Рішення

від 30.09.2019 по справі 761/18524/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18524/19

Провадження № 2/761/5418/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Київської обласної ради Київській обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом про стягнення компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Комунального закладу Київської обласної ради Київській обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого з врахуванням заяв про зміну предмету позову, просила стягнути з відповідача на свою користь компенсацію за порушення термінів виплати заробітної плати за період з 12.08.2014 (дата незаконного звільнення позивача) по 14.06.2017 (дата рішення Голосіївського суду про поновлення позивача на посаді) в розмірі 82 686, 06 грн. та судові витрати у розмірі 5 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.06.2017 по справі 752/14788/14-ц, що набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я, Київської обласної державної адміністрації, Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом , третя особа - ОСОБА_3 задоволено частково, зокрема, поновлено позивача на займаній посаді головного лікаря КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом та стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 240 839, 10 грн. В грудні 2017 року позивачу були виплачені вказані грошові кошти на банківську карту. Проте до розрахунку вказаної виплати не увійшла компенсація за порушення термінів виплати заробітної плати. Тому позивач на підставі Закону України Про компенсацію громадянам втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та ст. 233 КЗпП України, звернулась до ТОВ Кей Солюшнз для проведення розрахунку компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати за період з 12.08.2014 по 14.06.2017. Відповідно до проведеного Розрахунку, компенсація становить 82 686, 06 грн. Крім того, позивачем було додатково понесені витрати на проведення зазначеного Розрахунку, які становлять 5 000, 00 грн., які позивач також просила стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідач, отримавши копію ухвали про відкриття провадження, у встановлений в ухвалі строк відзив, пояснення на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін не заявив.

10.05.2019 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

14.06.2019 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

24.06.2019 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

02.07.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

04.07.2019 по справі відкрито провадження, прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлено строки для надання заяв по суті справи.

24.07.2019 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

30.08.2019 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

23.09.2019 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 247 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

При цьому, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України, після закінчення строків для надання сторонами відповідних заяв по суті справи, визначених в ухвалі про відкриття провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.06.2017 по справі 752/14788/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31.10.2017 та постановою Верховного суду від 09.07.2018, позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я, Київської обласної державної адміністрації, Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом , третя особа - ОСОБА_3 задоволено частково, зокрема, поновлено позивача на займаній посаді головного лікаря КЗ КОР Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом та стягнуто з відповідача 1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 240 839, 10 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

07.12.2017 рішення суду в частині виплати середнього заробітку з час вимушеного прогулу відповідачем виконано, на рахунок позивача перераховані грошові кошти в сумі 240 842, 95 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказує, що під час розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі наданих відповідачем документів не було враховано компенсацію за порушення термінів виплати заробітної плати.

Так, зміст права на працю полягає у можливості кожної особи заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 Конституції України).

Положеннями ст. 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Стаття 34 Закону України Про оплату праці передбачає, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Стаття 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Крім того, стаття 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Крім того, згідно зі статтями 3 та 4 Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМ України від 21.02.2001 № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою визначення розміру компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати, позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Кей Солюшнз .

Відповідно до Розрахунку компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати від 03.05.2019, наданого ТОВ Кей Солюшнз , зробленого з врахуванням положень порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати № 159 від 21.02.2001р. та з врахуванням середньоденної заробітної плати в розмірі 339, 00 грн., результат розрахунку компенсації за період з 12.08.2014 по 14.06.2017 становить 82 686, 06 грн.

Вартість вказаної послуги склала 5 000, 00 грн. та була оплачена позивачем, що підтверджуються Актом надання послуг № 150 від 03.05.2019, підписаного ОСОБА_1 та ТОВ Кей Солюшнз .

Так, згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ч. 1, 4 ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

З врахуванням наведеного, в судовому засіданні встановлено, що звільнення позивача визнано незаконним, у зв`язку з чим позивачу було присуджено середній заробіток за час вимушеного прогулу, до розрахунку якого, зокрема, не увійшла компенсація за порушення термінів виплати заробітної плати.

Відповідач в судове засідання не з`явився, зазначені обставини не спростував.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення на її користь з відповідача компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні встановлено, що за складення Розрахунку компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати від 03.05.2019, наданого ТОВ Кей Солюшнз , позивачем понесені витрати в розмірі 5 000, 00 грн., що підтверджуються Актом надання послуг № 150 від 03.05.2019, підписаного ОСОБА_1 та ТОВ Кей Солюшнз .

Таким чином, вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат в розмірі 5 000, 00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 877, 00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 116, 117, 235-237-1 КЗпП України, ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 274, 275, 279, 352-355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу Київської обласної ради Київській обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом про стягнення компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати, - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом (код ЄДРПОУ - 33195426, адреса: м. Київ, вул. Багговутівська, 1) на користь ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,) компенсацію за порушення термінів виплати заробітної плати за період з 12.08.2014 по 14.06.2017 в розмірі 82 686, 06 грн. та судові витрати у розмірі 5 000, 00 грн., а всього 87 686, 06 грн.

Стягнути з Комунального закладу Київської обласної ради Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом (код ЄДРПОУ - 33195426, адреса: м. Київ, вул. Багговутівська, 1) на користь держави судовий збір у розмірі 877, 00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: