність господарських операцій та підтвердити фактичне постачання товарів за період, що перевірявся. Наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларований на папері, а тому у ТОВ БЕФІНІТ КОМ не було підстав для податкового обліку операцій по реалізації товару, таким чином за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року завищено податкові зобов`язання по рядку 1 Декларації з ПДВ на загальну суму 13.681.933,00 грн. Також перевіркою встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 11.1 колонки Б Декларацій Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи у загальній сумі 34.371.481,00 грн. На формування даних показників мало вплив здійснення операцій з придбання товарів імпортного виробництва, проте перевіркою встановлено, що позивачем за період з 01.10.2017 року по 31.10.2018 року до податкового кредиту віднесено ПДВ з вартості придбаних товарів згідно вантажно-митних декларації за відсутності платіжних доручень щодо розрахунків за поставлену продукцію, оплати митних платежів та ПДВ, сертифікатів якості, відомостей щодо походження товару, документів складського обліку, що ставить під сумнів реальність господарських операцій. За відсутності придбання активів, відсутні підстави для податкового обліку, що в свою чергу не дає право позивачу відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначених у вантажно-митних деклараціях. В результаті завищення податкових зобов`язань на суму 13.681.933,00 грн. та завищення податкового кредиту на суму 34.371.481,00 грн., встановлено завищення від`ємного значення по ПДВ за жовтень 2017 року на суму 11540574 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 9148974 грн., а тому висновки зазначені в акті перевірки є обґрунтованими, та ППР винесені правомірно.

Ухвалою суду від 07.12.2018 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 19.12.2018 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.01.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 06.02.2019 року задоволено клопотання представника позивача та призначено судово-економічну експертизу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Судом встановлено, що з 12.07.2018 року по 18.07.2018 року ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ БЕФІНІТ КОМ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TОB ГУНД ТРЕЙД код ЄДРПОУ 41375738, ТОВ РЕКСФОРД код ЄДРПОУ 40470154, ТОВ СП`ЕКОВТОР код ЄДРПОУ 37842318, ПАТ УКРЛРОМТЕПЛИЦЯ код ЄДРПОУ 4414738, ТОВ СТИЛ ФОРТ код ЄДРПОУ 39003983, ТОВ СПЕЙСЛАБ код ЄДРПОУ 41576101, ТОВ ФЕЛОРІС ПЛЮС код ЄДРПОУ 41324730, ТОВ ІНБОКС код ЄДРПОУ 41344076, ТОВ ДІЄНС ЛТД код ЄДРПОУ 41055171 та ТОВ ЄВРОСПЕЦОДЯГ код ЄДРПОУ 38354964 за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року.

25.07.2018 року за результатами перевірки ГУ ДФС в Одеській області складено Акт №1619/15-32-14-05/41571035 (т.1 а.с.14-40).

30.10.2018 року на підставі вказаного Акту ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення №0047271405, №0047281405 та №0047291405.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення форми Р №0047271405 від 30.10.2018 року збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 9148974 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2287243,50 грн. (т.1 а.с. 9-10).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення форми Р1 №0047281405 від 30.10.2018 року зменшено суму податкового зобов`язання на 13681933 грн. та зменшено податковий кредит на суму 13681933 грн. з податку на додану вартість (т.1 а.с.11).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення форми В4 №0047291405 від 30.10.2018 року зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 11540547 грн. (т.1 а.с.12-13).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо позовних вимог визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Р1 №0047281405 від 30.10.2018 року, яким позивачу зменшено суму податкового зобов`язання на 13681933 грн. та зменшено податковий кредит на суму 13681933 грн. з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п.201.1 ст. 201 ПК України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1. ст.44 ПК України).

Судом встановлено, що під час перевірки з метою отримання документів та пояснень щодо дотримання вимог законодавства з ПДВ представниками ГУ ДФС в Одеській обл. 13.07.2018 року надано запит про надання документів, зокрема регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, які підтверджують фінансово-господарську діяльність підприємства (т.4 а.с.116). Вказаний запит вручили представнику позивача Середа В.Ю. , проте за наслідками ненадання документів 13.07.2018 року складено Акт про ненадання документів №849/15-32-14-05/41571035 (т.4 а.с.118-119).

16.07.2018 року повторно складено запит про надання документів, який вручити не вдалося у зв`язку з відсутністю посадових осіб підприємства за податковою адресою (т.4 а.с.120), про що складено Акт про відмову у наданні документів та неможливість вручення запиту про надання документів (т.4 а.с.121-122). Вказаний запит в подальшому поштою не направлявся.

На запит про надання документів від 17.07.2018 року, який отримано представником позивача Середою В.Ю. (т.4 а.с.123-124), складено Акт про відмову у наданні документів, що запитувалося. Разом з тим, зазначено, що були надані документи, а саме копії декларацій за жовтень-грудень 2017 року, січень-травень 2018 року, вантажно-митні декларації та інвойси за 12-15, 18, 20-21, 24-27, 31 жовтня 2018 року (т.4 а.с.125-126).

На запит про надання документів від 8.07.2018 року (т.4 а.с.127), складено Акт про відмову у наданні документів та неможливість вручення запиту про надання документів (т.4 а.с.128-129). Також зазначено про надання документів, а саме копія статуту позивача, дані реєстру платників податків, договір оренди житлового приміщення, протокол загальних зборів учасників №3 від 09.10.2017 року, наказ №3 від 10.10.2017 року По особовому складу , копія паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_2 , копія виписки з ЄДР.

Таким чином, перевіряючим під час перевірки не були надані первинні документи на підтвердження проведення господарських операцій ТОВ БЕФІНІТ КОМ та TОB ГУНД ТРЕЙД , ТОВ РЕКСФОРД , ТОВ СП`ЕКОВТОР , ПАТ УКРЛРОМТЕПЛИЦЯ , ТОВ СТИЛ ФОРТ , ТОВ СПЕЙСЛАБ , ТОВ ФЕЛОРІС ПЛЮС , ТОВ ІНБОКС , ТОВ ДІЄНС ЛТД , ТОВ ЄВРОСПЕЦОДЯГ , а саме: договорів, видаткових накладних, товаротранспортних накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, доказів проведення розрахунків з контрагентами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі ? Закон № 996-XIV), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова звітність, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч. 1, 5 ст. 9 Закону № 996-XIV).

Тобто позивач не підтвердив реальність господарських операцій та вірність бухгалтерського обліку первинними документами на суму ПДВ, нараховану згідно податкових накладних, у розмірі 13.681.933,00 грн.

Також судом встановлено, що ТОВ БЕФІНІТ КОМ в січні 2019 року були втрачені документи первинного податкового та бухгалтерського обліку за період з вересня 2017 року, на підтвердження чого надано копію довідки Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області № 36/ЕО-1170 від 10.01.2019 року та лист вих..№0101/19 від 14.01.2019 року яким повідомлено ГУ ДФС в Одеській обл. про втрату документів (т.4 а.с.146-147).

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону № 996-XIV, підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Платник податків зобов`язаний, зокрема, забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом (п.п. 16.1.12. п. 16.1 ст. 16 ПК України).

Згідно з п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а саме документів щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, здійснених на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пункт 44.5 ст. 44 ПК України, встановлює обов`язок платника податків у разі втрати документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації а також обов`язок щодо відновлення втрачених документів протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п.44.6 ст. 44 ПК України).

Проте позивач і після складення акту перевірки не надав до контролюючого органу відсутні документи, та так само не звертався з заявою про відстрочення проведення перевірки до їх відновлення.

Також суд додатково зазначає, що пунктом 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, передбачено, що у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

В порушення вказаних положень ТОВ БЕФІНІТ КОМ з часу втрати документів не створено комісії та не з`ясовано, які саме документи втрачено, так само не здійснено дій щодо відновлення втрачених документів та не повідомлено контролюючий орган, яким здійснено митне оформлення митних декларації про втрату документів первинного податкового та бухгалтерського обліку.

Таким чином, на підтвердження правовідносин з контрагентами позивачем до суду надані лише податкові накладні.

Водночас, суд зазначає, що втрата документів відбулася в січні 2019 року, проте під час перевірки з 12.07.2018 року по 18.07.2018 року до ГУ ДФС в Одеській обл. не надано жодних документів, які оформлюються при прийнятті та реалізації товару, зокрема договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних документів, актів приймання-передачі, регістрів бухгалтерського обліку, даних про розрахунки, актів зустрічних перевірок з контрагентами, про що зазначено в акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про підтвердження завищення ТОВ БЕФІНІТ КОМ суми грошового зобов`язання за жовтень 2018 року у розмірі 13.681.933,00 грн.

Також за результатами перевірки встановлено завищення рядку 17 Декларацій Усього податкового кредиту на суму 34.371.481,00 грн. за жовтень 2017 року.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Тобто право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з ввезення товару на митну територію.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу,

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, тобто нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від реалізації придбаного товару.

Пунктом 201.12 ст. 212 ПК України передбачено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що головною умовою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту є сплачений на митниці ПДВ і оформлена митна декларація, що підтверджує його сплату. Таким чином податковий кредит виникає у місяці в якому ввезли товар на митну територію та сплатили ПДВ на підставі митної декларації, що підтверджує сплату податку й оформлена відповідно до вимог законодавства.

При цьому митна декларація надає право на податковий кредит якщо вона містить на всіх її аркушах відбиток особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення (митна декларація на паперовому носії) чи вiдмiтки про завершення митного оформлення за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення (електронна митна декларація) (п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 21 травня 2012 р.).

Хоча у наданих до суду вантажно-митних деклараціях відсутні печатки посадової особи митного органу, проте з даного приводу а ні особами, що здійснювали перевірку, а ні представником відповідача не заперечувалося щодо випуску даного товару позивача у вільних обіг, та з наданих до суду платіжних доручень вбачається перерахування коштів на рахунок Київської митниці ДФС за призначенням 350;41571035; Попередня оплата за митне оформлення в загальній сумі 56.000.000,00 грн. (т.4 а.с.172-193, т.5 а.с.123-125, 126-147).

За таких умов ТОВ БЕФІНІТ КОМ мало право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, та як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наданих позивачем вантажно-митних декларацій за жовтень 2018 року, сплачено суму ПДВ в розмірі 14.132.020,83 грн. за ввезення товарів на територію України.

Щодо позовних вимог визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення податкового повідомлення-рішення В4 №0047291405 від 30.10.2018 року, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 11540547 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Актом перевірки встановлено завищення рядку 21 Декларацій Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 11.540.574,00 грн. по декларації за жовтень 2017 року.

З наявної в матеріалах справи податкової декларації за жовтень 2017 року (т.5 а.с.5-6) вбачається наявність у ТОВ БЕФІНІТ КОМ податкового кредиту за ввезені на митну територію України товарів, необоротні активи у розмірі: обсяги придбання (без ПДВ) - 171.857.405,00 грн., дозволений податковий кредит - 34.371.481,00 грн., а також сума від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 11.540.547,00 грн.

Суд зазначає, що податкова декларація за жовтень 2017 року подавалася за здійсненими господарськими операціями з усіма наявними контрагентами позивача, в тому числі з TОB ГУНД ТРЕЙД, ТОВ РЕКСФОРД , ТОВ СП`ЕКОВТОР , ПАТ УКРЛРОМТЕПЛИЦЯ , ТОВ СТИЛ ФОРТ , ТОВ СПЕЙСЛАБ , ТОВ ФЕЛОРІС ПЛЮС , ТОВ ІНБОКС , ТОВ ДІЄНС ЛТД та ТОВ ЄВРОСПЕЦОДЯГ , щодо фінансово-господарських взаємовідносин яких проводилася перевірка, та саме з вказаними контрагентами, як вже було встановлено судом, податковий кредит складає 14.132.020,83 грн. Вказана сума підтверджується наданими суду платіжними дорученнями, щодо інших контрагентів зауважень не було. Відповідно сума завищення податкового кредиту складала 20.239.460,20 грн.

Враховуючи те, що вказана сума визначена самостійно, та наявне перевищення податкового кредиту над податковим зобов`язанням, що більше 11.540.547,00 грн., на що не впливає зменшення відповідачем податкового зобов`язання на суму 13681932.73 грн., суд доходить висновку, що ТОВ БЕФІНІТ КОМ мало право на зарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 11.540.547,00 грн. до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване ППР №0047291405 від 30.10.2018 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Р №0047271405 від 30.10.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 9.148.974,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2.287.243,50 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015 року, яким визначено форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, встановлено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При цьому, податкове повідомлення-рішення складається за такими формами, зокрема:

Р - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов`язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених Кодексом, штрафних (фінансових) санкцій, пов`язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов`язань (крім грошових зобов`язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) (додаток 2);

Р1 - у разі виявлення за результатами перевірок заниження або завищення суми податкового кредиту та/або суми податкових зобов`язань для цілей розділу V Кодексу, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов`язань за результатами перевірки (крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки) (додаток 3).

За таких обставин суд доходить до висновку, що відповідачем ППР №0047271405 від 30.10.2018 року повинно було складатися за формою Р1 , так як завищення ТОВ БЕФІНІТ КОМ суми податкових зобов`язань в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року для цілей розділу V Кодексу не призвело до виникнення грошових зобов`язань ТОВ БЕФІНІТ КОМ за результатами перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (т.5 а.с.32-42) ТОВ БЕФІНІТ КОМ за жовтень 2017 року видало податкових накладних на суму 22.830.907,40 грн., та відповідно дана сума вказана у податковій декларації за жовтень 2017 року як сума ПДВ. Крім того згідно додатку №5 до декларації за жовтень 2017 року Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т.5 а.с.1-2) вбачається, що у складі податкових зобов`язань позивача на загальну суму ПДВ 22.830.907,40 грн., включається сума ПДВ з податкових зобов`язань з TОB ГУНД ТРЕЙД, ТОВ РЕКСФОРД , ТОВ СП`ЕКОВТОР , ПАТ УКРЛРОМТЕПЛИЦЯ , ТОВ СТИЛ ФОРТ , ТОВ СПЕЙСЛАБ , ТОВ ФЕЛОРІС ПЛЮС , ТОВ ІНБОКС , ТОВ ДІЄНС ЛТД та ТОВ ЄВРОСПЕЦОДЯГ , щодо фінансово-господарських взаємовідносин яких проводилася перевірка, на суму 13.681.932,73 грн., що також зазначено і в Акті перевірки (т.1 а.с.34). Таким чином, сума грошового зобов`язання 9.148.974,27 грн. самостійно визначена ТОВ БЕФІНІТ КОМ в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року залишається і після зменшення суми податкового зобов`язання з ПДВ неправомірно нарахованої позивачем.

Також враховуючи те, що не було недоплати з податку на додану вартість, так само як і не було донарахування цього податку, відповідно штраф не повинен застосовуватися.

За таких обставин, суд доходить висновку, що ППР №0047271405 від 30.10.2018 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Суд не приймає до уваги висновок експерта судової економічної експертизи №19-727/728 у зв`язку з відсутню первинних документів та ненаданими на дослідження аналітичних регістрів бухгалтерського обліку ТОВ БЕФІНІТ КОМ за жовтень 2017 року, податкових накладних та Квитанцій до них у повному обсязі по контрагентам-покупцям TОB ГУНД ТРЕЙД код ЄДРПОУ 41375738, ТОВ ФЕЛОРІС ПЛЮС код ЄДРПОУ 41324730 та відсутністю вантажно-митних декларацій у повному обсязі.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем до суду надано платіжне доручення №1 від 13.12.2018 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 549881,66 грн.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ БЕФІНІТ КОМ , суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 401413,66 грн. з Головного управління ДФС в Одеській області.

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бефініт ком" до Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0047281405 від 30.10.2018р. в частині зменшення суми податкового кредиту на суму 13681933грн.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0047291405 та №0047271405 від 30.10.2018р.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5 код 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бефініт ком" (65009, м.Одеса пл..10 квітня, б.1 код ЄДРПОУ 41571035) витрати по сплаті судового збору у розмірі 401413,66грн. сплачені за платіжним дорученням №1 від 13.12.2018р.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 07.10.2019 року.

Суддя Іванов Е.А.

.