СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" жовтня 2019 р. Справа № 922/141/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.
прокурора - Ногіна О.М. (посв. №032167 від 11.02.2015);
та представників:
позивача - не з`явився;
відповідача - Гіль Є.В. (ордер серія ХВ №0000341843 від 22.07.2019, посв. №5156 від 30.08.2018);
1-ої 3-ої особи - не з`явився;
2-ої 3-ої особи - не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх.№1949Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2019 (суддя Калантай М.В. повний текст рішення складено 06.06.2019) у справі №922/141/17
за позовом Заступника прокурора Харківської області, м. Харків в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ
до Приватного підприємства "Агрохолдинг "Торнадо", с. Ватутіне, Харківська область;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Державна акціонерна компанія "Хліб України", м. Київ,
2) Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №84", с. Ватутіне, Харківська область;
про витребування майна та скасування державної реєстрації права приватної власності, -
ВСТАНОВИЛА:
Заступник прокурора Харківської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Агрохолдинг "Торнадо" (далі- ПП "Агрохолдинг "Торнадо"), в якому, з урахуванням уточнень (вх.№4421 від 08.02.2017), просив суд:
1. Витребувати від добросовісного набувача ПП "Агрохолдинг "Торнадо" на користь держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України наступне майно, що знаходиться за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул.Нова, буд.5:
- нежитлова будівля адміністративного корпусу загальною площею 299,6 кв.м (вартістю 4243,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна №7695244;
- господарська будівля авто вагова загальною площею 217,5 кв.м (вартістю 413,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна за №7696919;
- нежитлова будівля контора елеватора загальною площею 100 кв. м (вартістю 1871,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна за №7695598;
- господарська будівля робоча вежа загальною площею 763,6 кв. м (вартістю 6337,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна за №7698480;
- нежитлова будівля з трансформаторною підстанцією загальною площею 79,4 кв. м (вартістю 1080,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна №7699036;
- нежитлова будівля силосного корпусу №2 і силосного розширеного корпусу №2 загальною площею 3403,7 кв. м (вартістю 51881,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна № 7697468;
- нежитлова будівля залізнодорожні ваги загальною площею 61,8 кв. м (вартістю 2436,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна №7701040;
- нежитлова будівля силосного корпусу №1 і силосного розширеного корпусу №1 загальною площею 3392,5 кв. м (вартістю 49834,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна №7702064;
- нежитлова будівля зерносушилка загальною площею 251,2 кв. м (вартістю 1213,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна №7696179;
- господарська будівля пиловід`ємник загальною площею 35,8 кв. м (вартістю 101,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна за №7695019;
- нежитлова будівля лабораторія загальною площею 74,3 кв. м (вартістю 2870,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна за №7695351;
- нежитлова будівля механічної майстерні загальною площею 112,1 кв. м (вартістю 2815,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна за №7700521.
2. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності на наступне майно, що знаходиться за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с.Ватутіне, вул.Нова, буд.5, за ПП «Агрохолдинг «Торнадо» :
- нежитлова будівля адміністративного корпусу загальною площею 299,6 кв. м (вартістю 4243,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна №7695244;
- господарська будівля авто вагова загальною площею 217,5 кв. м (вартістю 413,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна за №7696919;
- нежитлова будівля контора елеватора загальною площею 100 кв. м (вартістю 1871,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна за №7695598;
- господарська будівля робоча вежа загальною площею 763,6 кв. м (вартістю 6337,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна за №7698480;
- нежитлова будівля з трансформаторною підстанцією загальною площею 79,4 кв. м (вартістю 1080,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна №7699036;
- нежитлова будівля силосного корпусу №2 і силосного розширеного корпусу №2 загальною площею 3403,7 кв. м (вартістю 51881,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна № 7697468;
- нежитлова будівля залізнодорожні ваги загальною площею 61,8 кв. м (вартістю 2436,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна №7701040;
- нежитлова будівля силосного корпусу №1 і силосного розширеного корпусу №1 загальною площею 3392,5 кв. м (вартістю 49834,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна №7702064;
- нежитлова будівля зерносушилка загальною площею 251,2 кв. м (вартістю 1213,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна №7696179;
- господарська будівля пиловід`ємник загальною площею 35,8 кв. м (вартістю 101,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна за №7695019;
- нежитлова будівля лабораторія загальною площею 74,3 кв. м (вартістю 2870,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна за №7695351;
- нежитлова будівля механічної майстерні загальною площею 112,1 кв. м (вартістю 2815,00 грн.) реєстраційний номер нерухомого майна за №7700521.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що спірне нерухоме майно було придбано відповідачем за договорами купівлі-продажу від 20.12.2010, укладеними з ТОВ "Промбудскло", яке не мало право на його відчуження, оскільки отримало його до статутного капіталу з порушеннями чинного законодавства, що встановлено судовими рішеннями у справі №922/6102/15. При цьому, відповідач, який є добросовісним набувачем, зобов`язаний повернути дане майно на підставі пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.03.2017 у справі №922/141/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2017, в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2017 вказані судові рішення скасовані, справа скерована на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.2019 у справі №922/141/17 в позові відмовлено повністю.
Заступник прокурора Харківської області з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2019 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю; здійснити перерозподіл судових витрат; справу розглянути за участю представника прокуратури Харківської області; про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги повідомити сторони та прокуратуру Харківської області.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2019, для розгляду справи №922/141/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області 27.05.2019 у справі №922/141/17. Встановлено строк позивачу, відповідачу та третім особам для подання відзивів на апеляційну скаргу. Призначено справу до розгляду на 13.08.2019.
У встановлений ухвалою суду від 04.07.2019 строк позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№6729 від 19.07.2019), в якому доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримує, вважає їх обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач у відзиві (вх.№7441 від 07.08.2019) проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019 для розгляду справи №922/141/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у зв`язку зі зміною складу суду розгляд справи відкладено на 10.09.2019 о 14:30. Запропоновано Міністерству аграрної політики та продовольства України, Державній акціонерній компанії "Хліб України" та Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №84" надати письмові пояснення стосовно початку перебігу строку позовної давності.
10.09.2019 від ДАК "Хліб України" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8564 від 10.09.2019), в якому третя особа просить задовольнити апеляційну скаргу прокурора, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги заступника прокурора Харківської області задовольнити у повному обсязі.
Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" на виконання вимог ухвали суду від 13.08.2019 надала письмові пояснення щодо початку перебігу строку позовної давності (вх. №8595 від 10.09.2019).
Представник відповідача до початку судового засідання 10.09.2019 надав через канцелярію суду клопотання (вх. №8599 о 14:01 год.), в якому просить залучити до участі у справі та визнати обов`язковою явку у судове засідання належним чином уповноваженого представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. В обґрунтування клопотання зазначає, що з матеріалів справи постає багато обставин, які неможливо з`ясувати без пояснень позивача - Міністерства аграрної політики та продовольства України, зокрема початок перебігу строку позовної давності, оскільки саме міністерство наполягає на тому, що його права порушені. Враховуючи той факт, що відповідно постанови КМУ від 02.09.2019 за №829 Міністерство аграрної політики та продовольства України реорганізоване шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, останнє в порядку ст. 52 ГПК України має бути залученим до участі у справі як правонаступник відповідного учасника справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 відмовлено в задоволенні клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, оскільки воно є передчасним; розгляд справи відкладено на 19.09.2019.
Прокурор надав письмові пояснення (вх. №8674 від 12.09.2019), де просить долучити до матеріалів справи та взяти до уваги при вирішенні заявленого клопотання представника відповідача витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Представник відповідача 18.09.2019 подав до суду клопотання (вх.№8907), в якому просить залучити до участі у справі правонаступника та визнати обов`язковою явку у судове засідання належним чином уповноваженого представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
В судовому засіданні 19.09.2019 судовою колегією встановлено, що станом на день розгляду справи відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається: ідентифікаційний код - 37471967, назва юридичної особи - Міністерство аграрної політики та продовольства - перебуває в стані припинення.
Разом з тим, як встановлено судом та наголошено прокурором в судовому засіданні, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Міністерства аграрної політики та продовольства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наразі відсутній.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 розгляд справи відкладено на 01.10.2019. Запропоновано Міністерству аграрної політики та продовольства України надати письмові пояснення стосовно реорганізації, а саме щодо завершення приєднання та переходу його прав та обов`язків до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
Позивач вимоги ухвали від 19.09.2019 не виконав, письмові пояснення з поставленого судом питання не надав, в судове засіданні свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.
Треті особи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання процесуальним правом щодо участі у судовому розгляді справи не скористались, своїх уповноважених представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень.
Відповідно до п. 2 ч. 3 статті 202 ГПК України повторна неявка в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки є підставою для розгляду справи за його відсутності.
Присутні в судовому засіданні прокурор та уповноважений представник відповідача свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї підтримують в повному обсязі. Додаткові клопотання або заяви - відсутні. Належних доказів на підтвердження завершення приєднання та переходу прав та обов`язків Міністерства аграрної політики та продовольства України до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства - не мають, в зв`язку з чим клопотання відповідача про здійснення процесуального правонаступництва є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, всі учасники процесу вважаються належним чином повідомленим про час, дату і місце судового засідання, явка сторін та третіх осіб в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї та письмових пояснень, вислухавши в судовому засіданні прокурора та уповноваженого представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з огляду на таке.
Звертаючись до господарського суду з позовом, прокурор, зокрема посилався на те, що ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" 11.10.2010 за відсутності спеціального рішення про приватизацію майна ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна передало майно Ватутінського елеватору, що розташоване за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіно, вул. Нова, 5, до статутного капіталу ТОВ "Промбудскло".
ТОВ "Промбудскло", в свою чергу, на підставі договорів купівлі-продажу від 21.12.2010 передало вказане нерухоме майно у власність ПП "Агрохолдінг "Торнадо".
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2016 у справі № 922/6102/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.09.2016, частково задоволено позов прокурора Нововодолазького району Харківської області в інтересах Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України до Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, ТОВ "Промбудскло", ДАК "Хліб України", ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84", а саме: визнано незаконним та скасовано п. 1 рішення правління ДАК "Хліб України" від 16.08.2010 р., оформленого протоколом № 231, в частині затвердження статуту ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" у новій редакції. Визнано недійсними зміни до статуту ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" від 16.08.2010 р. в частині передачі до статутного фонду ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" майна ДАК "Хліб України на праві власності та надання повноважень щодо розпорядження ним; визнано незаконним та скасовано рішення XLVI сесії Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області V скликання від 05.10.2010 р. про видачу свідоцтв про право державної власності ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" на наступне майно: нежитлові будівлі робочої вежі, силосного корпусу № 1, № 2 і силосного розширеного корпусу № 1, № 2, зерносушарки, пиловідємника, нежитлова будівля контори елеватора, залізнично-дорожні ваги, електромайстерня з трансформаторною підстанцією, механічна майстерня, автовагова, лабораторія, адміністративний корпус, розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Нова, буд. 5; визнано незаконним та скасовано рішення XLVII сесії Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області V скликання від 19.10.2010 р. про видачу свідоцтв про право приватної власності ТОВ "Промбудскло" на наступне майно: нежитлові будівлі робочої вежі, силосного корпусу № 1, № 2 і силосного розширеного корпусу № 1, № 2, зерносушарки, пиловідємника, нежитлова будівля контори елеватора, залізнично-дорожні ваги, електромайстерня з трансформаторною підстанцією, механічна майстерня, автовагова, лабораторія, адміністративний корпус, розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Нова, буд. 5; в частині позовних вимог до ТОВ "Промбудскло" провадження у справі припинено; в решті позовних вимог відмовлено.
На думку прокурора, враховуючи, що судом скасовані рішення, які стали передумовою набуття права власності ПП "Агрохолдінг "Торнадо" на майно Ватутінського елеватору, законним володільцем вказаного майна залишилося Міністерство аграрної політики та продовольства України, яким заходів щодо повернення майна у власність держави не було вжито, що свідчить про його бездіяльність.
Вказані обставини стали підставою для звернення заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Агрохолдинг "Торнадо" про витребування майна та скасування державної реєстрації права приватної власності.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне нерухоме майно вийшло з володіння ДАК "Хліб України" (особи, якій дане майно було передане державою в особі Кабінету Міністрів України у володіння), за її волею, яка була виражені у формі рішення правління ДАК "Хліб України" від 16.08.2010. Наявність волі особи, якій майно було передано власником, на подальше вибуття майна з володіння держави шляхом передачі до статутного капіталу ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" виключає можливість витребування цього майна у відповідача, як добросовісного набувача, на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України. Отже позовні вимоги прокурора слід визнати необґрунтованими. Разом з цим, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про пропуск прокурором строку позовної давності при зверненні з позовом, та зазначивши, що за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, відмовив у задоволенні позову у даній справі саме через необґрунтованість заявлених прокурором позовних вимог.
Беручи до уваги, що вказані висновки місцевого господарського суду є суперечливими, колегія суддів вважає за необхідне викласти мотивувальну частину оскаржуваного рішення в наступній редакції.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 06.11.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 та постановою Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/6102/15 за позовом прокурора Нововодолазького району Харківської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України до Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудскло", Державної акціонерної компанії "Хліб України", Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України "Хлібна база №84" було встановлено наступні обставини.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №1000 "Про утворення державної акціонерної компанії "Хліб України" утворено Державну акціонерну компанію "Хліб України" (надалі - Компанія).
Пунктом 4 вказаної постанови доручено Міністерству сільського господарства і продовольства за участю Компанії організувати перетворення державних підприємств, зазначених у додатках № 1, 2 і 3, у державні відкриті акціонерні товариства у порядку, визначеному Указом Президента України від 15.06.1993 №210 "Про корпоратизацію підприємств" (із змінами), передбачивши передачу до статутного фонду Компанії акцій відкритих акціонерних товариств: (100 відсотків - створених на базі підприємств, зазначених у додатку №1).
В подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.11.1997 за №1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств", відповідно до п.2 якої Міністерству агропромислового комплексу передати у двомісячний термін до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України" державне майно підприємств, зазначених у додатку №3, перетворивши їх у дочірні підприємства Компанії, а також адміністративні будинки, що належать до державної власності, згідно з додатком №4.
Згідно з додатком №3 цієї Постанови до статутного фонду Компанії передано "Хлібна база №84".
Пунктом 2 статуту Компанії, в редакції від 20.09.2010, визначено, що Компанія є відкритим акціонерним товариством, а згідно з п.п. 29, 30 статуту засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України, а акціонерами є: держава в особі Кабінету міністрів України - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію акцій Компанії та в особі Фонду державного майна - після передачі йому акцій Компанії, визначених для продажу згідно з прийнятим в установленому порядку рішенням про їх приватизацію.
Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №84" створене шляхом реорганізації ДП "Хлібна база №84" і зареєстроване Нововодолазькою райдержадміністрацією, реєстраційний №04059645Ю0010024 від 11.08.98.
Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база №84" до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 (в редакції від 03.12.2009) включено до даного переліку (22685903, Хлібна база N 84, 313010, Нововодолазький район, с.Ватутіне) та відповідно, майно підприємства не підлягає відчуженню з державної власності в будь-якій формі.
Пунктом 1.1 Статуту Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії Хліб України Хлібна база №84 передбачено, що статут визначає порядок утворення, діяльності та ліквідації дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії Хліб України Хлібна база №84, засновником (власником) якого є державна акціонерна компанія Хліб України.
Відповідно до пункту 29 Статуту Державної акціонерної компанії Хліб України засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження щодо управління корпоративними правами держави стосовно Компанії здійснює Міністерство аграрної політики України, правонаступником якого є Міністерство аграрної політики та продовольства України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764.
Уповноваженим органом управління майном, що знаходиться за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіно, вул. Нова, 5, є Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 99/1 - №99/12 від 17.08.2004 на ім`я ДАК "Хліб України" видані свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі робочої вежі, силосного корпусу №1, № 2 і силосного розширеного корпусу №1, №2, зерносушарки, пило від`ємника, нежитлова будівля контори елеватора, залізнично-дорожні ваги, електромайстерня з трансформаторною підстанцією, механічна майстерня, авто-вагова, лабораторія, адміністративна будівля (надалі по тексту Майно) на ім`я ДАК "Хліб України", які зареєстровані 01.10.2004 Нововодолазьким МКПТІ.
Рішенням правління ДАК "Хліб України" від 16.08.2010 затверджено статут Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84", відповідно до п.п.4.1- 4.3 якого майно підприємства складається з основних фондів, обігових коштів, цінних паперів, а також фінансових та інших активів, відображених у бухгалтерському балансі підприємства. Джерелом формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески ДАК "Хліб України", кредити банків, доходи від реалізації цінних паперів та корпоративних прав, доходи від провадження господарської діяльності, інші надходження, не заборонені чинним законодавством України. Майно ДАК Хліб України передається підприємству у власність. Майно, що набуте підприємством в результаті власної господарської діяльності належить підприємству на праві власності. Підприємство має право вчиняти щодо майна будь-які дії відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п.38 статуту ДАК "Хліб України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2001 за №240, в редакції станом на 16.08.2010, компанія стосовно переданого їй засновником до статутного фонду державного майна, яке включене до переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може вчиняти дії, наслідком яких може бути відчуження майна, в тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій, передача в заставу тощо, до виключення такого майна із зазначеного переліку об`єктів.
Попередньої згоди органу, який здійснює управління корпоративними правами держави, а саме Міністерства аграрної політики та продовольства України, на зазначену передачу отримано не було.
Рішеннями ХLVІ сесії V скликання Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 05.10.2010 "Про видачу свідоцтва на право державної власності на Майно, розташоване в селі Ватутіне по вулиці Нова,5, ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84", було скасовано рішення виконавчого комітету Ватутінської сільської ради від 17.08.2004 "Про видачу свідоцтва на право державної власності на будівлі та споруди ДАК Хліб України", та видані свідоцтво про право власності на майно, ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84", доля ціла.
На підставі свідоцтв на право власності, виданих Ватутінською сільською радою 05.10.2010 за ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до витягів право власності на наступне майно: нежитлова будівля адміністративного корпусу за №7695244, витяг №27595204; господарська будівля авто вагова за №7696919, витяг №27593487; нежитлова будівля контора елеватора за №7695598, витяг №27595279; господарська будівля робоча вежа за №7698480, витяг №27594337; нежитлова будівля з трансформаторною підстанцією за №7699036, витяг №27594042; нежитлова будівля силосного корпусу №2 і силосного розширеного корпусу №2 за №7697468, витяг №27594231; нежитлова будівля залізнодорожні ваги за №7701040, витяг №27593268; нежитлова будівля силосного корпусу №1 і силосного розширеного корпусу №1 за №7702064, витяг №27595381; нежитлова будівля зерносушарка за №7696179, витяг №27593688; господарська будівля пиловід`ємник за № 7695019, витяг №27594457; нежитлова будівля лабораторія за №7695351, витяг №27594139.
13 жовтня 2010 року проведено реєстрацію статуту ТОВ "Промбудскло", відповідно до якого одним з учасників зазначено ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84".
Згідно з п. 6.3. Статуту ТОВ "Промбудскло", до статутного капіталу товариства увійшло - майно у вигляді оргтехніки, офісних меблів та обладнання на суму 195659,53 грн., яке належить ОСОБА_1 та майно дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84", а саме: нежитлові будівлі робочої вежі, силосного корпусу №1, № 2 і силосного розширеного корпусу №1, №2, зерносушарки, пило від`ємника, нежитлова будівля контори елеватора, залізнично-дорожні ваги, електромайстерня з трансформаторною підстанцією, механічна майстерня, авто-вагова, лабораторія, адміністративна будівля (Надалі по тексту Майно), загальною вартістю 125093,80 грн.
Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" 11.10.2010 за відсутності спеціального рішення про приватизацію майна ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" на підставі акта прийому-передачі нерухомого майна передало майно, що розташоване за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіно, вул. Нова, 5, до статутного капіталу ТОВ "Промбудскло".
Сесією Ватутінської сільської ради прийнято рішення без номерів від 19.10.2010 про видачу свідоцтв на право приватної власності ТОВ "Промбудскло" на дане майно в с.Ватутіне по вул.Нова, 5.
Передача вказаного вище майна відбулася без відповідного рішення уповноваженого органу управління (Міністерства аграрної політики та продовольства України).
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.11.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 та постановою Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/6102/15, частково задоволено позов прокурора Нововодолазького району Харківської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України до Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудскло", Державної акціонерної компанії "Хліб України", Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України "Хлібна база №84", а саме:
- визнано незаконним та скасовано пункт 1 рішення правління Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 16.08.2010, оформлене протоколом №231, у частині затвердження статуту ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" у новій редакції;
- визнано недійсними зміни до статуту ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" від 16.08.2010 в частині передачі до статутного фонду ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" майна ДАК "Хліб України" на праві власності та надання повноважень щодо розпорядження ним;
- визнано незаконними та скасовано рішення XLVI сесії Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області V скликання від 05.10.2010 про видачу свідоцтв про право державної власності ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" на наступне майно: нежитлові будівлі робочої вежі, силосного корпусу №1, №2 і силосного розширеного корпусу №1, №2, зерносушарки, пиловід`ємника, нежитлова будівля контори елеватора, залізнично-дорожні ваги, електромайстерня з трансформаторною підстанцією, механічна майстерня, автовагова, лабораторія, адміністративний корпус, розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Нова, буд. 5; визнано незаконними та скасовано рішення XLVII сесії Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області V скликання від 19.10.2010 про видачу свідоцтв про право приватної власності ТОВ "Промбудскло" на наступне майно: нежитлові будівлі робочої вежі, силосного корпусу №1, №2 і силосного розширеного корпусу №1, №2, зерносушарки, пиловід`ємника, нежитлова будівля контори елеватора, залізнично-дорожні ваги, електромайстерня з трансформаторною підстанцією, механічна майстерня, автовагова, лабораторія, адміністративний корпус, розташовані за адресою: Харківська область Нововодолазький район, с.Ватутіне, вул. Нова, буд. 5;
- в частині позовних вимог до ТОВ "Промбудскло" провадження у справі припинено.
Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з огляду на вищевказані положення процесуального закону, преюдиціальне значення для розгляду даної справи мають встановлені при розгляді справи №922/6102/15 обставини щодо незаконного вибуття спірного майна з державної власності, оскільки спірне майно надавалося ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" для здійснення статутної діяльності, а не у власність, і це майно залишається об`єктом права державної власності. При цьому, відповідні рішення Міністерством аграрної політики та продовольства України не приймалися. Зміна режиму майна Кабінетом Міністрів України також не здійснювалася. Отже, включення ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" спірного майна до статутного фонду ТОВ "Промбудскло" суперечить вимогам ст.38 Статуту ДАК "Хліб України", ст.11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" в частині включення спірного майна до статутного капіталу.
Матеріали справи свідчать про те, що 21.12.2010 між TOB "Промбудскло" (продавець) та ПП "Агрохолдинг Торнадо" (покупець) були укладені договори купівлі-продажу нежитлових будівель, які посвідчені приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Некрасовою H.A. та зареєстровані в реєстрі за №№ 2773, 2775, 2777, 2779, 2781, 2783, 2785, 2787, 2789, 2791, 2793, 2795, за умовами яких ПП "Агрохолдинг Торнадо" набув у власність за плату спірне нерухоме майно.
14.02.2017 державним реєстратором Харківської районної державної адміністрації прийнято рішення №33845504 (з відкриттям розділу), на підставі якого зареєстровано право приватної власності за ПП "Агрохолдинг "Торнадо" на майновий комплекс, який складається з нежитлових будівель: літ. А (офіс) загальною площею 297,5кв.м; літ. В (виробничо-технічна лабораторія) загальною площею 74,7кв.м; літ. Н (закрита трансформаторна підстанція з електроцехом) загальною площею 79,4кв.м; літ. К (елеватор) загальною площею 763,6 кв. м; літ. Ж (елеватор) загальною площею 3 421,5кв.м; літ. М (елеватор) загальною площею 3428,1кв.м.; літ. Л (склад наземного зберігання № 1) загальною площею 4 334,6 кв. м; літ. Г (розподільча дільниця) загальною площею 35,8 кв. м; літ. О (промислова дільниця) загальною площею 112,1 кв. м; літ. Д (контрольно-пропускний пункт) загальною площею 217,5 кв. м; літ. Б (побутові приміщення) загальною площею 100 кв. м; літ. Р (зерносушильний комплекс) загальною площею 251,2 кв. м; літ. П (залізнична вагова) загальною площею 61,8 кв. м.
Право власності на нежитлову будівлю адміністративного корпусу загальною площею 299,6 кв. м, господарську будівлю автовагова загальною площею 217,5 кв. м, нежитлову будівлю контора елеватора загальною площею 100 кв. м, господарську будівлю робоча вежа загальною площею 763,6 кв. м, нежитлову будівлю з трансформаторною підстанцією загальною площею 79,4 кв. м, нежитлову будівлю силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу № 2 загальною площею 3 403,7 кв. м, нежитлову будівлю залізнодорожні ваги загальною площею 61,8 кв. м, нежитлову будівлю силосного корпусу № 1 і силосного розширеного корпусу № 1 загальною площею 3 392,5 кв. м, нежитлову будівлю зерносушилка загальною площею 251,2 кв. м, господарську будівлю пиловід`ємник загальною площею 35,8 кв. м, нежитлову будівлю лабораторія загальною площею 74,3 кв. м, нежитлову будівлю механічної майстерні загальною площею 112,1 кв. м погашено на підставі рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації від 14.02.2017 № 338473345 у зв`язку із закриттям розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на відповідні об`єкти нерухомості.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2017 у справі №922/141/17 визначено, що у даному випадку змінилися лише індивідуальні ознаки спірних об`єктів нерухомого майна, правові ж підстави залишились незмінними.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 330 ЦК України встановлено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
В матеріалах справи відсутні докази того, що станом на момент укладення договорів купівлі-продажу нежитлових будівель (21.12.2010), за якими відповідач придбав у власність спірні об`єкти нерухомості, йому було відомо про те, що ТОВ "Промбудскло" не мало права на їх відчуження.
Отже, ПП "Агрохолдинг Торнадо" слід вважати добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, який придбав його за відплатними договорами купівлі-продажу.
Прокурор у позові вказує, що спірне нерухоме майно має бути повернуто власнику (державі) в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, оскільки воно вибуло з їх володіння не з їхньої волі шляхом неправомірної передачі на праві власності спочатку до статутного капіталу спочатку ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84", а потім до статутного капіталу ТОВ "Промбудскло".
У зв`язку з цим суд зазначає наступне.
Для застосування частини 1 статті 388 ЦК України необхідна одночасна наявність наступних умов:
- майно має вибути з володіння (бути загубленим, втраченим або вибути іншим шляхом);
- майно має вибути з володіння не з волі власника або особи, якій він передав майно у володіння.
Отже, в обов`язковому порядку слід встановити не лише факт вибуття майна з володіння власника, а й факт відсутності волі відповідної особи на таке вибуття. При чому така воля має бути відсутньою як безпосередньо у власника майна, так і у особи, якій він передав майно у володіння.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 за №1000 "Про утворення державної акціонерної компанії "Хліб України" утворено Державну акціонерну компанію "Хліб України" (надалі - Компанія).
Пунктом 4 вказаної постанови доручено Міністерству сільського господарства і продовольства за участю Компанії організувати перетворення державних підприємств, зазначених у додатках № 1, 2 і 3, у державні відкриті акціонерні товариства у порядку, визначеному Указом Президента України від 15.06.1993 №210 "Про корпоратизацію підприємств" (із змінами), передбачивши передачу до статутного фонду Компанії акцій відкритих акціонерних товариств: (100 відсотків - створених на базі підприємств, зазначених у додатку №1).
В подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.11.1997 за №1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств", відповідно до п.2 якої Міністерству агропромислового комплексу передати у двомісячний термін до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України" державне майно підприємств, зазначених у додатку №3, перетворивши їх у дочірні підприємства Компанії, а також адміністративні будинки, що належать до державної власності, згідно з додатком №4.
Згідно з додатком №3 цієї Постанови до статутного фонду Компанії передано "Хлібна база №84".
Пунктом 29 Статуту ДАК "Хліб України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2001 №240 (в редакції станом на 2010 рік) визначено, що засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пунктів 34-36 Статуту ДАК "Хліб України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2001 №240 (в редакції станом на 2010 рік) майно Компанії складається з основних фондів, обігових коштів, цінних паперів, а також фінансових та інших активів, відображених у бухгалтерському балансі Компанії.
Одним з джерел формування майна Компанії є майно, передане засновником.
Компанії належить на праві господарського відання - майно, передане засновником до статутного фонду Компанії, у тому числі кошти.
Таким чином, все майно "Хлібної бази №84", у тому числі спірні об`єкти нерухомого майна, було передано державою в особі Кабінету Міністрів України до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України" на праві господарського відання.
Відповідно до частини 1 статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
З вищенаведеного вбачається, що право господарського відання включає в себе у тому числі право володіння майном, а тому спірне нерухоме майно знаходилося у володінні Державної акціонерної компанії "Хліб України".
Рішенням правління ДАК "Хліб України" від 16.08.2010 затверджено статут Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84", відповідно до умов якого майно ДАК "Хліб України" було передане даному підприємству у власність з правом вчиняти щодо майна будь-які дії відповідно до вимог чинного законодавства, внаслідок чого ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" отримало можливість зареєструвати за собою право власності на спірне нерухоме майно та в подальшому передати його до статутного капіталу ТОВ "Промбудскло".
Проте, як вже зазначалось вище, рішенням господарського суду Харківської області від 06.11.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 та постановою Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/6102/15, зокрема визнано незаконним та скасовано пункт 1 рішення правління Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 16.08.2010, оформлене протоколом №231, у частині затвердження статуту ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" у новій редакції; визнано недійсними зміни до статуту ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" від 16.08.2010 в частині передачі до статутного фонду ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" майна ДАК "Хліб України" на праві власності та надання повноважень щодо розпорядження ним.
Під час розгляду вказаної справи встановлені обставини щодо незаконного вибуття спірного майна з державної власності, оскільки спірне майно надавалося ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" для здійснення статутної діяльності, а не у власність, і це майно залишається об`єктом права державної власності. При цьому, відповідні рішення Міністерством аграрної політики та продовольства України не приймалися. Зміна режиму майна Кабінетом Міністрів України також не здійснювалася. Отже, включення ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база №84" спірного майна до статутного фонду ТОВ "Промбудскло" суперечить вимогам ст.38 Статуту ДАК "Хліб України", ст.11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" в частині включення спірного майна до статутного капіталу.
З огляду на наведене, суд констатує про відсутність правових підстав для висновку про те, що спірне нерухоме майно вийшло з володіння ДАК "Хліб України" (особи, якій дане майно було передане держаною в особі Кабінету Міністрів України у володіння), за її волею.
Згідно ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно набуто безоплатно від особи, яка не мала права його відчужувати, власник вправі витребувати майно в усіх випадках.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Частиною 3 пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що у справах за позовами власників майна щодо його відчуження за наступними правочинами, таке майно може бути витребувано від особи шляхом подання індикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що рішення, які стали передумовою набуття права власності відповідачем на спірне майно, були скасовані в судовому порядку, законним володільцем майна залишається Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Таким чином, у відповідності до вимог ст.ст. 330, 388 Цивільного кодексу України право власності на майно, яке було відчужено поза волею власника, не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.
Отже, позовні вимоги прокурора слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Під час розгляду справи відповідач наполягав на застосуванні позовної давності, про що зазначав у відзивах, а також у заяві про застосування позовної давності.
У зв`язку з цим, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Верховний Суд у своєму рішенні від 28.02.2018 у справі №338/431/15-ц вказує, що частина перша статті 261 Цивільного кодексу України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
Отже саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права.
При цьому, суд враховує висновки щодо застосування норм права, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №362/44/17.
Так, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 Цивільного кодексу України).
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина перша статті 388 Цивільного кодексу України).
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 Цивільного кодексу України).
Відсутність спрямованого на відчуження майна рішення відповідного органу місцевого самоврядування (зокрема, його підроблення) означає, що власник волю на відчуження не виявляв.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
На віндикаційні позови держави та територіальних громад (в особі органів державної влади та місцевого самоврядування відповідно) поширюється загальна позовна давність.
Зміна правовідносин, які стали остаточними внаслідок спливу позовної давності або мали би стати остаточними, якби позовна давність була застосована без дискримінації на користь держави, є несумісною з принципом правової визначеності.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).
Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.
Як вбачається зі змісту наявних у матеріалах справи судових рішень у справі №5023/3330/12, у липні 2012 року прокурор Нововодолазького району Харківської області в інтересах держави в особі Державної акціонерної компанії "Хліб України" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до приватного підприємства "Агрохолдинг "Торнадо", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 84" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудскло", в якому просив суд визнати право державної власності за державною акціонерною компанією "Хліб України" на нежитлові приміщення робочої вежі, силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу №2, зерносушарки, пиловід`ємника, контори елеватора, силосного корпусу № 1 і силосного розширеного корпусу № 1, залізничних ваг, електромайстерні з трансформаторною підстанцією, механічної майстерні, авто вагової, лабораторії, адміністративної будівлі, що розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Нова; витребувати вказане майно у приватного підприємства "Агрохолдинг Торнадо" на користь держави в особі Державної акціонерної компанії "Хліб України".
Рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.2013 у справі №5023/3330/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2014, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Підставою для відмови у позові стало те, що прокурором невірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, що не є перешкодою для повторного звернення до суду.
Крім того, згідно ухвали господарського суду Харківської області від 19.09.2012 у справі №5023/1717/12 за позовом ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" до ТОВ "Промбудскло" та ПП "Агрохолдинг Торнадо" про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Промбудскло", визнання за ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" та витребування у ПП "Агрохолдинг Торнадо" спірних об`єктів, судом встановлено, що в провадженні ГУ МВС України в Харківській області знаходиться кримінальна справа №18120040, яка порушена 12.04.2012 заступником прокурора області старшим радником юстиції Лахтюком Л.В. за ознаками ст. 191 ч. 4 КК України стосовно службових осіб ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" за фактом розтрати чужого майна у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.
Таким чином судом встановлено, що державі в особі органів прокуратури було відомо про факт вибуття з державної власності спірного майна та перебування такого майна у власності відповідача, ще в 2012 році.
Однак, позов у справі №922/141/17 був поданий лише 30.12.2016, що підтверджується поштовим конвертом, у якому надійшла позовна заява.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача про пропуск прокурором строку позовної давності при зверненні з даним позовом.
Суд відхиляє посилання прокурора на, те, що набуття відповідачем майна є триваючим правопорушенням, а тому на нього не поширюється позовна давність, оскільки така позиція суперечить вищевказаним висновки щодо застосування норм права, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №362/44/17.
Також необґрунтованим є твердження прокурора про те, що строк позовної давності слід обчислювати з моменту набрання законної сили рішенням у справі №922/6102/15, оскільки прокурор не був позбавлений можливості заявити вимогу про повернення майна як у межах справи №922/6102/15 (за аналогією зі спором у справі №5023/3330/12), так і шляхом подання окремого позову в межах загального строку позовної давності.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки прокурор пред`явив позов після спливу позовної давності, про застосування якої до позовних вимог просив відповідач, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити.
Оцінюючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Харківської області є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2019 у справі №922/141/17 підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції даної постанови.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більше як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись статтями 129, 233, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2019 у справі №922/141/17 змінити.
Викласти мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 10.10.2019.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2019 |
Оприлюднено | 10.10.2019 |
Номер документу | 84846305 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Тихий Павло Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні