Рішення

від 15.10.2019 по справі 922/2278/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2278/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Приватного підприємства "Компанія Торгівельна мережа № 1", м. Лозова Харківської області про стягнення коштів у сумі 206097,99 грн. за участю представників:

позивача - Судакова Д.О., довіреність №08-21/1007/2-19 від 10.04.2019 року;

відповідача - Махоніна О.С., ордер №1003155 від 19.08.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Торгівельна мережа № 1" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 206097,99 грн. за період з 01.08.2017 року по 30.06.2019 року, на підставі ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у період з 01.08.2017 року по 30.06.2019 року не сплачував за користування земельною ділянкою по просп. Московському, 259 АДРЕСА_1 м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2278/19, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.08.2019 року на 11:40 год.

У судовому засіданні 19.08.2019 року оголошено перерву до 10.09.2019 року до 11:30 год.

06.09.2019 року відповідач подав відзив (вх.№ 21214), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на наступні обставини:

- відповідач є володільцем окремих приміщень, а не будівлі в цілому;

- позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження конкретного розміру земельної ділянки, за користування якою останній просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі орендної плати;

- між сторонами відсутній договір оренди, а отже у відповідача відсутній обов`язок сплачувати орендну плату за землю;

- розрахунок позивача є невірним та не відповідає дійсності;

- спірні правовідносини не є кондиційними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2019 року підготовче засідання відкладено на 23.09.2019 року на 11:00 год.

17.09.2019 року відповідач подав відповідь на відзив (вх.№ 22167), в якій зазначив, що доводи відповідача не відповідають нормам матеріального права та зроблені без комплексного аналізу фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.09.2019 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.10.2019 року на 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.10.2019 року, за клопотанням відповідача, розгляд справи по суті відкладено на 15.10.2019 року на 12:15 год.

Представник позивача у судовому засіданні 15.10.2019 року підтримав позов та відповідь на відзив, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.10.2019 року підтримав відзив, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані ними докази, суд встановив такі обставини.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.07.2019 року № 173896786 право власності на:

- нежитлові приміщення № № 1, 7-13 першого поверху загальною площею 1256,7 кв.м. нежитлової будівлі літ. "У-1" по просп. Московському, 259 у м. Харкові з 19.03.2018 року по теперішній час зареєстровано за ПП "Компанія "Торгівельна мережа № 1" на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2012 року №2016;

- нежитлові приміщення № № 2-6 першого поверху площею 81,8 кв.м. та приміщення антресолі № № 14-18 площею 77,0 кв.м. загальною площею 158,8 кв.м. нежитлової будівлі літ. "У-1" по просп. Московському, 259 у м. Харкові з 19.03.2018 року по теперішній час зареєстровано за ПП "Компанія "Торгівельна мережа № 1" на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2012 року № 2016.

Таким чином, відповідно до вищенаведеної інформації право власності на нежитлову будівлю літ. "У-1" загальною площею 1415,5 кв.м. по просп. Московському, 259 у м.Харкові з 30.05.2012 року зареєстроване за ПП "Компанія "Торгівельна мережа №1" на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2012 року №2016.

Згідно з інформацією КП "Харківське міське БТІ" від 02.01.2018 року № 45 право власності на нежитлову будівлю літ. "У-1" загальною площею 1415,5 кв.м. по просп. Московському, 259 у м. Харкові, станом на 31.12.2012 року, проведена КП "Харківське міське БТІ" Харківської міської ради за ПП "Компанія "Торгівельна мережа № 1" на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2012 року № 2016, акт приймання-передачі від 27.04.2012 року. Призначення вищезазначеної нежитлової будівлі згідно з матеріалами інвентаризаційної справи - громадська будівля.

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.07.2019 року № 173897624 на земельну ділянку по просп. Московському АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 з 03.11.2014 року по 24.07.2017 року було зареєстроване право оренди земельної ділянки за ТОВ "Компанія НС". Інше речове право припинено 24.07.2017 року.

На вказану земельну ділянку 03.11.2014 року зареєстроване право власності за Харківською міською радою на підставі Закону України від 06.09.2012 року №5245-VI.

За цією ж інформацією земельна ділянка по просп АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 зареєстрована як об`єкт цивільних прав 04.02.2005 року. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, для експлуатації та обслуговування овочесховища.

Згідно з інформацією Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 04.01.2018 року № 65/0/225-18 на земельну ділянку по просп. Московському АДРЕСА_2 обліковується лише договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1900 га для експлуатації нежитлової будівлі.

Проте вказана земельна ділянка є іншою від тієї, яка фактично використовується ПП "Компанія "Торгівельна мережа № 1", що підтверджується план-схемами їхнього розташування.

На будь-які інші земельні ділянки по АДРЕСА_2 не обліковується ані право оренди, ані право власності відповідно до вищенаведеної інформації Департаменту земельних відносин, а також інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,1924 га з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 по просп. Московському АДРЕСА_2 перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Позивач зазначає, що ПП "Компанія "Торгівельна мережа № 1" з 27.04.2012 року по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,1924 га з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 по просп. АДРЕСА_2 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.

Отже, позивач вважає, що відповідач користується спірною земельною ділянкою з порушенням вимог земельного законодавства, тобто без оформлення речових прав на вказану земельну ділянку та без сплати плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 16.07.2019 року проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ПП "Компанія "Торгівельна мережа № 1" використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:6:003:0507 (цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель - землі житлової та громадської забудови) по АДРЕСА_2 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "У-1", право власності на яку зареєстровано за відповідачем.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 6310138500:06:003:0507) від 02.05.2019 року № 786/0/45-19, виданого ГУ Держгеокадастру у Харківській області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,1924 га.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_2 від 16.07.2019 року.

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 206097,99 грн., обґрунтовуючи позов тим, що останній, набувши право власності на об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної власності, належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою та у період з 01.08.2017 року по 30.06.2019 року не сплачував плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі. У зв`язку з цим, з посиланням на статті 1212-1214 ЦК України, позивач вважає, що відповідач зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельної ділянки, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшив вартість власного майна, тобто відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до спірних відносин мають бути застосовані приписи статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України стосовно можливості стягнення суми орендної плати без укладеного між сторонами договору оренди землі, з огляду на таке.

У розумінні пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою загальною площею 0,1924 га з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 по просп АДРЕСА_2 .

Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю "У-1" по просп. Московському, 259 у м. Харкові. Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем будівля будучи згідно ст.181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому передача відповідачеві права власності на будівлю автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Оскільки позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати, тобто відносини між сторонами мають характер позадоговірних, відсутність договору оренди не може бути підставою для відмови у позові.

Щодо тверджень відповідача про те, що він є володільцем окремих приміщень, а не будівлі в цілому, суд зазначає, що загальна площа нежитлових приміщень, які зареєстровані за ПП "Компанія "Торгівельна мережа №1" становить 1415,5 кв.м. (1256,7+81,8+77,0), що відповідає загальній площі нежитлової будівлі літ. "У-1" по просп. Московському, 259 у м. Харкові.

Щодо розміру земельної ділянки, яка використовується відповідачем, суд зазначає таке.

Актом обстеження земельної ділянки, який наявний в матеріалах справи, встановлено, що ПП "Компанія "Торгівельна мережа №1" використовує вказану земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "У-1" загальною площею 1415,5 кв.м. по просп. Московському, 259 у м. Харкові, права власності на яке зареєстровано за відповідачем.

Крім того, відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.07.2019 року №173897624 земельна ділянка площею 0,1924 га з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 по просп. Московському, АДРЕСА_2 знаходиться у комунальній власності. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 04.02.2005 року.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Виходячи з того, що відомості про земельну ділянку площею 0,1924 га по просп АДРЕСА_2 містяться в Державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер 6310138500:06:003:0507 суд дійшов висновку, що ця земельна ділянка сформована. Отже, формування земельної ділянки неможливе без визначення її площі та меж.

Вищенаведене підтверджує те, що ПП "Компанія "Торгівельна мережа №1" використовує земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,1924 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "У-1".

Відповідачем, у свою чергу, не доведено той факт, що він використовує земельну ділянку меншої площі.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

Крім того, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Суд наголошує, що незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Очевидно, що такий стан речей не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Щодо розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, судом враховане наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 року № 7/15 затверджено Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (далі - Положення).

На підставі п. 3.1.10. вказаного Положення для виконання покладених на Департамент функцій та завдань Департамент розраховує розмір збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України; розмір коштів, які підлягають відшкодуванню Харківській міській ралі в результаті набуття, зберігання майна (земельних ділянок) територіальної громади м. Харкова без достатніх правових підстав (у розмірі орендної плати за землю); плату за землю як податок (у формі орендної плати або земельного податку); отримує розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова дані про нормативну-грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Розрахунок здійснений уповноваженими особами на законній підставі - наказу директора Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 12 від 26.02.2018 року, яким у додатку № 2 затверджена типова форма розрахунку плати за землю у зв`язку з безпідставним збереженням коштів, які повинні були надійти до бюджету міста як орендна плата.

Даний наказ містить всі необхідні реквізити письмового доказу, а саме автора документу - Директора Департаменту територіального контролю Харківської міської ради О.Л. Калина; дату складання - 26.02.2018; реєстраційний індекс - № 12, а також містить підпис уповноваженої особи - Директора Департаменту.

Також вказаним наказом призначається відповідальним за погодження (візування) розрахунків ОСОБА_2 - заступник начальника відділу правового забезпечення - завідуючий сектором правового забезпечення земельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради; відповідальною за проведення розрахунків відповідно до зазначеної форми призначено Дорош Г.Г. - головного спеціаліста організаційно-контрольного відділу Департаменту територіального контролю Харківської міської ради

Таким чином, документ-розрахунок, приєднаний позивачем, є додатком до офіційного документа, який відповідає всім ознакам доказу у розумінні процесуального кодексу.

Отже, Департамент територіального контролю Харківської міської ради має право складати ці розрахунки, а особи, які їх підписали, мають на це відповідні повноваження.

При цьому, уповноважені особи Харківської міської ради при здійсненні розрахунків керувались Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 року № 489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" та рішеннями Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 41/08 та від 03.07.2013 року № 1209/13.

Так, рішенням № 41/08 затверджений загальний порядок визначення розміру орендної плати при наданні земельних ділянок у платне користування.

При цьому у п. 2.3. даного рішення визначено, що базою для обчислення орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду. Нормативна грошова оцінка земель м. Харкова проводиться у відповідності з чинним законодавством України і підлягає затвердженню Харківською міською радою. Показники оцінки підлягають щорічного станом на 1 січня уточненню на коефіцієнт індексації відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Нормативна грошова оцінка тієї чи іншої земельної ділянки отримується шляхом застосування відповідної формули, яка затверджена вищенаведеним Наказом Мінагрополітики № 489.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року" встановлена базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у розмірі 291,18 грн., яка щорічно підлягає індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 1.2. вказаного рішення затверджене економіко-плану вальне зонування земель міста Харкова у складі документів:

Опис меж економіко-планувальних зон (Додаток 1 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Ж6, стор. 73);

Схема економіко-планувального зонування (Технічна документація 3 нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 1, стор. 100);

Значення коефіцієнтів Км2 економіко-планувальних зон (Додаток 2 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток Ж2, стор. 38);

Пунктом 1.3. затверджене визначення впливу локальних факторів у складі документів:

Карти-схеми (25) зон впливу функціонально-планувальних, інженерно-інфраструктурних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних локальних факторів (Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, стор. 102-159);

Значення коефіцієнтів Км3 зон впливу локальних факторів (Додаток 3 - Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, Книга 2, Додаток 34, стор. 103);

З вищевказаними рішеннями можливо ознайомитись на офіційному веб-сайті Харківської міської ради - www.city.kharkov.ua.

У пункті 6 Наказу Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489 наведені значення коефіцієнтів, які застосовуються при визначенні розміру нормативної грошової оцінки тієї чи іншої земельної ділянки, зокрема встановлено, що:

- Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

- Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

Згідно з розрахунками наданими позивачем, вартість майна безпідставно збереженого відповідачем за період з 01.08.2017 року по 31.05.2019 року становить 338551,45 грн., а з урахуванням сплаченого відповідачем податку на землю за вказаний період у сумі 132453,46 грн., становить 206097,99 грн.

Разом з тим, відповідач стверджує, що загальна сума надходжень земельного податку у період з 01.08.2017 року по 31.05.2019 року становила 158085,19 грн.

Суд зазначає, що у матеріалах справи містяться платіжні доручення, які підтверджують сплату відповідачем за період з 01.08.2017 року по 30.06.2019 року податку на землю у розмірі 142009,21 грн. При цьому суд не бере до уваги платіжні доручення за травень-липень 2017 року, оскільки оплата за ними здійснена поза межами визначеного позивачем періоду.

За таких обставин, вартість майна безпідставно збереженого відповідачем за період з 01.08.2017 року по 31.05.2019 року, з урахуванням сплаченого відповідачем податку на землю, становить 196542,24 грн. (338551,45 грн. - 142009,21 грн.)

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Такий висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 25.05.2018 року у справі №922/2976/17. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 28.01.2015 року у справі №3-210гс14, від 30.11.2016 року у справі №922/1008/15, від 12.04.2017 року у справі №922/207/15.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, 11, 13, 16, 22, 1212 ЦК України, ст.ст. 24, 120, 156, 157 ЗК України, ст. 224 ГК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Компанія Торгівельна мережа № 1" (адреса:, вул. Польова, буд. 18, м. Лозова, Харківська область, 64600; ідентифікаційний код: 36224999) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, ідентифікаційний код 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 196542,24 грн. та судовий збір у сумі 2948,13 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.10.2019 року.

Суддя О.В. Смірнова