Постанова

від 14.01.2020 по справі 922/141/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/141/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

за участю представників:

прокуратури - Скрипки М. В.,

позивача - Григорян О. О.,

відповідача - Гіля Є. В.,

третіх осіб - Косянчука В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України" та прокурора Харківської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 (судді: Тихий П. В., Россолов В. В., Хачатрян В. С.) і рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2019 (суддя Калантай М. В.) у справі

за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України

до Приватного підприємства "Агрохолдинг "Торнадо",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державна акціонерна компанія "Хліб України" і Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 84",

про витребування майна та скасування державної реєстрації права приватної власності,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У грудні 2016 року заступник прокурора Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням змін) в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України про: 1) витребування від добросовісного набувача - Приватного підприємства "Агрохолдинг "Торнадо" (далі - ПП "Агрохолдинг "Торнадо") на користь держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України майна, розташованого за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Ватутіне, вул. Нова, 5, а саме: нежитлової будівлі адміністративного корпусу загальною площею 299,6 м 2 , вартістю 4 243,00 грн, реєстраційний номер нерухомого майна 7695244; господарської будівлі автовагової загальною площею 217,5 м 2 , вартістю 413,00 грн, реєстраційний номер нерухомого майна 7696919; нежитлової будівлі контори елеватора загальною площею 100 м 2 , вартістю 1 871,00 грн, реєстраційний номер нерухомого майна 7695598; господарської будівлі робочої вежі загальною площею 763,6 м 2 , вартістю 6 337,00 грн, реєстраційний номер нерухомого майна 7698480; нежитлової будівлі з трансформаторною підстанцією загальною площею 79,4 м 2 , вартістю 1 080,00 грн, реєстраційний номер нерухомого майна 7699036; нежитлової будівлі силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу № 2 загальною площею 3 403,7 м 2 , вартістю 51 881,00 грн, реєстраційний номер нерухомого майна 7697468; нежитлової будівлі - залізничних ваг загальною площею 61,8 м 2 , вартістю 2 436 грн, реєстраційний номер нерухомого майна 7701040; нежитлової будівлі силосного корпусу № 1 і силосного розширеного корпусу № 1 загальною площею 3392,5 м 2 , вартістю 49 834,00 грн, реєстраційний номер нерухомого майна 7702064; нежитлової будівлі зерносушарки загальною площею 251,2 м 2 , вартістю 1 213,00 грн, реєстраційний номер нерухомого майна 7696179; господарської будівлі пиловід`ємника загальною площею 35,8 м 2 , вартістю 101,00 грн, реєстраційний номер нерухомого майна 7695019; нежитлової будівлі лабораторії загальною площею 74,3 м 2 , вартістю 2 870,00 грн, реєстраційний номер нерухомого майна 7695351; нежитлової будівлі механічної майстерні загальною площею 112,1 м 2 , вартістю 2 815,00 грн, реєстраційний номер нерухомого майна 7700521; 2) скасування державної реєстрації права приватної власності на зазначене нерухоме майно за ПП "Агрохолдинг "Торнадо".

Позов обґрунтовано посиланням на положення статей 317, 319, 330, 388 Цивільного кодексу України, незаконністю вибуття спірного нерухомого майна із державної власності поза волею власника, без згоди позивача.

1.2. У відзиві на позов ПП "Агрохолдинг "Торнадо" заперечило проти його задоволення, просило відмовити у позові та застосувати позовну давність.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

2.2. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Харківської області від 27.05.2019 у позові відмовлено.

Аргументуючи судове рішення, господарський суд першої інстанції виходив із того, що спірне нерухоме майно вибуло із володіння Державної акціонерної компанії "Хліб України" (далі - ДАК "Хліб України") - особи, якій таке майно було передано у володіння державою в особі Кабінету Міністрів України, за її волею, вираженою у формі рішення правління ДАК "Хліб України" від 16.08.2010. Наявність волі особи, якій майно було передано власником, на подальше вибуття майна із володіння держави шляхом передачі до статутного капіталу Дочірного підприємства ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" (далі - ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84") виключає можливість витребування цього майна у відповідача як добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України. Отже, за висновком суду першої інстанції, позовні вимоги прокурора є необґрунтованими. Водночас місцевий господарський суд дійшов висновку про пропуск прокурором позовної давності при зверненні із цим позовом, однак відмовив у позові саме за необґрунтованістю позовних вимог.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2019 змінено. Викладено мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови. В решті рішення залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що обставини незаконного вибуття спірного майна із державної власності встановлені у справі № 922/6102/15; рішенням Господарського суду Харківської області від 06.11.2017 у справі № 922/6102/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 і постановою Верховного Суду від 20.11.2018, зокрема, визнано незаконним і скасовано пункт 1 рішення правління ДАК "Хліб України" від 16.08.2010, оформленого протоколом № 231, у частині затвердження статуту ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" у новій редакції; визнано недійсними зміни до статуту ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" від 16.08.2010 у частині передачі до статутного фонду ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" майна ДАК "Хліб України" на праві власності та надання повноважень щодо розпорядження ним. Суд апеляційної інстанції наголосив, що оскільки рішення, які стали передумовою набуття права власності відповідачем на спірне майно, були скасовані у судовому порядку, законним володільцем майна залишається Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Разом із тим апеляційний господарський суд установив, що державі в особі органів прокуратури було відомо про факт вибуття із державної власності спірного майна та перебування такого майна у власності відповідача, ще з 2012 року, однак із позовом у цій справі прокурор звернувся тільки 30.12.2016, тобто із пропуском позовної давності. Оскільки прокурор звернувся із цим позовом після спливу позовної давності, про застосування якої просив відповідач, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з огляду на пропуск позовної давності.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із висновками господарських судів, Публічне акціонерне товариство "ДАК "Хліб України" (далі - ПАТ "ДАК "Хліб України") подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зокрема, ПАТ "ДАК "Хліб України" наголошує на незаконності вибуття спірного майна із державної власності та акцентує, що відлік позовної давності для звернення із цим позовом необхідно починати із дати набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області від 14.06.2016 у справі № 922/6102/15.

Водночас, не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 і рішенням Господарського суду Харківської області від 27.05.2019, до Верховного Суду звернувся прокурор Харківської області, який у поданій касаційній скарзі просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Підставою для скасування оскаржених судових рішень прокурор вважає неправильне застосування норм матеріального права (статей 167, 170, 253, 255, 260, 261, 267 Цивільного кодексу України) та процесуального права (статей 75, 76-79, 236, 237, 257 Господарського процесуального кодексу України). Прокурор наголошує, що про порушення права власності держави на спірне майно позивачеві стало відомо за результатами розгляду справи № 922/6102/15. На думку прокурора, суди не врахували, що положення про позовну давність до вимог про витребування державного майна із чужого незаконного володіння не застосовуються. Отже, як вважає прокурор, відмова у задоволенні позову у зв`язку із пропуском позовної давності є помилковою.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ПП "Агрохолдинг "Торнадо" просить залишити оскаржені рішення та постанову без змін, а касаційні скарги - без задоволення як необґрунтовані.

3.3. Від ПП "Агрохолдинг "Торнадо" надійшла заява про застосування положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також орієнтовний розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

3.4. Від ПП "Агрохолдинг "Торнадо" також надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Колегія суддів залишає це клопотання без задоволення через відсутність правових підстав, з якими положення статті 228 Господарського процесуального кодексу України, зокрема пункту 7 зазначеної норми, у цьому випадку пов`язують вчинення такої процесуальної дії; подібності правовідносин в обох справах не доведено; викладене у клопотанні обґрунтування за своїм змістом не свідчить про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не можуть бути задоволені з таких підстав.

4.2. Як установив апеляційний господарський суд і свідчать матеріали справи, під час розгляду справи № 922/6102/15 за позовом прокурора Нововодолазького району Харківської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України до Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудскло" (далі - ТОВ "Промбудскло"), ДАК "Хліб України", ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84", за результатами розгляду якої Господарський суд Харківської області ухвалив рішення від 06.11.2017, залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 і постановою Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/6102/15, встановлено таке.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 № 1000 "Про утворення ДАК "Хліб України" утворено ДАК "Хліб України".

За змістом пункту 4 цієї постанови Міністерству сільського господарства і продовольства доручено за участю ДАК "Хліб України" організувати перетворення державних підприємств, зазначених у додатках № 1, 2, 3, на державні відкриті акціонерні товариства у порядку, визначеному Указом Президента України від 15.06.1993 № 210 "Про корпоратизацію підприємств" (зі змінами), передбачивши передачу до статутного фонду ДАК "Хліб України" акцій відкритих акціонерних товариств: (100 відсотків - створених на базі підприємств, зазначених у додатку № 1).

У подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 05.11.1997 № 1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств", за змістом пункту 2 якої Міністерство агропромислового комплексу мало у двомісячний термін передати до статутного фонду ДАК "Хліб України" державне майно підприємств, зазначених у додатку № 3, перетворивши їх на дочірні підприємства ДАК "Хліб України", а також адміністративні будинки, що належать до державної власності, згідно з додатком № 4.

За змістом додатку № 3 цієї постанови до статутного фонду ДАК "Хліб України" передано хлібну базу № 84.

У пункті 2 статуту ДАК "Хліб України" у редакції від 20.09.2010 визначено, що компанія є відкритим акціонерним товариством, а згідно з пунктами 29, 30 статуту її засновником є держава в особі Кабінету Міністрів України, акціонерами - держава в особі Кабінету Міністрів України - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію акцій компанії і в особі Фонду державного майна України - після передачі йому акцій компанії, визначених для продажу згідно з прийнятим у встановленому порядку рішенням про їх приватизацію.

ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" створено шляхом реорганізації ДП "Хлібна база № 84" і зареєстровано Нововодолазькою районною державною адміністрацією, реєстраційний номер 04059645Ю0010024 від 11.08.1998.

Згідно із законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 (в редакції від 03.12.2009) ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" включено до такого переліку (22685903, хлібна база № 84, 313010, Нововодолазький район, с. Ватутіне) та, відповідно, майно підприємства не може бути відчужено із державної власності в будь-якій формі.

У пункті 1.1 статуту ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" передбачено, що статут визначає порядок утворення, діяльності та ліквідації зазначеного дочірнього підприємства, засновником (власником) якого є ДАК "Хліб України".

Відповідно до пункту 29 статуту ДАК "Хліб України" засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження щодо управління корпоративними правами держави стосовно компанії здійснює Міністерство аграрної політики України, правонаступником якого є Міністерство аграрної політики та продовольства України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764.

Уповноваженим органом управління майном, розташованим за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Ватутіне, вул. Нова, 5, є Міністерство аграрної політики та продовольства України.

За змістом рішення виконавчого комітету Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 17.08.2004 № 99/1 - № 99/12 на ім`я ДАК "Хліб України" видано свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі робочої вежі, силосного корпусу № 1, № 2 і силосного розширеного корпусу № 1, № 2, зерносушарки, пиловід`ємника, нежитлової будівлі контори елеватора, залізничних ваг, електромайстерні з трансформаторною підстанцією, механічної майстерні, автовагової, лабораторії, адміністративної будівлі, які зареєстровані 01.10.2004 Нововодолазьким МКПТІ.

Рішенням правління ДАК "Хліб України" від 16.08.2010 затверджено статут ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84", згідно з пунктами 4.1 - 4.3 якого майно підприємства складається з основних фондів, обігових коштів, цінних паперів, а також фінансових та інших активів, відображених у бухгалтерському балансі підприємства. Джерелом формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески ДАК "Хліб України", кредити банків, доходи від реалізації цінних паперів та корпоративних прав, доходи від провадження господарської діяльності, інші надходження, не заборонені чинним законодавством України. Майно ДАК "Хліб України" передається підприємству у власність. Майно, набуте підприємством у результаті власної господарської діяльності, належить підприємству на праві власності. Підприємство має право вчиняти щодо майна будь-які дії відповідно до вимог чинного законодавства.

За змістом пункту 38 статуту ДАК "Хліб України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2001 № 240, у редакції станом на 16.08.2010 компанія стосовно переданого їй засновником до статутного фонду державного майна, яке включено до переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може вчиняти дії, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій, передача у заставу тощо, до виключення такого майна із зазначеного переліку об`єктів.

Попередньої згоди органу, який здійснює управління корпоративними правами держави, а саме Міністерства аграрної політики та продовольства України, на зазначену передачу отримано не було.

Рішенням ХLVІ сесії V скликання Ватутінської сільської ради Нововодолазького р-ну Харківської області від 05.10.2010 "Про видачу свідоцтва на право державної власності на майно, розташоване в с. Ватутіне по вулиці Новій, 5, ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" скасовано рішення виконавчого комітету Ватутінської сільської ради від 17.08.2004 "Про видачу свідоцтва на право державної власності на будівлі та споруди ДАК "Хліб України" та видані свідоцтва про право власності на майно ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84", доля ціла.

На підставі свідоцтв на право власності, виданих Ватутінською сільською радою 05.10.2010, за ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84", зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до витягів право власності на таке майно: нежитлова будівля адміністративного корпусу № 7695244, витяг № 27595204; господарська будівля автовагової № 7696919, витяг № 27593487; нежитлова будівля контори елеватора № 7695598, витяг № 27595279; господарська будівля робочої вежі № 7698480, витяг № 27594337; нежитлова будівля з трансформаторною підстанцією № 7699036, витяг № 27594042; нежитлова будівля силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу № 2 № 7697468, витяг № 27594231; нежитлова будівля - залізничні ваги за № 7701040, витяг № 27593268; нежитлова будівля силосного корпусу № 1 і силосного розширеного корпусу № 1 № 7702064, витяг № 27595381; нежитлова будівля зерносушарки № 7696179, витяг № 27593688; господарська будівля пиловід`ємника № 7695019, витяг № 27594457; нежитлова будівля лабораторії № 7695351, витяг № 27594139.

13.10.2010 проведено реєстрацію статуту ТОВ "Промбудскло", відповідно до якого одним із учасників зазначено ДП "ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84".

Згідно з пунктом 6.3 статуту ТОВ "Промбудскло" до статутного капіталу товариства увійшло майно у виді оргтехніки, офісних меблів та обладнання на суму 195 659,53 грн, яке належить ОСОБА_1 , та майно ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84", а саме: нежитлові будівлі робочої вежі, силосного корпусу №1, № 2 і силосного розширеного корпусу № 1, № 2, зерносушарки, пиловід`ємника, нежитлова будівля контори елеватора, залізничні ваги, електромайстерня з трансформаторною підстанцією, механічна майстерня, автовагова, лабораторія, адміністративна будівля, загальною вартістю 125 093,80 грн.

ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" 11.10.2010 за відсутності спеціального рішення про приватизацію майна ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" на підставі акта прийому-передачі нерухомого майна передало до статутного капіталу ТОВ "Промбудскло" майно, розташоване за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Ватутіне, вул. Нова, 5.

Ватутінська сільська рада прийняла рішення від 19.10.2010 про видачу свідоцтв на право приватної власності ТОВ "Промбудскло" на це майно в с. Ватутіному по вул. Новій, 5.

Передача зазначеного майна відбулася без прийняття відповідного рішення уповноваженого органу управління (Міністерства аграрної політики та продовольства України).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.11.2017 у справі № 922/6102/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 і постановою Верховного Суду від 20.11.2018, частково задоволено позов прокурора Нововодолазького району Харківської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України і Міністерства аграрної політики та продовольства України до Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, ТОВ "Промбудскло", ДАК "Хліб України", ДП ДАК "Хліб України "Хлібна база № 84", а саме: визнано незаконним і скасовано пункт 1 рішення правління ДАК "Хліб України" від 16.08.2010, оформлене протоколом № 231, у частині затвердження статуту ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" у новій редакції; визнано недійсними зміни до статуту ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" від 16.08.2010 у частині передачі до статутного фонду ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" майна ДАК "Хліб України" на праві власності та надання повноважень щодо розпорядження ним; визнано незаконними та скасовано рішення XLVI сесії Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області V скликання від 05.10.2010 про видачу свідоцтв про право державної власності ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" на таке майно: нежитлові будівлі робочої вежі, силосного корпусу № 1, № 2 і силосного розширеного корпусу № 1, № 2, зерносушарки, пиловід`ємника, нежитлові будівлі контори елеватора, залізничні ваги, електромайстерню з трансформаторною підстанцією, механічну майстерню, автовагову, лабораторію, адміністративний корпус, розташовані за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Ватутіне, вул. Нова, 5; визнано незаконними і скасовано рішення XLVII сесії Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області V скликання від 19.10.2010 про видачу свідоцтв про право приватної власності ТОВ "Промбудскло" на таке майно: нежитлові будівлі робочої вежі, силосного корпусу № 1, № 2 і силосного розширеного корпусу № 1, № 2, зерносушарки, пиловід`ємника, нежитлову будівлю контори елеватора, залізничні ваги, електромайстерню з трансформаторною підстанцією, механічну майстерню, автовагову, лабораторію, адміністративний корпус, розташовані за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Ватутіне, вул. Нова, 5; у частині позовних вимог до ТОВ "Промбудскло" провадження у справі припинено.

Суд апеляційної інстанцій, здійснюючи апеляційний розгляд справи № 922/141/17, дійшов висновку, що обставини незаконного вибуття спірного майна із державної власності, установлені судами у господарській справі № 922/6102/15, мають преюдиціальне значення для розгляду цієї справи. Зокрема, спірне майно було надано ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" для здійснення статутної діяльності, а не у власність, і це майно залишається об`єктом права державної власності. При цьому, відповідних рішень Міністерство аграрної політики та продовольства України не приймало; зміни режиму майна Кабінет Міністрів України також не здійснював. Отже, включення ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" спірного майна до статутного фонду ТОВ "Промбудскло" суперечить вимогам статті 38 статуту ДАК "Хліб України", статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" у частині включення спірного майна до статутного капіталу.

21.12.2010 між TOB "Промбудскло" - продавцем і ПП "Агрохолдинг Торнадо" -покупцем укладено договори купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідчені приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Некрасовою H. A., зареєстровані у реєстрі за №№ 2773, 2775, 2777, 2779, 2781, 2783, 2785, 2787, 2789, 2791, 2793, 2795, за умовами яких ПП "Агрохолдинг Торнадо" набуло у власність за плату спірне нерухоме майно.

14.02.2017 державний реєстратор Харківської районної державної адміністрації прийняв рішення № 33845504 (із відкриттям розділу), на підставі якого зареєстровано право приватної власності за ПП "Агрохолдинг "Торнадо" на майновий комплекс, який складається із нежитлових будівель: літ. А (офіс) загальною площею 297,5 м 2 ; літ. В (виробничо-технічна лабораторія) загальною площею 74,7 м 2 ; літ. Н (закрита трансформаторна підстанція з електроцехом) загальною площею 79,4 м 2 ; літ. К (елеватор) загальною площею 763,6 м 2 ; літ. Ж (елеватор) загальною площею 3 421,5 м 2 ; літ. М (елеватор) загальною площею 3428,1 м 2 ; літ. Л (склад наземного зберігання № 1) загальною площею 4 334,6 м 2 ; літ. Г (розподільча дільниця) загальною площею 35,8 м 2 ; літ. О (промислова дільниця) загальною площею 112,1 м 2 ; літ. Д (контрольно-пропускний пункт) загальною площею 217,5 м 2 ; літ. Б (побутові приміщення) загальною площею 100 м 2 ; літ. Р (зерносушильний комплекс) загальною площею 251,2 м 2 ; літ. П (залізнична вагова) загальною площею 61,8 м 2 .

Право власності на нежитлову будівлю адміністративного корпусу загальною площею 299,6 м 2 , господарську будівлю автовагової загальною площею 217,5 м 2 , нежитлову будівлю контори елеватора загальною площею 100 м 2 , господарську будівлю робочої вежі загальною площею 763,6 м 2 , нежитлову будівлю з трансформаторною підстанцією загальною площею 79,4 м 2 , нежитлову будівлю силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу № 2 загальною площею 3 403,7 м 2 , нежитлову будівлю - залізничні ваги загальною площею 61,8 м 2 , нежитлову будівлю силосного корпусу № 1 і силосного розширеного корпусу № 1 загальною площею 3 392,5 м 2 , нежитлову будівлю зерносушарки загальною площею 251,2 м 2 , господарську будівлю пиловід`ємника загальною площею 35,8 м 2 , нежитлову будівлю лабораторії загальною площею 74,3 м 2 , нежитлову будівлю механічної майстерні загальною площею 112,1 м 2 погашено на підставі рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації від 14.02.2017 № 338473345 у зв`язку із закриттям розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на відповідні об`єкти нерухомості.

У постанові Вищого господарського суду України від 27.11.2017 у справі № 922/141/17 наголошено, що у наведеному випадку змінилися лише індивідуальні ознаки спірних об`єктів нерухомого майна, натомість правові підстави залишилися незмінними.

4.3. Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У статті 330 цього Кодексу визначено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду цієї справи, з огляду на положення частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, урахував преюдиціальні обставини незаконності вибуття спірного нерухомого майна із державної власності (поза волею власника), установлені судами у справі № 922/6102/15. Водночас апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ПП "Агрохолдинг Торнадо" є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, який придбав його за відплатними договорами купівлі-продажу. Зважаючи на те, що рішення, які стали передумовою набуття права власності відповідачем на спірне майно, були скасовані у судовому порядку, суд апеляційної інстанції наголосив, що законним володільцем майна залишається Міністерство аграрної політики та продовольства України, а отже позовні вимоги прокурора є обґрунтованими.

Поза тим апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний розгляд справи, дійшов висновку про сплив позовної давності у цьому випадку та відсутність підстав для задоволення позову, та, як наслідок - про необхідність змінити мотивувальну частину рішення і викласти її у редакції постанови суду апеляційної інстанції, залишивши без змін у решті судове рішення.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

У частині 2 статті 2 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до частин 2, 4 статті 29 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017, тобто на час звернення із цим позовом) у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов`язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), перебіг якої відповідно до частини 1 статті 261 зазначеного Кодексу починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність потрібно обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 6-1852цс16 і постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц).

Разом із тим, у справі № 697/2751/14-ц (постанова від 20.06.2018) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом прав, суд має встановити, коли прокурор дізнався чи міг дізнатися про порушення інтересів держави.

Цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 (провадження № 14-183цс18). Зокрема, як наголошено у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду, позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Саме із такого розуміння положень наведеного законодавства виходив суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний розгляд справи.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має декілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів і запобігати несправедливості, яка може статися у разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Апеляційний господарський суд установив, що, як свідчить зміст судових рішень у справі № 5023/3330/12, у липні 2012 року прокурор Нововодолазького району Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі ДАК "Хліб України" з позовною заявою до ПП "Агрохолдинг "Торнадо", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" і ТОВ "Промбудскло", в якому просив суд визнати право державної власності за ДАК "Хліб України" на нежитлові приміщення робочої вежі, силосного корпусу № 2 і силосного розширеного корпусу № 2, зерносушарки, пиловід`ємника, контори елеватора, силосного корпусу № 1 і силосного розширеного корпусу № 1, залізничних ваг, електромайстерні з трансформаторною підстанцією, механічної майстерні, автовагової, лабораторії, адміністративної будівлі, розташованих за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Ватутіне, вул. Нова, 5; витребувати це майно у ПП "Агрохолдинг Торнадо" на користь держави в особі ДАК "Хліб України".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.03.2013 у справі № 5023/3330/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2013 і постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2014, у задоволенні позову відмовлено, оскільки прокурор неправильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, що однак не є перешкодою для повторного звернення до суду.

Крім цього, згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2012 у справі № 5023/1717/12 за позовом ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" до ТОВ "Промбудскло" та ПП "Агрохолдинг Торнадо" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Промбудскло", визнання за ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" і витребування у ПП "Агрохолдинг Торнадо" спірних об`єктів, суд установив, що у провадженні ГУ МВС України в Харківській області перебуває кримінальна справа № 18120040, яка порушена 12.04.2012 заступником прокурора області старшим радником юстиції Лахтюком Л. В. за ознаками частини 4 статті 191 Кримінального кодексу України стосовно службових осіб ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 84" за фактом розтрати чужого майна у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.

Отже, як установив суд апеляційної інстанції, державі в особі органів прокуратури було відомо про факт вибуття із державної власності спірного майна та перебування такого майна у власності відповідача, ще в 2012 році. Однак позов у справі, що розглядається, було подано лише 30.12.2016, тобто із пропуском позовної давності; підстав поважності пропуску такого строку суд не установив.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що, як установив суд апеляційної інстанції, прокурор пред`явив позов після спливу позовної давності про застосування якої до позовних вимог просив відповідач, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що правових підстав для задоволення позову у цьому випадку немає.

Апеляційний господарський суд надав оцінку аргументам прокурора, що набуття відповідачем майна є триваючим правопорушенням, тому на нього не поширюється позовна давність, зазначивши, що така позиція не ґрунтується на нормах законодавства та суперечить висновкам щодо застосування норм права, викладеним, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17.

Водночас суд апеляційної інстанції відхилив як необґрунтований довід прокурора про те, що позовну давність потрібно обчислювати з моменту набрання законної сили рішенням у справі № 922/6102/15, наголосивши при цьому, що прокурор не був позбавлений можливості заявити вимогу про повернення майна як у межах справи № 922/6102/15 (за аналогією зі спором у справі № 5023/3330/12), так і шляхом подання окремого позову в межах загальної позовної давності.

Отже, доводи, викладені у касаційних скаргах, спростовуються встановленими апеляційним господарським судом у справі фактичними обставинами та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги наведені положення законодавства та обставини, установлені апеляційним господарським судом, ураховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що постанову у справі ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційних скарг у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України" та прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі № 922/141/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак