Рішення

від 07.07.2010 по справі 2-37/2010

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-37/2010

Провадження № 2-37/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.07.2010 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі- судді Безпрозванного.В.В.,

при секретарях судового засідання - Кукумань В.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представників - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2008 року позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила провести розподіл спільно нажитого майна, виділивши їй у власність квартиру АДРЕСА_1 , а відповідачу - земельну ділянку АДРЕСА_2 104 НОМЕР_1 з дачним будиночком в садовому товаристві Металург в с. Галицинове Жовтневого району Миколаївської області, а також стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію у зв`язку з різницею вартості майна - 37344 грн.

. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказувала, що в період з 26 травня 1973 року по 25 жовтня 2007 року з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, за час шлюбу сторони за спільні кошти набули нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , та земельну ділянку для ведення садівництва з будівлею дачного будиночку № НОМЕР_2 / АДРЕСА_3 , розташованого в садівничому товаристві Металург в с. Галицинове Жовтневого району Миколаївської області. Посилаючись на відсутність спільної мови щодо реального розподілу цього майна, просила провести розподіл майна у запропонованому нею варіанті. Крім того, посилаючись на те, що вартість квартири АДРЕСА_4 грн., а вартість земельної ділянки № НОМЕР_2 /1 з дачним будиночком в садовому товаристві „Металург" в с.Галицинове Жовтневого району Миколаївської області складає 97728,00 грн., позивач просила стягнути з відповідача в якості компенсації 37344 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлений позов та просили задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали, вказували, що такий розподіл є неприпустимим, оскільки садовий будинок не зареєстрований в органах БТІ, є непридатним для проживання та не має статусу житлового приміщення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги необгрунтовані з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони в період з 26 травня 1973 року по 25 жовтня 2007 року з перебувала у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу сторони набули наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 7-11), та земельну ділянку для ведення садівництва з будівлею дачного будиночку № НОМЕР_2 /1, розташовану в садівничому товаристві Металург в с.Галицинове Жовтневого району Миколаївської області (а.с. 12-13). Згідно з ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з принципу диспозитивності, закріпленого ч.2 ст. 11 ЦПК України щодо розпорядження особою, яка бере участь у справі, своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити, оскільки позивачу неодноразово пропонувалося провести розподіл шляхом визначення ідеальних часток в спільній сумісній власності, але позивач наполягала на задоволенні заявлених вимог.

Відповідач ОСОБА_2 з зустрічними позовними вимогами до суду не звертався, вимоги ОСОБА_1 не визнав.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Згідно ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч. 3. ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2. ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Тобто фактично сторони є власниками на праві спільної сумісної власності по 1\2 частини на квартиру АДРЕСА_1 а також по 1\2 частини земельної ділянки № НОМЕР_2 /1 з дачним будиночком в СТ „Металург" в с. Галицинове, Жовтневого району, Миколаївської області, але виходячи з вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, визнання за ними права власності по 1\2 частині зазначених об`єктів нерухомого майна є неприпустимим.

Судові витрати на підставі ст. 88 ЦПК України віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 10-11; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл нерухомого майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суду м. Миколаєва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження ї поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: В.В.Безпрозванний