Рішення

від 15.10.2019 по справі 926/1352/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року Справа № 926/1352/19

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., при секретарі судового засідання Боднарчука В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано -Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м. Івано -Франківськ до Ошихлібської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ВАТ "Ошихлібський консервний завод", с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області про зобов'язання прийняти рішення про прийняття об'єктів державного житлового фонду до комунальної власності представники сторін: від позивача - Сопко С.П., довіреність від 05.08.2019 від відповідача - Канюк Т.О., сільський голова від третьої особи - Лакуста В.І. ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Ошихлібської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області про зобов'язання прийняти рішення про прийняття об'єктів державного житлового фонду до комунальної власності.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в Реєстрі державного майна, яке не ввійшло до статутних капіталів господарських товариств в процесі приватизації та в управлінні регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області перебувають об'єкти державного житлового фонду - восьмиквартирний житловий будинок № 1 з господарським сараєм, восьмиквартирний житловий будинок № 2 з господарським сараєм та дванадцятиквартирний житловий будинок № 3 з господарським сараєм, замощенням території будинку та протирадіаційним укриттям № 97290 (с. Ошихліби, Кіцманський район, Чернівецька область), які в процесі приватизації не ввійшли до статутного капіталу ВАТ "Ошихлібський консервний завод", але перебувають на його балансі.

Реалізуючи надані чинним законодавством повноваження органу, уповноваженого управляти державним майном, на виконання п. 6 Наказу від 17.07.2009 № 1104 регіональне відділення ФДМУ по Чернівецькій області 22.10.2009 видало наказ № 167 "Щодо прийняття рішення про передачу до комунальної власності об'єктів житлового фонду", яким прийнято рішення про передачу до комунальної власності вищезазначених об'єктів, які знаходяться на балансі ВАТ "Ошихлібський консервний завод".

Рішенням 43 сесії VII скликання Ошихлібської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 10.04.2019 № 3/43-2019 вирішено не надавати згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади с. Ошихліби вищезазначені об'єкти державної власності. Позивач вважає дане рішення таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою від 11.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.06.2019.

26.06.2019 господарським судом Чернівецької області отримано відзив, в якому Ошихлібська сільська рада (відповідач) вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Відповідач вважає, що в його діях відсутня бездіяльність, оскільки ним фактично розглянуто питання про прийняття в комунальну власність державного житлового фонду та прийнято відповідне рішення, яким вирішено не приймати об'єкти державного житлового фонду до комунальної власності у зв'язку з відсутністю коштів у бюджеті сільської ради на їх утримання. Також відповідач вказував, що законом не передбачено обов'язок приймати об'єкти державного житлового фонду, а лише надано право, за наявності згоди.

Ухвалою від 26.06.2019 замінено позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на його правонаступника Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях.

Ухвалою від 26.06.2019 відкладено підготовче засідання на 12.08.2019.

Ухвалою від 12.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; оголошено перерву до 03.09.2019.

Ухвалою від 03.09.2019 відкладено підготовче засідання на 11.09.2019.

11.09.2019 господарським судом Чернівецької області отримано уточненя позовних вимог.

Ухвалою від 11.09.2019 закрито підготовче провадження у справі № 926/1352/19, призначено справу до розгляду по суті на 10.10.2019.

08.10.2019 до господарського суду Чернівецької області надійшов відзив відповідача.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки відповідач подав відзив після закінчення підготовчого провадження в справі без клопотання про поновлення строку подання відзиву, суд залишає відзив Ошихлібської сільської ради без розгляду.

У судовому засіданні 10.10.2019 представник позивача просив задовольнити позов, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача просила прийняти рішення на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд встановив таке.

В Реєстрі державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, перебувають зокрема: об'єкти житлового фонду, а саме: 8-ми кв. будинок, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Ошихліби, вул. Заводська, 3, інвентарний № 10101; 8-ми кв. будинок, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Ошихліби, вул. Заводська, 5, інвентарний № 10102; 12 кв. будинок, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Ошихліби, вул. Незалежності, 83, інвентарний № 10107; господарський сарай № 1, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Ошихліби, вул. Заводська, інвентарний № 10103; господарський сарай № 2, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Ошихліби, вул. Заводська, інвентарний № 10104; господарський сарай № 3, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Ошихліби, вул. Незалежності, інвентарний № 10108; замощення території будинку № 3, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с.Ошихліби, вул. Незалежності, інвентарний № 10109; та об'єкти цивільної оборони, мобілізаційний ресурс, а саме: протирадіаційне укриття №97290, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Ошихліби, вул. Незалежності, 83, інвентарний № 97290.

Вказані об'єкти в процесі приватизації не ввійшли до статутного капіталу ВАТ Ошихлібський консервний завод , але перебувають на його балансі.

ВАТ Ошихлібський консервний завод , що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Ошихліби, ідентифікаційний код юридичної особи 05529722, зареєстроване як юридична особа 30.12.1996 р. Запис про припинення ВАТ Ошихлібський консервний завод до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.03.2017 не внесено, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

05.05.2016 в Чернівецькій облдержадміністрації відбулася нарада з вирішення питання щодо передачі у комунальну власність державного житлового фонду, який перебуває в управлінні регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, за результатами якої вирішено: 1) Ошихлібській сільській раді на чергових засіданнях сесій виконавчих комітетів розглянути питання прийняття в комунальну власність державного житлового фонду, який перебуває в управлінні регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, при цьому запросити на засідання сесії представників регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області; 2) Ошихлібській сільській раді провести в стислі терміни роз'яснювальну роботу з мешканцями житлових будинків щодо необхідності створення ними об'єднання співвласників.

Враховуючи викладене, Чернівецька облдержадміністрація листом від 23.05.2016 №01.32/19-914 та регіональне відділення листами від 17.06.2016 р. № 05-03-02437 та від 19.07.2016 р. № 05-03-02908 зверталися до Ошихлібської селищної ради з прохання провести в стислі терміни відповідну роботу щодо впровадження рішень, прийнятих на нараді, про що повідомити облдержадміністрацію та регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (а.с. 30, 38, 39).

За результатами розгляду листа першого заступника голови Чернівецької облдержадміністрації В.Куліша від 23.05.2016 р. № 01.32/19-914, рішенням 8 (позачергової) сесії Ошихлібської сільської ради 7 скликання від 24.06.2016 р. №7/8-2016 Про проведення роботи щодо прийняття в комунальну власність державного житлового фонду вирішено не погоджувати прийняття в комунальну власність державного житлового фонду, який перебуває в управлінні регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до вирішення питання фінансування і проведення їх капітального ремонту та створення мешканцями житлових будинків об'єднання співвласників для послідуючої передачі їм житлового фонду.

Правові основи управління об'єктами державної власності визначаються Законом України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 № 185-V.

Відповідно до ст. 1 цього Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", об'єктами управління державної власності є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів.

Згідно п.п.5, 6 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Статтею 4 вказаного Закону визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до акту №2 перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ Ошихлібський консервний завод , але залишилось перебувати на його балансі від 02.04.2018 зазначено, що всі квартири 8 - квартирного житлового будинку №1 та 8 - квартирного житлового будинку №2 приватизовані його мешканцями. У 12 - квартирному житловому будинку №3 не приватизована 1 квартира.

Враховуючи те, що більшість квартир будинків в с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області знаходяться у власності фізичних осіб, які є співвласниками приміщень загального користування у даному будинку, позовні вимоги (з урахуванням уточнених вимог) про зобов'язання відповідача прийняти з державної власності у комунальну власність територіальної громади с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області, а саме: восьмиквартирний житловий будинок №1 з господарським сараєм, що розташовані за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Ошихліби, вул. Заводська, 3, восьмиквартирний житловий будинок №2 з господарським сараєм, що розташовані за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Ошихліби, вул. Заводська, 5, та дванадцятиквартирний житловий будинок №3 з господарським сараєм, замощенням території будинку та протирадіаційним укриттям №97290, що розташовані за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Ошихліби, вул. Незалежності, 83, без участі у справі фізичних осіб співвласників будинку, є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Згідно п.п. "з" п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" № 185-V Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна: за пропозицією уповноважених органів управління приймає рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських організацій, але перебуває на їх балансі.

Відповідно до п. 1.2 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 № 908/68 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за № 414/3707 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення), норми цього Положення застосовуються при управлінні державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилося у них на балансі.

Пунктом 1.3 Положення визначено, що управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства відповідно до таких принципів:

-забезпечення ефективності використання та збереження державного майна, здійснення заходів контролю;

-сприяння підвищенню ефективності діяльності підприємств, зокрема - покращення фінансового стану господарських товариств, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних капіталів;

-наявність альтернативних (залежно від груп майна у межах чинного законодавства) способів забезпечення управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі;

-пріоритетність вибору способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, дотримання якого забезпечує надходження коштів до Державного бюджету України.

Так, пунктом 1.4 Положення визначено способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі.

Такими способами є:

-здійснення приватизації відповідно до Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про Державну програму приватизації" та інших нормативно-правових актів;

-передача майна в оренду відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна";

-передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності";

-передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 № 1482;

-передача майна господарським товариствам, у тому числі у разі ліквідації балансоутримувача, на умовах відповідного договору безоплатного зберігання (далі - договір зберігання) відповідно до вимог законодавства;

-списання об'єктів державної власності у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 р. № 1314 "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності";

-передача в оренду, використання захисних споруд цивільного захисту для задоволення господарських, культурних та побутових потреб із збереженням функціонального призначення таких споруд або їх списання у порядку, передбаченому законодавством у сфері цивільного захисту.

За приписами п.п. 1.4.1, 1.4.2 п. 1.4 вказаного Положення при визначенні способу управління попередньо аналізуються висновки інвентаризаційних комісій про результати інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але перебуває на їх балансі. Пріоритетним при обранні способу управління державним майном є спосіб його приватизації. Якщо відповідне державне майно не підлягає приватизації, то застосовуються наступні за черговістю способи управління, викладені у п. 1.4.

При потребі обрання іншого з перерахованих способів управління державним майном та за умови відповідності обраного в даному разі способу чинному законодавству державні органи приватизації створюють Комісію, залучаючи фахівців відповідного органу приватизації, відповідного галузевого міністерства (іншого центрального органу виконавчої влади), органу місцевого самоврядування (місцевої державної адміністрації) та представників господарських товариств тощо. На підставі висновку Комісії видається наказ державного органу приватизації, яким визначається спосіб управління майном.

Позивачем належним чином не обґрунтовано необхідність застосування саме такого способу управління державним майном як передача державного майна у комунальну власність та неможливість застосування інших способів управління державним майном, визначених п. 1.4 Положення, а також не надано доказів прийняття наказів державного органу приватизації, якими би визначалися та/або змінювалися способи управління майном.

Основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну визначаються Законом України від 03.03.1998 р. № 147/98-ВР "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (далі - Закон №147/98-ВР).

Частиною 1 ст. 2 цього Закону встановлено, що об'єктами передачі згідно з цим Законом є: цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), їх структурних підрозділів; нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі приміщення (після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) на підставі розподільного балансу), об'єкти незавершеного будівництва); інше окреме індивідуально визначене майно підприємств; акції (частки, паї), що належать державі або суб'єктам права комунальної власності у майні господарських товариств; об'єкти житлового фонду, гуртожитки та інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом. Крім цього, ст. 3 Закону № 147/98-ВР визначено, що ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Так, згідно ст. 4-1 Закону № 147/98-ВР передача об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 цього Закону ініціатива щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об'єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Частиною 3 ст. 4-1 Закону № 147/98-ВР передбачено, що рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

Пропозиції щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об'єктів житлового фонду (крім гуртожитків) та інших об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від загальної кількості працівників підприємства.

Пропозиції щодо передачі у комунальну власність побудованих за рахунок державних капітальних вкладень об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), не потребують погодження з такими товариствами та їх трудовими колективами.

Відповідно до п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

Таким чином, ініціатива щодо передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність може виходити від органів, уповноважених управляти державним майном, рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями лише за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, які вирішують питання щодо надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради на власний розсуд.

Відтак, надання згоди за результатами розгляду питання на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради щодо передачі об'єктів з державної у комунальну власність є правом, а не обов'язком відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад.

Судом встановлено, що Чернівецька облдержадміністрація листом від 23.05.2016 № 01.32/19-914 та регіональне відділення листами від 17.06.2016 р. № 05-03-02437 та від 19.07.2016, № 05-03-02908 зверталися до Ошихлібської селищної ради з прохання провести в стислі терміни відповідну роботу щодо впровадження рішень, прийнятих на нараді, про що повідомити облдержадміністрацію та регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області.

За результатами розгляду листа першого заступника голови Чернівецької облдержадміністрації В.Куліша від 23.05.2016 № 01.32/19-914 рішенням 8 (позачергової) сесії Ошихлібської сільської ради 7 скликання від 24.06.2016 №7/8-2016 Про проведення роботи щодо прийняття в комунальну власність державного житлового фонду вирішено не погоджувати прийняття в комунальну власність державного житлового фонду, який перебуває в управлінні регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до вирішення питання фінансування і проведення їх капітального ремонту та створення мешканцями житлових будинків об'єднання співвласників для послідуючого передачі їм житлового фонду.

У січні 2016 року позивач звернувся до Ошихлібської сільської ради з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати ухвалити рішення про прийняття об'єктів державного житлового фонду до комунальної власності.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 у справі №824/15/17-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного суду від 28.02.2019 вищевказані судові рішення скасовано, провадження у справі №824/15/17-а закрито. Роз'яснено позивачеві, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

10.04.2019 рішенням 43 сесії Ошихлібської сільської ради 7 скликання №3/43-2019 щодо розгляду листа регіонального відділення ФДМ України по Чернівецькій області від 28.02.2019 повторно вирішено не надавати згоду на прийняття у комунальну власність спірних об'єктів нерухомості.

Таким чином, вказаним вище рішеннями Ошихлібської сільської ради не надано згоди на передачу зазначених вище об'єктів з державної у комунальну власність у зв'язку з відсутністю у бюджеті сільської ради коштів для утримання вказаних вище об'єктів державної власності.

Крім цього, як вбачається з письмових пояснень представника відповідача, об'єкти житлового фонду та об'єкти цивільної оборони, які в процесі приватизації не ввійшли до статутного капіталу ВАТ Ошихлібський консервний завод знаходяться в незадовільному стані.

Доказів на підтвердження здійснення ремонтних робіт вказаних вище об'єктів позивачем до суду не надано.

Також, судом встановив, що ВАТ Ошихлібський консервний завод , на балансі якого знаходяться об'єкти житлового фонду та об'єкти цивільної оборони, не ліквідовано, тому підстав для передачі об'єктів державної власності згідно норм ст. 3 Закону № 147/98-ВР, немає.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 61 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 64 цього Закону видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети.

Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Отже, сільські ради самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України та самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. При цьому, видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет.

Також, слід зазначити, що за змістом статті 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно ст. 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Крім цього, судом встановлено, що рішення 8 (позачергової) сесії Ошихлібської сільської ради 7 скликання від 24.06.2016 р. №7/8-2016, яким вирішено не погоджувати прийняття в комунальну власність державного житлового фонду, яке перебуває в управлінні регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, позивачем в судовому порядку не оскаржувалося. Невідповідність як цього рішення органу місцевого самоврядування, так і раніше прийнятих рішень ради про відмову в наданні згоди прийняти державне майно до комунальної власності Конституції або законам України не встановлена.

Разом з тим, зобов'язання Ошихлібської сільської ради ухвалювати рішення про прийняття об'єктів державного житлового фонду та об'єкту цивільної оборони до комунальної власності є формою втручання у визначені Законом повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань господарського судочинства.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин викладених у позові та порушення відповідачами прав та законних інтересів позивача, приймаючи до уваги обраний позивачем спосіб захисту, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог, а відтак відмовляє у задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано -Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до Ошихлібської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ВАТ "Ошихлібський консервний завод" про зобов'язання прийняти рішення про прийняття об'єктів державного житлового фонду до комунальної власності - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.10.2019.

Суддя В.В.Дутка