Постанова

від 04.10.2019 по справі 910/7586/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/7586/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Случа О. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 (судді: Тищенко А. І., Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.) про закриття апеляційного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк", 2) Товарної біржі "Перспектива-Коммодіті", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані",

про визнання недійсним відкритого (публічного) аукціону з продажу майна,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гросер" (далі - ТОВ "Гросер") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - Банк), Товарної біржі "Перспектива-Коммодіті" (далі - Біржа) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп" (далі - ТОВ "Джи Ес Груп") про визнання недійсним відкритого (публічного) аукціону з продажу майна, яке перебувало у заставі банку, оформленого протоколом від 27.08.2015 № 3181 про проведення аукціону у виді електронних торгів з продажу майна, яке перебуває у заставі Банку, на Біржі.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що майно (предмет іпотеки) продано на аукціоні без визначення ціни, оскільки звіт про оцінку майна, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас", не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, його не може бути взято до уваги, що підтверджується рецензіями Українського товариства оцінювачів від 18.11.2015 № 09-005, № 09-006, № 09-007 та рецензіями Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіріков консалт" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотаріус" від 05.11.2015. Позивач вважає, що ціна предмета аукціону є заниженою, оскільки за висновком експерта № 1/09/15 за результатами проведеної на замовлення позивача судової будівельно-технічної експертизи, який складено 09.09.2015, ринкова вартість майна станом на 01.09.2015 становить 13 005 120,00 грн, а не 4 801 640,00 грн. Також позивач зазначив, що Біржа не опублікувала повідомлення про проведення аукціону за дорученням Банку та не поінформувала осіб, які мають переважні права на купівлю майна, про можливість його реалізації. При цьому з інформації, розміщеної на сайті Біржі, не вбачається, що 27.08.2015 відбувся аукціон на замовлення Банку.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 (суддя Ковтун С.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю з тих мотивів, що підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків у цій справі є саме договори купівлі-продажу від 03.09.2015, а не аукціон, тому встановлення його правомірності не впливає на обсяг прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 (судді: Агрикова О. В. Чорногуз М. Г., Дідиченко М. А.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2017 (судді: Гольцова Л. А., Іванова Л. Б., Козир Т. П.), рішення суду першої інстанції скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

2.3. Постанову суду касаційної інстанції обґрунтовано порушенням Банком і Біржею вимог статті 38 Закону України "Про іпотеку", пункту 6.3.2 іпотечного договору та пункту 5.1 регламенту щодо обов`язкової умови визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки експертним шляхом на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Зазначене вплинуло на результат аукціону, оформленого протоколом, як і на зміст самого правочину з продажу майна, оскільки це майно було реалізовано за ціною, визначеною із порушенням вимог, установлених законом, а тому проведений аукціон не відповідає положенням статті 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідною умовою чинності правочину, що з урахуванням вимог частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

2.4. У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" (далі - ТОВ "Бізнес Репутація") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані" (далі - ТОВ "Інтертеймент Компані"), як особи, які набули права власності у відповідних частинах на предмет іпотеки, реалізований шляхом продажу на прилюдних торгах, звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення і постанову, а матеріали справи передати на новий розгляд за встановленою підсудністю.

2.5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 (судді: Зубець Л. П., Мартюк А. І., Алданова С. О.) рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасовано, справу № 910/7586/16 направлено для розгляду до Господарського суду Київської області.

2.6. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, оскільки суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а таке порушення є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення відповідно до пункту 4 частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, на думку суду, з урахуванням місцезнаходження предмета іпотеки (нерухомого майна) (Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11), зважаючи на положення статті 48 Закону України "Про іпотеку", позивач мав право оскаржити результати аукціону за місцезнаходженням майна, тобто до Господарського суду Київської області, однак справу розглянуто Господарським судом міста Києва, що свідчить про порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності).

2.7. Постановою Верховного Суду від 20.11.2018, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 у справі № 910/7586/16, справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

2.8. Направляючи справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду Верховний Суд, зокрема, зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил територіальної юрисдикції (підсудності) у справі № 910/7586/16 є помилковим з огляду на таке. Заявлені позивачем у цій справі вимоги не можна вважати обставинами, наявність яких зумовлює виключну підсудність згідно з частиною 3 статті 16 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки у даній справі не розглядається спір про право власності на майно або про витребування майна із чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном, тому територіальну підсудність цієї справи слід визначати відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Щодо необхідності залучення осіб, які набули права власності у відповідних частинах на предмет іпотеки, реалізований шляхом продажу на спірному відкритому (публічному) аукціоні, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що оскільки за змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України до суду мають право на звернення особи за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, то суду слід було установити також, чи є ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" власниками нерухомого майна, проданого з аукціону, на час їх звернення до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

2.9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/7586/16. Матеріали справи № 910/7586/16 повернуто до Господарського суду міста Києва.

2.10. Закриваючи апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані", апеляційний господарський суд керувався пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України і виходив з того, що оскаржуване рішення не впливає на права та/або обов`язки чи інтереси ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані", оскільки, як установив суд, ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" станом на час звернення із апеляційними скаргами не були власниками спірного нерухомого майна, проданого з аукціону.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/7586/16, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ТОВ "Бізнес Репутація" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/7586/16 в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Бізнес Репутація" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016, а справу у відповідній частині направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

3.2. У касаційній скарзі ТОВ "Бізнес Репутація", зокрема, зазначає, що апеляційною інстанцією було порушено статтю 254 Господарського процесуального кодексу України, яка надає право на апеляційне оскарження рішення суду. Крім того, на думку ТОВ "Бізнес Репутація" Північним апеляційним господарським судом порушено статті 73, 76, 78, 79, 264, 269, 272 Господарського процесуального кодексу України та неправильно застосовано статті 321, 328, 330 Цивільного кодексу України. Також скаржник зазначає, що ТОВ "Бізнес Репутація" вважається власником спірного майна протягом усього часу з моменту набуття права власності, тобто з 11.01.2016, станом на момент подання апеляційної скарги та цієї касаційної скарги. Скаржник звертає увагу, що його право власності не припинялося з втратою відповідного майна, оскільки Бориспільським міськрайонним судом Київської області установлено, що майно вибуло від ТОВ "Бізнес Репутація" поза волею власника на підставі договору, недійсність якого встановлена судом.

3.3. Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/7586/16, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ТОВ "Інтертеймент Компані" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/7586/16 в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інтертеймент Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016, а справу у відповідній частині направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

3.4. У касаційній скарзі ТОВ "Інтертеймент Компані", зокрема, зазначає, що апеляційною інстанцією було порушено статтю 254 Господарського процесуального кодексу України, яка надає право на апеляційне оскарження рішення суду. Крім того, на думку ТОВ "Бізнес Репутація" Північним апеляційним господарським судом порушено статті 73, 76, 78, 79, 264, 269, 272 Господарського процесуального кодексу України та неправильно застосовано статті 321, 328, 330 Цивільного кодексу України. Також скаржник зазначає, що ТОВ "Інтертеймент Компані" вважається власником спірного майна протягом усього часу з моменту набуття права власності, тобто з 11.01.2016, станом на момент подання апеляційної скарги та цієї касаційної скарги. Скаржник звертає увагу, що його право власності не припинялося з втратою відповідного майна, оскільки Бориспільським міськрайонним судом Київської області встановлено, що майно вибуло від ТОВ "Інтертеймент Компані" поза волею власника на підставі договору, недійсність якого встановлена судом.

4. Розгляд касаційних скарг та установлені судом обставини справи

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2019 (колегія суддів: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Чумак Ю. Я.) відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ "Бізнес Репутація", ТОВ "Інтертеймент Компані" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/7586/16 у порядку письмового провадження.

4.2. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.07.2019 № 29.3-02/1359 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/7586/16 у зв`язку із відпусткою судді Чумака Ю. Я.

4.3. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.07.2019 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Случ О. В.

4.4. До Верховного Суду 03.07.2019 надійшло клопотання ТОВ "Бізнес Репутація", у якому заявник просить призначити розгляд касаційної скарги ТОВ "Бізнес Репутація" на ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі № 910/7586/16 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

4.5. Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

4.6. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2019 зупинено провадження у справі № 910/7586/16 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 20/5007/101/11.

4.7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2019 поновлено провадження за касаційними скаргами ТОВ "Бізнес Репутація", ТОВ "Інтертеймент Компані" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/7586/16.

4.8. Господарськими судами установлено, що 25.12.2013 між позивачем (іпотекодавець) і Банком (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. за реєстровим № 13045 (далі - Іпотечний договір), за умовами якого позивач є майновим поручителем:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Групп" за кредитним договором від 25.12.2013 № LV/U/04-0253, укладеним між цим товариством і Банком;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Фудз" за кредитним договором від 25.12.2013 № LV/U/04-0254, укладеним між цим товариством і Банком;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Авточист плюс" за кредитним договором від 25.12.2013 № LV/U/04-0255, укладеним між цим товариством і Банком.

4.9. В забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавець на умовах, передбачених іпотечним договором, передав в іпотеку:

- нежитлове приміщення - виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями, літ. Б, загальною площею 1665,8 кв.м, розташовану за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11;

- ДОК ДБХ, літ. В, загальною площею 220,8 кв.м, розташований за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11 (колишня вул. Броварська, 7);

- земельну ділянку, на якій розташовані ці нежитлові приміщення, площею 0,8013 га (кадастровий номер 3210500000:06:006:0016), за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11.

4.10. За змістом пунктів 6.1, 6.2, 6.3.2 іпотечного договору іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або часткового невиконання іпотекодавцем умов договору та/або умов кредитного договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація відбуваються на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або у позасудовому порядку. Якщо іпотекодержатель приймає рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, то задовольнити свої вимоги він може на власний розсуд одним із таких способів, зокрема: іпотекодержатель набуває права від свого імені продавати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених у Законі України "Про іпотеку".

4.11. У подальшому Банк направив позивачеві вимогу від 28.04.2015 № 540, в якій вимагав упродовж 30 днів із моменту її отримання сплатити 1 115 970,46 грн і 879 755,25 грн у рахунок погашення боргу за кредитними договорами від 25.12.2013 №/U/04-0253 і №/U/04-0255, а у разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 30 днів, відповідні вимоги буде задоволено шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

4.12. 10.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас" як виконавцем і Біржею як замовником укладено договір на проведення оцінки майна № 19КП/15, на підставі якого складено звіти про незалежну оцінку, згідно з якими ринкова вартість об`єктів нерухомого майна (предмета іпотеки) загалом становить 4 801 640,00 грн.

4.13. 30.07.2015 між Банком (замовник) і Біржею укладено договір № 30/07-2015/22А про проведення відкритих (публічних) аукціонів із продажу майна, яке перебуває у заставі Банку, за змістом якого Біржа зобов`язалася надати послуги з організації і проведення аукціонів, а замовник, у свою чергу, зобов`язався сплатити Біржі вартість зазначених послуг відповідно до умов договору.

4.14. 11.08.2015 між Банком (замовник) і Біржею укладено додаткову угоду № 1 до договору від 30.07.2015 № 30/07-2015/22А, згідно з пунктом 1.1 якої замовник доручає, а біржа бере на себе обов`язок надати послуги з організації та проведення аукціону з продажу майна, який проводитиметься в електронній торговій системі біржі 27.08.2015. Єдиним лотом визначено всі 3 об`єкти нерухомого майна, передані позивачем Банку в іпотеку, а початкову ціну продажу встановлено на рівні 4 801 640,00 грн.

4.15. 27.08.2015 відбувся аукціон з продажу предмета іпотеки, за результатами якого переможцем із пропозицією 4 849 656,40 грн визначено ТОВ "Джі Ес Груп", з яким 03.09.2015 Банком укладено три договори купівлі-продажу щодо кожного з об`єктів іпотеки.

4.16. 06.11.2015 і 17.12.2015 між ТОВ "Джі Ес Груп" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Солід Компані" (далі - ТОВ "Солід Компані") укладено декілька договорів купівлі-продажу, на підставі яких ТОВ "Джі Ес Груп" відчужено земельну ділянку, нежитлове приміщення у виробничо-складській будівлі з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1665,8 кв.м і нежитлове приміщення загальною площею 220,8 кв.м, розташовані за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11.

4.17. 11.01.2016 між ТОВ "Солід Компані" і ТОВ "Інтертейнмент Компані", ТОВ "Бізнес Репутація" укладено договори купівлі-продажу, на підставі яких ТОВ "Інтертейнмент Компані" і ТОВ "Бізнес Репутація" відповідно придбали земельні ділянки: кадастровий номер 3210500000:06:006:0018 (нежитлове приміщення у виробничо-складській будівлі з вбудованими офісними приміщеннями, літ. Б, загальною площею 1665,8 м2); кадастровий номер 3210500000:06:006:0019 (ДОК ДБХ, літ. В, загальною площею 220,8 м2), розташовані за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11. У той же день проведено відповідні реєстраційні дії із внесення відомостей щодо нових власників зазначеного нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Переглянувши оскаржувану у справі ухвалу апеляційної інстанції, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

5.2. За змістом частин 1, 2 статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

5.3. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

5.4. Згідно з частиною 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

5.5. Частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

5.6. Наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене за результатами розгляду спору про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або викладено судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

5.7. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

5.8. Направляючи справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, зокрема, зазначив, що оскільки за змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України до суду мають право на звернення особи за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, то суду слід було встановити також чи є ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" власниками нерухомого майна, проданого з аукціону, на час їх звернення до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами

5.9. Частиною 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, які містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

5.10. На виконання зазначеної вказівки апеляційною інстанцією встановлено, що згідно з відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 03.04.2018:

- земельна ділянка: кадастровий номер 3210500000:06:006:0018 перебуває у власності ОСОБА_1 за договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 23.11.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С. та зареєстрованого в реєстрі за №4954;

- нежитлове приміщення у виробничо-складській будівлі з вбудованими офісними приміщеннями, літ. Б, загальною площею 1665,8 кв.м, перебуває у власності фізичної особи ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 23.11.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №4955;

- земельна ділянка кадастровий номер 3210500000:06:006:0019 перебуває у власності ОСОБА_1 за договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 23.11.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С. та зареєстрованого в реєстрі за №4956;

- нежитлове приміщення ДОК ДБХ, літ. В, загальною площею 220,8 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 23.11.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С. та зареєстрованого в реєстрі за №4955.

5.11. Отже апеляційною інстанцією установлено, що станом на час звернення з апеляційними скаргами ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" не були власниками спірного нерухомого майна, проданого з аукціону. За таких обставин судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення не впливає на права та/або обов`язки чи інтереси ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані".

5.12. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

5.13. Установивши, що рішення місцевого господарського суду не стосується прав, інтересів та обов`язків ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані", апеляційний господарський суд правомірно закрив апеляційне провадження за їх апеляційними скаргами на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

5.14. З огляду на зазначені установлені обставини, Верховний Суд вважає, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/7586/16 відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України і підстав для її скасування немає.

5.15. При цьому, колегія суддів ураховує, що на момент розгляду цієї справи існує правова позиція, викладена у постанові Верховного Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.09.2019 у справі № 20/5007/101/11.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у зазначеній постанові, зокрема, зазначив, що Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки відповідно до визначених статтею 101 цього Кодексу (у редакції, чинній до 15.12.2017) меж перегляду справи в апеляційній інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Господарським процесуальним кодексом України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини 1, 3, 4 статті 272 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Разом з тим, розділ ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

Відтак, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

5.16. Наведені у касаційних скаргах доводи щодо порушення судом норм процесуального права не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційного господарського суду, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржниками норм процесуального права, не спростовують установленого судом апеляційної інстанції та стосуються переоцінки обставин, що перебуває поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

5.17. Решта доводів, викладених у касаційних скаргах стосуються суті спору, фактичних обставин і не можуть бути взяті до уваги Верховним Судом з урахуванням положень процесуального законодавства.

5.18. Також, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційних скаргах не спростовують обґрунтованого та правомірного висновку суду апеляційної інстанції у вказаній справі.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Частиною 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України ).

Керуючись статтями 300 , 301 , пунктом 1 частини 1 статті 308 , статтями 309 , 314 , 315 , 317 Господарського процесуального кодексу України , Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1 . Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/7586/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

О. В. Случ