Рішення

від 24.07.2015 по справі 2-37/2010

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Першотравневий районний суд Донецької області

смт. Мангуш, вул. Котанова, 102, 87400, (06297) 2-44-04

Справа №2-603-09

№2-37-10

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року

Першотравневий районний суд

Донецької області

В складі: головуючого судді Бутенко А.П.

При секретарі Цуканової Л.П.

Розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

TOB "Форіца" 3-і особи з боку відповідача без самостійних вимог

ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ,

про визнання договору недійсним, та стягнення 200250 грн.

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до TOB Форіца , 11 особи з боку відповідача без самостійних вимог ОСОБА_2 ; ОСОБА_5 вич; ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, та стягнення 200250 грн.

В позовної заяві пояснив, що він займав посаду комерційного директора товариства з обмеженою відповідальністю Форіца з липня 2006 року по травень 2007 року, що підтверджується копією трудової книжки.

07.08.2006 року позивач особисто уклав в м. Херсоні договір поставки №01/К-07-06 з приватною фірмою ИМКС про поставку ПФ ИМКС 50000 банок м`ясних консервів на суму 125625,40 грн., який посвідчив своїм підписом.

Згідно з вказаним договором відповідач здійснив поставку консервів, за які у порушення п.5.1 договору ПФ ИМКС розрахунки не здійснив.

Особисто займався питанням в судових інстанціях про стягнення боргу та штрафу з боржника за договором поставки ПФ ИМКС .

В зв`язку з тим, що заборгованість ПФ ИМКС не погашено він під погрозою фізичною розправою третіх осіб - директора Водоп`янова, ОСОБА_3 і інших, примусили його укласти з відповідачем договір №17 від 14.11.2006 року, згідно з яким позивач ОСОБА_1 брав на себе зобов`язання внести в касу відповідача 126000 грн. замість ПФ ИМКС .

16.11.2006 року господарський суд Херсонської області стягнув з ПФ ИМКС суму заборгованості, штраф і пеню, а всього 129280,43 грн.

Погрожуючі, позивачу, в тому числі фізичною розправою та звільненням, 3-я особа,колишній директор TOB Форіца ОСОБА_6 , примусив його укласти з відповідачем договір 7 віл 14.11.2006 року, згідно з яким позивач брав на себе зобов`язання внести в касу відповідача 126000 грн. замість ПФ ИМКС .

На підставі вказаного договору позивач по справі ОСОБА_1 оплачує вартість м`ясних консервів, поставлених TOB Форіца ПФ ИМКС , згідно договору №01/К-07-06 від 07.08.2006 року.

Вказаний договір був посвідчений його підписом, а також особисто третьою особою ОСОБА_7 , який виконував обов`язки директора TOB Форіця .

Крім того, відповідач зобов`язався повернути позивачу кошти, отримані ним від ПФ ИМКС за договором поставки №01/К-07-06 від 07.08.2006 року протягом 3 днів після їх надходження.

14.11.2006 року позивач ОСОБА_1 вніс в касу TOB Форіца 127000 грн., що 25000 доларів США за курсом 5.08 грн. за 1 долар США, що підтверджується касовим ордером без номеру від 14.11.2006 року.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що договір №17 від 14.11.2006 року, підлягає визнанню недійсним, внаслідок того, що відносно його мав місце фізичний та психічний тиск з боку третіх осіб по справі ОСОБА_8 A.B.. ОСОБА_9 СП. та інших осіб.

Всі питання пов`язані з розглядом справи, розшуку боржників виконував особисто.

Згідно ст.25 Господарсько-процесуального кодексу України правонаступництво в юрському спорі могло наступити тільки внаслідок реорганізації сторони, тобто заміни однієї юридичної особи іншою. Відповідач не тільки отримав наказ господарського суду про стягнення боргу, але звернувся у виконавчу службу про стягнення боргу. Виконавче провадження було закрите 30.09.2007 року через відсутність грошових коштів у боржника.

Просить суд визнати договір №17 від 14.11.2006 року - недійсним, на підставі ст. 231 ЦК України, оскільки відносно нього мало місце фізичний і психічний тиску. Просить застосувати до нього наслідки недійсної угоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги частково змінив, просить суд стягнути суму позову, що складає 200250 грн., відмовився від стягнення збитків в подвійному розмірі, передбачені ст. 231 ЦК України.

Представник відповідача TOB Форіца Семівол О.В, ОСОБА_10 .P. позов не визнали, оскільки є новими власниками, при укладанні договору купівлі-продажу з підприємством ІОВ Форіца . в фінансових документах дебіторська заборгованість по вказаному спору відсутня, питання пов`язані з вказаним спором їм невідомі.

Притягнуті за клопотанням відповідача по справі в якості третіх осіб ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_11 вважають, що підстав задоволення позову немає, оскільки позивач особисто займався питаннями укладання договору посвідчував його своїм підписом. Фізичного та психічного тиску при укладенні договору №17 від 14.11.2006 року не було, доказів до суду позивач не надав.

Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1 , представників відповідача TOB Фориця ОСОБА_12 О.В, ОСОБА_13 K.P., третіх осіб ОСОБА_14 , ОСОБА_3 ; ОСОБА_15 , допитаних у якості свідків ОСОБА_16 СП ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , та дослідивши матеріали цивільної справи приходить до наступного:

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що на підставі договору укладеного TOB Форіца посвідченого його особистим підписом - з однієї сторони, та ПФ ИМКС - з другої сторони, було укладено договір поставки, відносно якого TOB Форіца поставляє на адресу ПФ ИМКС консерви, а відповідач зобов`язаний оплатити їх 100% вартості прийнятої продукції на підставі договору №01/К-07-06 від 07.08.2006 року п.5.1.

На час розвантаження консерви за місцем знаходження ПФ ИМКС в м. Херсоні банківські установи не працювали, проконтролювати надходження грошових коштів за поставлену продукцію на рахунок TOB Фориця було неможливо.

Особисто займався питаннями пов`язаними з поверненням коштів за поставлену продукцію.

В зв`язку з тим, що гроші на рахунок TOB Форіца не надійшли, 14.11.2006 року було кладено договір, який був підписаний в кабінеті третьої особи ОСОБА_15 , де він збов`язався оплатити вартість поставленої м`ясної продукції. Вказаний договір посвідчений підписами 3-ї особи ОСОБА_15 а також його доказів що відносно нього було застосовано фізичне або психічне насильство у нього не має. оскільки він не звертався в правоохоронні органи і а в інші структури. Хоча вважав, що насильство може бути присутнім. Позовну заяву раніше до попередніх власників, притягнутих в якості третіх осіб, не пред`являв. Вважав, що спір вирішиться добровільно. Власники які придбали TOB Форіца за договором купівлі-продажу мусять нести відповідальність.

Від стягнення збитків передбачених ст.231 ЦК України в подвійному розмірі відмовляється. Просить позов задовольнити, договір визнати недійсним, стягнути з відповідача 200250 грн.

Представники відповідача TOB Форіца Семівол О.В. та ОСОБА_13 K.P. позов не визнали, суду пояснили, що ім. невідомо про виниклий спір між підприємством TOB Форіца і позивачем, про порядок і умови укладання договорів поставки між клієнтами в минулому, а також особисто, за договором від 14.11.2006 року, між позивачем та попередніми власниками TOB Форіца , на підставі якого ОСОБА_1 оплатив вартість м`ясної продукції за договором поставки від 07.08.2006 року. На підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2008 року, власником став відповідач по справі. Невідомо чому позивач звернуся до суду, притягнув їх у якості відповідача 17.11.2009 року. При здійсненні договору купівлі-продажу між сторонами, була надана бухгалтерсько-фінансова документація в яких дебіторської заборгованості за даним спором не значаться.

Вважає таким, що вказаний спір не може торкатися інтересів їхнього підприємства. Просить у задоволенні позову відмовити.

Притягнутий у якості третьої особи ОСОБА_6 пояснив, що він раніше працював директором TOB Форіца і з іншими третіми особами мав частку в статутному фонді TOB Форіца .

На підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2008 року змінився власник. При передачі фінансової документації по вказаному спору дебіторської заборгованості не має.

Що торкається укладання договорів позивач ОСОБА_20 Г1 ОСОБА_17 займався ними особисто, він же підписував договори, шукав підприємства для реалізації продукції, а також ПФ ИМКС .

При поставки продукції з боку дирекції, здійснявся контроль за своєчасною оплатою поставленої продукції. Особисто під час розвантаження м`ясних консервів розмовляв з позивачем, при цьому не давав згоду на розвантаження, оскільки з ПФ ИМКС не надійшли кошти на рахунок підприємства TOB Форіца . Але, ОСОБА_1 діяв на свій розсуд, без додержання вимог договору про оплату. Про що також можуть підтвердили водії та робітники бухгалтерії, які були свідками вказаної розмови. При розвантаженні товару позивач, особисто завірив його, що за товар буде проведена своєчасна оплата, оскільки він знає вказане підприємство.

Укладаючи договір від 14.11.2006 року, між ним і позивачем ОСОБА_1 ніякого тиску з боку учасників TOB Форіца не було. Договір було підписано в кабінеті без тиску на відповідача власниками ТОВ Фориця , де вказана особа добровільно внесла вартість поставленої продукції. Його, ОСОБА_3 та інших учасників товариства в правоохоронні органи ніхто не викликав, оскільки ОСОБА_1 не звертався з заявою. Підстави, чому ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду після зміни власника пояснити не може. Вважає таким, що при реалізації договору поставки ОСОБА_1 порушив вимоги договору оскільки розвантажив продукцію в м. Херсон, не переконавшись в її оплаті, не здійснивши контроль за її оплатою.

3-я особа ОСОБА_3 пояснив, що позивач ОСОБА_1 працюючи раніше в TOB Фориця Мангушський м`ясокомбінат на посаді комерційного директора, особисто займався договірною дисципліною на м`ясокомбінаті, знаходив покупців, в тому числі і ПФ ИМКС , з яким було укладено договір поставки за його підписом. Відповідно до укладеного договору №01/К-07-06 від 07.08.2006 року, він не мав права розвантажувати продукцію при відсутності перерахування коштів на рахунок TOB Фориця . Однак, в час, коли банківська установа не працювала (в п`ятницю) було розвантажена продукція, чим особисто порушив умови договору поставки про оплату.

Позивачем ОСОБА_1 порушено порядок поставки та реалізації продукції, де піввласники товариства зобов`язують осіб при поставки товару виконувати вимоги договору, розвантажувати товар після підтвердження надходження коштів на рахунок підприємства.

Укладений договір від 14.11.2006 року був добровільний, тиску як фізичного, так і психічного з боку попередніх власників не було. Невідома причина пред`явлення позову на адресу нових власників, підстав для задоволення позову немає.

3-я особа ОСОБА_2 пояснила, що вона за Статутом підприємства володіла 17 відсотками статутного капіталу товариства. На підставі договору купівлі-продажу від 1 серпня 2008 року, вказане підприємство було відчужене. В керівництві підприємства участі не приймала, а при укладанні договору купівлі-продажу між ними і новими власниками претензій не було. Пояснень інших немає.

Допитані в якості свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 посвідчили суду, що третя особа директор Форіца ОСОБА_6 заперечував розвантажувати товар без підтвердження його оплати.

З матеріалів справи вбачається, (а.с.6), що між TOB Форіца та ПФ ИМКС було укладено договір на поставку м`ясної продукції - консервів у кількості 50000 банок. Відповідно до ст.5.1 порядок оплати - поставка продукції здійснюється при 100% її оплаті, посвідчений підписом позивача ОСОБА_1 .

З трудової книжки (а.с.7) вбачається, що позивач займав посаду комерційного директору з 07.05.2006 року по 30.05.2007 року.

Між позивачем ОСОБА_1 та директором TOB Форіца укладено договір №17 від 14.11.2006 року, на підставі якого позивачем було оплачено вартість м`ясних консервів, де він (а.с.8) відповідно квитанції вніс в касу TOB Форіца 127000 грн.

З наказу (а.с.9) вбачається що з ПФ ИМКС стягнуто 125625.40 грн. на користь TOB Форіца

З протоколу виїмки (а.с.29), від 29.05.2007 року, вбачається що в позивача ОСОБА_1 було проведено виїмку документів договору №01/К-07-06 від 07.08.2006 року, товарно-транспортну накладну №6520 від 28.09.2006 року, довіреність ЯММ №024418 від 28.09.2006 року. Всіма документами розпоряджувався позивач самостійно.

З договору купівлі-продажу від 01.08.2008 року (а.с.60-61) вбачається, що підприємство TOB Форіца було продано третіми особами по справі відповідачу по справі.

З фінансово-бухгалтерських документах при зміні власника на підставі договору купівлі-продажу (а.с.69-70) дебіторської заборгованості по вказаному спору немає.

Аналізуючи докази, надані сторонами, та добуті в судовому засіданні суд дійшов до висновку, що підстав для задоволенню позову немає.

Як вбачається з договору поставки №01/К-07-06 від 07.08.2006 року позивачем не виконано умови договору, а саме п.5.1 по 100% оплаті продукції, де на підставі ст.712 ЦК України по договору поставки товару - є порядок оплати, який регулюється умовами договору купівлі-продажу.

В судовому засіданні 3-я особа ОСОБА_6 а також свідки підтвердили, що на адресу позивача надходили заперечення розвантаження продукції без її оплати.

Відповідно до ст.231 ЦК України вказаний договір може бути визнаний недійсним якщо він вчинений під впливом тиску винною стороною.

При укладанні договору від 14.11.2006 року №17 між ОСОБА_1 і TOB Форіца позивачем не надано доказів підтверджуючих, що відносно нього мав місце фізичний і психічний тиск, про що також підтверджував сам позивач в судовому засіданні, але вважав що такий тиск міг застосовуватися.

Що торкається відповідача - нового власника TOB Форіца , який придбав підприємство на підставі договору купівлі-продажу, від 1 серпня 2008 року, при здійсненні вказаної угоди у бухгалтерсько-фінансових документах відсутні дані про дебіторську заборгованість по виниклому спору. Стороною по спору за договором від 14.11.2006 року №17 новий власник - відповідач по справі не являється.

Згідно ст.626 договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 629 Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Керуючись ст.ст. 10-15, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 203, 204, 231, 626, 628, 629, о38, 655, 712 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до TOB АДРЕСА_1 Фориця", 3-і особи з боку відповідача без самостійних вимог: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, та стягнення 200250 грн. - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 18 листопада 2010 року. Рішення в повному обсязі складено 23 листопада 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення Апеляційному суду Донецької області у м. Маріуполі через Першотравневий районний суд.

Суддя А.П. Бутенко