Ухвала

від 26.05.2020 по справі 910/1485/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.05.2020Справа № 910/1485/19 Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" № 11/03-1 від 11.03.2020 про заміну боржника у справі №910/1485/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка"

до Акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 101729,26 грн.

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний двір Українська товарна спілка звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Київенерго про стягнення 101729,26 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2019 у справі № 910/1485/19 позов задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства Київенерго (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31; ідентифікаційний код: 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний двір Українська товарна спілка (03037, м. Київ, вул. Білгородська, 4; ідентифікаційний код: 37243629) основний борг у розмірі 93900 (дев`яносто три тисячі дев`ятсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2199 (дві тисячі сто дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 5630 (п`ять тисяч шістсот тридцять) грн. 26 коп. та судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

13.05.2019 на виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ.

16.03.2020 через відділ діловодства суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" № 11/03-1 від 11.03.2020, у якій заявник просить замінити боржника - Публічне акціонерне товариство Київенерго на двох божників - Акціонерне товариство К.Енерго (основний боржник) та Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські Електромережі (субсидіарний боржник).

Обгрунтовуючи вказану заяву, стягувач (заявник) вказав на те, що на виконання вимог Закону України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 №2019 загальними зборами Акціонерного товариства Київенерго від 13.11.2017 прийнято рішення про реорганізацію останнього шляхом виділу з нього Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі . Протоколом №4/2017 позачергових Загальних зборів Акціонерного товариства Київенерго від 22.12.2017 встановлено, що Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі є правонаступником Акціонерного товариства Київенерго в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені ч. 13 розділу XVIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії .

Оскільки зобов`язання за договорами № 1399/ДМТЗ-17 від 05.12.2017 та № 237/ДМТЗ-18 від 15.02.2018 не перейшли від боржника до ПрАТ ДТЕК Київські електромережі за розподільчим балансом, на підставі ч. 3 ст. 109 Цивільного кодексу України Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі несе субсидіарну відповідальність у даних правовідносинах.

Викладені обставини, на думку заявника (стягувача), є підставами для задоволення поданої ним заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/1485/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" про заміну боржника у справі №910/1485/19 прийнято до розгляду; розгляд заяви призначено на 07.04.2020.

31.03.2020 до відділу діловодства суду від боржника надійшли письмові пояснення, згідно з якими боржник зазначає, що він не вибував зобов`язань, які були предметом розгляду у даній справі, та залишився у ньому як боржник.

06.04.2020 до відділу діловодства суду від ПрАТ ДТЕК Київські електромережі надійшли надійшло клопотання про відкладення судового засідання та заперечення на заяву про заміну сторони (боржника) в зобов`язанні, відповідно до яких ПрАТ ДТЕК Київські електромережі заперечує проти заяви з тих підстав, що ПрАТ ДТЕК Київські електромережі до участі у справі не залучалось, а зобов`язання, щодо яких заявник просить замінити сторону, виникли після виділу.

У судове засідання 07.04.2020 представники заявника, боржника та Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські Електромережі`не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні оголошено перерву до 05.05.2020.

24.04.2020 електронною поштою до суду від ПрАТ ДТЕК Київські Електромережі надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Аналогічне за змістом клопотання про відкладення розгляду справи, яке направлено за допомогою засобів поштового зв`язку 04.05.2020 надійшло через відділ діловодства суду.

Судове засідання призначене на 05.05.2020 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 08.05.2020 судове засідання призначено на 26.05.2020.

У судове засідання 26.05.2020 представник стягувача (заявника) не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. У судове засідання прибули представники боржника та Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі , які заперечили проти заяви.

За змістом ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в судовому засіданні 26.05.2020.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" про заміну боржника у справі №910/1485/19, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний двір Українська товарна спілка звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Київенерго про стягнення 101729,26 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем всупереч умовам договорів № 1399/ДМТЗ-17 від 05.12.2017 та № 237/ДМТЗ-18 від 15.02.2018 не виконано зобов`язання щодо оплати поставленого товару, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 93900,00 грн., 3% річних у розмірі 2199,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5630,26 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2019 у справі № 910/1485/19 позов задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства Київенерго на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний двір Українська товарна спілка основний борг у розмірі 93900 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2199 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 5630 грн. 26 коп. та судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

13.05.2019 на виконання зазначеного рішенням видано відповідний наказ.

Судом встановлено, що 22.05.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№59187689 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/1485/19.

22.11.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А. в межах виконавчого провадження ВП№59187689 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження за заявою стягувача.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 Цивільного кодексу України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов`язаний скласти та затвердити розподільчий баланс.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України Про держану реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне).

При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання.

При частковому (сингулярному) правонаступництві до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

У главі 47 Цивільного кодексу України термін зобов`язання вживається у вузькому сенсі для позначення конкретного правового зв`язку між кредитором та боржником. Оскільки договір може містити, а в договорах в сфері підприємницької діяльності - зазвичай містить, комплекс прав та кореспондуючих їм обов`язків, то кредитора та боржника можна виявити тільки у простому зобов`язальному правовідношенні (наприклад, у грошовому зобов`язанні), а не в межах договору загалом.

Правонаступництво відбувається, зокрема, у разі виділу юридичної особи (сингулярне правонаступництво), за умови переходу до такої особи прав та обов`язків материнської особи. Зазначене закріплюється у розподільчому балансі.

При реорганізації юридичної особи у формі виділу відбувається відокремлення з її складу однієї чи кількох юридичних осіб, при цьому сама реорганізована юридична особа фактично продовжує існувати і після завершення процесу такої реорганізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України Про акціонерні товариства злиття, приєднання, поділ, виділ та перетворення акціонерного товариства здійснюються за рішенням загальних зборів, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів влади.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Закону України Про акціонерні товариства виділом акціонерного товариства визнається створення одного чи кількох акціонерних товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов`язків акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення такого акціонерного товариства.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна ) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність. Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред`явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред`явлення позову, - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі. У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Акціонерне товариство, з якого здійснюється виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які перейшли до товариства, що виділилося, згідно з розподільним балансом. Товариство, що виділилося, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які виникли у товариства, з якого здійснюється виділ, перед виділом , але не перейшли до товариства, що виділилося. Якщо товариств, що виділилися, два чи більше, вони солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями разом з товариством, з якого здійснено виділ (ч. 5 ст. 86 Закону України Про акціонерні товариства ).

Отже, оскільки внаслідок виділу зберігається і юридична особа, з якої було здійснено виділ, і створюється нова юридична особа, законодавець установив правило про взаємну субсидіарну відповідальність зазначених юридичних осіб за всіма зобов`язаннями, боржником за якими була юридична особа, з якої здійснено виділ, та які існували перед виділом.

У розумінні положень цивільного законодавства суть субсидіарної відповідальності полягає у залученні поряд з основним боржником додаткового (субсидіарного) боржника; субсидіарна відповідальність настає тоді, коли у зобов`язанні беруть участь двоє боржників, один з яких основний, інший - додатковий (субсидіарний).

Судом встановлено, що на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства Київенерго , результати яких оформлено протоколом № 3/2017 від 13.11.2017, на виконання п. 13 Розділу ХVІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії щодо обов`язку вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання (Публічного акціонерного товариства Київенерго ) вжито заходи для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання, прийнято рішення про реорганізацію Публічного акціонерного товариства Київенерго шляхом виділу з нього нового акціонерного товариства - оператора системи розподілу, а саме - Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі .

Загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі , які оформлено протоколом № 1/2017 від 22.12.2017 засновано нове акціонерне товариство - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі .

Крім того, позачерговими загальними зборами Публічного акціонерного товариства Київенерго , результати яких оформлено протоколом № 4/2017 від 22.12.2017 прийнято рішення, яким затверджено розподільний баланс між Приватним акціонерним товариством ДТЕК Київські електромережі та Публічним акціонерним товариством Київенерго станом на 30.09.2017 (що є додатком до рішення).

Зокрема, п. 2.3 рішення № 4/2017 від 22.12.2017 встановлено, що згідно ч. 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі є правонаступником Публічного акціонерного товариства Київенерго в частині прав та обов`язків, а саме:

пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією;

за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж;

за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж;

за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства;

за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;

за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу.

Пунктом 2.5 рішення № 4/2017 від 22.12.2017 встановлено, що до моменту отримання Приватним акціонерним товариством ДТЕК Київські електромережі відповідних ліцензій та затвердження для нього відповідних тарифів діяльність, права та обов`язки (зобов`язання) у правовідносинах, визначених у п. 2.3 цього рішення, здійснюватиме Публічне акціонерне товариства Київенерго , але в будь-якому разі не пізніше ніж до 11.12.2018 (з огляду на вимоги абз. 14 ч. 13 розділу ХVІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії ).

Пунктом 2.6 рішення № 4/2017 від 22.12.2017 встановлено, що Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські Електромережі є правонаступником Публічного акціонерного товариства Київенерго також в частині прав та обов`язків (зобов`язань) у цивільних та господарських правовідносинах з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії , які виникли або були набуті у період між датою, на яку складено розподільний баланс Публічного акціонерного товариства Київенерго та датою фактичної передачі прав та обов`язків (зобов`язань) за актами приймання-передачі майна, майнових і немайнових прав та обов`язків (зобов`язань).

16.02.2018 проведена державна реєстрація Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі , що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 2.3. Статуту Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі , затвердженого загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі (протокол № 1/2018 від 29.11.2018) (далі - Статут), товариство є правонаступником Публічного акціонерного товариства Київенерго в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVII Закону України Про ринок електричної енергії .

Відповідно до п. 4.2. Статуту предметом діяльності товариства є, в тому числі, розподілення (передача (розподіл) місцевими (локальними) електричними мережами) електричної енергії, постачання електричної енергії, що також відображено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, де в розділі Види діяльності товариства зазначено: Код КВЕД 35.13 Розподілення електроенергії (основний) .

28.02.2018 складено Підсумковий (завершальний) розподільний баланс ПАТ "Київенерго", в якому визначено, в якій частині ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 29.11.2018 № 1/2018 (п. 2.1) погоджено підсумковий (завершальний) розподільний баланс між ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та ПАТ "Київенерго" станом на 28.02.2018, з метою врахування змін у складі (вибуття та набуття) майна та загальної вартості майна, змін у складі та структурі майнових прав та обов`язків (зобов`язань), що виникли у результаті здійснення ПАТ "Київенерго" діяльності з розподілу та постачання електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та які відображено в обліку у відповідності до п.п. 2.7, 2.8 протоколу № 4/2017 позачергових Загальних зборів ПАТ "Київенерго" від 22.12.2017.

Наведені обставини встановлені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі №910/16458/18 за наслідками розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК "Київські електромережі" на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/16458/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік" до Акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" про стягнення 751 791, 58 грн, що набрала законної сили, а тому в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують доказування.

Втім, з умов договорів № 1399/ДМТЗ-17 від 05.12.2017 та № 237/ДМТЗ-18 від 15.02.2018 (стягнення заборгованості за якими було предметом позову у справі №910/1485/19) не вбачається, що зобов`язання за вказаними договорами пов`язані купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу, оскільки відповідно до умов таких договорів їх предметом є поставка товару, код ДК 021:2015: 24311 Хімічні елементи неорганічні кислоти та сполуки (натрій їдкий чешуйований) та товару, код ДК 021:2015: 14400 Сіль і чистий хлорид натрію (Сіль таблетована, Екстра) .

Разом з тим, з рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2019 у справі № 910/1485/19 вбачається, що зобов`язання відповідача по сплаті за договорами № 1399/ДМТЗ-17 від 05.12.2017 та № 237/ДМТЗ-18 від 15.02.2018 виникли за наслідками поставки товару за видатковими накладними №УТС21/03-35 від 21.03.2018 на суму 84150,00 грн. та №УТС03/04-8 від 03.04.2018 на суму 2475,00 грн. (щодо договору № 1399/ДМТЗ-17 від 05.12.2017) та видатковими накладними №УТС14/03-20 від 14.03.2018 на суму 150,00 грн., №УТС14/03-15 від 14.03.2018 на суму 300,00 грн. №УТС14/03-14 від 14.03.2018 на суму 600,00 грн., №УТС14/03-16 від 14.03.2018 на суму 450,00 грн., №УТС15/03-3 від 15.03.2018 на суму 1200,00 грн., №УТС15/03-02 від 15.03.2018 на суму 1050,00 грн., №УТС21/03-33 від 21.03.2018 на суму 1725,00 грн., №УТС21/03-36 від 21.03.2018 на суму 300,00 грн., №УТС03/04-10 від 03.04.2018 на суму 300,00 грн., №УТС03/04-09 від 03.04.2018 на суму 300,00 грн., №УТС21/03-38 від 21.03.2018 на суму 900,00 грн. (за договором № 237/ДМТЗ-18 від 15.02.2018).

Так, вказані видаткові накладні як підстава виникнення у боржника зобов`язання по оплаті були складені у період після виділу (виділ є завершеним 28.02.2018), а тому зобов`язання за ними не могли перейти до особи, що виділилась, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що зобов`язання за договорами № 1399/ДМТЗ-17 від 05.12.2017 та № 237/ДМТЗ-18 від 15.02.2018, які були предметом розгляду у даній справі, не були передані від АТ Київенерго до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі .

В той же час, суд зазначає таке.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15, за аналогією закону у випадках, коли один (первісний) боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома боржниками, суд має замінити такого боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками (основним і субсидіарним боржниками); після заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним - виконавчі дії з виконання рішення мають вчинятися щодо обох цих боржників.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові наголосила, що у зв`язку з передачею ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" боргу до ТОВ "Торецька вуглевидобувна компанія" через проведення реорганізації шляхом виділу замість одного боржника - ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" у відповідному зобов`язанні з`явилися два боржники: основний боржник - ТОВ "Торецька вуглевидобувна компанія" та субсидіарний боржник - ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської", оскільки останнє не вибуло із зобов`язання у правовідносинах, щодо яких виник спір у господарській справі № 905/1956/15, а залишилося в ньому як субсидіарний боржник. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для заміни в господарській справі № 905/1956/15 боржника - ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" на двох боржників ТОВ "Торецька вуглевидобувна компанія" як основного боржника і ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" як субсидіарного боржника.

Суд зазначає, що у даній справі №910/1485/19 заявник посилається на норми, викладені у 1 реченні ч. 3 ст. 109 Цивільного кодексу України (заявник вважає, що зобов`язання не перейшло до юридичної особи, що виділилась, але виникло до виділу), тоді-як у справі №905/1956/15 Верховний Суд дійшов висновку про застосування норм 2 речення ч. 3 ст. 109 Цивільного кодексу України, оскільки зобов`язання перейшло до юридичної особи, що виділилась.

При цьому, хоча норми, на які посилається заявник (1 речення ч. 3 ст. 109 Цивільного кодексу України) відрізняються від тих, що були предметом застосування у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 (2 речення ч. 3 ст. 109 Цивільного кодексу України), суд при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо можливості здійснення заміни сторони боржника на двох - основного та субсидіарного в порядку ч. 3 ст. 109 ЦК України.

Разом з тим, суд зазначає, що при розгляді справи № 905/1956/15 вирішувалося питання про заміну боржника у виконавчому провадженні у зв`язку із виділом після набрання судовим рішенням законної сили із основного боржника підприємства, якому за розподільчим балансом була передана заборгованість, яка виникла у зв`язку з обов`язком виконати рішення суду, яке на час виділу вже набрало законної сили. У зв`язку з викладеним, основний боржник по справі № 905/1956/15 за наслідками заміни боржника у виконавчому провадженні набув статусу субсидіарного.

Тобто у справі № 905/1956/15 виділ відбувся вже після набрання судовим рішенням про стягнення боргу законної сили.

В той же час, як встановлено судом, державна реєстрація ПрАТ ДТЕК Київські електромережі проведена 16.02.2018, відкриття провадження у даній справі за позовом до АТ Київенерго відбулося 25.02.2020, а рішення по справі ухвалено 19.04.2019.

При цьому ПрАТ ДТЕК Київські електромережі , яке на момент подання позову до суду вже було зареєстроване як юридична особа, утворена шляхом виділу, не було визначено позивачем як співвідповідач (субсидіарний) та до розгляду справи не залучалося. Жодних обґрунтувань існування субсидіарної відповідальності ПрАТ ДТЕК Київські електромережі позов не містив.

Рішенням у справі № 910/1485/19 встановлено факт наявності у відповідача обов`язку щодо сплати грошових коштів. Будь-яких тверджень щодо існування субсидіарної відповідальності ПрАТ ДТЕК Київські електромережі позивач не надав. Так, рішення суду у справі № 910/1485/19 набрало законної сили 11.05.2019.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 р. № 8 передбачено, що за змістом частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 р. №01-8/1427).

Таким чином, з огляду на наявність рішення у справі № 910/1485/19, яке набрало законної сили 11.05.2019, обставини, встановлені у даному рішенні, не можуть ставитись під сумнів та бути спростовані у порядку, не передбаченому процесуальним законом, тобто поза межами перегляду даного рішення в апеляційному (касаційному) порядку або за нововиявленими обставинами.

По суті, сторона у виконавчому провадженні може бути замінена у випадку заміни кредитора у господарському зобов`язанні (матеріальне правонаступництво) лише після виникнення підстав такої заміни після винесення рішення суду. У протилежному випадку здійснення судом процесуального правонаступництва (заміни боржника - відповідача) на основного боржника та субсидіарного боржника буде спростовувати у спосіб, не передбачений процесуальним законом, встановлені судом факти щодо наявності заборгованості саме у відповідача перед позивачем у справі.

З огляду на викладене у сукупності, зважаючи на те, що зобов`язання, яке було предметом спору у справі №910/1485/19, виникло у боржника після виділу ПрАТ ДТЕК Київські електромережі , останній не може нести будь-якої відповідальності за вказаними зобов`язаннями, а також додатково беручи до уваги те, що позивач вказував на обставини, які, за твердженням заявника, слугують підставами для правонаступництва, - ті, які вже існували на час звернення позивача з позовом у справі №910/1485/19 до суду, відсутні підстави для задоволення заяви про заміну боржника.

Крім того, суд зазначає, що у заяві заявник просить здійснити заміну сторони боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу від 19.04.2019 №910/1485/19, тоді-як наказ на виконання рішення суду у справі було видано 13.05.2019.

Також позивач просить здійснити заміну сторони боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу фактично в повному обсязі.

Що стосується заміни боржника в частині стягнення судового збору за наказом Господарського суду міста Києва, суд зазначає, що вказане зобов`язання виникло з рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2019.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку, що станом на момент виділу (державної реєстрації Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі (16.02.2018) та затвердження розподільчого балансу), зобов`язання зі сплати судового збору не виникло, а отже ПрАТ ДТЕК Київські електромережі не може нести будь-якої відповідальності за вказаними зобов`язаннями.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на викладене у сукупності, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" № 11/03-1 від 11.03.2020 про заміну боржника у справі №910/1485/19.

Керуючись ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" № 11/03-1 від 11.03.2020 про заміну боржника у справі №910/1485/19 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Картавцева