Постанова

від 07.10.2019 по справі 916/211/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/211/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання: Чеголя Є.О.

за участю представників учасників справи:

від ТОВ ,,УКРГРАНІТ ГРУП" - адвокат Задернівська Я.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,ДОБРОБУД-ГРАД"

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2019

по справі №916/211/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УКРГРАНІТ ГРУП"

до Приватного підприємства ,,ДОБРОБУД-ГРАД"

про стягнення 348311,27 грн.

ВСТАНОВИВ

У січні 2019 Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УКРГРАНІТ ГРУП" (далі - ТОВ ,,УКРГРАНІТ ГРУП") звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства ,,ДОБРОБУД-ГРАД" (далі - ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД") в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 348311,27 грн., з яких 253221,26 грн. основного боргу, 76888,90 грн. пені, 13122,81 грн. інфляційних нарахувань, 5078,30 грн. 3% річних. Крім того позивач просить покласти на відповідача 5224,67 грн. судового збору та 27864,90 грн. витрат, понесених на правничу допомогу адвоката.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.05.2019 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 253221 грн. 26 коп. основного боргу, 76888 грн. 90 коп. пені, 5078 грн. 30 коп. 3% річних, 13122 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань, 5224 грн. 67 коп. судового збору, 27864 грн. 90 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки в період з 01.12.2017 р. по 22.05.2018 р. поставлено, а ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" прийнято товар на загальну суму 254114,26 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними. В свою чергу ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД", в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України та умов договору, оплатило вартість отриманого товару лише в сумі 893,00 грн., не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України та п.6.2.2 договору строк виконання зобов`язання на суму 253221,26 грн. також настав.

Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулося ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/211/19 від 21.05.2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ТОВ УКРГРАНІТ ГРУП повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповністю з`ясував обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.

Так апелянт зазначає, що оскаржуване рішення прийнято за обставин неповідомлення відповідача про слухання справи, що призвело до неможливості подання відповідачем відзиву на позовну заяву, доказів, на яких ґрунтуються відповідні заперечення, у зв`язку з чим було порушено передбачений ст. 13 ГПК України принцип змагальності сторін.

Також посилаючись на умови укладеного між сторонами договору апелянт зазначає, що однією з необхідних умов для виконання Покупцем обов`язку щодо оплати Товару є факт надання Постачальником та отримання Покупцем рахунку на кожну замовлену партію Товару. Проте, за твердженням апелянта, у матеріалах справи наявні рахунки, але відсутні докази вручення цих рахунків Відповідачу, як під час здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ УКРГРАНІТ ГРУП , так і під час надсилання позовної заяви.

Як стверджує апелянт, під час звернення до попереднього керівництва та власників ПП ДОБРОБУД- ГРАД було отримано інформацію, що поставлений Товар виявився неякісним, у зв`язку з цим Відповідач не здійснював його оплати. Так, згідно накладних позивач поставляв товар на загальну суму 254114,26 грн. Проте, за твердженням скаржника, зазначений Товар виявився непридатним для використання у господарській діяльності Відповідача, у зв`язку з невідповідністю його параметрів та характеристик замовленням Покупця, та вимогам ДСТУ і технічних умов, про що був обізнаний позивач. ТОВ УКРГРАНІТ ГРУП на вимогу попереднього керівника ПП ДОБРОБУД- ГРАД неякісну продукцію на якісну не замінило, у зв`язку з чим Відповідач вважає, що прострочення оплати товару сталася не з його вини.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №916/211/19 за апеляційною скаргою ПП ДОБРОБУД- ГРАД та призначено справу до розгляду на 25.09.2019.

02.09.2019 судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції Господарським судом Одеської області було вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення сторін, зокрема, ПП ДОБРОБУД- ГРАД , про час, дату та місце розгляду справи. При цьому, як стверджує позивач, про безсумнівну обізнаність нового керівництва ПП ДОБРОБУД-ГРАД про судове засідання свідчить той факт, що 20.05.2019 р. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання від імені директора ПП ДОБРОБУД-ГРАД про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи, мотивоване зміною керівництва та необхідністю підготовки клопотання про призначення експертизи у справі.

ТОВ УКРГРАНІТ ГРУП не погоджується з твердженнями Відповідача щодо того, що ПП ДОБРОБУД-ГРАД начебто не отримувало рахунків на оплату товару за договором, оскільки усі без виключення рахунки на оплату були передані ПП ДОБРОБУД-ГРАД . Як вважає позивач, зважаючи на фактичне проведення господарських операцій між сторонами, згідно з наявними у матеріалах справи видатковими накладними, презюмуємо, що заявки Відповідача на поставку товарів були погоджені Позивачем шляхом надання рахунків на оплату. Іншого ПП ДОРОБУД-ГРАД не доведено. Крім того, про факт визнання Відповідачем існуючої перед ТОВ УКРГРАНІТ ГРУП заборгованості за Договором, свідчать окремі підписані з боку директора ПП ДОБРОБУД- ГРАД акти звіряння взаємних розрахунків.

Щодо твердження ПП ДОБРОБУД-ГРАД про незадовільну якість поставленого ТОВ УКРГРАНІТ ГРУП товару, позивач відзначає, що ПП ДОБРОБУД-ГРАД не надано до матеріалів справи жодного доказу на підтвердження вказаних обставин. При цьому, як стверджує позивач, він не отримував від ПП ДОБРОБУД-ГРАД будь-яких звернень щодо неналежної якості отриманого товару та. відповідно, між сторонами не складалося будь-яких актів на цей рахунок.

24.09.2019 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" про відкладення розгляду справи.

В обґрунтування даного клопотання відповідач зазначив, що представник Приватного підприємства ,,ДОБРОБУД-ГРАД" адвокат Замковенко О.М. не має змоги прибути у судове засідання суду апеляційної інстанції, оскільки перебуває у відрядженні у м. Дніпро у зв`язку із участю у судовому засіданні у справі №202/1942/19. На підтвердження неможливості прибуття у судове засідання Приватного підприємства ,,ДОБРОБУД-ГРАД" надано договір про надання правової допомоги , ордер та витяг з сайту судової влади, щодо призначення розгляду справи №202/1942/19 на 25.09.2019.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 відкладено розгляд справи на 07.10.2019.

04.10.2019 судом апеляційної інстанції отримано клопотання ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" про відкладення розгляду справи в обґрунтування якого апелянт зазначає, що єдиний представник підприємства не зможе прийняти участь у судовому засіданні 07.10.2019, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Також, 04.10.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано клопотання ТОВ УКРГРАНІТ ГРУП про розподіл судових витрат в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у розмірі 7500 грн., які складаються із суми сплаченої вартості професійної правничої допомоги адвоката за представництво інтересів ТОВ УКРГРАНІТ ГРУП в Південно-західному апеляційному господарському суді.

Щодо клопотання апелянта про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ст. 43 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія відзначає, що відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено жодних об`єктивних причин, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності його представника. До того ж, клопотання відповідача не містять посилань на необхідність дослідження нових доводів по справі, окрім тих які визначені в апеляційній скарзі.

Крім того, колегія суддів наголошує, що явка представника апелянта у судове засідання суду апеляційної інстанції не визнавалася обов`язковою. Оскільки позивач є юридичною особою, представництво його інтересів може здійснювати також керівник підприємства. До того ж, скаржник не обмежений законом в кількості уповноважених осіб для представництва його інтересів в тому рахунку і в суді апеляційної інстанції

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливість явки відповідача не позбавляє суд права вирішити спір, оскільки ним не заявлено про необхідність надання додаткових доказів, клопотань або інших заяв, які він не мав можливості своєчасно подати суду, які могли б вплинути на встановлені судом першої інстанції обставини.

Також слід відзначити, що апелянт вже звертався до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відкладення розгляду справи. Судом надано можливість ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" прийняти участь у розгляді справи ухвалою від 25.09.2019 відкладено розгляд справи на іншу дату.

За приписами ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Так апеляційне провадження у даній справі відкрито ухвалою від 09.08.2019, отже кінцевим строк розгляду справи у суді апеляційної інстанції є 08.10.2019.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011.

З огляду на викладене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання апелянта про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У судовому засіданні від 07.10.2019 представник позивача надав пояснення відповідно до яких не погоджується з апеляційною скаргою, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2017 р. між ТОВ ,,УКРГРАНІТ ГРУП" (Постачальник) та ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" (Покупець) укладено договір поставки №128-УГГ (Договір), згідно п.1.1 якого Постачальник на умовах цього Договору зобов`язується передавати у власність в обумовлені строки Покупцеві будівельну продукцію за потребами Покупця, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати вартість вказаного товару.

У відповідності до п.1.2 Договору одиниці виміру, ціна товару за одиницю, його асортимент визначаються в залежності від домовленості сторін наступним чином: 1) в специфікації до цього Договору або 2) у товарно-транспортних накладних або 3) у рахунках на оплату товару та/або у видаткових накладних на такий товар.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що умови даного Договору розповсюджуються на поставку кожної партії товару. Під партією розуміють асортимент і кількість товару, який вказаний в одній видатковій або товарно-транспортній накладній, оформленій в порядку виконання цього Договору.

Згідно з п.3.1.1 Договору Покупець зобов`язаний своєчасно на умовах цього Договору оплачувати вартість товару, який поставляється за цим Договором, а також вартість доставки у разі потреби.

Відповідно до п.5.1 Договору моментом поставки є момент фактичного приймання-передачі товару сторонами (представниками сторін). Для цілей даного Договору та цілей податкового та бухгалтерського обліку сторони домовились, що ,,моментом поставки" партії товару вважається дата, проставлена на відповідній товарно-транспортній або видатковій накладній.

За результатами приймання-передачі партії товару сторони підписують товарно-транспортну накладну та/або видаткову накладну (п.5.7 Договору).

У п.6.1.1 Договору сторони погодили, що ціна за товар (в т.ч. за одиницю товару) визначається сторонами у рахунках Постачальника на оплату товару та/або у накладних на такий товар.

За умовами п.6.1.2 Договору загальна ціна цього Договору визначається як загальна сума вартості усіх поставлених за цим Договором партій товару. Партією є кількість товару, вказана в одній накладній, або, якщо накладна відсутня, то в заявці Покупця.

Покупець сплачує вартість партії товару за цим Договором шляхом 100% передплати протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку Постачальника (п.6.2.1 Договору).

У відповідності до п.6.2.2 Договору, якщо вартість партії товару, що прийнята Покупцем, не оплачена останнім в порядку п.6.2.1 цього Договору, Покупець зобов`язаний оплатити повну вартість такої партії товару упродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту поставки.

Розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Постачальника (п.6.3.2 Договору).

Сторонами у п.6.3.3 Договору визначено, що моментом виконання Покупцем його грошових зобов`язань за цим Договором є момент зарахування коштів у розмірі вартості товару на рахунок Постачальника.

Сторони у кінці кожного місяця здійснюють звірку розрахунків за поставлений товар (п.6.4 Договору).

У п.11.1 Договору сторонами погоджено, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 р. Якщо за один місяць до закінчення строку, вказаного в даному пункті, жодна зі сторін не надасть письмове повідомлення про розірвання даного Договору, то Договір автоматично продовжує свою дію на кожний наступний рік за тих же умов.

На виконання Договору, ТОВ ,,УКРГРАНІТ ГРУП" в період з 01.12.2017 р. по 22.05.2018 р. поставлено, а ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" прийнято товар (щебінь фракції 0х5, бетон М-150 П3, бетон М-350 П2 W4 F50, відсів, пісок) на загальну суму 254114,26 грн., що підтверджується: видатковими накладними, товарно-транспортними та податковими накладними (т.1, а.с. 36-112).

Відповідачем, на виконання умов договору, перераховано позивачеві грошові кошти за поставлений товар у розмірі 893,00 грн., про що свідчить складений, підписаний та скріплений печатками обох сторін, акт звіряння взаємних розрахунків за грудень 2017 р. (т.1, а.с. 113).

Невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, стало підставою звернення ТОВ ,,УКРГРАНІТ ГРУП" із відповідним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Приписами ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст.ст. 530, 610 - 612 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

У відповідності до ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Так наявними матеріалами справи підтверджується, що на виконання Договору, ТОВ ,,УКРГРАНІТ ГРУП" в період з 01.12.2017 р. по 22.05.2018 р. поставлено, а ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" прийнято товар (щебінь фракції 0х5, бетон М-150 П3, бетон М-350 П2 W4 F50, відсів, пісок) на загальну суму 254114,26 грн., що підтверджується: видатковими накладними від 01.12.2017 р. №929 на суму 11544,00 грн., від 16.02.2018 р. №103 на суму 9480,00 грн., від 19.02.2018 р. №106 на суму 9480,00 грн., від 20.02.2018 р. №109 на суму 6266,96 грн., від 21.02.2018 р. №111 на суму 5371,80 грн., від 21.02.2018 р. № 13 на суму 23700,00 грн., від 21.02.2018 р. №114 на суму 7810,00 грн., від 21.02.2018 р. №117 на суму 6423,20 грн., від 22.02.2018 р. №120 на суму 6466,60 грн., від 22.02.2018 р. №125 на суму 2256,30 грн., від 07.03.2018 р. №134 на суму 32726,50 грн., від 07.03.2018 р. № 135 на суму 8212,50 грн., від 09.03.2018 р. №136 на суму 10260,00 грн., від 09.03.2018 р. №137 на суму 12848,00 грн., від 12.03.2018 р. №142 на суму 6692,40 грн., від 12.03.2018 р. №144 на суму 32016,00 грн., від 18.04.2018 р. №209 на суму 44960,00 грн., від 22.05.2018 р. №269 на суму 17600,00 грн., товарно-транспортними та податковими накладними (т.1, а.с. 36-112).

Між тим, як свідчать наявні матеріли справи, ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" у порушення взятих на себе договірних зобов`язань, не дивлячись на те, що з урахуванням п.6.2.2 Договору строк виконання зобов`язання на суму настав, здійснено оплату вартість отриманого товару частково, лише в сумі 893,00 грн.

За таких обставин, враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань стосовно здійснення оплати вартості поставленого товару, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу не отримання рахунків на оплату від позивача з огляду на таке.

Так сторонами у п. 2.1. Договору погоджено обов`язки постачальника. Постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю на підставі погоджених сторонами письмових заявою покупця, протягом 10 банківських днів з моменту виконання покупцем п. 6.2.1. Договору. Письмова заявка покупця вважається погодженою постачальником, якщо останній надасть рахунок для оплати покупцем відповідної замовленої партії товару (п.2.1.1.).

Порядок оплати товару за договором визначено сторонами у п. 6.2. Договору. Покупець сплачує вартість партії товару за цим Договором шляхом 100% передплати протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку Постачальника (п.6.2.1 Договору). Якщо вартість партії товару, що прийнята Покупцем, не оплачена останнім в порядку п.6.2.1 цього Договору, Покупець зобов`язаний оплатити повну вартість такої партії товару упродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту поставки (п.6.2.2 Договору).

Отже, виходячи із змісту п.2.1.1. Договору, заявка відповідача на поставку товару, погоджувалась позивачем шляхом надання рахунку на оплату відповідної замовленої партії товару.

З огляду на поставку позивачем та отримання відповідачем товару, що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними, підписаними обома сторонами, судова колегія дійшла висновку, що заявки відповідача на поставку товару були погоджені позивачем шляхом надання рахунків на оплату.

До того ж, враховуючи зміст п.6.2.2 Договору, обов`язок відповідача оплатити поставлений товар виникає й за відсутності отримання рахунку від постачальника.

Колегія суддів звертає увагу, що товар відповідачем частково оплачений, що, в свою чергу, є дією, яка свідчить про визнання зобов`язаною особою свого боргу або іншого обов`язку.

Додатково судова колегія відзначає, що сторонами складено, підписано та скріплено печатками акти звіряння за грудень 2017 (т.1, а.с. 113), лютий 2018 (т.1, а.с. 114), березень 2018 (т.1, а.с. 115), квітень 2018 (т.1, а.с. 116), травень 2018 (т.1, а.с. 117) у відповідності до яких відповідач погодився із наявною заборгованістю за поставлений за договором товар.

За таких обставин, враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань стосовно здійснення оплати вартості поставленого товару, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не заслуговують на увагу й твердження апелянта з приводу поставки позивачем неякісного товару.

Так за умовами п. 5.2. укладеного між сторонами Договору приймання товару здійснюється за якістю - відповідно до сертифікатів якості або інших подібних супровідних документів. У випадку поставки покупцю товару неналежної якості та/або у недостатній кількості, покупець повідомляє про це постачальника, в результаті чого сторони повинні скласти відповідний двосторонній акт з обов`язковим залученням представника постачальника, у якому повинен бути зазначений факт і характер порушення постачальником зобов`язань і який буде обов`язковим для сторін. Постачальник протягом десяти днів з моменту підписання акту, здійснює заміну неякісної партії товару і/або здійснює поставку недостачі (п. 5.3. Договору).

У відповідності до п. 5.4. Договору, у разі відмови постачальника від складання зазначеного в попередньому пункті акту, покупець має право самостійно скласти відповідний акт із залученням третьої незалежної сторони (експертів, представників регіонального відділення ТПП України, тощо). До моменту складання такого акту обов`язковим є направлення термінової телеграми постачальникові про адресу, дату та час складання такого акту із запрошенням про з`явлення представника постачальника. Складений в порядку даного пункту акт матиме юридичну силу при наявності доказів одержання постачальником надісланої телеграми не пізніше ніж за п`ять годин до призначеного часу складання акту.

Розгляд постачальником претензій покупця стосовно неналежної якості/кількості товару та як результат складання акту, зазначеного у п.п. 5.3., 5.4. Договору, здійснюються лише за умови, якщо претензії були подані покупцем протягом 3 календарних днів з моменту приймання-передачі товару сторонам. Після спливу даного строку претензії стосовно неналежної якості/кількості товару постачальником не приймаються.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 ГПК України).

За приписами ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судова колегія зазначає, що у порушення вищевказаних приписів процесуального законодавства відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем було поставлено неякісний товар, про що одразу і належним чином було повідомлено позивача.

До того ж, наявні матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано двостороннього або одноособово складеного Акту в якому було б встановлено порушення позивачем умов договору (поставку неякісного товару), як то передбачено п.п. 5.3., 5.4. укладеного між сторонами договору.

Щодо заявленої до стягнення суми пені у розмірі 76888,90 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання його сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання; учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно (ч. 1 ст. 551 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У випадку несвоєчасної оплати партії товару, відповідно до умов п.6.2.2 Договору, Покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати Покупця. Нарахування пені здійснюється до моменту повного погашення Покупцем заборгованості за цим Договором (п.7.4 Договору).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені колегія суддів встановила, що він здійснений вірно та є арифметично правильним.

Так, загальна сума пені складає 76888,90 грн., з яких 4149,51 грн. нараховано на суму 10651,00 грн. за період з 07.12.2017 р. по 28.01.2019 р.; 3096,45 грн. - на суму 9480,00 грн. за період з 22.02.2018 р. по 28.01.2019 р.; 3054,89 грн. - на суму 9480,00 грн. за період з 27.02.2018 р. по 28.01.2019 р.; 2019,51 грн. - на суму 6266,96 грн. за період з 27.02.2018 р. по 28.01.2019 р.; 1731,04 грн. - на суму 5371,80 грн. за період з 27.02.2018 р. по 28.01.2019 р.; 7637,24 грн. - на суму 23700,00 грн. за період з 27.02.2018 р. по 28.01.2019 р.; 2516,74 грн. - на суму 7810,00 грн. за період з 27.02.2018 р. по 28.01.2019 р.; 2069,85 грн. - на суму 6423,20 грн. за період з 27.02.2018 р. по 28.01.2019 р.; 2078,17 грн. - на суму 6466,60 грн. за період з 28.02.2018 р. по 28.01.2019 р.; 725,11 грн. - на суму 2256,30 грн. за період з 28.02.2018 р. по 28.01.2019 р.; 10124,59 грн. - на суму 32726,50 грн. за період з 13.03.2018 р. по 28.01.2019 р.; 2540,70 грн. - на суму 8212,50 грн. за період з 13.03.2018 р. по 28.01.2019 р.; 3155,02 грн. - на суму 10260,00 грн. за період з 15.03.2018 р. по 28.01.2019 р.; 3950,85 грн. - на суму 12848,00 грн. за період з 15.03.2018 р. по 28.01.2019 р.; 2026,78 грн. - на суму 6692,40 грн. за період з 20.03.2018 р. по 28.01.2019 р.; 9696,03 грн. - на суму 32016,00 грн. за період з 20.03.2018 р. по 28.01.2019 р.; 12150,28 грн. - на суму 44960,00 грн. за період з 24.04.2018 р. по 28.01.2019 р.; 4166,14 грн. - на суму 17600,00 грн. за період з 30.05.2018 р. по 28.01.2019 р.

З огляду на що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ ,,УКРГРАНІТ ГРУП" пені у розмірі 76888,90 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так позивачем нараховано та заявлено до стягнення 13122,81 грн. інфляційних нарахувань, нарахованих на суму 253221,26 грн. за період з червня 2018 р. до січня 2019 р. включно та 5078,30 грн. 3% річних, нарахованих на суму 253221,26 грн. за період з 30.05.2018 р. по 28.01.2019 р.

Судова колегія перевіривши здійснені позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат встановила, що вони здійснені вірно та є арифметично правильними.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ ,,УКРГРАНІТ ГРУП" 13122,81 грн. інфляційних нарахувань та 5078,30 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема неповідомлення відповідача про слухання справи, що призвело до неможливості подання відповідачем відзиву на позовну заяву, доказів, на яких ґрунтуються відповідні заперечення, з огляду на наступне.

За приписами ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" є смт Таїрове, вул. Коралова, буд. 1, кв. 46.

Колегія судів відзначає, що направленні судом першої інстанції поштові відправлення (ухвали про відкриття провадження у справі, про призначення справи до розгляду та повідомлення про наступне судове засідання) повернуті відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Втім, судова колегія наголошує, що ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" за адресою смт Таїрове, вул. Коралова, буд. 1, кв. 4, 23.03.2019 було отримано ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.03.2019, якою було повідомлено відповідача про розгляд справи 26.03.2019 (т.1, а.с. 182).

ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" не повідомляло суд першої інстанції про зміну місцезнаходження.

Проте, 26.04.2019 р. судом першої інстанції було здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з`ясовано, що Приватне підприємство ,,ДОБРОБУД-ГРАД" 04.04.2019 р. змінило місце знаходження (65069, м. Одеса, вул. Марсельська, буд. 2 Б) та керівника (т.1, а.с. 185-188).

Господарським судом Одеської області направлено ухвалу про повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи також й за зміненою адресою, м. Одеса, вул. Марсельська, буд. 2 Б, втім рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою про те, що такий адресат відсутній.

При цьому 20.05.2019 р. Господарським судом Одеської області було отримано клопотання, про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи, мотивоване зміною керівництва та необхідністю підготовки клопотання про призначення експертизи в зв`язку з низькою якістю поставленого позивачем товару. Проте, вказане клопотання господарським судом не прийнято до розгляду, оскільки не містило підпису особи, котра його заявила. При цьому 23.05.2019 р. закінчується встановлений ч.2 ст.195 ГПК України присічний строк для розгляду справи по суті.

Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вжито усіх належних заходів задля повідомлення ПП ,,ДОБРОБУД-ГРАД" про розгляд даної справи. При цьому, як свідчать повідомлення від 12.03.2019, яке отримано відповідачем 23.03.2019 (т.1, а.с. 182) та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (т.1, а.с. 199), останній був обізнаний про розгляд справи у суді першої інстанції.

Відтак, колегія суддів не вбачає будь-яких порушень судом першої інстанції норм процесуального права.

З приводу заявлених позивачем, під час розгляду справи у суді першої інстанції, вимог про стягнення з відповідача судових витрат, які складаються із вартості професійної правничої допомоги адвоката та клопотання про розподіл судових витрат заявленого під час апеляційного перегляду справи колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів відзначає, що позивач до суду першої інстанції, на підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу адвоката надав договір від 15.01.2019 р. № 109-ПД, додаткову угоду № 2 до нього, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 2299, квитанції до прибуткового касового ордера від 28.01.2019 р. № 28/04 на суму 10000,00 грн., від 11.02.2019 р. № 11/02 на суму 10000,00 грн., від 25.03.2019 р. № 25/03 на суму 7864,90 грн. та письмовий детальний опис робіт здійснених адвокатом.

До клопотання про розподіл судових витрат, надано до суду апеляційної інстанції, позивачем було додано додаткову угоду №7 від 01.10.2019 до договору №109-ПД про надання правової допомоги, якою сторонами погоджено гонорар адвоката за представництво інтересів ТОВ ,,УКРГРАНІТ ГРУП" у Південно-західному апеляційному господарському суді у справі №916/211/19, який складає 7500 грн. Також позивачем надано рахунок №202 від 01.10.2019 на суму 7500 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера №202/1 від 01.10.2019 на суму 7500 грн. та детальний опис наданої адвокатом професійної правничої допомоги. При цьому судова колегія відзначає, що вчинення адвокатом дії визначених у детальному описі підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, відзивом на апеляційну скаргу та протоколами судових засідань від 25.09.2019 та 07.10.2019 за змістом яких представники ТОВ ,,УКРГРАНІТ ГРУП", а саме адвокат Байдерін О.А. та Задернівська Я.Є. приймали участь у розгляді справи у суді апеляційної інстанції.

Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції цілком обґрунтовано було стягнуто з відповідача на користь позивача 27864 грн. 90 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Також, враховуючи подання позивачем належних доказів на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу, у зв`язку з апеляційним переглядом справи, судова колегія дійшла висновку про задоволення клопотання ТОВ ,,УКРГРАНІТ ГРУП" та стягнення з відповідача на користь позивача 7500 грн. витрат, які складаються із суми сплаченої вартості професійної правничої допомоги адвоката за представництво інтересів ТОВ ,,УКРГРАНІТ ГРУП" у суді апеляційної інстанції.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2019 р. відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2019 р. у справі №916/211/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Стягнути з Приватного підприємства ,,ДОБРОБУД-ГРАД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УКРГРАНІТ ГРУП" 7500 грн. судових витрат, які складаються із суми сплаченої вартості професійної правничої допомоги адвоката за представництво інтересів ТОВ УКРГРАНІТ ГРУП в Південно-західному апеляційному господарському суді.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.10.2019.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.