ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
07.10.2019 м.Дніпро Справа № 904/1938/15
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),
суддів Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 (постановлену суддею Владимиренко І.В.) у справі № 904/1938/15
Кредитори:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП"
2. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
3. Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві
4. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області
Боржник: Публічне акціонерне товариство "АТП 13060"
в межах справи про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" подало апеляційну скаргу на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 про скасування оскаржуваної постанови та направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що зі змістом оскаржуваної постанови скаржник ознайомився лише після ознайомлення з матеріалами справи на день подання апеляційної скарги арбітражним керуючим не отримано направлену йому Господарським судом Вінницької області оскаржувану ухвалу.
Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Із наявних матеріалів справи слідує, що оскаржувану в апеляційному порядку постанову місцевого господарського суду у справі № 904/1938/15 було постановлено 18.07.2018 (повний текст складено 19.07.2018) .
Таким чином, останнім днем строку, встановленого для апеляційного оскарження даної постанови, з урахуванням приписів статті 256 ГПК України, є 08.08.2018.
Втім, апеляційну скаргу, на вказане судове рішення, ТОВ "АГРО-ТОП" подано через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області лише 23.09.2019 , тобто зі значним пропуском процесуального строку встановленого на апеляційне оскарження (понад 1 рік).
Водночас імперативною нормою частини 2 статті 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення , крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
У цій нормі врегульовано порядок вчинення процесуальної дії судом апеляційної інстанції, а саме, відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку.
Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).
Зазначений у частині 2 статті 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у тій же нормі.
Відтак, у разі подання скарги із пропуском строку визначеного частиною 2 статті 261 ГПК України скаржник має довести наявність об`єктивно непереборних обставин , які перешкоджали вчасному зверненню із скаргою на дане судове рішення, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків звернення зі скаргою.
Як зазначено вище, в обґрунтування клопотання про поновлення пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає, що зі змістом оскаржуваної постанови скаржник ознайомився лише після ознайомлення з матеріалами справи на день подання апеляційної скарги, копію оскаржуваної постанови він не отримував.
Разом з тим, наведені скаржником обставини не є у розумінні статті 261 ГПК України обставинами, які надавали б йому право звернення із апеляційною скаргою на судове рішення зі спливом 1 року з дня складання повного тексту рішення (постанови).
Так, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "АГРО-ТОП" є ініціюючим кредитором у справі, також скаржник подавав суду документи та брав участь у судових засіданнях, в тому числі, 18.07.2018 скаржник брав участь в судовому засіданні при оголошенні оскаржуваної постанови (її вступної та резолютивної частини), через свого уповноваженого представника (Дробот Д.М. дов. № б/н від 04.07.2018), а також особисто отримував процесуальні документи суду, про що в справі наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень та відповідні відмітки про отримання процесуальних документів нарочно.
Крім того відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі № 904/1938/15 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.07.2018 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/75371859), а тому скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із оскаржуваним судовим рішенням в електронній формі.
Отже сукупність наведених вище обставин переконливо свідчить, що своєчасне звернення зі скаргою залежало виключно від волі скаржника.
Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 р. у справі "Трух проти України").
На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою , оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata , особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Оскільки скаржник не довів існування обставин, які за своїм характером можуть вважатися особливими чи непереборними, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження та об`єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою, відтак як наслідок виправдовували б втручання у принцип правової визначеності, відповідно, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову ТОВ "АГРО-ТОП" у відкритті апеляційного провадження.
У відповідності до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "АГРО-ТОП" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі № 904/1938/15.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачено ст.286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток (на адресу апелянта):
апеляційна скарга з додатками, всього на 18 аркушах.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков
Дата ухвалення рішення | 07.10.2019 |
Оприлюднено | 09.10.2019 |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Владимиренко Ігор Вячеславович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Владимиренко Ігор Вячеславович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Владимиренко Ігор Вячеславович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Владимиренко Ігор Вячеславович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Владимиренко Ігор Вячеславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні