Постанова

від 04.10.2019 по справі 725/3690/17

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року м. Чернівці

Справа №725/3690/17

Чернівецький апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

головуючого Владичана А.І.

суддів: Кулянди М.І., Перепелюк І.Б.

секретар Герман Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Плафена-ЛТД , ОСОБА_2 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю Плафена-ЛТД , товариство з обмеженою відповідальністю Євробуд ХХІ , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: товариство з обмеженою відповідальністю Буковина Бізнес Груп , товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Груп Буковина , про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 червня 2019 року, (головуючий у 1-й інстанції Войтун О.Б.),

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Плафена-ЛТД , ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 12 червня 2008 року між публічним акціонерним товариством Банк Форум , який є правонаступником АК КБ Форум , та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №006/08/25 - KLI з наступними змінами до нього, внесеними додатковими договорами, за умовами якого останньому надано кредит в розмірі 2 000 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом строком до 11 червня 2010 року.

Провадження 22ц/822/832/19 Категорія 27

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №006/08/25-KLI/S-1,

предметом якого є будівлі: літ. А - магазин-салон будівельних матеріалів, цегла, загальною площею 2249,8 кв.м.; літ. Б - офіс, складські приміщення, творча майстерня, цегла, загальною площею 645,5 кв.м.; літ. В - котельня, цегла, загальною площею 18,2 кв.м. по АДРЕСА_1 .

13 червня 2008 року між публічним акціонерним товариством Банк Форум та товариством з обмеженою відповідальністю Плафена - ЛТД було укладено кредитний договір №007/08/25 - KLI з наступними змінами до нього, внесеними додатковими договорами, за умовами якого товариству надано кредит в розмірі 2 000 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом строком до 12 червня 2010 року.

Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №007/08/25-KLI/S-1, предметом якого є будівлі: літ. А - магазин-салон будівельних матеріалів, цегла, загальною площею 2249,8 кв.м.; літ. Б - офіс, складські приміщення, творча майстерня, цегла, загальною площею 645,5 кв.м.; літ. В - котельня, цегла, загальною площею 18,2 кв.м. по АДРЕСА_1 .

16 лютого 2010 року для забезпечення виконання кредитних договорів №006/08/25 - KLI та №007/08/25 - KLI між акціонерним комерційним банком Форум та ОСОБА_2 додатково укладено договір іпотеки №0006/08/25/ KLI/S-9, відповідно до умов якого останнім надано в іпотеку будівлі торгово-виставкового комплексу з конференц-залом та інтернет-кафе з дитячими розважальними атракціонами літ. Г, загальною площею 4581,2 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20 квітня 2011 року в справі №16/5027/139/2011 з ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк Форум стягнуто заборгованість за кредитним договором №0006/08/25 - KLI від 12 червня 2008 року в розмірі 2102519,70 доларів США, що становило 16682863 грн 06 коп., 1360895 грн 61 коп. пені, 25500 грн державного мита та 263 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з відстроченням на 5 місяців.

15 червня 2011 року рішенням Господарського суду Чернівецької області в справі №15/5027/138/2011 стягнуто солідарно з ТОВ Плафена ЛТД та ТОВ Євробуд ХХІ на користь ПАТ Банк Форум заборгованість у розмірі 1172179,52 доларів США, що станом на 01.03.2011 року за курсом НБУ становило 9300892 грн 84 коп., пеню в сумі 689314 грн 24 коп. та 25736 грн судових витрат.

02 липня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальність Фінансова компанія Фінкепітал та ПАТ Банк Форум укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами №006/08/25 - KLI та №007/08/25 - KLI.

03 березня 2017 року право вимоги за вказаними кредитними договорами перейшло до ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору про відступлення права вимоги №005/17-ВБФ.

У зв`язку з невиконанням відповідачами вимоги позивача про погашення зобов`язання на суму 3220470,16 доларів США від 10 березня 2017 року ОСОБА_1 на підставі рішення державного реєстратора КП Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації Микитюка І.А. від 17 травня 2017 року оформив за собою право власності на майно, яке перебувало в іпотеці.

Різниця між погодженою ціною, за якою було реалізовано предмети іпотеки, та заявлених вимог іпотекодержателя становить 30668290 грн 78 коп.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14 червня 2018 року в справі №15/5027/138/2011 визнано наказ господарського суду Чернівецької області від 30.06.2011 року в справі №15/5027/138/2011 таким, що не підлягає до виконанню. Судом зазначено, що виконання основного зобов`язання як боржниками ОСОБА_2 , ТОВ Плафеною-ЛТД , так і поручителем ТОВ Євробуд XXI відбулося 17 травня 2017 року.

Позивачем неодноразово збільшувалися та зменшувалися позовні вимоги.

Згідно з остаточними позовними вимогами від 23 травня 2019 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_3 , на підставі статті 625 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 348195,69 доларів США - 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором №0006/08/25 - KLI від 12.06.2008 року за період з 05 жовтня 2011 року по 17 травня 2017 року;

стягнути з ТОВ Плафена ЛТД на його користь 186437,48 доларів США - 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором №0007/08/25 - KLI від 13.06.2008 року за період з 31 грудня 2011 року по 17 травня 2017 року.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ТОВ Плафена-ЛТД , ТОВ Євробуд ХХІ , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: ТОВ Буковина Бізнес Груп , ТОВ Бізнес Груп Буковина , про стягнення коштів, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , звернувши стягнення на предмет іпотеки, набув у власність майно, яке за оцінкою від 28.04.2017 року станом на час державної реєстрації права власності на предмет іпотеки становила 111 003 397 грн.

Просив на підставі статті 37 Закону України Про іпотеку , відповідно до якої в разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодацю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 74 626 163 грн 80 коп.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 03 жовтня 2017 року зустрічну позовну заяву об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 червня 2019 року в задоволенні позовів відмовлено.

На вказане рішення ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скарги мотивує тим, що після завершення позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у способи, визначені статтею 37 Закону України Про іпотеку , зобов`язання припиняється, будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними, а тому відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму згідно статті 625 цього Кодексу. Передбачене частино другою статті 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Указує, що суд першої інстанції неправильно застосував частину другу статті 625 ЦК України до правовідносин сторін, зазначивши, що вона має штрафний характер.

Також не погоджується з висновками суду, які стали підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову, про те, що ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, оскільки при наданні висновків про вартість майна суб`єкти оціночної діяльності не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих висновків, а також у зв`язку з розбіжностями у вартості майна, яка зазначена в іпотечних договорах та висновках суб`єктів оціночної діяльності.

Вважає, що зазначені висновки суб`єктів оціночної діяльності є правильними, що вбачається з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 року в справі №16/5027/139/2011, якою встановлено вартість предмета іпотеки, що є преюдиційним фактом відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України. З указаною постановою та обставинами, які були нею встановлені, ОСОБА_2 погодився, подавши заяву про відмову від касаційної скарги.

Просить скасувати рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 червня 2019 року в частині відмови в задоволенні первісного позову та ухвалити нове судове рішення, яким позов його задовольнити, змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення щодо відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .

У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ Плафена-ЛТД та ОСОБА_2 просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін як законне та обґрунтоване.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.

Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив із того, що положення ч. 2 ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Разом з тим, кредитними договорами передбачалась плата за користування коштами та застосування санкцій у вигляді пені та штрафів у разі порушення виконання зобов`язань. Крім того, зобов`язання відповідачів за кредитними договорами на теперішній час є припиненими.

Однак колегія суддів не погоджується з даними висновками суду, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 червня 2008 року між акціонерним комерційним банком Форум , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Банк Форум , та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №006/08/25 - KLI, за умовами якого останньому надано кредит в розмірі 2 000 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом строком до 11 червня 2010 року з подальшими змінами до нього (т.1 а.с. 57-68).

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між акціонерним комерційним банком Форум та ОСОБА_2 12 червня 2008 року укладено договір іпотеки №006/08/25-KLI/S-1 зі змінами та доповненнями, згідно з яким останній надав в іпотеку нерухоме майно, а саме будівлі: літ. А - магазин-салон будівельних матеріалів, цегла, загальною площею 2249,8 кв.м.; літ. Б - офіс, складські приміщення, творча майстерня, цегла, загальною площею 645,5 кв.м.; літ. В - котельня, цегла, загальною площею 18,2 кв.м. по АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 77-82).

13 червня 2008 року між акціонерним комерційним банком Форум та товариством з обмеженою відповідальністю Плафена - ЛТД було укладено кредитний договір №007/08/25 - KLI, за умовами якого товариству надано кредит в розмірі 2 000 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом строком до 12 червня 2010 року з подальшими змінами до нього (т.1 а.с. 69-76).

Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між акціонерним комерційним банком Форум та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №007/08/25-KLI/S-1, предметом якого є зазначені вище будівлі по АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 83-87).

З метою додаткового забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами №006/08/25 - KLI та №007/08/25 - KLI 16 лютого 2010 року між акціонерним комерційним банком Форум та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №0006/08/25/ KLI/S-9, відповідно до якого останнім надано в іпотеку будівлі торгово-виставкового комплексу з конференц-залом та інтернет-кафе з дитячими розважальними атракціонами літ. Г, загальною площею 4581,2 кв.м. по АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20 квітня 2011 року в справі №16/5027/139/2011 з ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк Форум стягнуто заборгованість за кредитним договором №0006/08/25 - KLI від 12 червня 2008 року в розмірі 2102519,70 доларів США, що становило 16682863 грн 06 коп., 1360895 грн 61 коп. пені, 25500 грн державного мита та 263 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з відстроченням на 5 місяців.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15 червня 2011 року в справі №15/5027/138/2011 стягнуто солідарно з ТОВ Плафена ЛТД та ТОВ Євробуд ХХІ на користь ПАТ Банк Форум заборгованість у розмірі 1172179,52 доларів США, що станом на 01.03.2011 року за курсом НБУ становило 9300892 грн 84 коп., пеню в сумі 689314 грн 24 коп. та 25736 грн судових витрат.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченком О.В. від 11 травня 2012 року відкрито виконавче провадження №32567697 з виконання наказу №16/5027/139/2011, виданого 04.05.2011 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 .В . на користь ПАТ Банк Форум 2102519,70 доларів США, 1360895 грн 61 коп. пені, 25500 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1 а.с. 92).

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернівецькій області Семеновим М.В. від 16 червня 2014 року відкрито виконавче провадження №43670883 з виконання наказу №15/5027/138/2011, виданого 30.06.2011 про стягнення солідарно з ТзОВ Плафена ЛТД та ТзОВ Євробуд ХХІ на користь АТ Банк Форум еквівалент 9300892 грн 84 коп., пеню в сумі 689314 грн 24 коп., 25500 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1 а.с. 96).

На підставі договору №0005/17-ВБ про відступлення права вимоги, укладеного між ПАТ Банк Форум та товариством з обмеженою відповідальність Фінансова компанія Фінкепітал , права вимоги за кредитним договором №0006/08/25-KLI та кредитним договором №0007/08/25-KLI на суму 3220470,16 доларів США перейшли до останнього, який став єдиним власником усіх прав вимоги за кредитними та іпотечними договорами (т.1 а.с. 93-94).

03 березня 2017 року між ТОВ Фінансова компанія Фінкепітал та ОСОБА_1 укладено договір №0005/17-ВБФ про відступлення права вимоги за кредитними договорами №0006/08/25-KLI та №0007/08/25-KLI.

Відповідно до вказаного договору до ОСОБА_1 з 03.03.2017 року перейшли всі права вимоги за кредитними договорами № 0006/08/25-KLI та №0007/08/25-KLI на суму 3220470,16 доларів США, що еквівалентно станом на 02 березня 2017 року 87246774 грн 78 коп., також він за цими договорами став єдиним власником всіх прав вимоги за кредитними документами (у тому числі, але не обмежуючись, прав на отримання всіх платежів, передбачених кредитними договорами і всіх прав заставодержателя/іпотекодержателя за договорами іпотеки, всіх прав кредитора за договорами поруки). Також новий кредитор набуває усіх прав кредитора за основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, процентів, штрафних санкцій та передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань (т.1 а.с. 9-14).

10 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 , ТОВ Плафена ЛТД та ТОВ Євробуд XXI з вимогою про погашення заборгованості за кредитними договорами №0006/08/25-KLI та №0007/08/25-KLI в розмірі 3 220 470, 16 доларів США, що еквівалентно станом на 02.03.2017 року 87 246 774 грн 77 коп.

Після спливу одного місяця з дня отримання вимоги відповідачами та невиконання ними зобов`язання ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора комунального підприємства Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації та на підставі рішення державного реєстратора від 17 травня 2017 року оформив за собою право власності на нерухоме майно, яке перебувало в іпотеці за трьома іпотечними договорами №0006/08/25-KLI/S-9 від 16.02.2010 року, №0007/08/25-KLI/S-1 від 13.06.2008 року та №0006/08/25-KLI/S-1 від 12.06.2008 року по вул. Хотинській, 49 З у м. Чернівці.

У постанові Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 року у справі №15/5027/138/2011 судом зроблено висновок, що факт набуття ОСОБА_1 в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки - нежитлові будівлі та споруди відповідно до умов іпотечних договорів №0006/08/25-KLI/S-9 від 16.02.2010 року, №0007/08/25-KLI/S-1 від 13.06.2008 року, №0006/08/25-KLI/S-1 від 12.06.2008 року, а також враховуючи, що вказаними іпотечними договорами було передбачено забезпечення зобов`язань за кредитним договором №0006/08/25-KLI від 12.06.2008 року та кредитним договором №0007/08/25-KLI від 13.06.2008 року (з урахуванням додаткових угод) щодо сплати кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку зобов`язання відповідачів за кредитним договором №0007/08/25-KLI від 13.06.2008 року (з урахуванням додаткових угод) на теперішній час є припиненими.

Судом установлено, що ОСОБА_2 рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором №0006/08/25 - KLI з 05 жовтня 2011 року по 17 травня 2017 року не виконував, ТОВ Плафена ЛТД рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором №0007/08/25 - KLI від 13.06.2008 року з 31 грудня 2011 року по 17 травня 2017 року не виконувало.

Згідно статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, передбачено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом указаної статті нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Оскільки виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з трьох процентів річних від простроченої суми, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, в іноземній валюті.

Встановивши, що відповідачі рішення суду про стягнення з них коштів не виконували, до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення статті 625 ЦК України.

Необґрунтованими є висновки суду про те, що положення ч. 2 ст. 625 ЦК України про стягнення процентів за порушення грошового зобов`язання застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) викладено правовий висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивачем пред`явлено позов про стягнення трьох відсотків річних у зв`язку з невиконанням рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування. Між сторонами відсутня домовленість про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

При цьому факт припинення зобов`язання відповідачів за кредитними договорами на теперішній час не впливає на стягнення трьох процентів річних до моменту фактичного виконання зобов`язання.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Заперечуючи проти задоволення позову, ОСОБА_2 та ТОВ Плафена-ЛТД під час розгляду справи в суді першої інстанції заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності (т. 3 а.с. 50, 193-195).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення трьох процентів річних, нарахованих на суми, стягнуті судовим рішенням з ОСОБА_2 , починаючи з 05 жовтня 2011 року по 17 травня 2017 року, з ТОВ Плафена ЛТД - з 31 грудня 2011 року по 17 травня 2017 року, тобто більш ніж за 5 років, які передують зверненню до суду.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Аналіз змісту наведених вище норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України, зокрема відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

За таких обставин стягнення 3% річних можливо до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову в межах загальної позовної давності.

Отже, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором №0006/08/25 - KLI від 12 червня 2008 року за період з 23 серпня 2014 року по 23 серпня 2017 року, що за розрахунком суду складає 186 066,54 доларів США (2065519,70 доларів США - прострочена сума х 3% х 1096 днів : 365 днів); з ТОВ Плафена-ЛТД - 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором №0007/08/25 - KLI від 13 червня 2008 року за період з 23 серпня 2014 року по 23 серпня 2017 року, що за розрахунком суду складає 104 040,47 доларів США (1154950,46 - прострочена сума х 3% х 1096 днів : 365 днів).

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки надані позивачем висновки про вартість майна, зроблені суб`єктами оціночної діяльності, містять розбіжності у вартості іпотечного майна, яка зазначена у звітах та іпотечних договорах, суб`єкти оціночної діяльності не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих висновків.

Колегія суддів вважає правильними зазначені висновки суду.

Так, відповідно до пунктів 1.3 договорів іпотеки №0006/08/25-KLI/S-1 від 12 червня 2008 року та №0007/08/25-KLI/S-1 від 13 червня 2008 року вартість майна згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 20 травня 2008 року становила 13 154 453 грн. Заставна вартість предмета іпотеки, погоджена сторонами, становила 25 482 134 грн.

Згідно пункту 1.3 іпотечного договору №0006/08/25-KLI/S-9 від 16 лютого 2010 року вартість майна згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 20 травня 2008 року становила 27 275 705 грн. Заставна вартість предмета іпотеки, погоджена сторонами, становила 15 467 186 грн. Ринкова вартість предмета іпотеки становила 20 100 311 грн.

Звітом №180 про оцінку майна: нежитлових будівель по АДРЕСА_1 від 28 квітня 2017 року, виконаним суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 , визначено вартість зазначеного майна, яка складає 111 003 397 грн (том 1 а.с. 103-124).

Крім того, відповідно до звіту оцінку майна: нежитлових будівель літ. А, Б, В загальною площею 2913,5 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 № 2-0566/17 від 17 травня 2017 року, виконаним суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7 , ринкова вартість майна за вказаною адресою 19 348 204 грн, та звіту про оцінку майна по АДРЕСА_1 з №2-0565/17 від 17 травня 2017 року, відповідно до якого вартість майна за вказаною адресою складає 27 959 751 грн.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 5, 6 статті 81 ЦПК України передбачено, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання зазначених вимог процесуального закону ОСОБА_2 не надано належних доказів вартості майна, за рахунок якого було задоволено вимоги про стягнення коштів.

Колегія суддів відхиляє апеляційні доводи про те, що зазначені вище висновки суб`єктів оціночної діяльності є правильними, що вбачається з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 року в справі №16/5027/139/2011, якою встановлено вартість предмета іпотеки, оскільки висновки щодо оцінки майна, зроблені в іншій справі, не є преюдиційними відносно цієї справі, адже не є обставинами, встановленими рішенням суду згідно частини четвертої статті 82 ЦПК України.

З урахуванням викладених обставин справи та вимог закону апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким позов слід задовольнити частково. У решті рішення суду залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно пункту 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 5344 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Із ТОВ Плафена-ЛТД на користь ОСОБА_1 слід стягнути 5580 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 червня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Плафена-ЛТД , ОСОБА_2 про стягнення коштів скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 186066,54 доларів США - 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором №0006/08/25 - KLI від 12 червня 2008 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Плафена-ЛТД на користь ОСОБА_1 104040,47 доларів США - 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором №0007/08/25 - KLI від 13 червня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5344 гривень витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Плафена-ЛТД на користь ОСОБА_1 5580 гривень витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2019 року.

Головуючий А.І. Владичан

Судді: М.І. Кулянда

І.Б. Перепелюк