Постанова

від 21.07.2020 по справі 910/1485/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2020 р. Справа№ 910/1485/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ратушняк О.М. дов.№01/01-19 від 01.01.19,

від відповідача: Щербань Л.А. дов.№19060401 від 03.01.20,

від ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі": Дуднік-Дубіняк Д.І. дов. №19103128 від 31.10.19,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 р.

у справі № 910/1485/19 (суддя - Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка"

до Акціонерного товариства "Київенерго" (нова назва - Акціонерне товариство "К.Енерго")

про стягнення 101729,26 грн.,

УСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою, у якій просило замінити боржника - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на двох божників - Акціонерне товариство "К.Енерго" (основний боржник) та Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" (субсидіарний боржник).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 травня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" № 11/03-1 від 11.03.2020 про заміну боржника.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким здійснити заміну боржника - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" - на двох божників: Акціонерне товариство "К.Енерго" (основний боржник) та Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" (субсидіарний боржник).

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є не обґрунтованою та порушує права і законні інтереси апелянта, оскільки існуюча заборгованість відповідача перед позивачем є непогашеною, у той час дебіторська заборгованість повністю перейшла до нового підприємства і на даний час успішно стягується зі споживачів відповідача, що свідчить про ухилення АТ "К.Енерго" та ПрАТ "ДТЕК "Київські Електромережі" від виконання зобов`язань за договором із позивачем.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що ПрАТ "ДТЕК "Київські Електромережі" було створено на підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Київенерго" від 13.11.2017 шляхом виділу з останнього; борг за договорами із позивачем вказаному підприємству не був переданий і воно не є правонаступником відповідача в частині прав і обов`язків за рішенням суду у даній справі; борг та зобов`язання з оплати за товар виник у відповідача вже після виділу ПрАТ "ДТЕК "Київські Електромережі"; відповідач із зобов`язань не вибував та залишився у них на обліку як боржник.

ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі" у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що відсутні підстави для визнання його субсидіарним боржником у зобов`язанні перед позивачем; виділ з ПАТ "Київенерго" окремої юридичної особи був здійснений виключно на виконання зобов`язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами; товариством є оператором системи розподілу, а зобов`язання за договорами у даній справі не пов`язані з діяльністю ПрАТ "ДТЕК "Київські електромережі" як оператора системи розподілу.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 101729,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення умов договорів №1399/ДМТЗ-17 від 05.12.2017 та №237/ДМТЗ-18 від 15.02.2018 не виконано зобов`язання щодо оплати поставленого товару, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 93900,00грн., 3% річних у розмірі 2199,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5630,26 грн.

За умовами договору №1399/ДМТЗ-17 позивач поставив відповідачу у березні-квітні 2018 року натр їдкий технічний чешуйований, а за договором 237/ДМТЗ-18 поставив відповідачу у березні-квітні 2018 року сіль таблетовану "Екстра".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19 квітня 2019 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Київенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" основний борг у розмірі 93900 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2199 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 5630 грн. 26 коп. та судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Рішення набрало законної сили та на його виконання 13.05.2019 Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

22.05.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№59187689 з примусового виконання наказу у даній справі.

22.11.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А. в межах виконавчого провадження ВП№59187689 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача.

У березні 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" була подана заява №11/03-1 від 11.03.2020, у якій заявник просить замінити боржника - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" - на двох божників: Акціонерне товариство "К.Енерго" (основний боржник) та Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" (субсидіарний боржник).

Обґрунтовуючи вказану заяву, стягувач (заявник) вказав на те, що на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019 загальними зборами Акціонерного товариства "Київенерго" від 13.11.2017 прийнято рішення про реорганізацію останнього шляхом виділу з нього Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі". Протоколом №4/2017 позачергових Загальних зборів Акціонерного товариства "Київенерго" від 22.12.2017 встановлено, що Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником Акціонерного товариства "Київенерго" в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені ч. 13 розділу XVIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва 26 травня 2020 року відмовлено у задоволенні вказаної заяви, оскільки зобов`язання, яке було предметом спору у даній справі, виникло у боржника після виділу ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", тому останній не може нести будь-якої відповідальності за вказаними зобов`язаннями,

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

У ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Відповідно до п. 14 р. ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін`юсту від 02.04.2012 № 512/5, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець за наявності підтвердних документів (про внесення змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта) своєю постановою змінює назву сторони виконавчого провадження. Така постанова виконавця приєднується до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Таким чином, діючим законодавством передбачено, що заяви сторін або заінтересованих осіб про заміну сторони її правонаступником розглядає суд, а заяви про зміну найменування юридичної особи розглядає виконавець.

Отже, на відміну від заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", п. 14 р. ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень). Звідси, зміна найменування юридичної особи як сторони виконавчого провадження не потребує її заміни судом, а здійснюється постановою виконавця, якою змінюється назва відповідної сторони такого провадження.

Така правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №914/3587/14 та в подальшому підтримана сталою практикою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09.12.2019 у справі №17/32.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час подання позову та прийняття рішення у даній справі відповідач мав назву - Акціонерне товариство "Київенерго", яка в подальшому була змінена на - Акціонерне товариство "К.Енерго", державна реєстрація вказаної зміни була проведена 09.08.2019, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, у даному випадку відсутні підстави для заміни боржника з Акціонерного товариства "Київенерго" на Акціонерне товариство "К.Енерго".

Щодо вимоги про заміну боржника - ПАТ "Київенерго" на двох боржників - АТ "К.Енерго", як основного боржника, та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", як субсидіарного боржника, то за приписами ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Таким чином, у розумінні положень зазначеної норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, але й у інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (відповідно до ст. ст. 512, 520 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Процесуальне правонаступництво у розумінні положень ст.52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі на стадії виконання судового рішення.

Разом з тим процесуальне законодавство у статті 334 ГПК України містить норми тільки щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, яка розрахована на випадок, коли сторона виконавчого провадження вибуває з відповідного матеріального правовідношення, до якого натомість вступає правонаступник цієї сторони.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого.

Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне).

При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання.

При частковому (сингулярному) правонаступництві до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

У главі 47 Цивільного кодексу України термін "зобов`язання" вживається у вузькому сенсі для позначення конкретного правового зв`язку між кредитором та боржником. Оскільки договір може містити, а в договорах в сфері підприємницької діяльності - зазвичай містить комплекс прав та кореспондуючих їм обов`язків, то кредитора та боржника можна виявити тільки у простому зобов`язальному правовідношенні (наприклад, у грошовому зобов`язанні), а не в межах договору загалом.

Правонаступництво відбувається, зокрема, у разі виділу юридичної особи (сингулярне правонаступництво), за умови переходу до такої особи прав та обов`язків материнської особи. Зазначене закріплюється у розподільчому балансі.

При реорганізації юридичної особи у формі виділу відбувається відокремлення з її складу однієї чи кількох юридичних осіб, при цьому сама реорганізована юридична особа фактично продовжує існувати і після завершення процесу такої реорганізації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Київенерго", результати яких оформлено протоколом № 3/2017 від 13.11.2017, на виконання п. 13 Розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо обов`язку вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання (Публічного акціонерного товариства "Київенерго") вжито заходи для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання, прийнято рішення про реорганізацію Публічного акціонерного товариства "Київенерго" шляхом виділу з нього нового акціонерного товариства - оператора системи розподілу, а саме - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі".

Загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", які оформлено протоколом № 1/2017 від 22.12.2017, засновано нове акціонерне товариство - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі".

Крім того, позачерговими загальними зборами Публічного акціонерного товариства "Київенерго", результати яких оформлено протоколом № 4/2017 від 22.12.2017, прийнято рішення, яким затверджено розподільний баланс між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" станом на 30.09.2017 (що є додатком до рішення).

Зокрема, п. 2.3 рішення № 4/2017 від 22.12.2017 встановлено, що згідно ч.13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині прав та обов`язків, а саме:

- пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією;

- за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж;

-за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж;

- за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства;

- за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;

- за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу.

Пунктом 2.5 рішення № 4/2017 від 22.12.2017 встановлено, що до моменту отримання Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" відповідних ліцензій та затвердження для нього відповідних тарифів діяльність, права та обов`язки (зобов`язання) у правовідносинах, визначених у п. 2.3 цього рішення, здійснюватиме Публічне акціонерне товариства "Київенерго", але в будь-якому разі не пізніше ніж до 11.12.2018 (з огляду на вимоги абз. 14 ч. 13 розділу ХVІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії").

Пунктом 2.6 рішення № 4/2017 від 22.12.2017 встановлено, що Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго" також в частині прав та обов`язків (зобов`язань) у цивільних та господарських правовідносинах з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", які виникли або були набуті у період між датою, на яку складено розподільний баланс Публічного акціонерного товариства "Київенерго", та датою фактичної передачі прав та обов`язків (зобов`язань) за актами приймання-передачі майна, майнових і немайнових прав та обов`язків (зобов`язань).

Відповідно до ч. 3 ст. 109 ЦК України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Виходячи зі змісту статті 109 Цивільного кодексу України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України "Про акціонерні товариства", виділом акціонерного товариства визнається створення одного чи кількох акціонерних товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна прав та обов`язків акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення такого акціонерного товариства. З акціонерного товариства може виділитися лише акціонерне товариство.

Відповідно до абзацу 3 ч. 6 ст. 80 Закону України "Про акціонерні товариства", виділ акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про створення акціонерного товариства, що виділилося.

Аналогічні положення містяться і в Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Так, згідно з приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

16.02.2018 була проведена державна реєстрація Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 2.3 Статуту Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", затвердженого загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (протокол № 1/2018 від 29.11.2018) (далі - Статут), товариство є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до п. 4.2 Статуту предметом діяльності товариства є, в тому числі, розподілення (передача (розподіл) місцевими (локальними) електричними мережами) електричної енергії, постачання електричної енергії, що також відображено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, де в розділі "Види діяльності" товариства зазначено: "Код КВЕД 35.13 Розподілення електроенергії (основний)".

28.02.2018 складено Підсумковий (завершальний) розподільний баланс ПАТ "Київенерго", в якому визначено, в якій частині ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 29.11.2018 № 1/2018 (п. 2.1) погоджено підсумковий (завершальний) розподільний баланс між ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та ПАТ "Київенерго" станом на 28.02.2018, з метою врахування змін у складі (вибуття та набуття) майна та загальної вартості майна, змін у складі та структурі майнових прав та обов`язків (зобов`язань), що виникли у результаті здійснення ПАТ "Київенерго" діяльності з розподілу та постачання електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та які відображено в обліку у відповідності до п.п. 2.7, 2.8 протоколу №4/2017 позачергових Загальних зборів ПАТ "Київенерго" від 22.12.2017.

Вказані обставини встановлені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 у справі №910/16458/18 за наслідками розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК "Київські електромережі" на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/16458/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік" до Акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 751 791, 58 грн, що набрала законної сили, а тому в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують доказування.

Однак, з умов договорів № 1399/ДМТЗ-17 від 05.12.2017 та № 237/ДМТЗ-18 від 15.02.2018, стягнення заборгованості за якими було предметом розгляду даної справи, не вбачається, що зобов`язання за вказаними договорами пов`язані купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу, оскільки відповідно до умов таких договорів їх предметом є поставка товару, код ДК021:2015: "24311 Хімічні елементи неорганічні кислоти та сполуки (натрій їдкий чешуйований)" та товару, код ДК021:2015: "14400 Сіль і чистий хлорид натрію (Сіль таблетована, Екстра)".

З матеріалів справи, зокрема з видаткових накладних, також вбачається, що поставка товару здійснювалась позивачем відповідачу у період з 14.03.2018 (перша партія) по 03.04.2018 (остання партія), тому ці видаткові накладні, як підстава виникнення у боржника зобов`язання по оплаті, були складені у період вже після виділу (виділ є завершеним 28.02.2018), отже, зобов`язання за ними не могли перейти до особи, що виділилась, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов юридично правильного висновку, що зобов`язання за договорами №1399/ДМТЗ-17 від 05.12.2017 та № 237/ДМТЗ-18 від 15.02.2018, які були предметом розгляду у даній справі, не були передані від АТ "Київенерго" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі".

При розгляді заяви позивача судом першої інстанції був врахований правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15, згідно якого у випадках, коли один (первісний) боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома боржниками, суд має замінити такого боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками (основним і субсидіарним боржниками); після заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним - виконавчі дії з виконання рішення мають вчинятися щодо обох цих боржників.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, фактичні обставини даної справи суттєво відрізняються від фактичних обставин справи, яка переглядалась Верховним Судом, оскільки у вказаній справі №905/1956/18 виділ відбувся вже після набрання судовим рішенням про стягнення боргу законної сили, а у даній справі виділ відбувся як до прийняття судового рішення, так і до поставки товару відповідачу.

При цьому ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", яке на момент подання позову до суду вже було зареєстроване як юридична особа, утворена шляхом виділу, не було визначено позивачем як співвідповідач (субсидіарний) та до розгляду справи не залучалося. Жодних обґрунтувань існування субсидіарної відповідальності ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" позов не містив.

Рішенням у даній справі встановлено факт наявності у відповідача обов`язку щодо сплати грошових коштів, а будь-яких доказів щодо існування субсидіарної відповідальності ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" позивач не надав.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 р. № 8 передбачено, що за змістом частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 р. №01-8/1427).

Таким чином, з огляду на наявність рішення, яке набрало законної сили 11.05.2019, обставини, встановлені у даному рішенні, не можуть ставитись під сумнів та бути спростовані у порядку, не передбаченому процесуальним законом, тобто поза межами перегляду даного рішення в апеляційному (касаційному) порядку або за нововиявленими обставинами.

По суті, сторона у виконавчому провадженні може бути замінена у випадку заміни кредитора у господарському зобов`язанні (матеріальне правонаступництво) лише після виникнення підстав такої заміни після винесення рішення суду. У протилежному випадку здійснення судом процесуального правонаступництва (заміни боржника - відповідача) на основного боржника та субсидіарного боржника буде спростовувати у спосіб, не передбачений процесуальним законом, встановлені судом факти щодо наявності заборгованості саме у відповідача перед позивачем у справі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" про заміну боржника - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" - на двох божників: Акціонерне товариство "К.Енерго" (основний боржник) та Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" (субсидіарний боржник).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний двір "Українська товарна спілка" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 26 травня 2020 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.07.2020.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко