Ухвала

від 16.10.2019 по справі 40/353

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.10.2019Справа № 40/353

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради "Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5)

про зміну сторони її правонаступником у справі №40/353

за позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34)

до Комунального підприємства Житлово - експлуатаційна організація - 103 Голосіївського району (03040, м. Київ, вул. Деміївська, 33)

про стягнення 460482,87 грн.

За участю представників:

від заявника: Вербова О.П.

від стягувача: не з`явився

від боржника: не з`явився

від виконавчої служби: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" до Комунального підприємства "ЖЕО-103" Голосіївської районної в м. Києві ради про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 460 482,87 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2011 у справі № 40/353 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району" (03040 м. Київ, вул. Деміївська, 33, ідентифікаційний код 26385316) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001 м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) основну заборгованість в сумі 413 738 (чотириста тринадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 66 коп., інфляційну складову боргу в сумі 34 603 (тридцять чотири тисячі шістсот три) 83 грн, три проценти річних в сумі 12 140 (дванадцять тисяч сто сорок) грн 38 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4 604 (чотири тисячі шістсот чотири) грн 83 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

05.12.2011 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ № 40/353.

15.08.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшла заява про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 розгляд заяви призначено на 03.09.2019. Було зобов`язано учасників справи та Комунальне підприємство виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго надати суду письмові пояснення по суті заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.09.2019 залишено заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони (стягувача) у справі № 40/353 її правонаступником без розгляду.

02.10.2019 до господарського суду через загальний відділ діловодства суду надійшла заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про заміну сторони її правонаступником, відповідно до якої, заявник просить суд на стадії виконання судового рішення замінити стягувача з Публічного акціонерного товариства Київенерго на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго та поновити строк пред`явлення наказу Господарського суду м. Києва від 05.12.2011 № 40/353.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2019 прийнято до розгляду заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради "Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником, призначено розгляд заяви про заміну сторони її правонаступником у судовому засіданні на 16.10.2019.

У судове засідання, яке призначене на 16.10.2019, з`явився представник заявника, який підтримав подану заяву про заміну сторони її правонаступником та надав усні пояснення по суті заяви.

Представник стягувача у судове засідання не з`явився, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103051528607, з якого вбачається, що представник стягувача отримав ухвалу суду 11.10.2019, клопотань про відкладення не подано.

Боржник не забезпечив явку уповноваженого представника, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення не подано.

Представник виконавчої служби у судове засідання не з`явився, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103051528674, з якого вбачається, що представник отримав ухвалу суду 10.10.2019, клопотань про відкладення не подано.

Частиною 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради "Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником, господарський суд прийшов до висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Вказана заява мотивована тим, що 11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (кредитор) та Комунальним підприємством Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (новий кредитор), укладений договір про відступлення права вимоги (цесії) №601-18, відповідно до якого ПАТ Київенерго відступило, а КП Київтеплоенерго набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі споживачі) щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів) станом на 01.08.2018. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги до яких відступається за цим договором, зазначається в Додатку №1 до договору. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку №1 до цього договору №601-18.

Відповідно до пункту 475 додатку №1 до договору №601-18 ПАТ Київенерго відступило, а КП Київтеплоенерго набуло право вимоги до КП Житлово - експлуатаційна організація - 103 Голосіївського району за договором №540630, який був об`єднаний в єдиний договір № 8020000 згідно угоди про об`єднання зобов`язань за договорами про постачання теплової енергії № К 8020000 - 05/16 від 01.05.2016.

Також, 11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством Київенерго та Комунальним підприємством Київтеплоенерго укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №603-18, відповідно до якого ПАТ Київенерго відступило, а КП Київтеплоенерго набуло право грошової вимоги споживачів (юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, перелік яких визначений у додатках до договорів про відступлення права вимоги від 11.10.2018 №601-18, від 11.10.2018 №602-18) теплової енергії, комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в частині їх зобов`язання перед кредитором оплатити неустойку (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та /або можуть бути нараховані та /або виникнути після дати укладення цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачами обов`язків з оплати спожитої теплової енергії та/або комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та є предметом судового розгляду або підтверджені судовими рішеннями, як такі що підлягають стягненню споживачів

Перелік споживачів та склад вимог (неустойка (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов`язані з отриманням борту та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) у вже розпочатих спорах та/або рішеннях суду та/або виконавчих провадженнях зазначаються у додатках 1, 2, 3, 4 до цього договору №603-18.

З укладенням договору №603-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, №№ 601-18, 602-18 новий кредитор набуває право отримання/вимоги від споживачів, які визначені в Додатках 1, 2, 3, 4 до цього договору №603-18 та вказаних договорів про відступлення права вимоги до споживачів додаткових сум стягнення у зв`язку з неналежним виконанням споживачами договорів/угод, укладених кредитором понад ті, що є предметом судового розгляду чи підтверджені судовими рішеннями.

Згідно із пунктом 43 додатку 3 до договору №603-18 КП Київтеплоенерго набуло право вимоги до КП Житлово - експлуатаційна організація - 103 Голосіївського району загальною сумою 4 804, 83 грн. згідно рішення Господарського суду м. Києва у справі № 40/353.

Так, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

У відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 Цивільного кодексу України).

Отже, враховуючи умови договору про відступлення права вимоги (цесії) №601-18 від 11.10.2018 та договору №603-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, суд дійшов висновку, що відбулась заміна кредитора у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід прав вимоги) у зобов`язанні, щодо стягнення з боржника державного мита в сумі 4 604, 83 грн. та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 5 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є рішення суду, а тому суд приходить до висновку, що у даному випадку між сторонами виникло зобов`язання, за змістом якої відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача 4 840,83 грн., оскільки на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2011 у справі №40/353 та у відповідності до наказу Господарського суду міста Києва від 05.12.2011, оплату витрат із сплати мита у розмірі 4 604, 83 грн. та ІТЗ у розмірі 236, 00 грн. покладено на боржника.

Слід звернути увагу, що умови договору про відступлення права вимоги (цесії) №601-18 від 11.10.2018 та умови договору №603-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 передбачають відступлення кредитором на користь нового кредитора право вимоги, в тому числі, судових витрат.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.

Приписи ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Агрокомплекс проти України від 06.10.2011 міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа Юрій Миколайович Іванов проти України , рішення від 15.10.2009).

У своєму рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Отже, судом встановлено, що станом на момент розгляду даної заяви докази виконання боржником рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2011 у справі №40/353 в частині сплати державного мита у розмірі 4 604, 83 грн. та ІТЗ у розмірі 236, 00 грн. відсутні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про достатність підстав та належних доказів про задоволення заяви про заміну стягувач - Публічне акціонерне товариство Київенерго його процесуальним правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго у справі № 40/353 в частині не сплаченої заборгованості державного мита у розмірі 4 604, 83 грн. та ІТЗ у розмірі 236, 00 грн.

Крім того, у заяву про заміну сторони її правонаступником, заявник просив суд поновити строк пред`явлення наказу Господарського суду м. Києва від 05.12.2011 у справі №40/353.

Частина 1 та 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Так, згідно із ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України пропущений строк може бути поновлено саме у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (ч.2 ст. ст. 329 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, обов`язковою умовою для відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання є пропущення його строку та наявність поважних причин його не виконання.

Отже, в наказі Господарського суду м. Києва від 05.12.2011 №40/353 зазначено, що наказ дійсний для пред`явлення до виконання до 05.12.2012.

Як вбачається з пояснень заявника, останній вказує, що постановою заступника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 23.06.2016 ВП 250045049 був повернутий виконавчий документ без виконання, який направлений на адресу стягувача лише у жовтні 2016 року.

Таким чином, враховуючи обґрунтування заявника та враховуючи, що строк пред`явлення наказу Господарського суду м. Києва від 05.12.2011 №40/353 закінчився, суд вважає про достатність підстав для задоволення заяви про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду м. Києва від 05.12.2011 до виконання.

Керуючись ст.ст. 234, 329, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про заміну сторони її правонаступником задовольнити.

2. Поновити строку для пред`явлення наказу Господарського суду м. Києва від 05.12.2011 у справі №40/353.

3. Здійснити на стадії виконання судового рішення у справі №40/353 заміну стягувача з Публічного акціонерного товариства Київенерго (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34, ідентифікаційний код 00131305) на його правонаступника Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) в частині стягнення витрат по сплаті державного мита в сумі 4 604, 83 грн., 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвала набирає законної сили 16.10.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 17.10.2019.

Суддя Л.Г. Пукшин