Рішення

від 01.10.2019 по справі 910/5229/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2019Справа № 910/5229/19

За позовом Фізичної особи - підприємця Крамаренка Василя Анатолійовича (м. Чернігів)

до Акціонерного товариства Українська залізниця (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство інфраструктури України (м. Київ)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівагрошляхбуд (м. Чернігів)

2. Підприємство Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва (м. Чернігів)

про зобов`язання укласти договір

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Водолагін С.М.

від відповідача: Марченко В.М.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: Водолагін С.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Крамаренко Василь Анатолійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця про зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір про подачу та забирання вагонів при станції Чернігів-Північний ДГТО Південно-Західної залізниці.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником під`їзної залізничної колії по станції Чернігів-Північний Південно-Західної залізниці, в тому числі стрілочних переводів №№ 92, 94, які є її складовою частиною, за адресою: м. Чернігів, вул. Любченка, 11, виготовив на неї технічний паспорт та звернувся до відповідача із заявою про укладення договору про подачу та забирання вагонів при станції Чернігів-Північний, однак відповідач фактично відмовив йому в укладенні такого договору.

На думку позивача такі дії АТ Українська залізниця суперечать Правилам обслуговування залізничних під`їзних колій (статті 12, 64 - 77 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00. № 644 (далі - Правила) та порушують його права, гарантовані статтями 41, 42 Конституції України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.19. позовну заяву Фізичної особи-підприємця Крамаренка Василя Анатолійовича залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви.

06.05.19 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 25.04.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.19. відкрито провадження у справі № 910/5229/19 та постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

22.05.19. від АТ Українська залізниця надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач посилається на те, що позивачеві надавалися відповіді на його звернення щодо укладення договору, а поданий ним пакет документів було повернуто на доопрацювання із зауваженнями, зокрема: позивачем не було надано документів, що підтверджують право власності на під`їзну колію, технічний паспорт залізничної колії не погоджено із Чернігівською дистанцією колії та не погоджено її межі з ТОВ Чернігівагрошляхбуд . Відповідач вказує, що на дату розгляду спору у суді позивачем так і не надано належним чином оформленого пакету документів для укладення договору про подачу та забирання вагонів.

Відповідач також зазначає, що на час укладання позивачем договору купівлі-продажу від 01.10.10. № 2 продавцю не належала частина під`їзної колії довжиною 162,1 м. та стрілочний перевод № 92, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.18. у справі № 910/11877/16.

30.05.19. позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що позиція відповідача суперечить вимогам п. 3.2. Правил, оскільки після отримання листа про укладення договору відповідач зобов`язаний був провести дії щодо складення акту обстеження під`їзної колії та висловити свої зауваження чи пропозиції. Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний був надіслати йому проект договору, до якого позивач мав право скласти відповідний протокол розбіжностей та врегулювати їх у встановленому законодавством порядку. Також позивач заперечив посилання позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.18. у справі № 910/11877/16, оскільки цим рішенням відмовлено АТ Українська залізниця у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2 від 01.10.10.

04.06.19. відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує, що обстеження під`їзної колії та її технічного оснащення здійснюється на підстав документів, наданих заінтересованою особою, перелік яких визначений п. 3.3 Правил. Вказані документи, зокрема ті, що підтверджують його право власності на залізничну під`їзну колію, в тому числі стрілочний перевод № 92, позивачем не надані. Відповідач також не погоджується з наданим позивачем договором купівлі-продажу, враховуючи встановлені судом обставини під час розгляду справи № 910/11877/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.19. вирішено розгляд справи № 910/5229/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 23.07.19. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство інфраструктури України; залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівагрошляхбуд , Підприємство Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва. Встановлено третім особам строк до 18.07.19. на подання до суду письмових пояснень щодо позову або відзиву.

08.07.19. до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Підприємства Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва, яке підтримало позовні вимоги та просило їх задовольнити.

19.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Міністерства інфраструктури України на позовну заяву, в яких третя особа зазначила, що вважає обґрунтованими заперечення АТ Укрзалізниця щодо відсутності підстав для укладення договору у зв`язку із ненаданням позивачем належним чином оформленого пакету документів.

Також 18.07.19. до суду надійшли пояснення ТОВ Чернігівагрошляхбуд , в яких третя особа вказує, що під`їзна залізнична колія загальною довжиною 551,6 м. разом із стрілочними переводами №№ 92, 94 перебувала у власності Колективного підприємства Чернігівської обласної шляхової проектно-будівельної фірми агропромислового будівництва Агрошляхбуд , правонаступником якого є ТОВ Чернігівагрошляхбуд . Крім цього, третя особа повідомила, що у 2009 році Підприємство Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва, керівником якого був позивач, зверталося до товариства як власника з проханням надати дозвіл на пропуск вагонів на територію Управління терміном на 6 років.

Частиною 3 ст. 168 ГПК України передбачено, що до пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - сьомою статті 165 цього Кодексу. Зокрема, згідно із ч. 6ст. 165 ГПК України передбачено, що до відзиву (пояснень третьої особи) додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ Чернігівагрошляхбуд не надано доказів надіслання (надання) пояснень щодо позову і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Підтвердження того, що додані до пояснень ТОВ Чернігівагрошляхбуд докази є у позивача і інших учасників справи матеріали справи не містять.

У судовому засіданні 23.07.19. судом постановлено ухвалу на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.08.19.

24.07.19. Міністерством інфраструктури України подана заява, в якій третя особа просить стягнути з позивача понесені судові витрати, пов`язані із розглядом справи, на суму 94,96 грн.

У судовому засіданні 01.08.19. на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 17.09.19., а у судовому засіданні 17.09.19. оголошувалася перерва до 01.10.19.

При розгляді справи по суті у судовому засіданні 01.10.19. судом було заслухано вступне слово представників позивача, відповідача та третьої особи, з`ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник Підприємства Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) підтримав заявлені позовні вимоги. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.10.19. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.10 між Підприємством Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Крамаренком Василем Анатолійовичем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 2, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати (продати), а покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити (придбати) на умовах і протягом дії цього договору майно в кількості та за ціною, що зазначені у специфікації до даного договору, яка є його невід`ємною частиною (п. 2.1. договору).

Згідно із специфікацією № 1 від 01.10.2010 до договору об`єктом продажу є під`їзна залізнична колія станції Чернігів-Північний Південно-Західної залізниці, що належить Підприємству Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва в кількості 594 погонних метри, в т.ч. стрілка переводу № 92, № 94. Загальна вартість об`єкту продажу за договором складає 10.910,00 грн.

За змістом п.п. 4.1, 4.2 договору передача об`єкту продажу здійснюється продавцем протягом 5 календарних днів від дати укладення договору. Факт передачі об`єкту продажу покупцеві оформляється сторонами шляхом підписання двостороннього акту прийому-передачі, який становить невід`ємну частину договору.

Моментом переходу права власності на об`єкт продажу від продавця до покупця вважається дата підписання сторонами вищевказаного акту приймання-передачі (п. 4.3 договору).

На виконання умов договору між контрагентами підписано акт приймання-передачі майна, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв майно у власність.

12.03.12. позивач звернувся до начальника залізничної станції Чернігів-Північний з листом за вих. № 2, у якому просив оформити та затвердити паспорт на під`їзну колію та іншу необхідну технічну документацію.

З аналогічним за змістом листом 12.03.12. та повторно 21.11.12. до начальника залізничної станції Чернігів-Північний звернулося Підприємство Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК), яке просило переоформити на нового власника паспорт і необхідну технічну документацію.

На адвокатський запит Водолагіна С.М. від 24.02.16. Виробничий підрозділ Чернігівська дистанція колії Регіональної філії Південно-Західна залізниця повідомила про необхідність звернення з майнових питань до ПАТ Українська залізниця з усіма документами, що підтверджують право власності: проект, дозвіл на врізання стрілочного переводу в під`їзну колію залізниці, акт на право користування земельною ділянкою тощо.

09.12.15. позивач звернувся до ПАТ Укрзалізниця із заявою № 9/12.2 про укладення договору про подачу і забирання вагонів при станції Чернігів-Північний ДГТО Південно-Західна залізниця .

У відповідь на вказану заяву ПАТ Укрзалізниця листом від 25.01.16. № Ц-1/5-3/442-16 повідомило, що регіональна філія Південно-Західна залізниця не має документів, що підтверджують право власності ФОП Крамаренко В.А. на під`їзну колію та майновий комплекс позивача.

Листом від 16.02.16. № ДН-1-452/174 виробничий підрозділ Київська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії Південна-західна залізниця ПАТ Українська залізниця повернуло позивачу на доопрацювання пакет документів та виклало свої зауваження до них, вказавши що:

- надані Технічні паспорти колії та Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії не погоджені з Чернігівською дистанцією колії, начальником станції Чернігів-Північний та не затверджені;

- наданий договір купівлі-продажу № 2 від 1.10.10. не може бути взятий до уваги, так як оформлений з порушенням статті 657 ЦК України; договір підписаний зі сторони продавця довіреною особою на підставі довіреності №1, копія якої не надана;

- у зв`язку із непогодженням у наданому технічному паспорті меж з ТОВ Чернігівагрошляхбуд у залізниці є сумніви щодо приналежності ділянки під`їзної колії від граничного стовпчика стрілочного переводу № 92 до стрілочного переводу № 94 та самого стрілочного переводу № 94. Згідно технічного паспорту ТОВ Чернігівагрошляхбуд дана ділянка під`їзної колії та стрілочний перевод № 94 обліковуються за ТОВ Чернігівагрошляхбуд . У разі примикання під`їзної колії ФОП Крамаренка В.А. до під`їзної колії підприємства необхідно надати копію відповідного листа погодження від ТОВ Чернігівагрошляхбуд строком на 5 років.

Листом від 28.03.16. позивач звернувся до першого заступника начальника регіональної філії Південно-західна залізниця з проханням провести обстеження під`їзної колії для укладення договору про подачу та забирання вагонів при станції Чернігів-Північний, а також як свідчить наявна в матеріалах справи копія опису до цінного листа направляв до Київської дирекції залізничних перевезень документи для укладення договору.

25.04.17. позивач повторно звернувся до ПАТ Укрзалізниця із заявою про укладення договору про подачу і забирання вагонів, у відповідь на яку відповідач листом від 23.05.17. № ЦЦМ-12/478 повідомив позивача, що повернеться до розгляду звернення після вирішення Вищим господарським судом України справи № 910/11877/16 по суті.

Позивач листом № 25/04.17-2 від 28.02.19. звернувся до АТ Укрзалізниця із заявою про укладення договору про подачу і забирання вагонів.

Листом від 03.04.19. № ЦЦО-13/335 відповідач повідомив, що зможе повернутися до розгляду питання щодо укладення договору про подачу і забирання вагонів після отримання від позивача письмового звернення та пакета необхідних документів, вказавши про надання позивачеві обґрунтованої відповіді щодо вказаного питання листом АТ Укразалізниця від 25.01.16. № Ц-1/5-3/442-16 та листом Міністерства інфраструктури України від 05.04.16. № 3487/24/10-16.

Посилаючись на те, що відповідач всупереч вимогам Правил обслуговування залізничних під`їзних колій відмовив в укладенні договору про подачу та забирання вагонів, позивач звернувся до суду із позовом у цій справі про зобов`язання АТ Українська залізниця укласти з Фізичною особою-підприємцем Крамаренко Василем Анатолійовичем договір про подачу та забирання вагонів при станції Чернігів-Північний ДГТО Південно-Західної залізниці.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються зокрема шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Згідно із ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 6 зазначеної статті встановлено, що суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів.

Відповідно до п. 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98. № 457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором.

Як визначено п. 2.1. Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під`їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під`їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2).

Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами, у разі обслуговування локомотивом залізниці під`їзних колій або окремих вантажних фронтів.

Договори розробляються з урахуванням технології роботи під`їзної колії і технології роботи станції примикання, а у відповідних випадках - з урахуванням єдиних технологічних процесів.

Згідно із п. 3.1. Правил проект договору розробляється залізницею на підставі акта обстеження під`їзної колії (додаток 4).

Пунктом 3.2. Правил встановлено, що залізниця спільно з підприємством провадить обстеження під`їзної колії і її технічного оснащення. Результати обстеження оформлюються актом обстеження умов роботи на під`їзній колії і станції примикання, в якому вказуються всі дані про фактичний стан під`їзної колії, а саме: довжина під`їзної колії ; площа ділянки землі (у кв. м), зайнята під`їзною колією, і окремо - зайнята спорудами підприємства у смузі відведення; відстань, за яку повинна стягуватися плата за подачу та забирання вагонів; розмір та характер вантажообороту; спеціалізація складських площ; вантажні фронти; наявність вантажних машин і механізмів та їх паспортна потужність; наявність контрагентів тощо. Акт обстеження підписують уповноважені представники залізниці і підприємства не пізніше 10 днів з дати обстеження.

У разі непогодження з даними, які внесено до акта обстеження, представник підприємства, який бере участь в обстеженні, зобов`язаний підписати акт і внести до нього свої мотивовані зауваження.

Акт складається у двох примірниках, один з яких залишається у підприємства, другий - у залізниці.

До акта обстеження власником під`їзної колії додається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії, масштабний план з нанесеним на ньому розташуванням вантажних фронтів і механізмів, а також технічний паспорт і поздовжній профіль колії.

Разом з тим, як передбачено п. 3.3. Правил, до укладення нового договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (договору про подачу та забирання вагонів) власник колії та його контрагенти зобов`язані надати залізниці копії Статуту підприємства, документів, які засвідчують право підприємницької діяльності, та документи, які підтверджують право власності на залізничну під`їзну колію.

Як свідчать матеріали справи, АТ Українська залізниця відмовила позивачеві в укладенні договору про подачу і забирання вагонів у зв`язку із ненаданням позивачем документів, передбачених Правилами, зокрема документів, які підтверджують право власності позивача на під`їзну колію, та у зв`язку із недоліками поданих документів.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у справі № 910/11877/16, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019, за позовом ФОП Крамаренка В.А. до ПАТ Українська залізниця про визнання договору дійсним та за зустрічним позовом ПАТ Українська залізниця до ФОП Крамаренка В.А. та Підприємства Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Міністерство інфраструктури України про визнання недійсним договору, встановлено, що:

- за даними технічного паспорту під`їзної залізничної колії при ст. Чернігів-Північний Південно-Західної залізниці, що належить ТОВ Чернігівагрошляхбуд , складеного у 2013 році, під`їзна колія ТОВ Чернігівагрошляхбуд примикає стрілочним переводом № 92 до під`їзної колії Гілка-1 . Сигнальний знак Межа під`їзної колії встановлений навпроти заднього стика хрестовини стрілочного переводу № 92. Загальна довжина під`їзної колії складає 551,6 м. На балансі власника знаходиться 518,07 м. колії. На балансі Укрзалізниці знаходиться 33,53 м колії. Рік будівництва під`їзної колії - 1971. Стрілочний перевод № 92 належить Укрзалізниці. Стрілочний перевод № 94 належить Товариству з обмеженою відповідальністю Чернігівагрошляхбуд ;

- згідно із технічним паспортом під`їзної залізничної колії при станції Чернігів-Північний Південно-Західної залізниці, що належить Підприємству Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) , складеного у 2009 році, під`їзна колія підприємства примикає стрілочним переводом № 94 до під`їзної колії ТОВ Чернігівагрошляхбуд . Знак Межа під`їзної колії встановлено навпроти граничного стовпчика стрілочного переводу № 94. Загальна протяжність під`їзної колії складає 480 м, з них 48,1 м колії належить ТОВ Чернігівагрошляхбуд , а 431,92 м колії належить Підприємству Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) . Рік будівництва під`їзної колії - 1971;

- висновком експерта Чернігівського відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України №772/773/18-24 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 21.06.2018, призначеної ухвалою суду від 15.01.18., з-поміж іншого, встановлено наступне: згідно інвентарної картки № НОМЕР_1 обліку основних фондів Верхня будова під`їзної колії Гілка - 1 станції Чернігів-Північний інвентарний номер (1035256) введена в експлуатацію 01.01.1977. Довжина колії - 1509 м.п. Початок колії від стрілочного переводу №136 через стрілочний перевід №92 (до квітня 2012 року знаходився на балансі ТОВ Чернігівагрошляхбуд ) і далі на об`єкт Міністерства оборони;

- вищенаведеним висновком експерта також встановлено, що на день укладання договору купівлі-продажу № 2 від 01.10.10. фактично підприємство Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) обслуговувало під`їзну колію протяжністю - 431,9 п.м., початок під`їзної колії від стиків рамної рейки стрілки №94 (навпроти граничного стовпчика стрілочного переводу та до виїзних залізничних воріт);

- ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.11.08. було припинено провадження у справі № 4/145б/12/3/2 про банкрутство Підприємства Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) , затверджено звіт ліквідатора - копія додана як додаток до технічного паспорта та відповідно до якої до ліквідаційної маси включено, але не реалізовано залізничну колію 482 погонних метри. 24.11.08. за Актом приймання-передачі майнових активів ліквідатор підприємства Молчанов Ю.І. передав начальнику даного підприємства Крамаренку В.А. залізничну колію довжиною 482 погонних метра.

У рішенні від 26.09.18. у справі № 910/11877/16, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.19., суд дійшов висновку, що на момент укладення договору купівлі-продажу № 2 від 01.10.10., за яким позивач придбав у Підприємства Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва 594 м залізничної колії, у тому числі стрілочні переводи № 92, № 94, які є складовою частиною даної під`їзної колії, стрілочний перевод № 92 належав Товариству з обмеженою відповідальністю Чернігівагрошляхбуд .

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені судом під час розгляду справи № 910/11877/16, зокрема факт належності стрілочного переводу № 92 станом на дату укладення договору купівлі-продажу № 2 від 01.10.10. ТОВ Чернігівагрошляхбуд має преюдиційне значення та не підлягає доказуванню. Доказів того, що Підприємство Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) було власником спірного стрілочного переводу № 92, який передавався за договором купівлі-продажу № 2 від 01.10.10, та власником під`їзної колії довжиною 594 м. позивачем не надано.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими посилання відповідача на те, що позивачем не було надано документи, що підтверджують право власності на залізничну під`їзну колію із стрілочними переводами №№ 92, 94, та про пов`язані із цим недоліки у поданих документах.

Згідно із ч. 9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Звертаючись із позовом у цій справі, позивач не надав проект договору, який він просить зобов`язати укласти, не сформулював та не визначив умови такого договору. Хоча п. 3.4 Правил передбачає, що проект договору розробляється залізницею, це не позбавляє власника під`їзної колії у разі ухилення залізниці від виконання цього обов`язку розробити свій проект договору та звернутись з ним до залізниці.

При цьому, зі змісту Додатку 2 до п. 2.1. Правил, яким затверджено типовий договір про подачу та забирання вагонів, вбачається, що умови такого договору повинні містити, зокрема інформацію про межі під`їзної колії, довжину під`їзної колії, розмір земельної ділянки, яка зайнята під`їзною колією і спорудами контрагента, відстань для нарахування збору за подачу та забирання вагонів та інші умови.

Позивач, натомість, при звернені до суду та в ході розгляду справи не надав документи, що містили б вищенаведені відомості, необхідні для укладення договору про подачу та забирання вагонів і визначали його обов`язкові умови, встановлені законодавством. Також встановлені судом обставини свідчать, що між учасниками справи існує спір щодо прав на частину під`їзної колії та стрілочні переводи, щодо яких позивач вимагає АТ Українська залізниця укласти з ним договір. Вказаний спір не є предметом розгляду у цій справі.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 73 ГПК України).

Всупереч наведеним нормам процесуального законодавства і обов`язку доказування, позивач належними і допустимими доказами не довів наявності правових підстав для укладення з ним договору про подачу та збирання вагонів на запропонованих ним умовах та протиправного ухилення відповідача від його укладення.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Міністерством інфраструктури України 24.07.19. подана заява про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом господарської справи, якою третя особа на стороні відповідача просить стягнути з позивача 94,96 грн. витрат, понесених у зв`язку із направленням іншим учасникам справи пояснень щодо позову. На підтвердження понесених витрат третьою особою в матеріалах справи містяться фіскальні чеки про надання послуг поштового зв`язку та відповідні описи вкладення до листів.

Згідно із ч. 13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Виходячи з того, що у позові ФОП Крамаренка В.А. відмовлено і Міністерство інфраструктури України як третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача заперечувало проти позовних вимог, судові витрати у сумі 94,96 грн. підлягають стягнення на користь Міністерство інфраструктури України з позивача.

Також враховуючи приписи ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України та з огляду на відмову у позові витрати по сплаті судового збору за подання позову та понесені позивачем витрати на надання правової допомоги покладаються на позивача. Виходячи з того, що Підприємство Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) як третя особа на стороні позивача підтримувало заявлені позовні вимоги, у задоволенні яких відмовлено, на підставі ч. 13 ст. 129 ГПК України понесені ним витрати на надання правової допомоги слід залишити за Підприємством.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Крамаренка Василя Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, ідентифікаційний код 37472062) 94 (дев`яносто чотири гривні) 96 коп. витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 15.10.19.

Суддя Т.М. Ващенко