Постанова від 02.10.2019 по справі 640/19149/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 640/19149/16-ц

Провадження № 22-ц/818/3502/19

02 жовтня 2019 року

м.Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

за участю секретаря - Чабан А.В.

учасники справи:

позивач Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Південний

відповідач ОСОБА_1 ,

треті особи: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

приватний нотаріус Обухівського міського нотаріального округу Київської області Щур Олег Іванович,

Товариство з обмеженою відповідальністю РТІ ТРЕЙД

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 25 квітня 2019 року у складі судді Шаренко С.Л. по справі № 640/19149/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Південний до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Обухівського міського нотаріального округу Київської області Щур Олег Іванович, Товариство з обмеженою відповідальністю РТІ ТРЕЙД про звернення стягнення на майно,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Південний звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно.

В ході розгляду справи позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги та остаточно позов пред`явлено до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Обухівського міського нотаріального округу Київської області Щур Олег Іванович, Товариство з обмеженою відповідальністю РТІ ТРЕЙД про звернення стягнення на майно.

В обґрунтування позову з урахуванням уточнень зазначає, що 17 грудня 2007 року між Банком та ТОВ РТІ Трейд укладено кредитний договір № В-332/2, відповідно до умов якого Банк зобов`язався відкрити ТОВ РТІ Трейд кредитну лінію з максимальним лімітом 247000 доларів США, а ТОВ РТІ Трейд зобов`язався повернути кредит згідно графіку зниження ліміту кредитної лінії в строк до 29 лютого 2016 року та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 11,5 % річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, окрім іншого, між ОСОБА_3 та Банком укладено договір іпотеки № 17_12/07-199 від 17 грудня 2007 року, відповідно до умов якого з урахуванням всіх змін та доповнень ОСОБА_3 передав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . Разом з укладанням договору іпотеки накладено заборону відчуження квартири.

У зв`язку з невиконанням ТОВ РТІ Трейд зобов`язань за кредитним договором рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2016 року за позовом Акціонерного банку ПІВДЕННИЙ до ТОВ РТІ Трейд , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ТОВ ТПК Укрторгімпорт про стягнення заборгованості у солідарному порядку задоволено вимоги позивача в повному обсязі -стягнуто 208000 доларів США - залишок заборгованості за основним боргом по кредиту; 16145,99 доларів США - прострочені проценти.

Не зважаючи на укладення договору іпотеки ОСОБА_3 здійснив відчуження квартири ОСОБА_2 , а потім ОСОБА_1 .

Після ухвалення заочного рішення 18 квітня 2017 року Банком рахунок прийняття у власність квартири погашено наступну заборгованість в рамках кредитного договору № В-332/2 від 17.12.2007 року, а саме: прострочене тіло кредиту - 55155.52 доларів США; нараховані % - 1528,22 долара США, прострочені % - 59944,80 доларів США.

Враховуючи скасування судового рішення заборгованість за кредитним договором № В- 332/2 від 17 грудня 2007 року наразі складається з наступного, а саме: прострочене тіло кредиту - 55155,52 доларів США; нараховані % -193.82 долара США, прострочені % - 66424,24 доларів США, разом: 121773,58 долара США без урахування штрафів та пені.

Просить суд: звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; визнати, що з вартості предмета іпотеки підлягають сплаті вимоги Акціонерного банку Південний за кредитним договором № В-332/2 від 17.12.2007 року у розмірі 121773,58 долара США ; закріпити за Акціонерним банком "Південний" права управителя щодо квартири АДРЕСА_1 , а саме: вільного доступу (у тому числі шляхом примусового проникнення) представників управителя та інших осіб визначених управителем до нерухомого майна, що передано в управління; представляти інтереси у всіх установах чи підприємствах незалежно від організаційної форми та підпорядкування з питань пов`язаних з замовленням, посвідченням, отриманням необхідних документів з питань, що стосуються належного здійснення управління нерухомим майном; здійснювати реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; підписувати і подавати заяви про надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; володіти, користуватися і розпоряджатися нерухомим майном у встановлених чинним в Україні законодавством; інші права необхідні для здійснення належного управління майном; встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України Про іпотеку , а саме: надати право Акціонерному банку Південний на продаж квартири у місті Харкові будь-якій особі-покупцеві; встановити, що після задоволення вимог Акціонерного банку Південний у визначеному обсязі, підлягають задоволенню вимоги інших кредиторів, відповідно до пріоритету встановленого Законом; визнати, що початкова ціна продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації складатиме 2944077 гривень 85 копійок; стягнути з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 46287,92 гривень 92 копійки;

Відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти позовних вимог. Вона є добросовісним набувачем майна, з Банком не має ніяких боргових зобов`язань.

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Щур О.І., ТОВ "РТІ ТРЕЙД" в судове засідання не з`явились.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 25 квітня 2019 року позовні вимоги ПАТ АБ Південний задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Визнано, що з вартості предмета іпотеки підлягає сплаті вимоги Акціонерного банку Південний за кредитним договором № В-332/2 від 17.12.2007 року у розмірі 121773,58 долара США.

Закріплено за Акціонерним банком "Південний" права управителя щодо квартири АДРЕСА_1 , а саме: вільного доступу (у тому числі шляхом примусового проникнення) представників управителя та інших осіб визначених управителем до нерухомого майна, що передано в управління; представляти інтереси у всіх установах чи підприємствах незалежно від організаційної форми та підпорядкування з питань пов`язаних з замовленням, посвідченням, отриманням необхідних документів з питань, що стосуються належного здійснення управління нерухомим майном; здійснювати реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; підписувати і подавати заяви про надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; володіти, користуватися і розпоряджатися нерухомим майном у встановлених чинним в Україні законодавством; інші права необхідні для здійснення належного управління майном.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України Про іпотеку , а саме: надати право Акціонерному банку Південний на продаж квартири АДРЕСА_1 будь-якій особі-покупцеві.

Встановлено, що після задоволення вимог Акціонерного банку Південний у визначеному обсязі підлягають задоволенню вимоги інших кредиторів, відповідно до пріоритету встановленого законом.

Визнано, що початкова ціна продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації складатиме 2 944 077 гривень 85 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 46287 гривень 92 копійки.

Рішення мотивовано тим, що предмет іпотеки неодноразово змінював свого власника, що не відповідає умовам договору. Договір іпотеки № 17_12/07-199 від 17 грудня 2007 року є чинним, а тому особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Судом не встановлено суму боргу станом на дату розгляду спору по суті та не визначено усіх складових заборгованості за кредитним договором №В-332/2 від 17 грудня 2007 року.

У наданих розрахунках фігурує сума боргу у розмірі 250 868,59 пів США, що становить 1 366 998,83 грн. Однак, рішенням Київського районного суду м. Одеси з боржників користь позивача було стягнуто суму боргу у розмірі 224 145,99 доларів США. Доказів, що розмір заборгованості не змінився, позивачем не надано.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не є єдиним можливим способом відновлення прав позивача та направлено виключно на заволодіння її нерухомим майном. При цьому вона не є позичальником за кредитним договором та не є поручителем боржника.

Згідно розрахунків суми боргу на 16 листопада 2016 року сума боргу становить 1366998,83 грн., тоді як вартість предмета іпотеки - 2 944 077,85 грн., що більше ніж в два рази перевищує суму боргу.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ АБ Південний просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.

У Банку як у іпотекодержателя існують перешкоди у реалізації позасудового способу звернення стягнення на підставі іпотечного застереження у договорі іпотеки, оскільки предмет іпотеки вибув з володіння іпотекодавця, записи про іпотеку та заборону було виключено з реєстру.

Вартість предмету іпотеки є співмірною з сумою боргу, а саме розмір заборгованості - 121773,58 доларів США, що дорівнює 3 182 724,95 гривень, вартість предмета іпотеки становить 2 944 077,85 гривень.

Предмет іпотеки неодноразово змінював свого власника, а тому передача в управління спірної квартири саме іпотекодержателю є належним засобом захисту порушеного права.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 17 грудня 2007 року між АБ Південний та ТОВ РТІ Трейд укладено кредитний договір № В-332/2, відповідно до умов якого Банк з урахуванням всіх змін та доповнень зобов`язався відкрити кредитну лінію з максимальним лімітом 247000 доларів США, а ТОВ РТІ Трейд зобов`язався повернути кредит згідно графіку зниження ліміту кредитної лінії в строк до 29 лютого 2016 року та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 11,5 % річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 17 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та АБ Південний укладено договір іпотеки № 17_12/07-199, відповідно до умов якого з урахуванням всіх змін та доповнень ОСОБА_3 передав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2016 року у солідарному порядку з ТОВ РТІ Трейд , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ТОВ ТПК Укрторгімпорт на користь ПАТ АБ Південний стягнуто заборгованність у сумі 208000 доларів США - залишок заборгованості за основним боргом по кредиту; 16145,99 доларів США - прострочені проценти.

1 7жовтня 2016 року ОСОБА_3 , продано спірну квартиру ОСОБА_2

15 листопада 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, за яким остання набула право власності на предмет іпотеки.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (іпотекою). Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). За змістом частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 7 Закону України Про іпотеку передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частинами першою, третьою статті 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 23 Закону № 898-IVвизначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 Закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону ,можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосібзадоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону , є неналежним способом захисту.

Частина друга статті 36 Закону , яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону , способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За змістом припису частини другої статті 35 Закону визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателясторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону) - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону , не передбачили.

Дані висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 29 травня 2019 року при розгляді справи 310/11021/15-ц

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що Банком обрано неналежний спосіб захисту, оскільки надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу є позасудовий способом звернення стягненням на предмет іпотеки.

Згідно п.3.3 Договору іпотеки вбачається, що Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати відповідно до V Закону України Про іпотеку спосіб стягнення: на підставі рішення суду, на підставі виконавчого напису, згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Розділом 4 визначено порядок звернення стягнення на Предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя у позасудовому порядку шляхом переходу до Іпотекодежателя права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України Про іпотеку ; продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України Про іпотеку .

Як пояснив представник позивача, Банк вже намагався реалізувати предмет у позасудовому порядку, однак у зв`язку з відсутністю повного пакету необхідних документів, оскільки предмет іпотеки неодноразово був перепроданий, АТ АБ Південний позбавлений такої можливості. Наразі квартира перебуває у власності ОСОБА_1 , яка проживає у Російській Федерації та добровільно не бажає надати правовстановлюючі документи, а тому отримати документи на квартиру не вбачається можливим. Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом ухвалення судового рішення є єдиним можливим засобом захисту прав іпотекодержателя.

Представник ОСОБА_1 не заперечував щодо наявності у його довірителя документів на спірне майно та факту реєстрації квартири на її ім`я.

Враховуючи наявність перешкод для іпотекодержателя у реалізації позасудового способу звернення стягнення на підставі іпотечного застереження у договорі іпотеки, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є обґрунтованими.

Враховуючи, що предмет іпотеки вибув з власності Іпотекодателя, правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 29 травня 2019 року по справі №310/11021/15-ц не підлягають застовуванню щодо обставин даної справи.

Щодо посилання відповідача про неспівмірність вимог з вартістю предмета іпотеки, то суд виходить з наступного.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону України Про іпотеку ).

Положенням частини першої статті 39 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, у тому числі початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Наданий представником відповідача висновок щодо вартості квартири у сумі 5721400 грн. зроблено вже станом на вересень 2019 року і не може свідчити про недійсність висновку, наданого Банком.

Посилання відповідача щодо відсутності зазначення точної суми заборгованості з її складовими, безпідставне, оскільки судове рішення містить посилання на обсяг боргових зобов`язань позичальника, в рахунок погашення якої звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 25 квітня 2019 року - залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 жовтня 2019 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко