Ухвала

від 02.10.2019 по справі 910/1485/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.10.2019Справа № 910/1485/19

за заявою про у справі за позовом Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником - Державним підприємством "Еко" №910/1485/19 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" до проАкціонерного товариства "Київенерго" стягнення 101 729, 26 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А. Представники сторін: від приватного виконавця: не з`явився; від позивача: від відповідача: від боржника:Ратушняк О.М. - представник за довіреністю; не з`явився; не з`явився. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київенерго" (надалі - відповідач/АТ "Київенерго") про стягнення 101 729,26 грн

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2019 у справі № 910/1485/19 (суддя Картавцева Ю.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний двір Українська товарна спілка задоволено повністю, а 13.05.2019 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

01.08.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) Приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Гненним Дмитром Анатолійовичем (надалі - приватний виконавець) надано заяву про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником - Державним підприємством "Еко" (надалі - ДП "Еко"/боржник).

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/1650 від 01.08.2019 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи у зв`язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2019 заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича передано на розгляд судді Підченка Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 розгляд заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником - ДП "Еко" призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.08.2019.

12.08.2019 від боржника - ДП "Еко" до суду надійшла заява про відкладення розгляду заяви у зв`язку з відпусткою представника, а також повідомляється про те, що докази того, що ДП "Еко" має 100% частку держави в статутному фонді будуть надані у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2019 було відкладено розгляд заяви на 02.10.2019.

Між тим, в судове засідання 02.10.2019 приватний виконавець, представники відповідача та ДП "Еко" не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

При цьому, ухвала суду була надіслана за адресами відповідача, ДП "Еко" та приватного виконавця, які містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

А відтак, оскільки приватного виконавця, представників відповідача та ДП "Еко" було належним чином повідомлено про розгляд заяви, а приватним виконавцем та відповідачем, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судове засідання, суд, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) вважає за можливе розглянути заяву за відсутності приватного виконавця, представника відповідача та ДП "Еко".

Розглянувши матеріали заяви приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, суд вважає що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

На виконання приписів ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд приймає до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України", де зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими-відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать

Поряд із тим, за приписами ч. ч. 1, 4 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Предметом дослідження суду, у даному випадку, має бути факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.07.2018 року у справі № 925/1048/17, від 10.07.2019 року у справі № 912/2199/17 та від 01.08.2019 року у справі № 927/313/18.

Таким чином, в даному випадку, вирішуючи питання про звернення стягнення на кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, суд повинен з`ясувати факт беззаперечності такої заборгованості, а саме чи не виконано відповідне судове рішення в порядку Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у разі, якщо ДП "Еко" сплатило (повністю або частково) боржнику грошові кошти, які стягнуті згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2019 у справі № 910/1485/19, то задоволення судом даної заяви може привести до подвійного стягнення суми боргу.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, суду не надано доказів на підтвердження того, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2019 у справі № 910/1485/19 станом на момент розгляду даної заяви залишається не виконаним, і стягнута за ним заборгованість є непогашеною, що позбавляє суд можливості дійти беззаперечного висновку про наявність у ДП "ЕКО" заборгованості перед АТ "Київенерго".

Зі змісту статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що зверненню виконавця до суду передує певна дія, а саме направлення відповідних запитів, установлення строків для надання відповіді, отримання відомостей про належне боржникові майно, що перебуває у зазначених осіб, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові. Метою направлення запитів є, зокрема, збирання доказів на підтвердження наявності та її безспірності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2019 року у справі № 912/2199/17.

Проте, приватним виконавцем не надано доказів на підтвердження надіслання ним у порядку, визначеному статтею 53 Закону України "Про виконавче провадження" відповідних запитів ДП "ЕКО" для отримання відомостей про майно чи грошові кошти, які перебувають у нього і мають бути передані боржникові (АТ "Київенерго").

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником - ДП "ЕКО" слід відмовити.

За приписом ч.7 ст. 336 ГПК України, про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 234, 336 Господарського процесуального кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Гненного Дмитра Анатолійовича про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 07.10.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко