Вирок

від 12.12.2008 по справі 1-554/2008

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-554/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2008 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Хрипун С.В. при секретарі Бесчастній В.В.,

за участю прокурора Карман В.В., за участю захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, українця, громадянина України, освіта незакінчена середня, одружений, не працює, має малолітнього сина ОСОБА_3 2007 р.н., зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, проживає за адресою АДРЕСА_2, на підставі ст. 89 КК України вважається таким, що немає судимості; у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець та житель АДРЕСА_3, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, розлучений, має двох малолітніх дітей ОСОБА_5 2001 р.н., ОСОБА_6 2004 р.н., раніше не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2008 року близько 02 години ночі ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольної сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись по вул. Велика Кільцева 2-а в с Петропавловська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київська область, де, реалізуючи свій злочинний намір, користуючись відсутністю сторонніх осіб та господаря, зі стелажу, який знаходився біля тротуарної доріжки, намагалися таємно викрасти рулон лінолеуму марки «Грабо» розмірами 3, 5 на 11 метрів, вартість якого становить 1420 гривень і який належить ОСОБА_7 Під час викрадення вищевказаного лінолеуму ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були помічені охоронцем стелажів з лінолеумом громадянином ОСОБА_8, який вимагав припинити вчиняти злочинне діяння і повернути рулон лінолеуму, на що ОСОБА_4 та ОСОБА_2, не реагуючи на вимогу ОСОБА_8, не припинили вчинювати своїх злочинних дій, а навпаки, в присутності ОСОБА_8 продовжували реалізовувати свій злочинний намір, який виразився у відкритому викраденні чужого майна.

Викраденим рулоном лінолеуму марки «Грабо» розмірами 3, 5 на 11 метрів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розпорядилися на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 1420 гривень.

Допитаний в судовому засідання підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині передбаченому ст. 186 ч. 2 КК України визнав повністю, та пояснив, що приблизно в квітні місяці 2008 року він познайомився з ОСОБА_4, який приїхав на роботу в м. Київ з Херсонської області. Після знайомства ОСОБА_4 почав проживати у нього вдома в АДРЕСА_1. До 26.09.2008 року вони разом неофіційно працювали в гаражному кооперативі «Берізка» в м. Київ біля заводу «Електронмаш», займалися оббивкою салонів автомобілів та встановлювали в автомобілях музику.

25.09.2008 року він близько 23 години в м. Києві на вул. Перемоги, що біля шпалерного ринку, в подвір'ї біля будинку, зустрівся з ОСОБА_4, а також зі знайомим ОСОБА_3 і його сестрою ОСОБА_9. Всі разом довго сиділи на лавці на подвір'ї,

розмовляли, пили пиво. Сам ОСОБА_2 випив близько півтора літри пива і вже знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Після цього ОСОБА_3 пішов додому, а він з ОСОБА_4 пішов проводжати ОСОБА_9 додому, яка проживала в с Софіївська Борщагівка. Коли провели ОСОБА_9 до супермаркету «Білла», ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вирішили вже не їхати додому, оскільки вже було пізно, і заночувати в гаражі гаражного кооперативу, в якому вони працювали. Сам ОСОБА_2 був вдягнений в темну курточку, під якою була сорочка біло-синього кольору, темні штани, темні туфлі. ОСОБА_4 був одягнений в білу курточку, під якою знаходився зелений реглан, сині джинсові штани. Вони вирішили йти до гаражів вдовж Кільцевої дороги. Не доходячи до заводу «Електронмаш» вони побачили, що біля тротуару знаходяться стелажі з рулонами лінолеуму, які були накриті брезентом. Євген запропонував йому пожартувати і взяти без дозволу один рулон лінолеуму. О котрій годині це було підсудний не пам'ятає, але це було вночі. Він погодився і вони пішли до стелажу, відсунули брезент і зняли один рулон лінолеуму. Рулон був важкий і підсудні поклали його на плечі та понесли в сторону «Електронмаш», вздовж дороги. Куди вони несли рулон, підсудний ОСОБА_2 сказати не може , оскільки умислу заховати рулон і в подальшому його продати не мав. Навіщо вони так зробили, пояснити не може, умислу вчиняти крадіжку в них не було. Коли вони відійшли від стелажів на відстань десяти метрів, на тротуар вибіг незнайомий їм чоловік похилого віку та крикнув, щоб вони залишили рулон. Коли до них підійшов охоронник, то підсудні поклали рулон на землю. Сам ОСОБА_2 відійшов далі по вулиці, ОСОБА_4 залишився. Що було в цей час між охоронником та ОСОБА_4, ОСОБА_2 не знає. Після цього його через декілька хвилин його підізвав ОСОБА_4, вони знову взяли рулон і понесли його далі по тротуару. Вони пронесли рулон близько 10-15 метрів, коли за ними почав бігти той самий охоронець і кричав їм, щоб вони зупинилися і залишили рулон, але підсудні спочатку на нього не реагували, а потім біля них зупинився який автомобіль. В цей момент вони кинули рулон на землю і побігли в сторону гаражів. З автомобіля вибіг якийсь чоловік і побіг за ними. ОСОБА_2 відірвався від ОСОБА_4, пробіг деяку відстань і зупинився. Потім зрозумів, що вчинив неправильно і вирішив повернутися на місце, де вони взяли рулон. Коли прийшов, то побачив, що ОСОБА_4 затримали працівники міліції. ОСОБА_2 підійшов і зізнався, що він разом з ОСОБА_4 взяв зі стелажу рулон лінолеуму.

У вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати і призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Допитаний в судовому засідання підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненому злочині передбаченому ст. 186 ч. 2 КК України визнав повністю, та пояснив, що десь в травні 2008 року приїхав працювати в м. Київ. В Києві познайомився з ОСОБА_2 та після знайомства став проживати у ОСОБА_2 в Макарівському районі. З самого початку він влаштувався працювати по тюнингу автомобілів в одному з гаражів гаражного кооперативу «Берізка», також в даному кооперативі працював ОСОБА_2.

25.09.2008 року після робочого дня близько 21 години він разом зі знайомим ОСОБА_3, який також працював в гаражі, пішли до нього додому, щоб помиритися. ОСОБА_3 проживає в м. Києві по вул. Перемоги. Після того як помився, вони разом пішли на вулицю і стояли біля під'їзду, розмовляли між собою та пили пиво. Він випив два літри пива, з ними також була сестра ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_9. Близько 23 години до них підійшов ОСОБА_2 та приєднався до їх розмови. Вони стояли довго, потім пішов разом з ОСОБА_2 проводжати ОСОБА_9 додому. Коли провели ОСОБА_9 до супермаркету «Білла», то вирішили не повертатись додому, а заночувати в гаражі, в якому працювали. Вони вирішили йти до гаражів вдовж Кільцевої дороги. Не доходячи до заводу «Електронмаш» вони побачили, що біля тротуару знаходяться стелажі з рулонами лінолеуму, які були накриті матерією. Стелажі знаходилися біля кіоску. В кіоску через вікно побачив, що там працює телевізор, і зрозумів, що охоронець дивиться телевізор. Підсудний ОСОБА_4 вирішив поглузувати над охоронцем і запропонував ОСОБА_2 взяти зі стелажу

лінолеум і відтягти його на деяку відстань. ОСОБА_2 погодився і вони зняли один рулон лінолеуму, поклали його на плечі та понесли в сторону «Електронмаш», вздовж дороги. В цей момент почув, що їм в слід почав кричати якийсь чоловік, щоб вони поклали лінолеум. Вони з ОСОБА_2 поклали лінолеум на тротуар і в цей момент до них підійшов чоловік похилого віку в камуфльованій формі та почав махати руками. Сам ОСОБА_2 також протягнув руки в сторону з метою захисту, але ударів чоловіку не наносив. Вийшло так, що його рука вдарилася об руку того чоловіка і з руки того чоловіка злетів годинник. Той чоловік сам підняв годинник і забрав його. Після цього чоловік розвернувся і побіг в сторону кіоску, а вони знову взяли рулон і понесли його в сторону заводу «Електронмаш». Чому вони вже в другий раз брали цей рулон, пояснити не може. Після цього за ними почав бігти охоронник і кричати, щоб вони поклали рулон з лінолеумом, але вони несли рулон далі. В цей момент біля них зупинився автомобіль типу «Джип», марки не пам'ятає, вони з ОСОБА_2 кинули лінолеум на землю і почали бігти в сторону заводу «Електронмаш». Він чув, що за ним біжить якийсь чоловік і через деяку відстань чоловік його наздогнав і зупинив. По його штанам з лампасами, зрозумів, що той чоловік працівник міліції. ОСОБА_2 вдалося втекти, але через декілька хвилин ОСОБА_2 повернувся і зізнався, що вони разом взяли рулон зі стелажу. В ту ніч був одягнений в білу куртку, сині джинсові штани, чорні кросівки.

У вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати і призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Враховуючи повне визнання підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_4 своєї вини, щире каяття у вчиненому, суд вважає за недоцільне дослідження інших доказів по справі у відповідності до ст.299 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази зібрані по справі, суд визнає, що вина підсудного ОСОБА_2 та підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена повністю, їх дії судом кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, грабіж вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особи підсудних.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує, що вчинений ним злочин відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, має малолітнього сина ОСОБА_3 2007 року народження, на підставі ст. 89 КК України вважається таким, що немає судимості, обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, та призначає покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті 186 ч.2 КК України. Однак, приймаючи до уваги, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, враховуючи його щире каяття, позитивну характеристику, відсутність судимостей на підставі ст. 89 КК України, те, що підсудний має малолітнього сина ОСОБА_3 2007 р.н., суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_2. від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує, що вчинений ним злочин відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, має двох малолітніх синів ОСОБА_5 2001 р.н., ОСОБА_6 2004 р.н., раніше не судимий, обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння, та призначає покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті 186 ч.2 КК України. Однак, приймаючи до уваги, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання, враховуючи його щире каяття, позитивну характеристику, відсутність судимостей, те, що підсудний має двох малолітніх синів

ОСОБА_5 2001 р.н., ОСОБА_6 2004 р.н., суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк тримання під вартою в СІЗО при Житомирській установі виконання покарання № 8 ДДУ з ПВП з 26.09.2008 року по 12.12.2008 року

Змінити міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу з тримання під вартою в СІЗО при Житомирській установі виконання покарання № 8 ДДУ з ПВП на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його в залі суду негайно.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк тримання під вартою в СІЗО при Житомирській установі виконання покарання № 8 ДДУ з ПВП з 26.09.2008 року по 12.12.2008 року

Змінити міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу з тримання під вартою в СІЗО при Житомирській установі виконання покарання № 8 ДДУ з ПВП на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його в залі суду негайно.

Речові докази по справі : рулон лінолеуму марки «Грабо» розмірами 3, 5 на 11 метрів, який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_7 (а.с.10), залишити в користуванні власника ОСОБА_7.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п»ятнадцяти діб з часу його проголошення.